[Антік]

Медики розвинених країн б`ють на сполох. Молодь все більше часу проводить за комп`ютером, віддаючи перевагу віртуальному світу над реальним, у пресі раз по раз з`являються повідомлення про "смерть за монітором". Західні психіатри навіть придумали спеціальний термін "інтернет-залежність", проте більшість українських психологів про це небезпечне захворювання і не чули.

Як розвивається захворювання

Завзятого комп`ютерника можна відрізнити відразу. Він звернений усередину себе, не помічає або ігнорує зовнішні події, погано адаптується до реального життя. Навіть краса природи - і та сприймається з меншим захопленням, оскільки можливості комп`ютерної графіки безмежні, і на екрані монітора з`являються чудові, фантастично прекрасні, але неіснуючі насправді, пейзажі. Потяг до комп`ютерних ігор - із подорожами до неймовірних світів усе більше занурює у віртуальність. Цей стан вже й називається інтернет-залежністю.

На першій стадії це більш-менш легкий розлад. Через захоплення "новою іграшкою", людина перестає займатися усім іншим. Поступово людина віддаляється від родичів і друзів, залишаючи пріоритет за "усесвітньою павутиною". Як правило, користувач приховує від рідних (або співробітників в офісі), скільки часу він проводить на сайтах.

На другій стадії симптоми наростають як сніжний ком. Якщо людину силою відлучити від мережі, вона переживатиме почуття, схожі на муки наркомана, якому не дали чергову дозу. У користувача порушується увага, знижується працездатність, з`являються нав`язливі думки, безсоння, аж до повного відмовлення від сну, різко зростає потяг до стимуляторів - кави, сигарет, спиртних напоїв, наркотиків, причому деколи "на голку" сідають і ті, хто ніколи в житті наркотиків не пробував. Тому можна вважати, що в деяких випадках наркотична залежність є наслідком захоплення спілкуванням у мережі. До психічних розладів додаються головний біль, перепади тиску, ломить кістки.

Третя стадія - соціальна дезадаптація. Користувач, вже не одержуючи задоволення від спілкування через Інтернет, все-таки постійно "висить" на сайтах. Стан депресії призводить до серйозних конфліктів на роботі і в сім`ї. Сильні, вольові особи ще можуть спробувати перемкнути свою увагу на щось інше, наприклад, закохатися, знайти іншу роботу. Слабкішим нічого не залишається, окрім як звернутися по допомогу до фахівців. До речі, у США інтернет-залежність вважають офіційним діагнозом і лікують психологи і психіатри. У нас вони лише розробляються.

Без інтернету у хворих починається ломка

Термін "інтернет-залежність" вперше був запропонований американським лікарем Голдбергом, кілька років тому. Під цим поняттям він розумів непереборний потяг до Інтернету, що характеризується "згубною дією на побутову, навчальну, соціальну, робочу, сімейну, фінансову сфери діяльності". За ступенем відходу від реальності інтернет-залежність вельми нагадує потяг до наркотиків, алкоголю, азартних ігор. Згідно з дослідженням американських учених, 6-8% користувачів Інтернету вже мають дану патологію, адже багато хто використовує його не тільки для роботи або навчання, але і ведуть листування, користуються сайтами, призначеними для розваг, займаються сексом по Інтернету.

Внаслідок цього нормальний діалог з іншими людьми замінюється сурогатним спілкуванням у мережі. Цікаво, що навіть стадії формування Інтернет-залежності схожі зі стадіями "прив`язки" до наркотику. У фанатів Інтернету, які лікуються у спеціальних закладах, відбувається своєрідна "ломка", як і у наркоманів! Це - страшне видовище, розповідають лікарі. А після лікування пацієнти обов`язково потребують реабілітації і ресоціалізації.

Комп’ютер може спричинити інфаркт

Люди не хочуть зрозуміти, що комп`ютер не може бути безпечним, оскільки є джерелом електромагнітного випромінювання і неіонізуючої радіації. Про те, що подібна радіація негативно впливає на генофонд, відомо всім. А ще спричиняє різноманітні розлади нервової системи, психосоматичні захворювання, які можуть стати передвісником таких грізних недуг, як інфаркт і інсульт.

