Чи правильнодля жінки щоб вона себе на 100% віддавала сім'ї?
#1
Відправлено 17 грудень 2008 - 14:23

На світі міста кращого немає –
Мій Львів – моя ти гордість і любов!
Якщо кудись поїду – твердо знаю,
Що неодмінно повернуся знов!
#2
Відправлено 17 грудень 2008 - 14:53
#3
Відправлено 17 грудень 2008 - 14:53
МАє бути час на власний розвиток і розумовий, і духовний, час побути наодинці зі своїм "Я" і це не егоїзм, бо жінка -це не лише мама та/або дружина...
Правильно і подрібно мати свої власні інтереси.
Користувач подумав і додав через 6 хв.:
А ще жінки схильні до самопожертви і можуть запросто "зашитися" в домашніх справах.
Ось наприклад, який чоловік прийшовши з роботи о 22 став би пекти млинці чи ще щось? ... Жоден. Вечеряв би собі яешнею і снідав би так же.
#4
Відправлено 17 грудень 2008 - 15:04
Жінка - не рабиня.
#5
Відправлено 17 грудень 2008 - 15:13
#6
Відправлено 17 грудень 2008 - 15:14
#7
Відправлено 17 грудень 2008 - 15:14
Коли я таке говорю на мене деякі мої знайомі дивляться такими очима ніби я зробила страшний гріх. А моя свекруха постійно мені повторює, що жінка себе знайде в сім'ї. НЕ може себе виключно в сім'ї знайти жінка, яка має ще інші професійні інтереси. Та й заради блага самої сім'ї і дітей жінка не повинна приносити себе в жертву. Бо потім коли діти виростуть, вона стане дітям більше заважати ніж допомагати.
І не треба на себе повністю брати всі домашні обов'язки, це теж неправильно.
Одна моя знайома робила так. Ніякого пива чоловікові після роботи, після роботи він має йти додому, бо вона втомилася з дітьми за цілий день. От він приходив додому, вона його годувала дітей йому в зуби і гуляти, бажано подальше від дому. Десь в центр поїхати, в кіно піти, щось показати дітям. І цих три години були повністю для неї. Або якщо не гуляти, то він залишався з дітьми вдома, а вона або до коліжанки йшла або в магазин або в перукарню, або просто сиділа вдома і щось робила для себе. Я повністю її підтримую. Досить того, що вона вже мала вищу освіту, то зробила собі ще другу вищу і будучи з малою в декреті захистила дисертацію. Але там з чоловіком дисципліна. Всі обов1язки по догляду за дітьми повністб діляться.

