Допомога
В сімейному житті завжди бувають складності та непорозуміння. Звичайно, двом людям не завжди просто ужитися поруч, навіть якщо існує сильне кохання. Комусь вдається жити разом «у горі і в радості», а хтось, через певні причини, іде на важкий крок – розлучення.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 Сімейного кодексу; на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу; на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Кодексу.
Розлучення подружжя, яке не має дітей
Подружжя, яке не має дітей, має право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя. Державний орган реєстрації актів цивільного стану виносить постанову про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Якщо один із подружжя подав заяву на розлучення…
Шлюб розривається державним органом реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, незалежно від наявності між подружжям майнового спору, якщо другий із подружжя:
1) визнаний безвісно відсутнім;
2) визнаний недієздатним;
3) засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки.
Визнання розірвання шлюбу фіктивним
За заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106 та пункту 3 частини першої статті 107 цього Кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються державним органом реєстрації актів цивільного стану.
Розлучення подружжя, яке має дітей
Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
Право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини. Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.
Заходи суду щодо примирення подружжя
Як би подружжя не хотіло розійтися, суд завжди вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя
Перш ніж розірвати шлюб двох людей, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Навіть після розірвання шлюбу особа має право на вибір прізвища після розірвання шлюбу. Згідно зі статтею 113, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Момент припинення шлюбу у разі його розірвання
У разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу.
У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Реєстрація розірвання шлюбу
Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
Поновлення шлюбу у разі з'явлення особи, яка була оголошена померлою або визнана безвісти зниклою
Якщо особа, яка була оголошена померлою, з'явилася, і відповідне рішення суду скасовано та актовий запис про смерть анульовано, її шлюб з іншою особою поновлюється за умови, що ніхто з них не перебуває у повторному шлюбі.
Якщо особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилася, і відповідне рішення суду скасоване, її шлюб з іншою особою може бути поновлений за їхньою заявою, за умови, що ніхто з них не перебуває у повторному шлюбі. У випадку, передбаченому частиною другою цієї статті, державний орган реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про розірвання шлюбу та відповідне свідоцтво, видане на його підставі.
Встановлення режиму окремого проживання подружжя
Важливим питанням є місце мешкання людей, які розлучилися, адже часто саме помешкання являє собою найбільшу проблему для тих, хто розірвав шлюб. Тож за заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. Режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.
Правові наслідки встановлення режиму окремого проживання подружжя
Однак встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, які встановлені Кодексом і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму, а також прав та обов'язків, які встановлені шлюбним договором. У разі встановлення режиму окремого проживання:
1) майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі;
2) дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.
Розлучення
юридичні моменти
Оцінка:
#1
- Симпатія форуму-Романтик форуму
-
- Група: Vip-модератор
- Повідомлень: 2 151
- Реєстрація: 02 серпень 07
Відправлено 01 грудень 2008 - 15:06
Діти - це квіти життя!
#2
- Симпатія форуму-Романтик форуму
-
- Група: Vip-модератор
- Повідомлень: 2 151
- Реєстрація: 02 серпень 07
Відправлено 01 грудень 2008 - 16:13
ПОДІЛ МАЙНА ПРИ РОЗЛУЧЕННІ
Спільна власність подружжя
Кожна сім’я має свій бюджет, на який може розраховувати з метою придбання будь-якого майна, починаючи від звичайного електрочайника і закінчуючи нерухомістю. Однак іноді (частіше за все, тоді ж, коли постає питання і про розлучення) виникає дилема: кому це все належить?
Проаналізувавши Сімейний кодекс України на питання спільної сумісної власності подружжя, спробуємо дати пояснення щодо того, в якому разі майно є спільним і яка частка майна належатиме дружині або чоловікові у разі поділу власності.
Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя
Ми з’ясували, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав із поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Тож вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Що є об’єктом права спільної сумісної власності?
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Це – заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Навіть речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За яких умов виникає право спільної сумісної власності на майно?
Якщо майно дружини й чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Також у разі, якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, яке належить другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тож спори про те, що є «моїм» та що є «твоїм» – завжди дуже тривалі та неоднозначні.
Що дає подружжю право спільної власності?
Відповідно до Статті 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. А наступна, 64 Стаття кодексу, свідчить про те, що дружина та чоловік мають право навіть на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Договір про відмову одного із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділення цієї частки.