Персоналки безпечні, якщо дотримуватися елементарних правил, які, до речі, зафіксовано у нормативних санітарних документах. Але хто з користувачів знає про них, а тим паче їх дотримується? Багато, наприклад, і не здогадуються про те, що сидіти за комп`ютером можна не більше чотирьох годин на день, що комп`ютер обов`язково потрібно "заземлити", що на всю техніку повинні бути гігієнічні сертифікати. У цивілізованих країнах подібні нормативи дотримуються жорстко, і при порушеннях компанію штрафують на чималі суми.

Чи може комп`ютер замінити спілкування з людьми?

Дехто виправдовує "зависання" у Інтернеті самотністю, начебто спілкування у чатах та на сайтах знайомств позбавить від самоти. Але насправді - це сурогат спілкування. Що більше адресатів у користувача, то менше справжніх друзів. Це і є шлях до самоти. Що стосується любові по Інтернету... У Фрейда є таке поняття: сублімація еротичної енергії. Нереалізовану еротичну енергію можна направити на творчість, роботу, а секс-сайти блокують природну сублімацію, властиву людині, що зрештою призводить до розвитку розладів в інтимній сфері.

Діагноз - ігроманія

Комп`ютерна залежність розвивається швидше, ніж алкоголізм. Достатньо півтора року.

Скільки дітей в Україні вже догралося до стану "ігроголіка", ніхто не підраховував. Але що їх багато - вже факт.

Діти, які ночують у приміщенні комп`ютерних залів, - реальність сьогоднішнього дня. Наслідки для молодого організму регулярного багатогодинного сидіння у приміщенні, перенасиченому випромінюваннями від комп`ютерів, "довгограючі" і виявляються пізніше. Наприклад, у безплідді - і жіночому, і чоловічому. А ще втрата зору, дратівливість, підвищена збудливість і стомлюваність, порушення сну або, навпаки, сонливість.

Всім відомо, а власникам комп`ютерних залів - насамперед, що працюючий дисплей - джерело різного роду випромінювань. Особливо шкідливе для здоров`я жорстке гамма-випромінювання може давати задня панель дисплея.

Під час роботи дисплеїв збільшується іонізація повітря і температура, вологість же, навпаки, зменшується. Проте, незважаючи на це, санітарна норма, що передбачає розміщення одного комп`ютера не менше, ніж на шести квадратних метрах, дуже часто не дотримується і замість, наприклад, восьми комп`ютерів у приміщення заштовхується вісімнадцять.

Але перевантаженість залів апаратурою - це ще не все. Щоб використовувати приміщення по максимуму, дисплеї часто ставлять упритул один до одного і, отже, задніми панелями в різні боки. Виходить, що на клієнта постійно робить фон задня стінка сусіднього комп`ютера. За правилами ж, дисплеї повинні розміщуватися по периметру приміщення і упиратися задніми панелями в стіни.

Саме приміщення повинне бути підготовлене до того, щоб гасилися електромагнітні поля. Для нейтралізації електромагнітних полів на стінах під штукатуркою має бути вмонтована металева сітка. Щоб не накопичувалася статична електрика, підлоги мають натиратися спеціальною мастикою, а ще бажано було б мати акваріуми з водоростями (без риб), вони зменшують іонізацію.

Про те, що дитина не повинна довго сидіти перед монітором, знають навіть далекі від електроніки люди. Згідно з гігієнічними вимогами 7-10-річні діти мають сидіти за комп’ютером не більше 45 хвилин на день, 11-13-річні - двічі на день по 45 хвилин, старші - три рази на день.

Комп`ютерна гра легко задовольняє потреби підлітків
Комп`ютерна гра - це особливий, віртуальний світ, де легко задовольнити основні потреби підлітка. Тут можна відчути себе героєм, який може все або багато з того, що забороняється йому в реальному світі. Тут можна самостійно ухвалювати рішення і не боятися відповідальності. Школярі часто йдуть у комп`ютерний світ у пошуках свободи і самоствердження.

У цьому і небезпека: підліток реалізує свої сили і здібності у віртуальному світі, а особистісне зростання у світі реальному йде на задній план. Втеча у віртуальний світ серйозно деформує особистість, а у молодої людини зникає відчуття реальності. Наприклад, у відповідь на вимогу батьків обмежити час гри на комп`ютері один підліток вигукнув: "Комп`ютер - це моє життя! Ви хочете відібрати у мене життя?!"

