[Коліжанка]

У мене є і дівчатка і хлопчик. Спочатку, коли маленькі, то різниця по статі зводилася тільки до одягу та іграшок чи машинок чи ляльок.

А от починали вони підростати і почалося: ти хлопчик, ти маєш бавитися машинками, а ти дівчинка - ляльками. І ще помітила, що і в своїй сімї, і в інших, коли дівчинку цікавлять якійсь хлопчачі речі чи ігри, то це сприймається весело. А як хлопчик проявляє інтерес до якоїсь дівочої речі чи забавки, то батьки стурбовано починають пояснювати, що ти хлопчик, тобі того не можна, а ще не можна плакати, вередувати, боятися чогось і т.д.
Але ж, вони ще й не тільки хлопчики, а й діти. От цікаво як у сімях форумчан. Чи наголошуєте Ви на статі при вихованні? Чи дійсно варто з дитинства тиснути на хлопчиків, що їм не можна того, що дозволяється дівчинці? Де та межа, кому що можна?

[Коліжанка]

Любі друзі! Може хтось мені підтримає в цій темі. Навіть якщо ще дітки маленькі, то може хоч своїми поглядами поділіться. Це ж так важливо: виростити з дівчинки майбутню жінку, а з маленького хлопчика достойного чоловіка.

[ясочка]

У мене старші хлопці і маленька донечка. Бачу, що вона, як і брати, більше грається конструкторами і пазлами, а ляльки її зовсім не цікавлять. У той же час середній син спокійно може приготувати обід для себе і брата, а випічка - то взагалі його хобі. Старший сестру і погодує і передягне - ніколи не постає питання, що то "не чоловіча справа". І ніколи ми з чоловіком не використовували формулювань "ти хлопчик отже тобі не можна..." Можемо похвалити: мужчина росте - чи зробити зауваження: притримай двері для мене - ти ж чоловік (без поправки на вік).

[ирис]

Моему сину 12 років майже.
Він теж виявляв зацікавленість до ляльок і дівчачих штучок та я не акцентувала на цьому увагу тому що це у кожної дитини виникае зацікавленість
Як у хлопчиків так і в дівчаток це закладено природою що вони впізнають світ і цікавляться всім що їх оточуе а ми вже щось собі навигадували,
що якщо хлопчика цікавлять ляльки або він не може дати здачу своему кривднику чи він плаче то це буде якійсь хлюпік а не чоловік.
Чи якщо донька граеться машинками чи бігае з пістолетом то знеї не виросте гарної матусі.
Ми ж дорослі теж робимо те що вважають наприклад для чоловіків керуемо машиною, займаемось боксом чи дивимось футбол теж стосуеться і чоловіків які підфарбовують чи навіть фарбують волсся, роблять собі манікюр, педікюр чи випікають смачні пироги.
Мабуть кожна дитина вже в дитинстві випробовуе як вона буде виявляти свое внутрішне я у дорослому житті.
А наше завдання допогти їм в цьому але не акцентувати: що ти хлопчик а ведеш себе як дівчисько, що дівчинка не повина бігати з хлопчиками. Може навпаки треба замислитись що якщо хлопчик весь час грае в війнушку чи не проявляе співчуття (бо чоловіки не плачуть) ...

[Коліжанка]

Погоджуюся з усіма дописами. А ще помітила, що в сімях, що чоловіки,які жіночу роботу не цінують, не допомагають нічим, бо вважають, що це не чоловіча робота, якраз так і виховувалися: це хлопчики не роблять, того не роблять. Але чомусь рідко хто говорить. що ж то хлопчик має робити..

[Сонячна]

Мій старший син міг бавитись чим завгодно.Одного разу дуже мене здивував, коли попросив купити йому ляльок. Я, як і більшість матусь, прореагувала миттєво:"Навіщо тобі ляльки, ти ж не дівчинка?" На що він відповів:"А я і не хочу бавитись ними як дівчинка - в дочкі-матері, ляльки будуть в мене просто люди".
Кажуть, щоб виховати з хлопчика справжнього мужчину, його треба частіше хвалити і рідше сварити. Нажаль, у мене частіше виходило навпаки. Проте я ніколи не була скупою на ласку, нераз знайомі чи родичі говорили:"Що ж ти його так цілуєш,як дівчинку?" А я і другого заціловую, не бачу в цьому нічого поганого. Щодо обов"язків вдома, то маю щиру надію, що сини в своїх сім"ях поводитимуться як ми з чоловіком - у нас немає "жіночих" і "чоловічих" обов"язків, а виконуємо по принципу "хто вільніший".

[Томашка]

Я мама хлопчика. А от цікаво у кого є і синуля і донечка, чи по різному ви їх виховуєте?

