[jane]

Може, звісно, це і не справедливо так казати, але на мою думку, коли чоловік програміст (системний адміністратор, веб розробник тощо) - то все якось по-іншому, "не як у людей". Бо за той час що ми разом мені в голову неодноразово приходила думка, що програмісти - це люди з абсолютно інакшим типом мислення, інакшою логікою і точно інакшим способом побудови ассоціативних рядів=) Бо називати холодильник харчовим сервером і казати "хто встановив туди цю картоплю" - "нормальній" людині в голову не прийде=)
Але зараз починаю думати, що не тільки програмєри - не від світу цього, а і їх дружини туди ж.. Бо сама починаю мислити тими ж поняттями, розуміти їх гумор (той же баш), взагалі розуміти про що вони говорять
Ну і сюди ж можна віднести ревнощі чоловіка до комп"ютера (хоча це спочатку було, зараз я сама чоловіка з роботи дочекаюсь, дитину йому в руки, а сама до ноута - на форум, на баш=)), сперечання на рахунок доцільності глобальної комп"ютеризації і марні спроби переконати коханого, що і до створення інтернету люди знаходили чим займатись..

Чи є на форумі такі ж як я? І чи були у вас думки на рахунок "інакшості" ваших обранців?

[галогенка]

В мене сестра дружина програміста. Напевно таки в їх мові, гуморі й є якісь особливості, але на мою думку це притаманно і іншим професіям.

[jane]

галогенка (26.11.2008, 19:19) писав:

В мене сестра дружина програміста. Напевно таки в їх мові, гуморі й є якісь особливості, але на мою думку це притаманно і іншим професіям.

Мабуть що в кожної професії є свої приколи, але мені просто цікаво, як у кого

[Parybok]

В мене також сестра - дружина програміста... Тай і інших знайомих програмєрів я також маю. Замітьте, що тут є велика різниця між програмістом і просто користувачем компютера. І мої спостереження, що люди ці однозначно «інші». Не можу сказати що гірні чи кращі, але інші - це однозначно. Здається, що логіка у них є лише на основі формул і рівнянь. Наприклад: If .... then ... else ... loop. Або ще... 1)... 2)...3) і так далі.

Ну раз люди думають таким чином, то напевно і і всі оточуючі коли них думають (або принаймні сприймають це) і розуміють їх мислення.
Замітив також, що такі люди трохи самітні (замкнуті в собі) і не дуже комунікабельні - відразу скажу, що це не всіх стосується, і є дуже багато вийнятків (яких я знаю).

З власного досвіду скажу, що на програміста не можна навчитися (вивчитися)- ним можна лише бути (народитися). Всі інші спроби попасти в цю галузь (якщо ти туди поприроді не належиш) понесуть за собою часткову зміну Вашого власного Я і філософії існування людського буття.

[Емма]

Я півтора року працювала в софтовій компанії. Те що вони "інакші" - це дійсно факт, траєкторію їх мислення можна легко зпрогнозувати. Вони майже цілодобово пишуть програми і алгоритми впливають на хід їхніх думок. А шо поробиш, така специфіка роботи. Мені з ними дуже подобалося працювати, вони дотепні і дуже розумні, багато чого хорошого від них почерпнула. Єдине що мене дратувало, коли вони починали триндіти між собою про свої аплети та сервлети з тим демонічним блиском в очах, тоді торба .... не достукаєшся

[Sophy]

Я дружина програміста. Також вже звиклась з башом і усім іншим. Коли малявка засинає, то ми починаєм торгуватись хто сяде за нормальний комп, а хто за бук (на буці ніхто не хоче, бо він слабонький). А так сказати, що я бачу в ньому особливі відмінності я не можу. Бо сама завжди цікавилась програмуванням і трохи вмію (щось маленьке для себе написати), і дуже хочу колись осягнути цю професію, тож напевне ми з ним не такі різні :)

[Котяра]

Анекдот на цю тему:

Був у жінки чоловік програміст. Він цілий час сидів у спальні за компом і взагалі не звертав не на неї уваги. Тут вона вирішила йому помстится. Підчепила собі десь мужичка і привела його додому. Заходять вони у спальню, і тут коханець, помітивши голову навпроти монітора, питає

- А це хто?
- Та то мій чоловік, не хвилюйся він нас навіть не помітить. Ну ти тут почекай сукунду, а я тим часом швиденько в душ.