Як розпоряджатися спільним майном?
Визначення «Спільне майно» має на увазі, що дружина та чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Під час укладення договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина та чоловік мають право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такий, що укладений другим із подружжя без її (його) згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального засвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Слід зазначити, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Відповідно до Статті 66 Сімейного кодексу України, подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності. Договір про порядок користування житловим будинком, квартирою, іншою будівлею чи спорудою, земельною ділянкою, якщо він нотаріально посвідчений, зобов'язує правонаступника дружини та чоловіка.
Якщо дружина або чоловік хочуть укласти договір з іншою особою щодо купівлі-продажу, обміну, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя, то це буде можливо лише після визначення та виділу самої частки в натурі або визначення порядку користування майном. Однак дружина та чоловік мають право скласти заповіт на свою частку у праві спільної сумісної власності подружжя до її визначення та виділу в натурі.
Як розпоряджатися спільним майном після розірвання шлюбу?
Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Процес розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ).
Згідно із Статтею 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Але, будучи людьми цивілізованими, дружина та чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Проте слід пам’ятати, що договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.
Як виділити власну частку зі спільно набутого майна?
Якщо дружина з чоловіком під час розлучення ділять майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, їхні частки майна є рівними, в тому випадку, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Але під час вирішення спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. Також за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
В який спосіб ділити майно?
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України ( 435-15 ). Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Як застосовується позовна даність про поділ майна?
Відповідно до Статті 72 Сімейного кодексу України позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Чи накладається стягнення на майно, що є об’єктом права сумісної власності подружжя?
За зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби. При відшкодуванні шкоди, завданої злочином одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбане на кошти, здобуті злочинним шляхом.
Право на майно осіб, які проживають у громадянському шлюбі
Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або вбудь-якому іншому шлюбі, поширюються вищевикладені положення Кодексу.
Особиста приватна власність дружини та чоловіка
Яке майно є особистою приватною власністю дружини та чоловіка?
Відповідно до Статті 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини та чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Також особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню. Відшкодування за втрату чи пошкодження речі, яка належала дружині чи чоловікові, а також кошти, які одержані як відшкодування завданої дружині (чи, відповідно, чоловікові) моральної шкоди, є приватною власністю особи, яка отримала ці кошти. До особистої приватної власності належать і є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Право на плоди та доходи від речей, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка та здійснення права приватної власності
Якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів). А здійснюється право особистої приватної власності дружини чи чоловіка відповідно до статті 59 Сімейного кодексу України: той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов'язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім'ї, які відповідно до закону мають право користування ним.
Спільна власність подружжя
Кожна сім’я має свій бюджет, на який може розраховувати з метою придбання будь-якого майна, починаючи від звичайного електрочайника і закінчуючи нерухомістю. Однак іноді (частіше за все, тоді ж, коли постає питання і про розлучення) виникає дилема: кому це все належить?
Проаналізувавши Сімейний кодекс України на питання спільної сумісної власності подружжя, спробуємо дати пояснення щодо того, в якому разі майно є спільним і яка частка майна належатиме дружині або чоловікові у разі поділу власності.
Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя
Ми з’ясували, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав із поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Тож вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Що є об’єктом права спільної сумісної власності?
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Це – заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Навіть речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За яких умов виникає право спільної сумісної власності на майно?
Якщо майно дружини й чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Також у разі, якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, яке належить другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тож спори про те, що є «моїм» та що є «твоїм» – завжди дуже тривалі та неоднозначні.
Що дає подружжю право спільної власності?
Відповідно до Статті 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. А наступна, 64 Стаття кодексу, свідчить про те, що дружина та чоловік мають право навіть на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Договір про відмову одного із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділення цієї частки.
Як розпоряджатися спільним майном?
Визначення «Спільне майно» має на увазі, що дружина та чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Під час укладення договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина та чоловік мають право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такий, що укладений другим із подружжя без її (його) згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального засвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Слід зазначити, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Відповідно до Статті 66 Сімейного кодексу України, подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності. Договір про порядок користування житловим будинком, квартирою, іншою будівлею чи спорудою, земельною ділянкою, якщо він нотаріально посвідчений, зобов'язує правонаступника дружини та чоловіка.