Відмічено, що ігроголіки тривожніші, дратівливіші, агресивніші, мають схильність до депресії. "Репертуар" більшості комп`ютерних салонів одноманітний: це всілякі "війнушки". Розвиваючих ігор дуже мало. Тому тривале перебування в агресивному середовищі віртуального світу підсилює в дитини тривожність і очікування небезпеки. Підлітки нерідко починають сприймати реальний навколишній світ, як ворожий. Ворогами здаються навіть близькі люди і батьки.

Деякі учені вважають, що у грі агресія знаходить вихід, відбувається розрядка, і підліток не здійснюватиме кримінальні "подвиги" на вулиці. На думку інших, "стрілялки-вбивалки", навпаки, сприяють посиленню агресивності. Агресивне середовище навколо дитини, помножене на його індивідуальні особливості, добра характеру підлітка не додасть. Правоохоронні органи не дарма б`ють тривогу щодо зростаючої жорстокості підлітків.

Проблема, пов`язана з комп`ютерною залежністю, має вирішуватися спільно: розробниками ігор, психологами, медиками, педагогами. Комп`ютер - це факт сучасної дійсності. Це майбутнє, відгороджувати від якого підлітків у жодному разі не можна.

Як не стати комп`ютерним зомбі?
На дисках з іграми слід ставити напис на зразок того, який стоїть на сигаретних пачках, попереджаючи користувачів, що зловживання грою спричиняє погіршення здоров`я.

На жаль, інструкції до закордонних комп`ютерних ігор, як і рецензії щодо їхнього змісту, не завжди відповідають реальній начинці. Тому батькам самим потрібно проглядати ті ігрові диски, якими користується їх дитина. Але і заборони тут не допоможуть. Ігроманія - наслідок психологічних проблем. Іноді вся біда у тому, що у людини, яка "підсіла" на комп`ютер, віртуальний будинок кращий, ніж реальний.

Як не стати комп`ютерним зомбі? Не грайте дуже довго без перерви. Відволікайтеся від гри при кожній слушній нагоді. Поза ігровим часом обов`язково займайтеся активним видом спорту.

Найчастіше ігрова залежність народжується на ґрунті якихось незадоволених потреб. Якщо ваша близька людина надмірно захопилася грою, спробуйте з`ясувати, що вона одержує, годинами просиджуючи в прокурених залах або удома за монітором. Може відчуття власної повноцінності? Компенсацію відсутності близькості в сім`ї? Можливість витрачати гроші? Або просто забуття? У всьому краще розібратися разом із професійним психологом, а потім скласти програму позбавлення від залежності, і бажано, щоб все оточення: сім`я, друзі - допомагали людині в цьому.

Дітям не потрібен Інтернет

Не секрет, що сьогодні українським школярам зробити домашнє завдання - не проблема. Якщо батьки підключили до мережі Інтернет комп`ютер, варто лише знайти потрібну інформацію, натиснути клавішу... Але ж школярі та студенти просто перестають мислити. Яких ми спеціалістів отримуємо сьогодні. Батькам же, що піклуються про фізичне і психічне здоров`я своєї дитини, слід взагалі не підключати комп`ютер до мережі, або, якщо ви своєму нащадкові довіряєте, встановити чітко регламентований годинник для роботи в Інтернеті. І перевіряти, чим же займається дитина, інакше псевдоспілкування з однолітками виллється в пошук зовсім інших сайтів. Якщо розповсюдження друкарських і відеоматеріалів, пов`язаних із сексом, насильством, збоченнями, ще хоч якось контролюється державою, то вихід на аналогічні сайти в Інтернеті доступний всім. І, нарешті, суворо регламентувати роботу комп`ютерних клубів. Нині там діти і днюють, і ночують!
Джерело: Медичний вісник
Хочеться почути Вашу думку з приводу усього вищевказаного!

[Time Out]

Інтернет залежність виникає у лудей, у яких уже є проблеми із спілкуванням, із сприйняттям світу. Інтернет залежність, як і інші види залежності, лише показник того, що вже не все добре. Вона не виникає на пустому місці. Просто один іде пити, інший колеться, ще хтось залазить з потрохами і інтернет.