Виходить жінка з душу і бачить дві голови навпроти монітора.

[Коліжанка]

У мене є кілька знайомих програмістів, абсолютно адекватні, прикольні люди, є навіть такі, які встигли власну справу відкрити.
А от системні адміністратори, які мені попадалися, то це просто типажі з анекдотів про сисадмінів))). У них дійсно, свій гумор)))

[Сонячна]

А мене цікавить, як оті програмісти одружуються і жінку собі вибирають, коли голова (очі) постійно в моніторі . Відпочивав з нами у Карпатах хлопчина - з буком не розставався ні на мить.Ввечері до вогнища не пішов, бо розряд. бат., а шнур закороткий Питається, чого їхав за тридевять земель? Мабуть, повітрям гірським подихати.

[За крок до весни]

та чого там :) я он теж кажу, що дитина приатачилася (коли до грудей прикладаю). за комп ми не сваримся, я лиш постійно кричу, щоб раутер і ваярлез поміняли, бо нет погано на 5 хатніх компів роздає. звикла до ноута, з дитиною інакше ніяк.
а спілкуватися за допомогою мсн, сидячи в двох кроках один від одного - вже норма.
буду в натхненні, може пригадаю більше :)

[Ulik]

В мене теж чоловік програміст - але в нас таких проблем немає,а спілкуэмось ми звичаною російською мовою. Коли татко пише програми нас немає вдома або ми спимо, а компом я користуюсь цілий день. В нас навіть синочок вже щось пробує робити сам, а не тільки гратись. При мені він спілкується з однодумцями теж звичайною російською, а коли вони сам на сам я не знаю...

[oksanocka]

І у мене чоловік програмер. Спочатку й справді трошечки дико було:весь час одні розмови лише про комп, нові програми нові інфодосягнення.Засраз це вже звично, коли коханий приходить додому й розказує, що він сьогодні на роботі поставив нову програму (причому в деталяхщо робив), й вдома знову за комп.

[Котяра]

Сонячна (27.11.2008, 1:11) писав:

А мене цікавить, як оті програмісти одружуються і жінку собі вибирають, коли голова (очі) постійно в моніторі . Відпочивав з нами у Карпатах хлопчина - з буком не розставався ні на мить.Ввечері до вогнища не пішов, бо розряд. бат., а шнур закороткий Питається, чого їхав за тридевять земель? Мабуть, повітрям гірським подихати.

Сонячна, в мене велика підозра що там і знайомляться, у віртуальному просторі. Дивлюся на свого чоловіка і думаю, що те що ми познайомилися в інеті - це цілком логічно і природньо для таких людей як він. Програмером він не працює, але в нього це хоббі. Багато часу спілкується по скайпу з колегою, який працює програмером в США, який до речі теж свою дружину знайшов в одному з чатів.

Так що голова в моніторі, це в нас вдома звичне явище.

[Maric]

У мене чоловік теж програміст, у дома розмова тільки про мережі, програми, ціски і т.д! Добре в тому є те,що я перекваліфіковуюсь в програміста теж, це для моєї роботи добре знати крім економіти ще й програмування!
Але в дома як не ігри бавитися, то фільми ну і т.д. Но якщо він за компом, то його не докличешся, та ще й відповість, що не чув і не розуміє про що я говорю!

[Наталюсик]

marichka_d (27.11.2008, 10:12) писав:

У мене чоловік теж програміст, у дома розмова тільки про мережі, програми, ціски і т.д! Добре в тому є те,що я перекваліфіковуюсь в програміста теж, це для моєї роботи добре знати крім економіти ще й програмування!
Але в дома як не ігри бавитися, то фільми ну і т.д. Но якщо він за компом, то його не докличешся, та ще й відповість, що не чув і не розуміє про що я говорю!