Якщо дружина або чоловік хочуть укласти договір з іншою особою щодо купівлі-продажу, обміну, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя, то це буде можливо лише після визначення та виділу самої частки в натурі або визначення порядку користування майном. Однак дружина та чоловік мають право скласти заповіт на свою частку у праві спільної сумісної власності подружжя до її визначення та виділу в натурі.
Як розпоряджатися спільним майном після розірвання шлюбу?
Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Процес розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ).
Згідно із Статтею 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Але, будучи людьми цивілізованими, дружина та чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Проте слід пам’ятати, що договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.
Як виділити власну частку зі спільно набутого майна?
Якщо дружина з чоловіком під час розлучення ділять майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, їхні частки майна є рівними, в тому випадку, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Але під час вирішення спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. Також за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
В який спосіб ділити майно?
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України ( 435-15 ). Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Як застосовується позовна даність про поділ майна?
Відповідно до Статті 72 Сімейного кодексу України позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Чи накладається стягнення на майно, що є об’єктом права сумісної власності подружжя?
За зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби. При відшкодуванні шкоди, завданої злочином одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбане на кошти, здобуті злочинним шляхом.
Право на майно осіб, які проживають у громадянському шлюбі
Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або вбудь-якому іншому шлюбі, поширюються вищевикладені положення Кодексу.
Особиста приватна власність дружини та чоловіка
Яке майно є особистою приватною власністю дружини та чоловіка?
Відповідно до Статті 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини та чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Також особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню. Відшкодування за втрату чи пошкодження речі, яка належала дружині чи чоловікові, а також кошти, які одержані як відшкодування завданої дружині (чи, відповідно, чоловікові) моральної шкоди, є приватною власністю особи, яка отримала ці кошти. До особистої приватної власності належать і є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Право на плоди та доходи від речей, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка та здійснення права приватної власності
Якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів). А здійснюється право особистої приватної власності дружини чи чоловіка відповідно до статті 59 Сімейного кодексу України: той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов'язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім'ї, які відповідно до закону мають право користування ним.
Діти - це квіти життя!
#3
- Завсідник
-
- Група: Досвідчені користувачі
- Повідомлень: 462
- Реєстрація: 25 серпень 08
Відправлено 22 жовтень 2009 - 10:37
Мені потрібен зразок заяви на розлучення та поділ майна і на аліменти. Це має бути одна заява чи різні?(розлучається подруга) можливо хтось має.Буду вдячна.
#4
- Завсідник
-
- Група: Досвідчені користувачі
- Повідомлень: 328
- Реєстрація: 18 жовтень 09
Відправлено 22 жовтень 2009 - 15:45
Можна ці заяви скачати в неті.
#5
- Початківець
-
- Група: Користувачі
- Повідомлень: 48
- Реєстрація: 04 жовтень 09
Відправлено 23 січень 2010 - 14:26
для судового прицесу розырвання шлюбу та подылу майна потрыбен адвокат?І ще - у разі розірвання шлюбу як визначається дні, частота відвідин батьком дітей?Чи визначається можливість (неможливість за наполяганням дружини) побачень дітей із родичами чоловіка (наприклад, мамою чоловіка)?
#6
- Зацікавлений
-
- Група: Користувачі
- Повідомлень: 98
- Реєстрація: 03 жовтень 09
Відправлено 23 січень 2010 - 14:54
страшна темка. Дівчата, НЕ РОЗЛУЧАЙТЕСЬ
#7
- Старожил
-
- Група: Досвідчені користувачі
- Повідомлень: 527
- Реєстрація: 21 червень 09
Відправлено 23 січень 2010 - 15:39
Анабель,
Користувач подумав і додав через 4 хв.:
я проти розлучень, але тут є сайт міністерства юстицій України і все про цей неприємний процес
Прихований текст
там є заява Прихований текст
Користувач подумав і додав через 4 хв.:
я проти розлучень, але тут є сайт міністерства юстицій України і все про цей неприємний процес
Прихований текст
Суворе попередження від модератора Осіння симфонія
не забувайте про правила форуму щодо посилань!!!
Повідомлення відредаговано Осіння симфонія: 14 березень 2011 - 19:26
якщо є любов і є що рятувати-ТО ВОНО ВАРТЕ ТОГО!!!!
