[Олесунька]

Всім привіт!Мене звати Олеся. Рада всіх бачити на форумі.
;) От цікаво дізнатись Вашу думку,можна в коханні прожити до глибокої старості ,чи такі чисті почуття переростають в привичку....

[swetik]

Олесунька (1.3.2009, 0:14) писав:

Всім привіт!Мене звати Олеся. Рада всіх бачити на форумі.
;) От цікаво дізнатись Вашу думку,можна в коханні прожити до глибокої старості ,чи такі чисті почуття переростають в привичку....

Скоріше всього переростають впривичку.Подивіться на своїх батьків.

[Олесунька]

swetik (1.3.2009, 18:48) писав:

Скоріше всього переростають впривичку.Подивіться на своїх батьків.

Дивлячись на своїх батьків я можу сказати,що КОХАННЯ В ПРИВИЧКУ НЕ ПЕРЕРОСТАЄ!Тому що до сьогодні мій татко стає перед мамусею на коліна і освічується в коханні!Дарує квіти і готує романтичні вечері!І за мамусею не стоїть,також готує для татка всякі романтичні штучки...
І ще я маю багато прикладів того,що і через 50 олків подружнього життя таке чисте почття як КОХАННЯ не вмирає!
Цікаво почитати ще якісь думки з цього приводу!Чи ще хтось мене підтримує....а якщо ні,то чому?

[Сонячна]

Олесунька, ну власне Ваші батьки дадуть найкращу відповідь на це питання, бо прожили разом все життя. А ті, які нещодавно стали на рушничок щастя щиро вірять в те, що кохатимуть один одного вічно.

[Анета]

А мені здається що моє кохання до чоловіка буде тривати вічно (правда незнаю як його до мене), томущо з кожним роком нашого спільного життя я його кохаю все сильніше і ловлю себе на думці що без нього я б не змогла жити

[Масянічка]

Коли я одружилася із своїм чоловіком, то його дідуся вже не застала він помер рік перед тим, але залишилася живою бабуся, яка завжди з такою ніжністю говорить про діда, згадує їх молодість, що мені здається, що вони кохали одне одного, як то кажуть "і поки смерть не розлучить нас".
Тому маючи наглядний приклад я вірю, що кохання до стрості це реальність.

[Олесунька]

О,те що мої батьки в коханні проживуть до глибокої старості (лиш би Бозя дала багато здоров'ячка) - це те,в чому я не сумніваюсь.Їхньому коханню можна радіти.
Я вірю в кохання до старості,але мене цікавить чи тут є багато людей,які думають,як я?!

Користувач подумав і додав через 2 хв.:
І дякую всім хто не залишився байдужим до цєї теми

[pazunika]

Так, кохання до старості існує!!! Простий доказ - мій дідусь і бабуля вже досить старенькі і кохають одне одного, отже ІСНУЄ!!! І навіть нема чого у тому сумніватись - ВОНО ІСНУЄ!
А чи таке кохання торкнеться вашої сім*ї залежить лише від вас і вашої половинки

[Емма]

Знаєте, коли я ще жила в Німеччині досить часто спостерігала старенькі пари, які йшли обнявшись або сиділи на лавочці схиливши голову на плечі партнеру.... такі сивоволосі, такі усміхнені...... мені було приємно бачити цих людей щасливими. Адже старість здебільшого асоціюється з самотністю.
У нас люди в такому віці як правило не ходять в обнімочку, бо у нас дещо інший менталітет. Але те що почуття зберігаються не зважаючи на вік, то це цілком реально. Також маю в сім ї реальні приклади... Чого і вам бажаю

[Юся]

Ой=))А як я хочу прожити в коханні зі своїм сонечком усе життя!!!!!!! Будемо робити усе можливе для цього!!!!!!

[Parybok]

Кохання до старості - це реальність!!!
І щоб це збулося - нам залишається зробити просту річ - просто щиро кохати

Олесунька - тут, на форумі, є багато людей які так думають, вони просто ще не встигли відповісти на ваше запитання

Емма
- цілком погоджуюся про людей, яким вже за 700- 80... вони виглядають дуже щасливі і такі закохані....
Якщо ви дивилися серіал Секс і місто, то напевно замітили схожу ситуацію в серії, де «дівчатка» відправилися на спацер в Атлантік Сіті...