і я дружина програміста. Щоми вже тільки не проходили від моделювання штучного інтелекту по відновлення безнадійно втрачених даних, алеякось особливо на мене це не впливає. Про роботу розмовляємо я про свою він про свою - це нормально. Ноут у кожного свій і це святе - ніхто нікому нікуди не заглядає. Познайомились в реалі, комунікаторами користуємось тоді, коли на роботі (бо кожен на іншій). Та і всі дівчата до мене мого чоловіка були "з реаля". Просто великезначення має факт чи вміє людина відгородити час роботи від часу праці (в нас це дуже важко, бо чоловік - шеф власної фірми і все завжди треба на вчора доробити). А ще ж і з дитиною погратись, і порозмовляти, і в театр сходити, і на прогулянку, і по хаті купу всього треба зробити. Я не програміст, але особливих труднощів у спілкуванні не бачу, бо логіка мусить бути присутня у всіх. До комп"ютерів ми теж всі тепер прив"язані. Єдина річ - це проскакування професійної лексики і труднощі у висловлюванні думок (ми над цим інтенсивно працюємо), бо при системах як тут дівчата казали "якщо ......., то......." дійсно після якогось часу відчувається брак словникового запасу. Але з тим можна собі порадити. А ще програмісти великі романтики.

Великим мінусом є раннє призвичаєння дитини, до того, що ноут - це ужитковий елемент щоденного життя (ну і в нашому випадку вже 4 зіпсованих нашим чадом).

[Бджулка]

Я також дружина програміста. Але собливих труднощів у спілкуванні не бачу, напевно просто сама теж з нахилами до програмування, хоч працюю в іншій сфері. Але дружинам програмістів справді живеться весело і їх в деяких ситуаціях можуть зрозуміти тільки такі ж дружини програмістів, простим людям їх важко зрозуміти.
Ще я підтримую висловлювання про раннє призвичаєння дитини до того, що ноут - це ужитковий елемент щоденного життя.
Таких дітей потім важко здивувати чудесами техніки, оскільки їхніми першими іграшками є мишки від ноутбуків, і всякі різні запчастини від компа (поламані флешки ...)

[За крок до весни]

чиста правда! наш син має вже улюблену мишку (тато віддав якусь стару) і свій дротик від нового охолоджувача для ноута. кудись його зникав, ми найти зараз не можемо :)

[luluka]

а я дружина адміна і сетра програміста. То наш син бавиться не мишками а корпусом від компа і розбирає старі вінти і сd а замість пірамідки в нас болванка з старими компактами

[oksanocka]

Ну то що у діток програмерів іграшки віповідні - то ясно. Наш татусь дає малому й по клавіатурі бахкати, добре що їх по хаті п"ять валяється. Вибір широкий. У нас свого часу (коли ще жили з батьками) навіть собака загладав, коли чоловік у ситемнику порпався-"піказував, що робити " :-)

[jane]

Ulik (27.11.2008, 9:17) писав:

В мене теж чоловік програміст - але в нас таких проблем немає,а спілкуэмось ми звичаною російською мовою. Коли татко пише програми нас немає вдома або ми спимо, а компом я користуюсь цілий день. В нас навіть синочок вже щось пробує робити сам, а не тільки гратись. При мені він спілкується з однодумцями теж звичайною російською, а коли вони сам на сам я не знаю...

Ну звісно ж нормальною людською мовою, я ж не мала на увазі, що вони на чому пишуть на тому й розмовляють :D
Сонячна, ми познайомились в реалі, проте якби я за рік до цього не познайомилась в інтернеті з його однокласником, то і наше знайомство не відбулося б=) Так що, як не крути, а глобалізація свої п"ять копійок вставила, але зараз багато людей знаходять свою половинку в мережі, для цього навіть юзєром не обов"язково бути, можна ламєром
marichka_d, мені чоловік вже не раз пропонував перекваліфікуватися, от тільки я раз відкрила той хтмл - щось мені не сподобалось
А на рахунок того що не докличешся - так це правда, і я на нього ображаюсь, хоча сама така ж сАма..
Наталюсик[b], а на рахунок романтики - то мабуть індивідуально.. Хоча мій чоловік теж до романтики небайдужий. Коли на роботі не задовбується=)

Користувач подумав і додав через [b]18 хв.:

oksanocka (9.12.2008, 23:03) писав:

Ну то що у діток програмерів іграшки віповідні - то ясно. Наш татусь дає малому й по клавіатурі бахкати, добре що їх по хаті п"ять валяється. Вибір широкий. У нас свого часу (коли ще жили з батьками) навіть собака загладав, коли чоловік у ситемнику порпався-"піказував, що робити " :-)

В нас малий по клаві стукає, чоловік йому блокнот відкриває - друкує=) А консоль відкрив - так він ноут з убунтою умудрився хібернейтнути
Ще кнопочки навчився виколупувати