[Коліжанка]

Малому 7 років, боїться спати сам. Може у когось були схожі ситуації?

[Коліжанка]

Кожне вкладання ввечері затягується на 1,5 год. То почитай казку, то тато побуть зі мною.)))Мені страшно, а скажіть, динозаври існують ? І так кожний день. Спить при включеному світильнику біля ліжка. І сидимо біля ього, і казки читаємо і засинаємо з ним.
Себе памятаю в дитинстві, теж боялася. Напевно, аж поки час не пройде і він себе відчує дорослим?

[гра з вогнем]

Коліжанка, добре було б дізнатися причину появи таких страхів, або хоча б чого дитина боїться. тоді можна було б помаленько "розвінувати" страх. але саме у віці 7 років це буде важко зробити, та і не варто наполягати.
це час коли у дитини формується світ власних переживань, і мало того, дитина починає приховувати їх. тому треба бути максимально уважними, продовжуйте читати позитивні казки, нехай спить при нічнику. гадаю, якщо не акцентувати уваги - згодом минеться.

[Коліжанка]

Я теж так подумала, що неварто акцентувати увагу. Надивився якихсь мультиків про динозаврів, а тепер боїться спати, бо тіні на стінах його лякають. Я йому вже резинових маленьких динозавриків купила , щоб бавився і не боявся.

[Luna]

Мені вже 26 - ще й досі не минуло, втім мені вже соромно про таке казати і зі своїми страхами я можу впоратися своїми силами - але якщо мене спитати чи страшно - то так страшно, не люблю спати сама, все життя спала з сестрою в одній кімнаті, аж поки не вийшла заміж - тепер чоловік... цікаво в чому мої батьки приспустилися рокової помилки у позбавленні мене тих страхів - не хочу щоб мої діти таке відчували...

а чого саме боюся - важко сказати - трупаків боюсь які мені часто сняться (думаю навіть якщо мені купити гумового іграшку-трупака не полегшає), всілякої потойбічної бридоти і т.п. і т.д. - чоловік з мене сміється і каже, що просто дуже розвинена уява так чи то чи ні, але...

[Коліжанка]

Цитата

а чого саме боюся - важко сказати - трупаків боюсь які мені часто сняться (думаю навіть якщо мені купити гумового іграшку-трупака не полегшає), всілякої потойбічної бридоти і т.п. і т.д. - чоловік з мене сміється і каже, що просто дуже розвинена уява так чи то чи ні, але...

Та з вашим почуттям гумору, та ще й боятися уявних героїв. Ви їм скажіть, щоб валили звідси, чомусь думаю, що вони мають вас послухатися :D

Так і я до сих пір з дитинства боюся темряви. хоч що батькки не робили. І поступова зі мною в темряву заходили, і світло залишали.Одного разу тато в нервах прийшов до мене, після того, як мої плачі, жалоби не помогали і почав ремнем лупити все підряд ну крім мене. А так- меблі, стіл, двері, стіни. І приговорював: кого ти боїшся, я йому влаштую ( я розповідала, що мені тінь з шафи лякає, то ще якась фігня). Шафа ттебе лякає, а вона получить. Ото він так перелупив все у моїй кімнаті ( щастя, що не поламав). Я була в шоці, але на диво мені помогло. Коли боялася, згадувала як тато з ремнем тут господарював і чомусь страх відступив.
Але все рівно інколи дрижать колінка від якогось шороху.

Я ще не доведена до такого стану, як мій тато, ще не готова до таких методів ))).

будь ласка перевіряйте теги перед або після публікування допису. не створюйте кілька повідомлень підряд. дякую! гра з вогнем

[Viktoriya]

Коліжанка, ми теж почали страхатися по ночам, от сьогодні всю ніч проплакав, вже чоловік не витримав і забрав його до нас в ліжко, хоча сам категорично проти малечі в батьківському ліжку.
Себе гарно памятаю в тому віці і не дивусь,бо напевне підвищена тривожність, то від мене передалась. Хоча зараз психологи порівнюють перший рік в школі з підлітковим періодом і всі ці "безпричинні" страхи, то - вікова норма. Але звичайно варто з ними боротися, гарний приклад про тата ви привели і знаєте, чому така "терапія" спрацювала? Бо він "повірив" в те, чого ви боялися, він не почав переконувати, що не варто боятися, нічого страшного, він повірив вам і це допомогло.

