[Натусiк]

Спостерігаючи за своєю маленькою,що я не можу її залишити саму ні на хвилинку, зразу бігає і шукає маму,не йде з голови історія ,яка сталася минулого літа у маминому селі.До бабусі привезли маленьку онучку(1 рік),мама повинна була йти на роботу і найперше хотіла відлучити маленьку від циці.Бабуся бавилась з малечею,гуляла на вулиці,знвйомила з сусідами.Але одного ранку сусіди не побачили їх на дворі не було і ввеечері.Це здивувало усіх ,бо бабуся нікуди не збиралася їхати.Пішли до її хати,вибили двері ...і побачили таке: бабуся померла , дитятко лазило по ній вже не плакало лише пищало,голодне ,мокре, перелякане.Сусіди забрали маленьке,зателефонували дітям .Страшно навіть уявити ,який стрес і шок одержала ця дитинка:не має мами, її циці, та щей бабуся нічого не говорить...Це ще щастя цієї мами ,що історія трапилась у літку ,а не взимку.
Вибачте ,що перша історія не зовсім весела, але це життя...

[Татусечка]

Боже який ЖАХ. У мене нароботі розповідали схожу історію... Як жінка народила 4 дитинку все було гаразд старші хто в садочку хто в школі, чоловік на роботі. А коли він прийшов з роботи до дому то застав кормящу маму мертвою а коло її циці лежала вповита двохмісячна дитинка, яка тільки крутила головою коло маминої циці і похникувала... Ось така ще одна страшна їсторія з життя

[Miro]

Це просто жах. Я маю таку історію. Мого чоловіка і його старшого братика залишили із дідом, одному 3 другому 5. У діда стався інсульт. І він мучився і помер у них на очах, старший намагався викликати швидку, але подумали там, що діти бавляться і ніхто не приїхав. Вони з ним замкнені декілька годин сиділи, поки батьки не прийшли. Мій чоловік спокійно про це до сих пір згадувати не може.
З нами жила моя бабуся 80 років, але через той випадок я навіть і на кілька хвилин дитину з нею самою не залишала...

[Mysterious]

до нашої кризи додались ще страшні історії.Дівчата, я впечетлітельна, читаючи зразу картинку уявляю. тепер ще то все наніч насниться.....

[ирис]

Я додам веселішої історії. Коли я була малою років 8-9. Мої батькі були на роботі, ну я після школи зазвичай шла додому. І якось одного дня зустрілась біля підїзду зі своїми подругами. Всі ми тоді ще грали ляльками, тож вирішили зібратися зі своїми ляльками в мене дома. В що граемо звісно в дочкі матері. Тож ми накрили їм стіл, давай празднувати деь народження. Та це нам через деякий час набридло. Тож в мене як в хозяйкі дома пришла думка, а чого б нам не справити весілля. Ми іграшковий стіл швидко прибрали,замість іграшкової посуди виставили матусін сервіз, в хід пішли також бокали. Та треба щось і поїсти поставить, всі пішли до холодильника повитягували звідти все що було та нам здалося замало, тож почали готувати яешню. приготувавши її вибрали нареченого а я була нареченою відгуляли весілля, гості поросходились. Та коли пришла матуся ох і крику було, бо я не вспіла все прибрати холодильник майже пустий, яечня по всій кухні і чомусь на стінках, в кімнаті там-тарарим мамин сервіз не дорахувався декілька тарілок, тюль була знята(бо яка наречена без фати) та йще в компоті. Тож отримала я поповній що після цього ще довго не хотіла заміж!

[chemna]

Прочитала заголовок теми і , спало мені на думку одразу, що тут можна буде щось цікаве і веселе почитати..а насправді --одні жахливі історії! Навіщо перейматись тими жахами?!Всяке в житті трапляється у людей, але як на мене треба жити позитивом, думати принаймі і тим більше не брати близько до серця такі історії ІМХО. Ви не подумайте, що мені все це байдуже і не шкода людей ( в тих ситуаціях), але давайте радіти життю...Можна поділитись цікавими історіями, але веселими...я думаю в кожного щось, а таки траплялось...

[Lady_D]

Розповім веселу історію. Моя сестра декілька днів тому пішла в гості до своєї подруги, у якої двоє маленьких діточок. От вона показала сестрі відео, які вони зняли в дитячому садочку на новорічному святі. Її дівчинка (3 роки) не була в садочку декілька тижнів через хворобу, але на свято прийшла. І от коли всі дітки хором співали пісню про Новий рік, вона, не знаючи слів тієї пісні, почала голосно співати "Антошку". І так гарно співала, що заглушала весь той хор.

[Татусечка]

Lady_D (12.1.2009, 16:48) писав:

... І от коли всі дітки хором співали пісню про Новий рік, вона, не знаючи слів тієї пісні, почала голосно співати "Антошку". І так гарно співала, що заглушала весь той хор.

Потішно

[galinakravchuk]

Коли мені повідомили що в мене народились братик і сестричка я розплакалась і на запитання чому, сказала,що братика вистачить, а сестричку треба залишити в пологовому будинку. В результаті, коли приїхали забирати маму з малявками, випадково забули мене біля пологового і згадали через 18 км. Мораль:"Бажай обережнно!"