[Ліньтяйка]

Хоч в мене поки що тільки синочок - я мрію ще про донечку. Догляд, відношення, любов, увага - все буде однаковим. Але принцип виховання буде трохи різнитися - тобто буду їм пояснювати - в чому полягає роль жінки і мужчини -вчити цінностям, які я вважаю найважливішими в житті кожної людини. Для мене різниця в вихованні сина полягає в тому - що мужчина має бути сміливим, відповідальним, вміти самостійно приймати рішення, допомагати у всьому жінці, не повинен стидатися проявляти слабкість - наприклад пускати сльозу, чи бути синтементальним, романтичним. Жінка по моєму повинна розуміти - що її призначення в житті - народити здорову дитину тобто вона повинна притримуватися здорового способу життя, бути хитрою (щоб чоловік думав, що він в сім'ї голова, а вона завжди добивалася свого), бути акуратною, слідкувати за зовнішністю. Найважливішими цінностями я вважаю - робити добро, дбати про рідних, вміти поступатися, нести в світ позитив, хороший настрій, незациклюватися на невдачах, вміти знайти в кожній справі золоту середину, не вважати гроші найпотрібнішою річчю в житті.

[Все буде добре]

в мене поки лише донечка, але чоловік сказав, що не зупинеться, поки не мбуде мати сина :D . Як на мене, принципи виховання мало відрізняються, скоріше те - як дітки сприймають тата і маму. Адже все що діти бачать в сім"ї потім переносять у свої родини. Тому для хлопчика, в більшій мірі важливіше ставлення батька до мами, до їнших членів родини. А дівчинка "копіює маму".

[Міракле]

Томашка (23.8.2009, 13:04) писав:

Я мама хлопчика. А от цікаво у кого є і синуля і донечка, чи по різному ви їх виховуєте?

Так, по різному звичайно! Хлопцеві прививали завжди чоловіче все, а дівчинка повинна бути тиндітна...ну самі, думаю розумієте, що ВОНА не повинна бути "ХЛОПЧИКОМ", та вирости з чоловічими признавами, а хлопчик навпоки звичайно.

Хлопчика мі майже виростили, а доча ще маленька.

[irunka]

Я думаю що виховання хлопчика та дівчинки має трохи відрізнятись,хоча ставлення батьків до обох діток має бути однакове.

[Донна Педра]

У мене в дитинстві були труднощі зі сприйняттям власної статі. З дівчатками гратися було нецікаво, чуть шо - закінчувалося бійкою :) Не любила ляльок, всякі дівчачі цацки-пєцки, спідниці на дух не переносила, а конструктори чи м*яча поганяти, по деревах полазити - за милу душу. Ясно шо хлопчики мене не дуже приймали в свою компанію, тому у шкільному віці почалися проблеми у спілкуванні з дітьми. Батьки надмірно загострювали проблему, старалися насильно виправити мою "ненормальність", що в підлітковому віці призвело до нервових розладів і лікування (словом, ледь самогубством все не закінчилося).

Нічо, лесбіянкою не стала, хоч деяка "мужеподобність" мені властива до цих пір :) А скількох проблем можна було б уникнути, якби батьки весь час не намагалися втиснути мене в свої поняття щодо того, якою мусить бути "нормальна дівчинка". Пізніше я перелопатила купу спец.літератури по психології, і виявилося що проблеми взагалі ніякої не було.

А для тих, хто виховує хлопчика, можуть бути цікавими публікації і монографії І.С.Кона, зокрема "Мальчик - отец мужчины" (є в інеті). Завдяки всяким "підорачам" типу "Большой стірки" у автора склалася репутація "піськознавця", але насправді це супертолковий науковець - соціолог, антрополог і взагалі во такий дядько.

[Niki]

А ми своїх на разі виховуємо (чи то вони нас ;)) однаково, хоча я доці кажу - що вона є дівчинка, а братик - хлопчик. Коли наш тато голить, то кажу що колись і братчик буде так голитися, а ми з тобою будемо ходити на манікюр і т.д.
Найсмішніше було, коли вона "ознайомлюлася" з його піською :)
Вона взагалі казала що то "циця" :) зараз вже знає, ми їх купаємо разом у ванні - не знаю хто то більше тішиться - діти чи батьки.
З часом, думаю, треба буде якось їх "розмежовувати" по статі. Але то як кажуть поживемо-побачимо

[Елла]

У мене донечка і синочок. Дуже цікавлюся вихованням різностатевих діток . Ось знайшла цікаву статтю у журналі "Поліна". Може, комусь пригодиться.