[Коліжанка]

Viktoriya, Можливо, ви праві. Просто потрібно глянути на ці страхи очима дитини...Спробую

[Sweet one]

У МЕНЕ СИНОК ТЕЖ БОЇТЬСЯ САМ ЗАСИПАТИ-БОЇТЬСЯ ТЕМРЯВИ, А НІЧНИКИ ЙОМУ СПАТИ ЗАВАЖАЮТЬ.ТОМУ СПИМО РАЗОМ.
якщо у вас залип капс, дайте знати. інакше отримаєте порушення

Повідомлення відредаговано гра з вогнем: 04 листопад 2008 - 14:39

[Натусiк]

Моя донька також мала проблеми з страхом,я не могла 11 залишити саму в хат1 н1 на хвилинку.Я вир1шила цю проблему за допомогою бабки,яка викачуе переляк.Три рази завела доцю до не1 1 все минулося.

[Коліжанка]

Щось тих бабок я сама боюся. Прочитала, що дитячі стахи - зовсім нелогічне почуття і боротися з ним треба нелогічно ( як правда не написали))). І виникає, як бажання привернути увагу дорослого, провести час з татом чи мамою.
Нічник теж не включаю, бо від нього такі химери на стінах, самій страшно. А великий світильник з приглушеним світлом цілу ніч горить. Казки читаємо, дозволяємо діткам спати разом, не обговорюємо цю тему страху, вроді краще. ДЯкую усім

[ksyuta_m]

В мене син боявся спати , але тільки в селі. Вдома жодних проблем. Причину знайшли - він просто маніпулював дідом і бабою. То без казки заснути не може, то без світла, без дорослих, водички захотілося, бутерброд... то терміново треба знати звідки зорі на небі...
Коліжанка, може дитині проосто уваги вашої не вистачає, а якщо дійсно страхіття сняться, то без допомоги не обійтисяЧасто психологи радять намалювати свій страх. Запитайте що він може зробити, які в нього звички, що він хоче? Що можна зробити, щоб зменшити його силу?

[Коліжанка]

ksyuta_m (14.12.2008, 17:42) писав:

В мене син боявся спати , але тільки в селі. Вдома жодних проблем. Причину знайшли - він просто маніпулював дідом і бабою. То без казки заснути не може, то без світла, без дорослих, водички захотілося, бутерброд... то терміново треба знати звідки зорі на небі...
Коліжанка, може дитині проосто уваги вашої не вистачає, а якщо дійсно страхіття сняться, то без допомоги не обійтисяЧасто психологи радять намалювати свій страх. Запитайте що він може зробити, які в нього звички, що він хоче? Що можна зробити, щоб зменшити його силу?

Я теж дослідила, що уваги не вистачає. Почали ми довше з ним час проводити, казки читати і вроді вже він не згадує ні за які страхи :D . Навіть тепер інколи мало часу біля нього, але такого страху,як колись вже нема!!!Ура!

[ksyuta_m]

КоліжанкаРада за вас, ростіть здорові!

[Time Out]

Коліжанка (14.12.2008, 22:11) писав:

Я теж дослідила, що уваги не вистачає. Почали ми довше з ним час проводити, казки читати і вроді вже він не згадує ні за які страхи :D . Навіть тепер інколи мало часу біля нього, але такого страху,як колись вже нема!!!Ура!

Добре, що все так просто вирішилося. А я вже збиралася порадити малювати дитячі страхи, як психологи радіять.
Останнім часом помітила, що Павлик не хоче засинати сам. Каже, я не можу заснути. А як прийду полежу зним у ліжечку, щось розкажу - через 5 хвилин спить крепко.

[Оленка]

Моя Маринка з 3,5 років спить сама у окремій кімнаті. І цього літа також почала боятися бути сама у кімнаті. Ми їй завжди залишаємо включиний нічник, а перед сном вмикаю аудіоказку. Вона слухає і засинає. А тепер я їй на ніч заношу у кімнату клітку з папужкою і кажу, що вона тепер не сама у кімнаті, а з Яшою (папугою). Ось так.