#8
- Початківець
-
- Група: Користувачі
- Повідомлень: 11
- Реєстрація: 05 лютий 10
Відправлено 06 лютий 2010 - 22:57
italiana2005 (23.1.2010, 14:26) писав:
для судового прицесу розырвання шлюбу та подылу майна потрыбен адвокат?І ще - у разі розірвання шлюбу як визначається дні, частота відвідин батьком дітей?Чи визначається можливість (неможливість за наполяганням дружини) побачень дітей із родичами чоловіка (наприклад, мамою чоловіка)?
Адвокат допомагає скласти заяву. Мені складав про аліменти, запитав скільки я хочу занотував та відніс до суду, в цій заяві я написала, шо хотіла б шоб батько бачився з дитиною раз на тиждень, але в судовому рішенні я такого не побачила чомусь(( щодо розірвання шлюбу, то заяву подавав чоловік так само за допомогою адвоката, бо коли брав зразки в неті шось було не так - то застаріла, то кома не там- коротше випендрювались в суді))) про поділ майна знаю мало-те,шо адвокат потрібен досвідчений це однозначно , бо є такий пункт, як майно куплене за власні кошти- спробуй доведи, шо ти не Лошадь)) і шо то були власні кошти чи навпаки зароблені разом. це треба починати коли є досить багато майна-квартира, машина, дача на канарах)))), а коли ділити треба праску да пралку, то і починати не варто, тільки з принципу напевно. Бо грошей це коштує шалених.
щодо побачень дітей з родичами чоловіка як на мене треба зробити пару великих вдох-видохів, заспокоїтися і зрозуміти як краще буде для дітей, а обмежити спілкування з бабусею можна різними методами- не через суд-було б бажання)))
про аліменти є гарна стаття в наталі вона мені допомагла, але ссилку дати не можу-банят за спам. назва Как получить алименты в разделе карьера.
а вообще развод дело хлопотное, бюрократия везде
#9
- Перехожий
-
- Група: Новачки
- Повідомлень: 1
- Реєстрація: 12 березень 10
Відправлено 12 березень 2010 - 14:07
Доброго дня чи іншого часу доби. В мене є таке питання з приводу розлучення:
На даний момент я знаходжуся в шлюбі з громадянкою Канади. Життя склалося так, що ми розійшлися і я повернувся до України та, поки що, вертатися не збираюсь. Тому розвестися хочу тут.
Вже ходив до ЗАГСу, сказали, що без присутності дружини так просто не розведуть, направили до суду.
Може би Ви порадили, якого типу цей позов, може десь можна знайти приклад схожої заяви. Чи, хочаб, на підставі яких ст. ст. Цивільного чи Сімейного кодексів України звертатися в заяві до суду.
Будьласка підкажіть, бо сам не можу розібратися. Хотілося б почути конкретну відповідь.
Завчасно дякую.
На даний момент я знаходжуся в шлюбі з громадянкою Канади. Життя склалося так, що ми розійшлися і я повернувся до України та, поки що, вертатися не збираюсь. Тому розвестися хочу тут.
Вже ходив до ЗАГСу, сказали, що без присутності дружини так просто не розведуть, направили до суду.
Може би Ви порадили, якого типу цей позов, може десь можна знайти приклад схожої заяви. Чи, хочаб, на підставі яких ст. ст. Цивільного чи Сімейного кодексів України звертатися в заяві до суду.
Будьласка підкажіть, бо сам не можу розібратися. Хотілося б почути конкретну відповідь.
Завчасно дякую.
#10
- Початківець
-
- Група: Користувачі
- Повідомлень: 48
- Реєстрація: 04 жовтень 09
Відправлено 12 березень 2010 - 21:35
nsvetlaya (6.2.2010, 22:57) писав:
Адвокат допомагає скласти заяву. Мені складав про аліменти, запитав скільки я хочу занотував та відніс до суду, в цій заяві я написала, шо хотіла б шоб батько бачився з дитиною раз на тиждень, але в судовому рішенні я такого не побачила чомусь(( щодо розірвання шлюбу, то заяву подавав чоловік так само за допомогою адвоката, бо коли брав зразки в неті шось було не так - то застаріла, то кома не там- коротше випендрювались в суді))) про поділ майна знаю мало-те,шо адвокат потрібен досвідчений це однозначно , бо є такий пункт, як майно куплене за власні кошти- спробуй доведи, шо ти не Лошадь)) і шо то були власні кошти чи навпаки зароблені разом. це треба починати коли є досить багато майна-квартира, машина, дача на канарах)))), а коли ділити треба праску да пралку, то і починати не варто, тільки з принципу напевно. Бо грошей це коштує шалених.