Любімося, бо ми того варті!

[Сеструлька]

Емма, вот и я хотела сказать о том же, иногда увидишь на улице пару очень преклонного возраста и понимаешь,это это Любовь и Счастье!

[Time Out]

Кохання до старості дійсно існує. У мене приклад - мої бабусі і дідусі (як з боку мами, так і з боку тата). Такої ніжності й почуттях треба ще почекати у молодих.
Дідусь завжди називав бабусю Маруся, коли вона тяжко захворіла - ходив як за дитиною, ледь з ложечки не кормив. Ми так звикли до того, до їх кохання і поваги, що для нас усіх це є норма життя, і по-іншому подружнє життя навіть уявити важко. А от чужих людей це дивує.
І, звичайно мої батьки. Те, що вони досі люблять одне одного, видно усім. Хоча характери у обох не подарунок, сваряться, потім миряться, але кохають одне одного і досі. Я б хотіла, щоб мій чоловік любив мене через років 25 так, як тато зараз любить маму.

[syliko]

Думаю, що кохання до старості існує. Але безумовно це праця (над собою в першу чергу). Промовчати, подумати а тоді зробити, поступитись, простити.
Нещодавно померла наша старенька сусідка, потім сусід, він рік хворів і дружина його доглядала. І якось після цих подій я подумала, про те, яке коротке життя, і як часто ми його марнуєм на сварки, дратуємось один на одного там де можна по іншому вирішити ситуацію, буваєм нетепимі до помилок своїх коханих (яких самі колись обрали). І сказала своєму чоловіку, що буду мудрішою і не буту з ним гарикатись там де можна вирішити питання полюбовно. От поки що виходить, сподіваюсь це зайде у мене в звичку і до старості буде так.
Кохання- це вам не аби що! Ним треба займатьсь.

[Емма]

Сеструлька, Parybok - знаєте , коли бачу таку любов в очах стареньких людей на чиїх скронях срібло, у житті яких відшуміли весни то я просто в захопленні - адже ці почуття пройшли через все життя. Це прекрасно. Тоді і старість не страшна.

[zajka]

У парку, куди ми ходимо на прогулянку з донечкою, досить часто бачу пару - чоловік і жінка вже старшого віку, десь за 70 обом, мабуть. Вони, не поспішаючи, прогулюються під руку, і це так гарно виглядає...мене це зворушує страшенно. Я вже давно їх помітила, і іноді спостерігаю за ними, і думаю, що теж хотіла б дожити до такого віку з своїм чоловіком і зберегти свої почуття. А те, що вони зберегли - це видно. Такі старенькі, сиві, але разом...ціле життя...

[mailan]

недавно їздила до Луцку там бачила чоловіка з жінкою,їм років під 65,от вони йшли за ручку,думаю це в кожного по своєму,міф чи реальність,а ще мої батьки живуть разом тільки формально,але коли вони обоє ночували в мене я побачила що тато обіймає маму...майбуть все таки реальність

[Коліжанка]

І я одного разу побачила пару, яку не можу забути. Це було в Страстну пятницю, до плащиниці підійшов старесенький священник ( на вид йому було 90 і з ним поруч його дружина). До нього відразу підбіг молодий священник, щоб допомогти поклон зробити, то він відмовився, сам поклонився, дружина його. Всі люди в церкві тільки на них дивилися і якась така сила, любов і підтримка відчувалася у тому союзі, як вони йшли, допомогали один одному, як молилися разом. З цього моменту я зрозуміла, що існує любов аж до старості. просто це почутття з часом стає глибшим, повним і думаю, що тільки такі пари знають що таке любов, а ми ще так тільки здогадуємся ))).

[Сеструлька]

Не могу не вспомнить своих бабушку с дедушкой. Разменяли девятый десяток и чувства я явно сохранились очень нежными. И вот дедушка уже почти пол-года живет без бабушки...Наверное в таком возрасте особо тяжело терять любимого человека,жизни без которого не представляешь

[Масянічка]

Сеструлька (5.3.2009, 9:29) писав:

И вот дедушка уже почти пол-года живет без бабушки...Наверное в таком возрасте особо тяжело терять любимого человека,жизни без которого не представляешь

Це напевне найтяжча втрата. Не даремно ж зявилася поговірка "Жити в коханні та померти в один день"