На світі міста кращого немає –
Мій Львів – моя ти гордість і любов!
Якщо кудись поїду – твердо знаю,
Що неодмінно повернуся знов!
#8
Відправлено 17 грудень 2008 - 15:17
З приводу цього дійшла висновку, що головне не заморочуватись із тим щоб усе бездоганно по хаті зробити, а настрій з яким це робиш, з яким зустрічаєш, бо не смакуватимуть ті пироги-борші, коли жінка розлючена чі ображена
#9
Відправлено 17 грудень 2008 - 15:18
#10
Відправлено 17 грудень 2008 - 15:27
Цитата
І справді!!!!
Котяра, Ваша свекруха неправа, а щоб такого не казала, майте мудрість не обговорювати із нею таке. Звісно для її сина добре, коли і вдома наготовлено. і сорочки випрані , коли жінка його пестить і доглядає, і щоб він з роботи приходив-відпочивав. Тут її зрозуміти можна.
А Ваша знайома правильно чинить: як вона цілий день із дітьми і господарство на ній, то нестрашно і абсолютно справедливо, що чоловік її зміняє на 2-3 год.
Висновок такий: НЕ треба жаліти чоловіків! У жінок є така слабкість.Просто подумайте, хіба ж ви менше за день робите?
Користувач подумав і додав через 4 хв.:
ВІрно зауважила мамаПашіЖені, що жінки самі набирають на себе купу обов"язків. А потім не справляються?
Хіба ж чоловіки загадують нам пишну вечерю, коли ми реально стомлені чи нам зле?Самі так робимо, а потім ображаємось.
#11
Відправлено 17 грудень 2008 - 15:42
PodSolnuwka (17.12.2008, 14:27) писав:
Котяра, Ваша свекруха неправа, а щоб такого не казала, майте мудрість не обговорювати із нею таке. Звісно для її сина добре, коли і вдома наготовлено. і сорочки випрані , коли жінка його пестить і доглядає, і щоб він з роботи приходив-відпочивав. Тут її зрозуміти можна.
А Ваша знайома правильно чинить: як вона цілий день із дітьми і господарство на ній, то нестрашно і абсолютно справедливо, що чоловік її зміняє на 2-3 год.
Висновок такий: НЕ треба жаліти чоловіків! У жінок є така слабкість.Просто подумайте, хіба ж ви менше за день робите?
Користувач подумав і додав через 4 хв.:
ВІрно зауважила мамаПашіЖені, що жінки самі набирають на себе купу обов"язків. А потім не справляються?
Хіба ж чоловіки загадують нам пишну вечерю, коли ми реально стомлені чи нам зле?Самі так робимо, а потім ображаємось.
Дякувати Богу мій чоловік мене повністю розумію і підтримує, за що я йому дуже вдячна. Деякі форумчанки в інших темах писали, що чоловіки можуть претензії виставляти за непомиту посуду чи за сорочки і т.д. Мій взагалі цього навіть не помічає і не вимагає від мене невідомо яких марципанів на вечерю. Зварила добре, не зварила друге добре, головне, щоб було з чого канапку зробити. Єдине, що він сам собі взяти не хоче, хіба аж дуже голодний.

На світі міста кращого немає –
Мій Львів – моя ти гордість і любов!
Якщо кудись поїду – твердо знаю,
Що неодмінно повернуся знов!
#12
Відправлено 17 грудень 2008 - 15:52
Тож треба себе кохати і цінувати!!!
#13
Відправлено 17 грудень 2008 - 15:57
ирис (17.12.2008, 15:52) писав:
Тож треба себе кохати і цінувати!!!
Згідна на всі 100%!
#14
Відправлено 17 грудень 2008 - 15:58
Моя, наприклад, щиро здивувалась, що я компотів не варю! Чому? Я мала не сіла. Живемо на засадах 50/50, обоє працюємо до пізна- раніше півдесятої додому не приходимо плюс по відрядженнях мотаюсь, готувати свіженьке (звісно не кулінарні шедеври, але ж не бутерброди) вистачає сили, а от компоти варити-ні! Звісно, виправдовуватись я нестала, видно вона сама зрозуміла... і все ж обідно, що коханий неі разу не похвалився їй борщиком, запеченою качкою чи пирогами....
Користувач подумав і додав через 3хв.:
Цитата
Тож треба себе кохати і цінувати!!!
ирис, влучно сказано!
#15
Відправлено 17 грудень 2008 - 16:09
що не прийнятно для однієї може виявитися життям іншої.
#16
Відправлено 17 грудень 2008 - 16:22

На світі міста кращого немає –
Мій Львів – моя ти гордість і любов!
Якщо кудись поїду – твердо знаю,
Що неодмінно повернуся знов!
#17
Відправлено 17 грудень 2008 - 16:23
гра з вогнем (17.12.2008, 17:09) писав:
що не прийнятно для однієї може виявитися життям іншої.
Абсолютно згідна! Маю коліжанку, яка вже 11 років у "хронічному декреті", бо виховує 3 діток і ....абсолютно щаслива!Ще одна знайома має єдину вже майже 16- річну доньку, якою і досі займається постійно.і за ці 16 років ні разу не пошкодувала своєю роллю"домогосподині"- раніше водила доньку на різноманітні гуртки, тепер переймається вже доньчиними інтересами і в 12 ночі їздить на авто забирати з дискотек та розвозити її друзів по домівках.і всі доньчині друзі в захоплені від її мами.
Я,особисто, не змогла повністю "розчинитися" у сім ї.Через 4 роки я зрозуміла, що потребую ще роботи.Наразі від цього уся сім я лише виграла.Пишаюся тими жінками, які повністю змогли себе присвятити сім ї.