щодо побачень дітей з родичами чоловіка як на мене треба зробити пару великих вдох-видохів, заспокоїтися і зрозуміти як краще буде для дітей, а обмежити спілкування з бабусею можна різними методами- не через суд-було б бажання)))
про аліменти є гарна стаття в наталі вона мені допомагла, але ссилку дати не можу-банят за спам. назва Как получить алименты в разделе карьера.
а вообще развод дело хлопотное, бюрократия везде
щодо побачень дітей з родичами чоловіка як на мене треба зробити пару великих вдох-видохів, заспокоїтися і зрозуміти як краще буде для дітей, а обмежити спілкування з бабусею можна різними методами- не через суд-було б бажання)))
про аліменти є гарна стаття в наталі вона мені допомагла, але ссилку дати не можу-банят за спам. назва Как получить алименты в разделе карьера.
а вообще развод дело хлопотное, бюрократия везде
Дуже дякую за інфо.То все таки як на рахунок побачень дітей з батьком - вирішується в суді?Беруться до уваги побажання матері чи як то все робиться?А з родичами - підкажіть,якщо знаєте способи.Буду вдячна.
#11
- Зацікавлений
-
- Група: Користувачі
- Повідомлень: 65
- Реєстрація: 04 липень 09
Відправлено 30 жовтень 2010 - 22:52
Доброго вечора (дня) - мене цікавить теж питання що і italiana2005. Але в чому полягає ще моя проблема, що я на даний момент вагітна. Тож наступне що мене цікавить:
1) Чи можу я все таки подати на розлучення незважаючи на свою вагітність (знаю, читала що не можу, але..), якщо моєю причиною на розлучення є: інтерес до інших жінок з інтимним характером (спав чи не спав точно сказати не можу), але вже рік як триває переписування, дзвінки і точно знаю що реально знайомі. І друга причина, я вже півтора роки живу на повне забезпечення своїх батьків, він працює, але грошей нуль, лише на памперси в місяць. І третє брехня на кожному місці, тому, що через певний час всеодно правда викривається.
2) Чи беруться до уваги побажання матері щодо зустрічей батька з дитиною - тобто я згідна лише на те, щоб бачився раз на тиждень, в моїй присутності і не більше 2-х годин (чому так строго, бо він відколи є малий навіть печива йому не купив, і бавився з ним лише паро хвилин, а потім ложив на диван коло себе, і малий мусив там лежати бо він дивився фільм та інше).
3) І як там справді проходить питання з його родичами - бо я взагалі не хочу щоб вони бачились з малим (а в майбутньому можливо з малими).
Будь-ласка, якщо щось знаєте по тому напишіть - бо повірте рік з тим усім жила, но все, більше так терпіти не можу, а за ці три дні так себе вимучила, що навіть боюсь що там з дитинкою в животі...
1) Чи можу я все таки подати на розлучення незважаючи на свою вагітність (знаю, читала що не можу, але..), якщо моєю причиною на розлучення є: інтерес до інших жінок з інтимним характером (спав чи не спав точно сказати не можу), але вже рік як триває переписування, дзвінки і точно знаю що реально знайомі. І друга причина, я вже півтора роки живу на повне забезпечення своїх батьків, він працює, але грошей нуль, лише на памперси в місяць. І третє брехня на кожному місці, тому, що через певний час всеодно правда викривається.
2) Чи беруться до уваги побажання матері щодо зустрічей батька з дитиною - тобто я згідна лише на те, щоб бачився раз на тиждень, в моїй присутності і не більше 2-х годин (чому так строго, бо він відколи є малий навіть печива йому не купив, і бавився з ним лише паро хвилин, а потім ложив на диван коло себе, і малий мусив там лежати бо він дивився фільм та інше).
3) І як там справді проходить питання з його родичами - бо я взагалі не хочу щоб вони бачились з малим (а в майбутньому можливо з малими).
Будь-ласка, якщо щось знаєте по тому напишіть - бо повірте рік з тим усім жила, но все, більше так терпіти не можу, а за ці три дні так себе вимучила, що навіть боюсь що там з дитинкою в животі...