Текст, що розкривається

То, что мужчины и женщины разные, сомнений не вызывает. А как же воспитывать мальчиков и девочек? Психологи и педагоги , уверены: тоже по-разному!
Дочки и сыночки
Если у тебя уже есть дочка, а недавно родился сын, учти, что опыт воспитания дочки не только не поможет, а даже может мешать. Если же после сына роди¬лась дочь, сложностей обычно бывает меньше, хотя разницу тоже придется учитывать. Воспитывать, обучать и даже любить мальчиков и девочек надо по-разному.
Два разных мира
По данным ученых - нейропсихологов, у мальчиков и девочек физиологическое восприятие мира отличается. Девочки более чувствительны к шуму, у них выше кожная чувствительность, то есть они более отзывчивы к телесным ласкам. Их игры чаще опираются на ближнее зрение: они любят возиться с тряпочками и куклами, а для игр им достаточно маленького уголка. Игры же мальчиков чаще опираются на дальнее зрение: они обожают бегать, прыгать, играть с мячом, а значит, им нужно намного больше места. Если комната маленькая, сооруди сыну шведскую стенку или спортивный уголок, пусть осваивает вертикальное пространство. Это полезно не только для его физического, но и для психического развития.
Мужская и женская логика
Нам, мамам, бабушкам, учительницам и няням, трудно понять мужскую логику, ведь она отличается от нашей. Говорить мальчику: «Я тобой недовольна», бесполезно. Ему важно знать, что именно он сделал не так. Для девочек же намного важнее эмоциональная сторона оценки, то, кто их оценивает и как, какое впечат-ление они произвели. Ты возмущена поведением сына, ругаешь его, а он как будто тебя не слышит. Ты негодуешь: «Тебе безразлично, что я говорю?!» Знакомая ситуация? На самом деле, мальчик вовсе не равнодушен. Просто его психика устроена по-другому, поэтому и реакция совсем не та, которую ты ждешь. Он уже отреагировал в первые минуты разговора, но, в отличие от мамы, не может долго удерживать эмоциональное напряжение, он к этому не приспособлен. И чтобы не «сломаться», просто отключил слуховой канал, и информация до его сознания не доходит.
Нежничать или нет?
Есть мнение, что девочек нужно обнимать, целовать. Мальчиков - тормошить и подбрасывать. И ни в коем случае не наоборот! Потому что девочка должна быть смирной и тихой, а мальчику дозволено пошуметь и похулиганить. Если же понежить мальчика и пошалить с девочкой, считают мноие, - последствия будут ужасными. Вместо милой принцессы ты получишь вождя краснокожих в юбке, а вместо настоящего мужчины - «рохлю» и маменькиного сынка. Правда? Ни капельки!
Психологи утверждают, что все дети нуждаются в словесной и телесной нежности. Мальчи¬ки не меньше девочек любят прижаться к маме, когда им грустно. И точно так же проявляют любовь и ждут ответной реакции от тебя. И не стоит бояться избаловать их, проявляя родительские чувства. Ребенок должен не только знать, но и ощущать на телесном уровне, что его любят. А вот если малыш не настроен к близости в данный момент - настаивать не стоит.
Не ограничивай!
Аргументировать запреты и указания нужно не половой принадлежностью ребенка, а обоснованными доводами, тогда впоследствии дочка или сын порадуют тебя уверенностью в себе и уважительным отношением к противоположному полу. «Не плачь, ты же мужчина!», «Трусишь, как девчонка!», «Все мальчишки грязнули!» - эти выражения, наоборот, могут сформировать неуверенность в себе и неуважение к противоположному полу.


Полезные советы

В книге В. Д. Еремеевой и Т. П. Хризман «Мальчики и девочки - два разных мира» дается масса советов, как воспитывать тех и других. Давай воспользуемся некоторыми из них:
♦ Никогда не сравнивай разнополых детей и тем более не ставь одних в пример другим.
♦ Давая какое-либо задание мальчику, не рассказывай всего до конца, а девочке не забудь на личном примере продемонстриро¬вать то, что от нее требуется.
♦ Если пытаешься что-то объяснить мальчику, не забывай не только рассказывать, но и обязательно показывать.
♦ Ругая девочку, сначала объясни ей, в чем она не права, а высказывать все и сразу не спеши. Ругая мальчика, коротко и ясно изложи, что конкретно тебя не устраивает, иначе через некоторое время он просто отключит внимание и перестанет тебя слышать.
♦ Мальчики и девочки по-разному устают: девочки истощаются эмоционально, а мальчики интеллектуально, поэтому и подход к ним должен быть разным.