[ясочка]

Ну, щодо того, що бажати треба обережно, бо твоє бажання збудеться, то я - живий приклад. Був час, коли я працювала на двох роботах, втомлювалася страшенно, бо ще ж сім'я, двоє синів-школярів... Не раз казала: "Як я хочу сидіти вдома, варити борщ і пекти пиріжки... " Результат: неочікувана вагітність, декретна відпустка... я таки сиділа вдома і пекла пиріжки :D

[soloha26]

Недавно мій малюк здобув свій перший негативний досвід,запхав у резетку металеву паличку.Його давно вони цікавили і ми пояснювали про небезпеку ,і поставили у всі резетки заглушки,але він влучив момент .Страшенно налякався,але швидко відійшов.Слава Богу,що все закінчилось переляком.

[Львів'янка]

І від мене одна з веселих історій мого життя.
Коли я вчилася в школі, 3-й клас, по-моєму, один хлопчик приніс до школи мамину золоту обручку і подарував мені. Я була довольна як слон... але того ж вечора виміняла ту обручку на фантики від цукерок!!! :p Уявляєте, шо було, коли на другий день до школи пригнала мама того хлопчика - і до мене з питаннями!!! Словом, після довгих пошуків, обручку-мандрівницю все-таки знайшли, а я вперше взнала, шо таке дорогі речі.
Шо цікаво - так вже сталося, шо за місяць після тої історії на фізкультурі я умудрилася зіштовхнути того ж хлопчика з драбини, і він при падінні зламав передній зуб (вже постійний)! І знову - його мама в школі і т. д... І до закінчення школи він так і ходив без зуба... Аж соромно за себе. Він мені - обручку, а я його - з драбини...

[Натусiк]

Розповім,як моя подруга лікувала чоловікові ангіну.Намотала на олівець вату і потягнулась до шафи за люголем.У цей момент відключають світло ,вона бере напомацки пляшечку,наливає на вату і починає мастити чоловіку горло.У нього летять сльози,кричить ,що дуже пече.А вона ,що люголь і повинна пекти.Він далі мовчки терпів,бо звик ,що жінка знає ,що робить.Коли увімкнули сівтло,подруга зрозуміла,що то був не люголь,а .....йод.Чоловікові звичайно не призналась,зате у нього після цієї маніпуляції 2-3 роки не було ангіни :D .

[mania4ka]

До нас колись зайшов сусід на каву і пожалівся, що йому ніс заклало, дикий нежить, нічого не допомагає. Мама порадила закапати йому ніс соком цибулі і забула сказати, що його розводити водою треба! Він закапав ніс чистим соком цибулі і втратив нюх і смак на 2 місяці. І ще довго з мамою не говорив... Казав, що йому вся їжа і пиво з горілкою без смаку! :D

[Time Out]

Історія з дитинства моєї мами. Вона з дитинства дуже хотіла стати лікарем. Вибрала одну подружку за пацієнта, накормила калачиками замість таблеток, а тоді додумалася робити коли. Знайшла старого іржавого цвяха. Бідна дитина від болю побігла додому. Довго потім мама тікала від старшого брата тієї дівчинки. Добре, що місце уколу не загноїлося.
Але ця історія нічого маму не навчила. Бо через кілька днів вона вирішила гратися в похорони. Цю ж дівчинку поклали у ночви, обклали квітками, а мама зі старшою на рік сестрою голосили.

[Зайка*]

Роскажу і про себе...

А було це, коли мені десь чотири з копійками рочків було, а братчику пару тижнів. Вдома була наша мама, братчик, ще три сусідки могу віку і я. Мама сказала, що йде на хвилинку до сусідки і що б ми дивилися за малюком. На той момент він спав. А ми всі такі цікаві почали його розглядати, гладити, він прокинувйса і почав плакати. Ми вирішили, що треба його заколихати. Так, як мама хотіла з ним іти на вулицю, то був він у колясці. От і почали ми колихати братчика туди- сюди. Та колисали так, що він випав із коляски. (Коляска була радянська, з малими бортами).
Братчик впав... Ми дуже налякалися і повтікали по кутам кімнати і почали плакати. Пам"ятаю до сьогодні, як я переживала, що тепер буде. Я ж думала, що ми малюкові щось вчинили.
Мама до сьогоднішнього дня розказує: "Прийшла я додому. Чую страшний плач. Налякалася, думала, що з малим що трапилося. Заходжу до кімнати, малюк посміхається, а дівчатка плачуть крокодилячими сльозами і нічим заспокоїти не мож..."
Виходить ми самі себе і налякалися :D

[Зайка*]

Розказу ще одну історію. Донечка наших друзів в 2 з половиною рочків якось запитала батьків, звідки вона взялася. То поки туди- сюди смикалися, що їй сказати... вона їм сама відповіла: "Та я знаю звідки я взялася, але як я туди попала і як там моїми ляльками гралася ще не зрозуміла..."

[nata1205]

Sajka*, ось такі зараз розумні дітки... ;)

[Натусiк]

Сьогодні моя подруга розповіла історію,яка трапилась з нею вчора.ПОЇХАЛИ ВОНИ у лікарню ,захврів чоловік,чекали свою чергу до лікаря і побачили у дверях,що лікар -негр.І подруга з чоловіком почали обговорювати цю расу.Коли підійшла їх черга і вони зайшли до кабінету,то почули ламаною українською:"Добрий день!Що сталось?"Вони в ту хвилину стали з лікарем одого кольору обличчя,думали ,що згорять від сорому.А лікар розповів,що вчився в Києві і не погано вивчиа мову.

[olgastyle]

Іннуся, ну ти і кадра....