як розлучитися з чоловіком, коли дитині немає ще й року? як офрмити юридично підтвердження, що чоловік не допомагає у догляді з
#1
Відправлено 26 лютий 2009 - 00:15
#2
Відправлено 26 лютий 2009 - 00:26
Я нічого не можу вам порадити на жаль=(проконсультуйтесь у юриста!
Тримайтесь, мавпочко, бо у вас є безцінний скарб - ваша доня!!!
всього вам самого прекрасного!Бажаю вирішити цю ситуацію як найкраще для вас и доці!
#3
Відправлено 26 лютий 2009 - 00:40
Тримайтеся
#4
Відправлено 26 лютий 2009 - 00:52
#5
Відправлено 26 лютий 2009 - 01:24
А зараз в мене чудова сім"я, і у дітей є татко.
#6
Відправлено 26 лютий 2009 - 08:26
Більше інформації про розлучення можете почитити в цій темі, а про аліменти ось тут.
#7
Відправлено 26 лютий 2009 - 08:41
#8
Відправлено 26 лютий 2009 - 08:46
#9
Відправлено 26 лютий 2009 - 09:26
#10
Відправлено 26 лютий 2009 - 09:47
Спасибі за поради і за те, що не залишилися байдужими. Батьківства його не позбавиш, бо він усюди кричить (добрі люди доказали), яка я сволота, що я йому забороняю з дитиною бачитись (а я навіть такого не говорила!!!), який він нещасний і т.д. Він "дуже нас любить"... Уявляєте?! Дуже зручно влаштувався: сидить вдома перед телевізором і любить нас... А старі пердухи на роботі жаліють бідного хлопчика (якому вже перевалило за тридцять), мов, таке занедбане, голова жирна, одяг непратий, неголений, це ж вона(тобто я) його до такого довела. Мабуть, самі вже забули, як важко було, коли тільки народилася дитина, і як тоді потрібна була чоловіча допомога. Я ніде не можу довести, що він тут не буває, що він бачив дитину ще тоді, коли вона й не посміхалася. Платити йому мені нічим, та й не хочу я цього робити, огидно це, ніби купуєш власну дитину. Без чоловіка я не залишуся, у моєї дитини обов!язково буде достойний батько, я лише не хочу, щоб моїй доці дурив голову отой придурок.
#11
Відправлено 26 лютий 2009 - 09:55
Це жахливо, що у світі ще є такі люди. Головне протримайтесь до того, як дитинці виповниться 1 рочок, а там і можете розвестить. З часом забудете той душевний біль і будете насолоджуватись життям на повну. :)
#12
Відправлено 26 лютий 2009 - 10:12
мавпочка (26.2.2009, 9:47) писав:
мені здається, що найкраще було б позбавити його батьк.прав.щоб коли ви собі знайдете достойного чоловіка і татка для донечки(а це обовязково станеться)він міг би спокійно усиновити і дати своє прізвище вашій доці.так зробила моя сестра.але її чоловік взагалі до дитини не приходив, надавав перевагу горілці.їй прийшлося принижуватися і просити щоб написав відказ.дитині 7 років, він бачив її в 3 місяці.татом вона називає не біолог.а справжнього тата з великої букви.спочатку не погоджувався на відказ, казав що гріх(!)але якось впросила, тепер в дитини з мамою однакове прізвище, ніхто не дає дурних питань.вам певно буде складніше добитися відказу разом з розлученням.пробуйте, це краще зробити зараз, щоб потім не травмувати дитину
#13
Відправлено 26 лютий 2009 - 10:13
#14
Відправлено 26 лютий 2009 - 10:26
#15
Відправлено 26 лютий 2009 - 10:31
Бажаю Вам і Вашій дитинці успіхів у вирішенні цієї проблеми!! Хай щастить!!
МанунА, від Вашої історії я також в шоці... Саме смішне, що часто так буває, що такі татусі дитинкою не цікавляться і взагалі не визнають. А потім, коли пройшло там кільканадцять років сидять на таких передачах, як "Ключовий момент", пускають сльозу про те, як він ціле життя про дитину думав, інших дітей немає і про все розкраюється. Саме обідне те, що в кінці він получається герой, а мама, яка виховувала дитя, недосипала, переживала- получається "злою бувшою", яка не давала йому бачитися з дитиною.

Щастя бути мамою...
#16
Відправлено 26 лютий 2009 - 12:35
#17
Відправлено 26 лютий 2009 - 12:48
Антік (26.2.2009, 8:26) писав:
Більше інформації про розлучення можете почитити в цій темі, а про аліменти ось тут.
хм...я розлучилася, коли була вагітною, десь на місяці восьмому, жоден суддя мені не сказав, що позов не прийме. Вагітна я була не від того чоловіка, з яким розлучалась, але це діла не міняє- позов в мене прийняли, розлучили. перший чоловік на суд не приходив, вірніш не приїжжав(він у інше місто поїхав), він прислав завірену телеграму про те, що згоден на розлученні. от так....живу в Києві
Користувач подумав і додав через 3 хв.:
varvara (26.2.2009, 12:48) писав:
мавпочка, я би на вашому місці подала б позов до суду, а там вже як буде, може й приймуть. може поговорите з тим мурлом, щоб він відмовився від дитини, чи принаймні хоч на першому засіданняі дав згоду.....кріпіться!!! це добре, що ви не стали терпіть це годами(як я, наприклад). а так Ви ще налагодите своє життя!!!
#18
Відправлено 26 лютий 2009 - 13:14
Моя сусідка 18 років мучилась з чоловіком -алкоголіком.Були і побої,ібігання з сокирою,і це все на очах у дітей.Зрештою він сам її залишив і пішов жити разом з такою,як сам.І тепер ,коли її донька вийшла заміж і побачила свого чоловіка п"яного,то у неї почалася така істерика,бо їй здавалося,що зараз буде бита,так як і мати.Питання:то навіщо було матері мучитись скільки років,щоб діти були травмовані-краще зразу все вирішити.
Тримайся,мудрості Вам і сили.А"Малеча" завжди підтримає і порадить!

"Все, що існує на світі, колись було мрією". К. Сендберг
Поганий правопис розвиває уяву
#19
Відправлено 26 лютий 2009 - 13:33
#20
Відправлено 26 лютий 2009 - 13:35

Допомога












