[Татусечка]

мамаПашіЖені. Повністю вас підтримую! І як на мене то краще вже бути нет залежним чим наркоманом чи пиякою. Що правда мене таки дратують люди, що провоять на онлайн іграх цілі дні. Бо це вже можна приєднувати до ДУЖЕ залежних. А так в неті є багато цкавого і що почитати і про що поспілкуватись

[Іннуся]

я вже є інтернет-залежною.зараз малого тримаю на руках,а роботи куча,і думаю собі ну ще трошечки і зараз піду.в мене так і пів дня може тянутись

[гра з вогнем]

Антік, щось я останнім часом розчаровуюся з перших фраз статті.
здрастє, більшість українських психологів і не чули! де вже так дискредитувати? в україні є достатньо робіт присвячених вивченню комп"ютерної залежності.

менше з тим. проблема дійсно існує. і однозначного ставлення до сьогодні не має. є критерії, які дозволяють визначати комп"ютерну залежність. залежність до ігр, те що в статті названо "ігроманією" - інша опера, формується на основі інших чинників, чого змішали в купу не знаю.
проблема буде доти, поки батьками, школою, зрештою державою не буде врегульоване питання проведення дозвілля дітей та підлітків. на жаль, пласт та подібні дитячі організації ще не можуть охопити всіх "знудьгованих", інколи не відповідають інтересам.

виконувати домашні завдання, використовуючи інформацю, отриману з інтернет - це чудово, за таке хвалити треба. книжки можна використовувати, а ті ж книжки у мережі - ні? треба вчити дитину користуватися можливостями інтернету, вчити що таке авторське право, а не забороняти.

[Антік]

гра з вогнем, ну спеціально шукала дослідження українських психологів на цю тему. Практично нічого. Натомість в розвинутих країнах ця тема вже вивчена вздовж і впоперек.
Вважаю, залежність від інтернету серйозною проблемою, з якою варто боротися. особливо, якщо це стосується дітей. А діти, найчастіше знаходять в неті зовсім не те, що сприяє їхньому розвиткові. Сама стикнулася з такою ситуацією : на україномовному сайті рефератів реклама порно у всіх вільних куточках сайту! І навіть, якщо дитина шукає реферат - все одно побачить те, чого їй бачити не можна!

[Time Out]

гра з вогнем (3.11.2008, 12:30) писав:

Антік, щось я останнім часом розчаровуюся з перших фраз статті.
здрастє, більшість українських психологів і не чули! де вже так дискредитувати? в україні є достатньо робіт присвячених вивченню комп"ютерної залежності.

менше з тим. проблема дійсно існує. і однозначного ставлення до сьогодні не має. є критерії, які дозволяють визначати комп"ютерну залежність. залежність до ігр, те що в статті названо "ігроманією" - інша опера, формується на основі інших чинників, чого змішали в купу не знаю.
проблема буде доти, поки батьками, школою, зрештою державою не буде врегульоване питання проведення дозвілля дітей та підлітків. на жаль, пласт та подібні дитячі організації ще не можуть охопити всіх "знудьгованих", інколи не відповідають інтересам.

виконувати домашні завдання, використовуючи інформацю, отриману з інтернет - це чудово, за таке хвалити треба. книжки можна використовувати, а ті ж книжки у мережі - ні? треба вчити дитину користуватися можливостями інтернету, вчити що таке авторське право, а не забороняти.

Згодна з тобою. Саме тому наше завдання навчити дитину бачити в комп"ютері не іграшку, а помічника в навчанні. Ми використовуємо комп для навчання, купуємо гарні навчальні і розвиваючі диски, з мови, математики, історії тощо. І ігри є різні, не обов"язково стрілялки, бродилки, і такі, над яким треба подумати. А ще дитину треба зайняти чимось, крім компа - книги, розваги на вулиці секції спортивні і не тільки. З того часу, як Павлик пішов на футбол, комп взагалі відійшов на другий план. Бо тренування, потім уроки - і все, в люлю.
Я особисто використовую комп для роботи, щоб знайти інформацію. З розваг, якщо можна так сказати - лише наш форум.

Антік, у нас інтренет набув поширення дещо пізніше, і психологи наші здебільшого спочатку дивляться на схід, потім на захід, а вже тоді починають думати.
А щодо різної зарази, то так, іноді таке вискакує, що самій противно стає (а як же тоді підліткам?).

[гра з вогнем]

бачиш в цьому і проблема. якщо в інтернеті не можливо найти якоїсь інформації, часто робиться передчасний висновок, що інформації не має.

порно сайти. рано чи пізно дитина з тим зіштовхнеться. хоча існують спеціальні програми. котрі блокують такі банери і сайти.

