Допомога
Власне сама казка
ХИТРА КИЦЯ
[автор: Ігор Січовик]
1
У зеленому садочку,
На високому горбочку
Жила собі Киця,
Киця-трудівниця.
Мала хатку чепурненьку,
Двійко діток, стару неньку
Й господарство невелике –
Курку, Гуску та Індика.
В Киці клопотів багато:
Треба всіх нагодувати
Ще й водою напоїти
Та полити сад і квіти.
В день погожий і в негоду
Носить Киця з річки воду…
Ну ніяк не можна Киці
Обійтися без криниці.
2
Якось їй біля воріт
Стрівся Пес – її сусід.
Попросила його Киця:
– Друже, викопай криницю.
Я за це тобі віддячу. –
Тільки Пес той був ледачий.
Проминув мерщій ворота:
– Не для мене ця робота.
Я люблю поїсти ласо
Та й спішу, не маю часу!
3
Повернувся Пес під вечір.
Підкріпився, видно, дечим,
Ще й запас поживи мав:
Кістку у зубах тримав.
У садочку зупинився,
Відсапнувся, роздивився
Й, кістку кинувши під вишню,
Ямку рити став поспішно.
А як вирив, то мерщій
Заховав поживу в ній.
Тим щасливий, що на ранок
Має він смачний сніданок,
Пес гайнув хтозна-куди
Роздобуть собі води.
Посміхнулась хитро Киця:
– Буде в нас тепер криниця! –
Кістку в ямці відшукала,
Зверху землю розрівняла
І пішла собі до хати
Маму й діток годувати.
4
Вранці знов з'явився Пес –
Зголоднів, тремтить увесь.
Риє ямку, та дарма –
Кістки в ній чомусь нема.
– От так диво! Справжнє диво!
Не знайду ніяк поживу.
Де ж вона могла подітись?
Треба, мабуть, глибше ритись!
Киця стежить нишком з даху.
Вже й не видно Пса-невдаху,
Лиш земля летить угору:
– Буде в нас криниця скоро! –
Раптом чує: – Ой біда!
Замість кістки тут – вода!
Порятуйте! –
Пес благає. –
Потопаю!
Потопаю!
5
Киця кличе Курку, Гуску.
Псові кидають мотузку,
Дружно лапками, дзьобами
Витягають Пса Із ями.
Киця з подивом питає:
– Що ти робиш тут?
– Н-не знаю... Знаю!
Я для тебе, Кицю,
Щойно викопав криницю.
Ти ж сама мене просила.
Усміхнулась Киця мило:
– От спасибі, любий друже!
Допоміг мені ти дуже.
За криницю і за воду –
На ось кістку в нагороду!
Я город копала вранці
І надибала у ямці.
Очі Пес на Кицю звів,
Все одразу зрозумів.
– Ой, яка ж ти хитра Киця!
– Ну а втім, яка різниця:
Головне, що є криниця,
В ній – джерельна прохолода.
Пийте, друзі! Нам не шкода!