"Жизнь слишком коротка, чтобы тратить ее на диеты, жадных мужчин и плохое настроение!" Ф.Раневская
#18
Відправлено 17 грудень 2008 - 16:35
Я відповім на Ваше запитання: Я вважаю правильним, щоб жінка віддавала себе сім'ї на 100%. Доречі, ця фраза стосується чоловіка в одинаковій мірі. Ця фраза стосується не лише жінки (чоловіка) в сім'ї, а також на роботі, на відпочинку і так далі.
Мені здається, що всі попередні коментарі трошки відійшли від самої теми, бо вони говорять перш за все про те, що жінка має робити все сама і так далі. Але скажіть мені: Де є чоловік? Якщо домалювати чоловіка до загальної картини, то все стає на своє місце. Сім'я - це не лише одна мама і діти. І обов'язки (так само як і відпочинок) не повинні бути поділеними на: це твоє, а це моє, а це наше. Якщо є взаєморозуміння і взаємопоміч з обох сторін в одинаковій мірі, то саме питання абсолютно втрачає свою актуальність. З вище вказаних дописів я бачу лише те, що жінка робить усю сімейну роботу, а чоловік - взагалі нічого. Якщо це дійсно в вас таке є, то це проблема, яку треба вирішувати, але аж ніяк не за допомогою зменшення відсотків своєм віддачі сім'ї.
Уявіть собі ситуацію, коли Ви варите борщ, але зупиняєтеся на 80% готовності, або миєте посуд і залишаєте 30% не помитої, або годуєте сина (дочку) і залишаєте їх напів голодними. або любити сина лише 90%, а дочку - на 70% (а чоловіка - на 20% і так далі.. Прикладів можна знайти море, але якщо робота не зроблена на 100%% то вона не зроблена. Я особисто не хочу, щоб моя жінка не доварила борщ який почала, але так само я не хочу, щоб вона де домалювала нігті чи намалювала лише на одній руці, чи підмалювала лише одне око, або взагалі не намалювалася, чи....
Питання стоїть чи віддавати себе на 100% сім'ї, а не чи повинна жінка робити 100% усіх сімейних обов'язків (адже вище було написано, що жінки беруть на себе забагато обов'язків). Щодо першого питання, то читайте мою відповідь на самому початку мого допису. Щодо другого (тобто суті, яка саме тут обговорюється) - то залучайте чоловіка, шукайте взаєморозуміння, повагу і любов.
Ще одне до теми про 100% віддачі. Є така одна хороша книжка (перепрошую за анг мову, бо не знаю чи є переклад): The Power of Full Engagement: Managing Energy, Not Time, is the Key to High Performance and Personal Renewal - автор: Jim Loehr і Tony Schwartz. Там дуже гарно оповідається саме про 100% віддавання себе усьому з чим повязане наше життя: сім'я, робота, дім, розваги, відпочинок, любов і так далі. Як тільки людина починає втрачати 100% віддачу, то вона втрачає і результат, свій інтерес і задоволення від своїх дій. Якщо ж все ж таки ми хочемо отримати задоволення від своєї кар'єри, сім'ї, дітей, розваг і так далі - то слід віддвати себе повністю на всі 100%. Якщо ж, скажімо, сім'я (чи кар'єра)не є приорітетом, то можна і збавити обороти.
Якщо є взаєморозуміння і щира повага в сім'ї, то буде і час на СЕБЕ, на каву, на відпочинок і звичайно на сім'ю теж!
Шануймося, бо ми того варті!
#19
Відправлено 17 грудень 2008 - 16:56

"Все, що існує на світі, колись було мрією". К. Сендберг
Поганий правопис розвиває уяву
#20
Відправлено 17 грудень 2008 - 17:01
та все ви добре кажете, ми говоримо про одне і те саме, тільки по-різному рахуємо. Просто ви берете за 100 % кожну окрему діяльність для кожного окремого партнера а я за 100 % взяла все, тобто всі види діяльності для жінки.

На світі міста кращого немає –
Мій Львів – моя ти гордість і любов!
Якщо кудись поїду – твердо знаю,
Що неодмінно повернуся знов!

Допомога





