[мабуть дуже злий дядя]

Доброго дня шановним мешканцям форуму! У вас тут доволі мило та позитивненько. Я людина абсолютно далека від ваших переживань та турбот. мені 20 років і я не є батьком, поки що. Щодо матеріалів статті, до обговорення якої я бажаю приєднатися, хочеться сказати що вони є упередженими і особисто для мене в деякій мірі смішними. Адже в 20 сторіччі головним злом було телебачення яке виховує у ваших дітей (хоча хочеться в це не вірити) глибинну внутрішню агресію, до того в тій-ж гаряче любимій у світі америці у 40-их роках суворі та правильні батьки відсаджували дітлахів від радіо. Адже це також сушить мізки. Ще до того було поняття правильної та неправильної літератури. І деяка література могла мати гірший вплив аніж найлихіші сайти. Тобто в історії ми завжди можемо знайти те, що активно "сушить мізки" та не дає "Вміти мислити" дітям.

Тепер щодо "більшість українських психологів про це небезпечне захворювання і не чули". Не знаю як щодо більшості але я студент 4 курсу філософського факультету кафедри психології чув про це захворювання. І можу сказати, що психологи працювали б над цією проблемою набагато активніше, якби вона була настільки актуальною на теренах України. Проте перші "плоди" інтернет залежності ми почали пожинати саме зараз після популярності "Однокласників" та "Вконтакту".

Тепер щодо того як погано впливає інтернет на навчання. Я не хочу в жодній мірі образити автора статті. Але або це просто не його стаття або він динозавр і яким чином зумів розмістити цей матеріал на форумі просто залишається загадкою. (звичайно це жарт оскільки вельмишановні модератори мусять бути розумними людьми з навичками роботи в інтернеті) Так от інтернет універсальне джерело інформації і навіть дитина може активно розвиватись користуючись елементарною і водночас геніальною функцією інтернету - як надання відповідей фактично на всі запитання. (Екзестинційні пошуки на увазі не маються)

Погоджуюсь повністю лише з одним. Інтернет потребує парадоксального рішення. Він потребує санкціонування, хоча це проти його законів. Безмежна кількість порно на сайтах з абсолютно інакшою тематикою ніщо інше як заробіток грошей. Причому нажаль чесний.

Тепер, щодо ігор - це найболючіша тема сучасних користувачів компютера. Ви можите навчити своїх дітей слухати хорошу музику, читати хороші книжки, та обирати правильні та хороші фільми. Та як 99% батьків і не тільки батьків, ви просто відмовляєтесь розділяти ігри на різні рівні. Доприкладу в німечинні випустили спеціальну приставку, де набір ігор про Вінні Пуха вчить вашу дитину рахувати та абетці. Тепер знайдіть в цій грі щось лихе. Є ігри які розвивають логічне мислення, є такі що розвивають память. Просто потрібно розуміти потреби вашої дитини і розвивати її навіть шляхом розваг.

Хоча більшість мабуть зі мною не погодиться. Єдина причина чому я пишу в цьому форумі. Це те що в статті зверху бракує лише "інтернет то від диявола паліть провайдерів на вогнищах" ми сучасні люди без інтернету ця планета крутиться вже зовсім інакше.

[marjanochka]

я погоджуся з Мабуть дуже злим дядьком! :D . проблема є, але ще не в таких масштабах, щоб хтось на ній захищав дисертації та писав статті. і згідна з Гра з вогнем, що дитину треба вчити користуватись всіма здобутками цивілізації. якщо дитина може порізатись не давати їй ніколи в житті ножа? чи може краще навчити ним користуватись?

[Сонячна]

мабуть дуже злий дядя, мабуть Ви знайдете тут все-таки більше однодумців.
А я таки залежна - поки не сяду за комп, спати не можу :D .

[Антік]

мабуть дуже злий дядя, я й не претендую на авторство. Мабуть, ви не помітили, що вкінці статті вказано джерело. Матеріал був викладений з метою виявлення позиції форумчан з приводу цієї проблеми. І я аж ніяк не стверджую, що все, що там написано - незаперечна істина.
Погоджуюсь, що без інтернету на теперішній час прожити важко. Я й сама в деякій мірі інтернет-залежна, намагаюсь боротися із цим.