[soloha26]

Чого бояться діти?
Інформація з інтернету.

Спойлер

Страх - природне людське почуття. Звучить банально, але так воно і є. Він попереджає нас про небезпеку, тим самим попереджаючи і захищаючи нас від неї. Страх - невід'ємна частина інстинкту самозбереження, і якби не він - говорити про страхи було б нікому і не з ким. Однак, дитячі страхи нерідко дивують нас своєю непослідовністю.

Перед сном
У віці близько трьох років у дітей нерідко з'являється страх темряви. Хоч мама і розповіла малюкові тридцять три казки, він відмовляється відпускати її. Плаче, просить залишити двері відкритими або - скаржиться, що «в куті сидить вовк». Іноді такі страхи підкрадаються до дитини не перед сном, а серед ночі: малюк прокидається від кошмару, довго не може перестати плакати, а потім забирається в батьківське ліжко, і вже до ранку відмовляється полишати його. Після серії неприємних снів дитина може боятися засинати: раптом поганий сон насниться знову?

Тоді лякаючі образи снів переміщуються ще й до кімнати: дитина починає скаржитися на них перед засинанням. Потім ті ж неприємні видіння приходять до неї й у сні. Якщо обережно розпитати малюка, про що був поганий сон, дитина зазвичай в одній-двох фразах описує картину фізичної загрози: «Приходив вовк і кусав мене за п’ятки». У трирічних малюків лякаючий образ вовка зустрічається найчастіше. Він символізує агресію, небезпеку, біль і дитячу незахищеність від усього цього.

Вік трьох років - класичний період дитячих страхів, і в «невеликих кількостях» таку поведінку можна вважати цілком нормальною. Дитина, весь цей час невтомно вивчає навколишній світ, займається тим, що навчається його передбачати. Вранці буває сніданок, а вечеря - ввечері; з неба зазвичай ллється дощ, а сік - з пакета; у тата низький голос, у мами – високий. Одночасно з цим малюк накопичує знання про те, що в світі існує чимало небезпек. Він вже досить тямущий, щоб сприймати батьківські пояснення серйозно, і список можливих неприємностей у голові дитини досить довгий: вогонь може обпекти, собаки можуть покусати, машина може задавити, з незнайомим дядьком нікуди ходити не можна. Він приходить до відкриття: є речі, які передбачати неможливо. Наприклад - темрява може приховувати предмети, і фантазія пропонує дитині всі образи по черзі зі списку відомих йому небезпек. І вовк - це збірний образ поганого, а темрява – антураж, що найбільш часто зустрічається при виникненні вікових страхів. Опрацювання і засвоєння всієї цієї інформації потребує часу, і у трирічної дитини кількість переходить у якість поступово: вона вже досить багато знає про те, що буває, але не завжди вміє сама заспокоїтися, міркуючи про це. Якщо вам здається, що дитина надмірно ляклива, зациклена на поганих образах, багато твердить про це, допоможіть їй опрацювати тему небезпеки. Малюйте разом з малям на тему «що буває», з детальними обговореннями способів порятунку. Грайте в пожежу та пожежників, «швидку допомогу» і лікарів, землетруси і рятувальників. У процесі ігор докладно і конструктивно розповідайте, які заходи допоможуть врятувати людей і надати їм допомогу, відповідайте на всі питання. Фінал у ігор завжди має бути позитивний. Також відмінно знімає вечірню тривогу звичайна гра в жмурки.

Ставтеся до вечірніх примх дитини більш терпимо: подовжіть ритуал укладання, залиште запалений нічник. И ні в якому разі не проганяйте малюка, якщо він прийшов до вас вночі.