В заключение хочется пожелать учитывать не только пол ребенка, но и в значительной мере его индивидуальные способности и особенности характера. У детей должна быть возможность играть с самыми разными игрушками, а не только стереотипными «мальчику - машинку, девочке - куклу». А также почаще демонстрируй, что веришь в таланты своего ребенка и всегда готова поддержать его в трудную минуту.
Ольга Добросовестная

[Galino4ka]

Я як ходила вагітною дуже хотіла донечку. коли вона народилася я була дуже рада. Коли була маленька то бавилась різними іграшками я їй лише могла сказати що машинки більше полюбляють хлопчики. У неї двоюрідний братик відповідно вона бавилась його машинками, а він її ляльками також на майданчику чи в садочку. Буває іноді й зараз візьме машинку чи пістолет у руки я стараюсь жартома донести свою думку. Звісно іграшки на четвертотому році відходять на другий план, більш цікавить косметика, прикраси, а мешти на каблуках то взагалі любима справа особливо коли металеві набойки. Звісно побавитись на компютері полюбляє з приблизно з трьох років бо у 2,5 вона вже самостійно могла його включити, а зараз включає, знаходить на робочому столі іграшки, бавиться, самостійно виключає. Звісно стараюсь не давати часто і довго сидіти за компютером, але тішусь, що швидко вчиться. А от читати вчитись ліниться я вже пробую по різному. Може хтось щось порадить?

[Abrakadabra]

Galino4ka (23.5.2010, 15:53) писав:

А от читати вчитись ліниться я вже пробую по різному. Може хтось щось порадить?

раз ви вже запитуєте про пораду -- моя порада: не вчіть взагалі, в школі навчать, а то буде все знати і буде в школі нудно , хай бавиться поки маленька
п.с. сорі за офтоп

[Панна Ганна]

У мене старша донька, а менший син. Не сказала б що дуже по різному їх виховую, але характери в них не схожі. Як на мене, хлопчики більш лагідні до мам, а доньки часто виявляють ознаки жіночої конкуренції.

[Atem des Lebens]

Поки тільки синочок, але досить цікаво поміркувати, у садочку синочок любить бавитись із дівчатками посудкою, возити каляску із іграшкою, от незнаю, як до того відносяться вихователі чи говорять "що ні це тільки дівчатка тим можуть бавитись", хоча із хлопцями він теж на машинках ганяє... Але от коли до нього щось ласкавіше скажеш, чи притулькатись - зразу "мам ну я ж хлопчик", по ходу життя іде пояснення: "коли тато голиться, ти теж хлопчик виростеш, будеш так, як тато", "мамо, що ти робиш (малювала нігті) викликає цікавість, а я пояснюю, що так роблять тільки дівчатка"

Текст, що розкривається

Як виховувати хлопчиків, а як дівчаток?

Чи потрібно ви­хо­ву­ва­ти хлопчиків і дівчаток од­на­ко­во? Це в будь-яко­му ви­пад­ку не­мож­ли­во.
Яки­ми б не бу­ли наші наміри і наші уяв­лен­ня про рівність ста­тей, ми по­во­ди­мо­ся з хлоп­чи­ком і дівчинкою по-різному (вимовляємо різні сло­ва, використовуємо різні жес­ти) - ми інтуїтивно відчуваємо: їхня психіка розрізняється.
Але так ви­хо­дить не у всіх батьків і не зав­ж­ди - прос­то то­му, що у вихованні ду­же сильні наші проекції (несвідомі стра­хи і три­во­ги) і власні пе­ре­жи­ван­ня.
Нерідко по­чут­тя, спрямовані на ди­ти­ну, витісняють відчуття влас­но­го дис­ком­фор­ту. Бать­ки, на­прик­лад, частіше ла­ють рух­ли­вих, ак­тив­них хлопчиків і більш ласкаві з дівчатками, навіть як­що дітям тільки за два ро­ки.
На та­ку поведінку до­рос­лих впливає і по­ши­ре­не уяв­лен­ня про жіночу й чоловічу роль у суспільстві. Во­но настільки за­кар­бу­ва­ло­ся у свідомості ба­гать­ох поколінь, що проявляється в поведінці без нашої волі.
Які пра­ви­ла за­сто­со­ву­ють­ся до обох ста­тей?
Діти повинні засвоїти загальні для всіх лю­дей цінності, та­бу, нор­ми поведінки і відносин між людь­ми, що ста­нов­лять ос­но­ву жит­тя в будь-яко­му суспільстві: по­ва­га до се­бе та інших, вміння ро­би­ти вибір і нес­ти відповідальність за ньо­го, толерантність, ми­ло­сер­дя ... Ці життєві цінності не ма­ють ген­дер­них особ­ли­вос­тей.