[Іннуся]

мабуть дуже злий дядя, а що порадите з чоловіком робити?як засяде за свої сталкери-томбрайдери,неможу відірвати,і після того в нього агресія,що аж боюся підходити до нього.
П,С, нам потрібні на форум консультанти,ви в якості психолога підходите,так що відкривайте тему""консультації мабуть дуже злий дядя, ,і не тільки в цій темі сидіть!

[мабуть дуже злий дядя]

Доброго вечора Іннуся і іншим шановним форумчанам. Якщо чесно не думав, що напишу сюди в друге. Та ваша ситуація з чоловіком є доволі актуальної в цій темі. Я сам люблю коли маю час розслабитись за компютерною грою. Тепер щодо вашого чоловіка. Якщо я правильно зрозумів він грає в ігри певного жанру. Я довго думав, як би це пояснити. Уявіть собі, що одним з тих хто найкраще продемонстрував потреби чоловіка є Ян Флемінг. Образ його книжкового героя Деймса Бонда є звичайно смішним та нереальним. Але цей образ завжди мав три речі техніку, небезпеку, і багато красивих жінок. Це якщо можна так фактори в яких сучасний мужчина може самореалізуватися. Відкинемо техніку оскільки вона (на мою думку) в цьому списку остання і задовільняється індивідуально. Пункт "красиві жінки" в певний час в чоловіка переростає у пункт "Красива жінка". І тепер про небезпеку. Це те відчуття яке мусить бути. Це те що сидить глибоко в нашому корінні. Ця потреба не задовільняється в сучасному ритмі життя. Тому ви можете розцінювати захоплення іграми вашого чоловіка як зміну мозкової діяльності на прийняття рішень дещо іншого, "небуденного" характеру. Це як і всі ігри створює певну ілюзію. Ілюзію того, чого бракує вашому чоловіку. Тепер щодо позитиву. Він не грає ігри в інтернеті так звані ММОРПГ тобто йому не бракує спілкування. І його коло спілкування не є для нього обридшим чи незадовільним. нарахунок агресії я нічого нажаль сказати не можу, оскільки не знаю: 1)скільки ваш чоловік сидить за компютером 2)чи не проявляєте ви відкритої агресії до процесу 3) якою людиною є ваш чоловік взагальному. Я не можу дати жодної поради оскільки цим візьму на себе відповідальність за ваше життя, а робити це (ще й в умовах інтернету) я не можу собі дозволити. Єдине, що можу запропонувати спробувати змінити ставлення до цього або принаймні розставити акценти.

П.С. Я можу відкрити топік хоча я невпевнений, що мене вистачить на допомогу у серйозних питаннях. Якщо в когось виникне така потреба я зможу спробувати і відкрию тему.

[Іннуся]

мабуть дуже злий дядя, дякую вам за відповідь!але ж як це можна розлабитися,якщо весь час напруга?"він може сидіти по 5-6 годин,поки не "копну" його,щоб йшов щось допомогти.агресію я досить часто проявляю через це,особливо нервує мене,коли він починає мені розказувати "того кіллєрнув,того,а того так вийшло"-для мене це повний абсурд! буду якось намагатися з цим боротися,але ж як????

то хочаб спробуйте,якщо неважко!почнете з дрібничок!а там якось піде,тай трохи практики будете мати...

[Lady_D]

Думаю, що проблема комп"ютерної залежності доволі серьозна. В одного мого доброго знайомого є власний компьютерний клуб. І там завжди стільки дітей різного віку, навіть дітей молодших класів. Вони програють там гроші, які батьки їм на сніданки видають і не тільки ці гроші. Один раз стала свідком того, як одна мама прийшла в клуб із фотографією свого 12-річного сина, який є завсідником подібних закладів. Він не з"являвся вдома по 2-3 дні, грався в ці "розвиваючі" іграшки. І вона його розшукувала скрізь.
Щодо масштабів проблеми, знаєте, якщо українські психологи не захищають на цю тему дисертацій - це зовсім не означає, що ця проблема не є серьозною, чи що її поки що в нас немає.
Іннуся, в мене чоловік теж весь вільний час грається в снайпер еліт і дуже тішиться, коли "замочить" всіх ворогів. І мене це іноді дуже дратує. Він теж іноді розповідає мені подробиці того, як йому вдалося вбити ворожого снайпера. Він так, бачите, заспокоюється. А мене від цієї гри вже трусити починає. І він в мене вже зрілий дядько, м"яко кажучи. А що вже казати про "несформований" дитячий або підлітковий розум.
Хочу також додати, що я дуже ціную здобутки цивілізації, до яких відношу і інтернет. Але я не думаю, що без інтернету земна куля перестала б обертатися. І я не думаю, що дуже добре, що діти зараз можуть "написати" реферат, користуючись всесвітньою мережею. Занадто вже просто, клацнув на клавішу і ось тобі - все вже зроблено за тебе. Не думаю, що діти шукають інформацію в різних книжках, читають їх, аналізують і пишуть реферати самостійно. Одна моя подруга працює в університеті, вона каже, що зараз студенти зовсім знахабніли. Приносять однакові реферати чи курсові роботи, зкатані з інтернету, та ще й вимагають за таку "роботу" добрі оцінки. У студентів навіть клямки не вистачає переробить чужу курсову хоч трошки, щоб не кидалося в очі, що то не він не сам писав.