Мама, а ти помреш?
У тому ж віці діти починають всерйоз з'ясовувати у своїх батьків відповідь на споконвічне питання «куди?», яке, як не дивно, непокоїть малюків нітрохи не менше, ніж питання «звідки?». Зазвичай сучасні мами і тата до трьох років встигають описати малюкові основні етапи дітородіння, і ця новина для дитини вже не свіжа. Однак, питання, куди діваються живі істоти - весь час залишається відкритим, і одного разу дитина дозріває для нового запитання. Зазвичай воно звучить так: «Що таке «померти»? », «А як це - мертвий?» або «Що значить «помер»? ». Перша відповідь на це запитання найчастіше буває вкрай неясною, наприклад: «Я тобі трохи згодом розповім» або: «Що-що. Виростеш - дізнаєшся!». Батьківський переляк трирічний малюк зазвичай ловить на льоту, тому головне з такої стислої відповіді він все ж таки встигає вловити. Вмерти - страшно, навіть для тата з мамою.

А тепер спробуйте придумати більш благодатний ґрунт для виникнення різноманітних страхів! Зрозуміло, малюк залишається в замішанні. Відповіді на своє запитання він не отримує, і саме питання так і залишається висіти в повітрі. Зачекавши кілька днів, дитина робить новий захід, трохи більш складний: «А де зараз твій дідусь?», потім: «А татусів дідусь?», потім: «А що значить «назавжди поснув» ?». Якщо батьки і далі продовжують «пудрить дитині мозок», ідучи від найнеприємнішої на світі теми, дитина і справді може заплатити за цю лякаючу невідомість приходом тривоги і страхів. Нерідко страх темряви, страх поснути, залишитися одному в кімнаті, а також плач без причини і «примхи» - можуть пояснюватися як раз тривогою смерті, що виникла з-за недоопрацювання цієї теми. Адже дитячі фантазії набагато страшніше за все, що є насправді, хоча б тому, що вони ірраціональні і неконтрольовані.

Найкраще, що можна зробити для запобігання можливих проблем - це підготуватися до розмови заздалегідь. Незадовго до того, як задати своє питання вперше, дитина напевно почне цікавитися, так би мовити, про круговорот речей в природі. Малюк буде питати, що сталося з сухим деревом, зірваною квіткою, мертвою кішкою. Намагайтеся відповідати на всі ці питання гранично чесно: дерево більше не розпуститься, квітка - зав’яне, кішка ніколи не буде бігати. Так, їх всіх шкода, але це закон і так було, є і буде завжди. І, в якомусь сенсі, нові квіти і кішки будуть зобов'язані появою своїм попередникам.

Страх і печаль - речі різні. Печаль - це інформація, якою ви теж можете поділитися з малям. Вам сумно від того, що всі ми смертні. Але печаль - краще жаху невідомості.

Кощей і Бабка-Йожка
Це найбільш поширені персонажі страхів у малюків від 3 до 4 років. Одні діти «приносять» їх у сад з дому, інші навпаки - додому із саду. Так чи інакше, якщо вашій дитині четвертий рік, дуже скоро вона заявить, що «в шафі сидить Кощей і його треба вбити!». Не треба лякатися кровожерливості чада: воно цілком праве.

Кощея і бабу-Ягу відрізняє головним чином те, що вони «позбавлені всього людського». Кощей безсмертний, а у Яги - кісткова нога: обидва вони «нелюди». Ігри дітей з цими образами - це також опрацювання теми смерті і осмислення того, чим живе відрізняється від мертвого тіла. Одночасно з цим, обидва персонажа вміщують в себе все найгірше, що тільки є на світі. Вони зрадники, брехливі, безжалісні, вони роблять тільки одне зло і таять у собі небезпеку. Тому, фантазування навколо цих образів дуже корисне малюкові: граючи в порятунок від Кощея або в перемогу над Ягою, дитина ще раз замислюється над поняттям Добра і Зла і навчаться краще відрізняти одне від іншого. Крім того, він вчиться розпізнавати погане і долати страх невідомого, про яке згадувалося вище.

Не розвінчуйте «небезпеки» цих казкових героїв передчасно, тим самим ви позбавляєте дитину можливості осягати гарне і погане в казковій формі. Ніколи не беріть лиходіїв до союзників, стверджуючи, що вони викрадають неслухняних дітей - це зовсім хибний педагогічний хід, що веде до закріплення страхів. Краще - грайте разом з малям: перемагайте Бабку-Йожку, проганяйте Кощея. Вони, звичайно, будуть приходити знову, але все рідше й рідше: приблизно до п'яти років і зовсім забудуть до вас дорогу.