#12
- Початківець
-
- Група: Користувачі
- Повідомлень: 41
- Реєстрація: 08 липень 10
Відправлено 31 жовтень 2010 - 19:05
Ірчик, на рахунок того чи ви можете розлучитись точно не знаю, але думаю якщо ви будете ініціатором розлучення та ще й доведете до судді всі причини розлучення то я думаю можна. Про те як зачасто ви хочете щоб бачився батько з дитиною треба обов"язково обговорити в суді (письмово, а не на словах), а на рахунок його батьків то я взагалі заборонила їм навіть підходити до мене і до моєї дитини (навіть в садку взяла розписку від вихователів щоб вони відпускали мою дитину з ними). Я читала в сімейному кодексі, що один з батьків не може заборонити бачитись з дитиноє іншому, акщо той не позбавлений батьківських прав, а от бачитись з бабусями, дідусями і всіма іншими родичами ви маєте повне право заборонити. Думаю вам треба розумного адвоката і все вдасться.
В мене після розлучення вже пройшло 1,5 р.,а від слів одруження, свукруха і свекор мурашки бігають по шкірі. На форумі дівчата пишуть, що "розлучення це страшно","дівчата не розлучайтеся"тим хто так думає я скажу: "Я рада за вас, що ви щасливі у шлюбі, але ті кому не повезло так мріють про розлучення як мріяли свого часу про одруження". Я після процесу розлучення почувалася в 1000 разів щасливішою ніж в РАЦСі.
В мене після розлучення вже пройшло 1,5 р.,а від слів одруження, свукруха і свекор мурашки бігають по шкірі. На форумі дівчата пишуть, що "розлучення це страшно","дівчата не розлучайтеся"тим хто так думає я скажу: "Я рада за вас, що ви щасливі у шлюбі, але ті кому не повезло так мріють про розлучення як мріяли свого часу про одруження". Я після процесу розлучення почувалася в 1000 разів щасливішою ніж в РАЦСі.
#13
- Зацікавлений
-
- Група: Користувачі
- Повідомлень: 65
- Реєстрація: 04 липень 09
Відправлено 31 жовтень 2010 - 22:52
Galinkamalinka дякую, а я ще й маю думку, що дитині (дітям) зовсім не краще буде жити у повноцінній сімї де постійні сварки і ні грама любові, от ми вже тиждень як саменькі (ну ще брат мій зі мною), но в хаті жодного разу не було чути крику і дитина навіть веселіша й спокійніша, всі свої сльози й емоції на даний момент лише в подушку і в ванній виливаю...
#14
- Своя людина
-
- Група: Досвідчені користувачі
- Повідомлень: 209
- Реєстрація: 10 квітень 09
Відправлено 25 січень 2011 - 20:37
В нас відбувся суд. Розлучили за 3 хвилини, незважаючи що заяву він подав коли сину не було і року. Я просто мовчала. Сказали прийти за 2 тижні за рішенням. Вже взяла. Що дальше??? Нести в загс? Яка там далі процедура? Йти писати заяву? ЩО скільки і куда платити. Хочу знати що іще чекати від процесу. Можна йти без колишнього???
Повідомлення відредаговано krapk@.ua: 25 січень 2011 - 20:58
#15
- Зацікавлений
-
- Група: Користувачі
- Повідомлень: 97
- Реєстрація: 19 лютий 10
Відправлено 26 лютий 2011 - 01:23
IR4UK (31.10.2010, 22:52) писав:
Galinkamalinka дякую, а я ще й маю думку, що дитині (дітям) зовсім не краще буде жити у повноцінній сімї де постійні сварки і ні грама любові, от ми вже тиждень як саменькі (ну ще брат мій зі мною), но в хаті жодного разу не було чути крику і дитина навіть веселіша й спокійніша, всі свої сльози й емоції на даний момент лише в подушку і в ванній виливаю...
Абсолютно погоджуюсь, думаю краще жити окремо ніж ростити "психів", бо хто виросте в сварках, криках і сльозах.....?
Яка нервова система може бути і в мами, і в дитини яка на це все дивиться... краще вже залишитись одною...
Наважилась на розлучення... і боляче до сліз, і обідно, стільки років "коту під хвіст" та сил терпіти вже нема...