[гра з вогнем]

інтернет це не суцільне зло. просто варто навчити дітей користуватися інтернетом, поважати авторські права. інтернет це та сама бібліотека, тільки економить багато часу. якщо реферат скачаний повністю - допобачення і без питань, якщо дитина сама працювала над завданням, використовуючи усі доступні ресурси - дуже добре. тобто постає ще проблема кваліфікації викладача, який повинен придумати завдання без однозначної відповіді. саме тому реферати у внз поступово відходять у минуле, більше уваги звертають на творчі завдання.

стосовно цяцьок. варто спробувати залучити таку людину до іншої роботи, попросити допомоги, щоб людина мала певні обов"язки і відчувала відповідальність. тоді можна поступопо зміщувати увагу з комп ігор до побуту. ну і намагатися організовувати відпочинок, щоб було де вивільнити накопичену енергію.

[SWEET_lanka]

Не розумію навіщо дітей 4-5 річного віку вчать комп"ютерній грамоті, я вперше сіла за комп"ютер у 15 років. І навчилась всьому, що мені потрібно. Потрібно правильно ставитись до комп"ютера - як до можливості отримати інформацію, а не як для можливості "вийти у віртуальний світ".

[sun*]

Інтернет хороша штука , але що забагато -то не здорово !У деяких людей вже залежність від комп"ютера днями і ночами сидять . Зараз і діти починають бути залежними від компа після школи уроки і комп. а потім питання чому діти такі хворобливі !

[Форумлянка]

Комп"ютерна залежність - нічим не краща, ніж шопоголізм або залежність від казино та ігрових автоматів. Ніби і не смертельно, але дуже заважає.
Ми з чоловіком принципово не встановлюємо на свої компи ніяких ігор (я - навіть стандартних косинок і павуків), не ведемся на всякі ферми в Однокласниках. Він має досвід гри в мережі, я - супермаріо на плейстейшн і принца персії на комп"ютері. Все це було вже давно, ігроманії як такої в нас не було, обоє дуже швидко зрозуміли, що ігри затягують. Сідаєш зранку, встаєш вночі - день пролітає як мить. Потім ще уві сні продовжуєш стріляти і збирати життя. Я вже не кажу, що іноді після кількаденної гри на вулиці автоматично починаєш прикидувати де може заховатися супротивник або як встати, щоб не провалитися. Згадую як я колись за вечерею задумалася як поставити на столі чашку, щоб тарілка її не "з"їла"... Життя дуже коротке, тому жити потрібно тут і зараз, щоб в старості було що згадати крім бродилок, стрілялок і стратегій.
Інтернет для мене - явище двояке. Може бути як незамінним джерелом інформації так і пилососом часу. Стараюся використовувати його з користю, але бувають проколи: іноді як зависну десь на форумі, хатня робота стоїть, плани на день відкладаються в довгий ящик...
Щодо моєї дитини і комп"ютера - ще не вирішила яку оберу політику. З однієї сторони - маю приклад знайомих дітей, які не гуляють на вулиці, а сидять за компом. Пам"ятаю, як колись приїхали кількома сім"ями в Карпати, краса - неймовірна, гори, річка, дорослі тішилися, купалися, збирали гриби, а діти весь час просиділи біля ноута в кімнаті... Але з іншого боку - комп"ютер міцно вкорінився в нашому житті, йде до того, що писати від руки скоро вже ніхто не буде (свекруха розказувала, що в їній школі вже так і є), тому свідомо затуплювати сина теж не хотілося б.