Якщо ж дитина «зациклилися» на будь-якому страшному образі, надмірно часто згадує про нього, «вплітає» його у всі свої страхи, «бачить» його в темних приміщеннях і снах - ось тут варто зупинитися і розібратися в деяких речах. Можливо, у малюка є якийсь хронічний стрес, про який батьки не знають або ж - недооцінюють його. Підвищену тривожність може провокувати неспокійна обстановка вдома або в саду. Також, нав'язливі, лякаючі персонажі страхів можуть символізувати когось з близького оточення дитини, хто надмірно тисне на малюка, жорстко карає. Страх може сигналізувати про те, що баланс між позитивним і негативним у вихованні дитини порушено, про все це треба подумати окремо.


За матеріалами mamochka.kz

[Сеструлька]

У моего сына появились какие-то совершенно не понятные мне страхи. Пытаюсь проанализировать что стало причиной и ничего не могу понять. Так раньше он когда купался всегда открывал кран в ванне и в умывальнике,ему нравилось как течет вода, ему нравился душ, а потом он вдруг резко стал бояться душа и всегда закрывает воду, если я открываю подточить теплой воды олн верещит и закрывает её. Раньше не давал мне пылесосить, хотел сам...а теперь убегает в другую комнату. И наконец игрушки: он стал бояться всех игрушек, которые заводятся, ездят, прыгают, издают звуки и т.д...не знаю в чем проблема и как быть.

[Яринка]

А мій племінник до 8 років боявся знаходитись сам у будинку, йти в темряві до туалету... Навіть удень, коли хтось був удома, тільки в іншій кімнаті, то він весь час озивався - "Ти є?!". Причини ми не бачили, хоча весь час розпитували, чого він боїться. А одного дня, коли він приїхав від бабусі, то признався, що двоюрідна сестра йому всілякі страшилки перед сном розказує. Навіть після того, як ми йому пояснили, що ці всі "історійки" - брехня, він не перестав боятися, просто переріс ці страхи.

[Lara!]

Сеструлька (2.4.2009, 8:46) писав:

У моего сына появились какие-то совершенно не понятные мне страхи. Пытаюсь проанализировать что стало причиной и ничего не могу понять. Так раньше он когда купался всегда открывал кран в ванне и в умывальнике,ему нравилось как течет вода, ему нравился душ, а потом он вдруг резко стал бояться душа и всегда закрывает воду, если я открываю подточить теплой воды олн верещит и закрывает её. Раньше не давал мне пылесосить, хотел сам...а теперь убегает в другую комнату. И наконец игрушки: он стал бояться всех игрушек, которые заводятся, ездят, прыгают, издают звуки и т.д...не знаю в чем проблема и как быть.

Сеструлька, думаю, це просто вікове і ніякий аналіз ситуацій не дасть відповіді на запитання: "Чому і звідки?". У нас було точно так само, пройшли через боязнь душу включеного, хоча перед тим чудово реагувала дитина на водичку, яка бризкає. Був період боязні котиків-песиків, хоча перед тим гладила і тягнулася мало не до вовкодавів в кілька разів більших за неї саму. Був період боязні машин. Ще був період боязні пилососів. Всі періоди успішно минули, кожен тривав від 2-х місяців. Звичайно, підгрунття такі страхи мають, але пояснити, яке саме, дуже важко. Я маленькою боялася людей з милицями і пам'ятників. Пам'ятників через розміри, здавалося, що впадуть і придавлять мене, а людей з милицями, бо думала, що раз ходити не може людина сама, то має страшну відкриту рану і я ту рану обов'язково побачу. Ніхто ніколи мене подібним не лякав, то все мої дитячі фантазії, котрі проте я прекрано пам'ятаю. Все минуло.
Так що просто наберись терпіння. І ще, ми терпляче раз за разом у грі намагалися залучити до миття пупса улюбленого під душем, до пилосошення засміченого коврика разом з татом, до гри з песиком чи котиком. Відмовлялася - не наполягали, звичайно, але з часом подіяло.