Шлюбний договір чи потрібно укладати?
#1
Відправлено 29 листопад 2008 - 13:50
Відповідно до Глави 10, Статті 92 Сімейного кодексу України, право на укладення шлюбного договору мають особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжя. Якщо однією зі сторін шлюбного договору, який укладається до реєстрації шлюбу, є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.
Про що домовляємося?
Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально засвідчується. Тепер цей документ може регулювати майже всі іпостасі сімейних стосунків. Так, у Статті 93 Сімейного кодексу України зазначається, що шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки. Ним же можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків. Проте шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. Також шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
Після того, як всі умови узгоджені та шлюбний договір підписано, то він одразу набирає чинності: якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу; якщо ж шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального засвідчення. У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов'язків. Також у шлюбному договорі може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.
Майнові питання
Однією з головних причин укладання шлюбного договору, звичайно є небажання ризикувати власним майном у разі розлучення: довіряй, але перевіряй… Тому питання правового режиму майна у Статті 97 Сімейного кодексу України прописані детально. Зокрема, у шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу. Сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень Статті 60 Кодексу і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю
кожного з них. Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу. У шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб. Сторони можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.
Житлові питання
У шлюбному контракті також визначається порядок користування житлом. Якщо у зв'язку з укладенням шлюбу один із членів подружжя вселяється в житлове приміщення, яке належить другому з подружжя, сторони у шлюбному договорі можуть домовитися про порядок користування ним. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї. Чоловік та дружина можуть домовитися про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.
Хто кого утримує?
Так-так, питання утримання також можна одразу оговорити у шлюбному договорі: так ніхто нікого не зможе назвати нахлібником, і кожен виконуватиме свої прямі обов’язки, прописані в договорі. Сторони можуть домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором. Якщо у шлюбному договорі визначені умови, розмір та строки виплати аліментів, то в разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Шлюбним договором може бути встановлена можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.
Зміна умов шлюбного договору
Все, про що домовилися, завжди може бути скориговано за певних умов. Це ж стосується і шлюбного договору, проте слід пам’ятати, що одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Шлюбний договір, також, як і двостороннє вступання у шлюб, може бути змінено тільки подружжям. Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.
Не хочу! Не буду! Не вірю!
«Не хочу» - це про право на відмову від шлюбного договору, яка також не допускається, якщо відмова є односторонньою. А от подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.
«Не буду!» - може сказати той, хто захотів розірвати шлюбну угоду: на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.
І, нарешті, «Не вірю!» - може стати причиною визнання шлюбного договору недійсним. Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України (435-15 ).
#2
Відправлено 29 листопад 2008 - 14:35
#3
Відправлено 29 листопад 2008 - 14:40
#4
Відправлено 29 листопад 2008 - 17:37

Щастя можливе тільки тоді, коли людина стає джерелом щастя для інших.
Останнє слово має залишатись за чоловіком. І це слово: "Так, кохана!"
#5
Відправлено 29 листопад 2008 - 18:09
#6
Відправлено 29 листопад 2008 - 18:13
#7
#8
Відправлено 29 листопад 2008 - 22:07
#9
Відправлено 29 листопад 2008 - 22:55
Родичці батько на весілля купив квартиру, але не робив дарчу, а просто оформив ніби то вона купила.При розлученні чоловік відсудив половину. От так-то. Так що в житті може всяке статись, і не дивуюсь людям які намагаються прорахувати щось на кілька кроків уперед.
#10
Відправлено 29 листопад 2008 - 23:02
МанунА (29.11.2008, 22:55) писав:
Родичці батько на весілля купив квартиру, але не робив дарчу, а просто оформив ніби то вона купила.При розлученні чоловік відсудив половину. От так-то. Так що в житті може всяке статись, і не дивуюсь людям які намагаються прорахувати щось на кілька кроків уперед.
хто через ЦЕ пройшов той розуміє...... іншим можу сказати - дай вам Бог щоб ви ніколи не пройшли через це, любіть одне одного і будьте разом до самої смерті. А щодо мільйонерів, то знаєте якщо жебрак щось собі надибав, а потім з доброго дива має віддати, то йому мабуть це болючіше ніж мільйонерові.....
#11
Відправлено 30 листопад 2008 - 10:05
#14
Відправлено 30 листопад 2008 - 10:20
Якщо ж сім*я не укладала шлюбний контракт, то усе спільно нажите майно ділиться навпіл. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав із поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Тож вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Навіть речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно із Статтею 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Але, будучи людьми цивілізованими, дружина та чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Проте слід пам’ятати, що договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.
#15
Відправлено 12 лютий 2010 - 00:19
Моя сестра юрист. Вона вже 12 років в шлюбі, і все одно оформляє все куплене на себе і дуже правильно робить.
А от коли друга половинка відмовляється укладати такий договір, тоді треба замислитись, тому що в такому разі причина не може бути чистою і прозорою...
#17
Відправлено 22 вересень 2010 - 09:13
#18
Відправлено 24 листопад 2010 - 12:33
Буду дуже вдячна за відповідь.
#19
Відправлено 03 червень 2011 - 12:24

Допомога






