Цитата
В мене після розлучення вже пройшло 1,5 р.,а від слів одруження, свукруха і свекор мурашки бігають по шкірі. На форумі дівчата пишуть, що "розлучення це страшно","дівчата не розлучайтеся"тим хто так думає я скажу: "Я рада за вас, що ви щасливі у шлюбі, але ті кому не повезло так мріють про розлучення як мріяли свого часу про одруження". Я після процесу розлучення почувалася в 1000 разів щасливішою ніж в РАЦСі
ті кому не повезло так мріють про розлучення як мріяли свого часу про одруження".
До сліз і болю знайоме відчуття, але ще є дитина про яку потрібно дбати, є свекруха і чоловік які погрожують відібрати її...
Протрібно зібрати усі сили і не наробити дурниць їм на втіху.
Господи, дівчата, аж страшно і не віриться, що проживши стільки років, я зараз переживаю не через саме розлучення (чоловік категорично проти і погрожує відібрати сина), а через те що незнаю скільки це коштує і де взяти кошти...
#16
- Фахівець
-
- Група: Досвідчені користувачі
- Повідомлень: 1 060
- Реєстрація: 02 лютий 11
Відправлено 26 лютий 2011 - 11:35
Не погоджуюся з тими,хто говорить *Не розлучайтесь дівчата*.Адже якщо людина розлучається,то на це є вагомі причини.Я зараз знаходжуся у шлюбі, з моїх родичів ніхто не розходився,зараз говорю лише свою думку.
А не дай Бог чоловік підіймає руку на жінку чи жінка зраджує з іншим,то що вважати цю сім'ю повноцінною чи що???Думаю,ні,бо це вже не нормальні стосунки.Є розлучення по причині *Не зійшлись характерами*,це теж не мала причина.Тому якщо люди розлучаються,то не треба їм перечити,бо це їхнє життя і їх вибір.
А не дай Бог чоловік підіймає руку на жінку чи жінка зраджує з іншим,то що вважати цю сім'ю повноцінною чи що???Думаю,ні,бо це вже не нормальні стосунки.Є розлучення по причині *Не зійшлись характерами*,це теж не мала причина.Тому якщо люди розлучаються,то не треба їм перечити,бо це їхнє життя і їх вибір.
Звертайтесь ЛИШЕ на Ти
#17
- Завсідник
-
- Група: Досвідчені користувачі
- Повідомлень: 400
- Реєстрація: 11 жовтень 10
Відправлено 26 лютий 2011 - 15:29
і я підтримую дівчат, які нормально відносяться до розлучень. Тут нічого такого немає - звичайно є "велика звичка" і "жаль" тієї людини з якою розходишся- типу, а як він буде без мене (але сумніваюсь що вас він так пожаліє - якби жалів, наврядчи дійшло би до розлучення). Мені здається після розлучення, навіть коли є дітки, мама може легко знайти своє нове життя. 
Крильця в пралці, німб на підзарядці - тимчасово літаю на мітлі
#18
- Перехожий
-
- Група: Новачки
- Повідомлень: 4
- Реєстрація: 23 червень 11
Відправлено 23 червень 2011 - 17:25
привіт всім хто чує чи бачить люди добрі порадьте що не будь... розлучаюся з чоловіком маю тьох дітей від нього 3, 5 і 6 років. він грозиться що забере у мене дітей, будинок і машину що робити???????
#19
- Перехожий
-
- Група: Новачки
- Повідомлень: 1
- Реєстрація: 05 липень 11
Відправлено 06 липень 2011 - 00:24
хто знає скільки коштує розлучення???
#20
- Фахівець
-
- Група: Досвідчені користувачі
- Повідомлень: 1 186
- Реєстрація: 23 квітень 08
Відправлено 06 липень 2011 - 13:22
соля79 (23.6.2011, 18:25) писав:
привіт всім хто чує чи бачить люди добрі порадьте що не будь... розлучаюся з чоловіком маю тьох дітей від нього 3, 5 і 6 років. він грозиться що забере у мене дітей, будинок і машину що робити???????
Майно куплене в шлюбі? Тоді пропустіть мимо вух усі його абсолютно пусті погрози.
А дітей практично завжди залишають із мамою (якщо вона не пиячка, наркоманка і т.д.).
ІМХО, у вашому чоловіку просто говорить злість.
