[Антік]

Вміння грамотно відмовляти — ознака успішного керівника. Але навіть найдосвідченіший спеціаліст, перш ніж вимовити слово «ні», нерідко переживає внутрішню боротьбу. Адже стереотип «відмовити - значить скривдити» ще живий. Як навчитися відмовляти, не відчуваючи дискомфорту?
Переконайтеся, що повинні відмовити
Нерідко за зовнішньою нерішучістю приховується непевність: а чи правильно я поводжуся? Новий проект, запропонований одним із працівників, здає-ться вам безперспективним, але в той же час не хотілося б побачити, як його успішно реалізує конкурент. Перш ніж вимовити «ні», переконайтеся, що відмова не призведе до небажаних наслід-ків.


Цінуйте свій час
За фразами типу «я подумаю», «можливо, але не зараз» надовго не сховатися. Такі розпливчасті формулювання змусять спів-розмовника продовжити ро-змову, поцікавитися, скільки часу вам треба на обмірковування, коли можна зайти наступного разу. Якщо негативне рішення вже прийняте, рано чи пізно ви його озвучите, а втрачений час вже не повернути.


Чітко обґрунтуйте відмову
Не варто, вдаючись у подробиці, починати пояснення свого рішення з передісторії дворічної давнини. Досить однієї, але дуже вагомої причини. Так у вашого співрозмовника не буде можливості наполягати й сперечатися, а ви продемонструєте повагу до нього.


Продумайте розмову
Подумки напишіть сценарій бесіди: продумайте, якими словами ви висловите відмову, уявіть можливі реакції співрозмовника й свої відповіді на них. Якщо розмова має бути важливою, програйте майбутні переговори кілька разів: готовність до різних ситуацій додасть впевненості.


Будьте ввічливі
«Відмовити – значить скривдити» - цей застарілий стереотип спрацює тільки в тому випадку, якщо ваше «ні» буде висловлене в грубій формі.


Відмовляйте проханню, а не людині
Не варто зачіпати в розмові особисті і професійні якості співрозмовника. Так у людини не складеться враження, що «я йому просто не сподобався, тому мені й відмовили».


Запропонуйте альтернативу
Найчастіше потребу людини можна задовольнити й без позитивної відповіді. На прохання працівника про підвищення зарплати запропонуйте розширити коло його обов’язків (у цьому випадку збільшиться й винагорода), про підвищення посади — очолити новий проект (так будуть задоволені творчі пориви людини). Не варто виключати, що компроміс принесе користь всій компанії.


Пошліться на рішення іншої людини
Ця порада - керівникам середньої ланки, які можуть «сховатися» за широку спину вищого начальства. Отже, якщо дати зрозуміти співрозмовникові, що відмовляєте йому, по суті, не ви, а хтось інший, то й обговорювати ситуацію не доведеться. На чуже рішення ви ніяк не впливаєте!


Не обманюйте
Не варто обіцяти того, що свідомо не буде виконано. Про „брехню як порятунок» рано чи пізно однаково стане відомо, а ваша репутація неминуче постраждає. Крім того, з людиною, яку ви так своєрідно «пошкодували», не сказавши правди, можливо, ще не раз доведеться зіштовхнутися, а назавжди зіпсовані відносини створять непотрібні проблеми й не принесуть успіху у справах.


Зверніться до психолога
Вміння відмовляти - серед іншого ще й звичка. Але якщо почуття хворобливого дискомфорту в ситуації відмови не лікується навіть часом, не зневажайте допомогою фахівців та їхніх перевірених методик. Це єдиний шанс зберегти власний спокій і керівну посаду.

[гра з вогнем]

дуже важливо формуванни уміння казати "ні" у підлітковому віці. це час, коли дитина знайомиться з новими речами, почуттями і стосунками, але водночас час, коли уміння аналізувати та оцінювати ситуацію ще не сформоване, не сформоване й уміння казати ні. дуже-дуже важливо навчити цьому дитину.

[Matysya]

деколи дуже важко відмовити особливо близькій тобі людині, але що ж поробиш таке життя і важко, щоб складалося все так як хочуть дві сторони. проте можна шукати компроміси, щоб не було не зручної ситуації

[Світланkа]

У всьому є своя межа, і при відмові вона теж грає роль. Я навчилась відмовляти людям, якщо справді не можу сказати "так", або якщо сказавши "так" - це зачепить якимсь чином мої інтереси. Деколи треба добре зважити перш ніж відмовити, а деколи треба вміти зробити вигляд ніби ти послухав прохання, але щось пішло не так як ти планував і тобі приходиться відмовити. Але коли я насправді можу допомогти, і це ніяк не відіб"ється на мені і моїй сім"ї, то я звичайно не зловживаю словом "ні".
Це все складна психологія, і цьому треба навчитися, бо деколи люди жертвують власними інтересами, задовільняючи прохання іншого.

[Рижуля]

Знаю, що чиню неправильно, але часто мені здається краще обдурити людину ніж відмовити( обдурити в обгрунтуванні своєї відмови,аже зачасту мотивація-бо я не хочу, чи мені це не підходить-викликає купу емоцій і образ).а також буває,що просто уникаю людину,яка нав"язливо чогось в мене домагається.Сподіваюся на її розуміння того, з якої саме причини я "поза зоною":) ну дууууже важко мені відмовляти людям.Особливо коли вони близькі чи добре знайомі.
Зараз вже й так прогрес намалювався-інколи все-таки зможу вичавити з себе НІ,дуже хочу щоб ця звичка й далі прогресувала.

[Антік]

був такий період в школі, коли я і справді не могла нікому відмовити, щоб не образити. Але коли побачила себе зі сторони, то зрозуміла, що це може погано закінчитись!
Тепер знаю, що в першу чергу треба думати за себе, бо ніхто і так про твої проблеми не думає.
Але, в загальному, відмовляти я не люблю, хоча й проходиться це робити часто.
Рижуля, погоджуюсь, що людині не обов*язково знати істинні причини відмови, краще трішки прибрехати, щоб не образити...

[Котяра]

Рижуля (26.11.2008, 22:52) писав:

Знаю, що чиню неправильно, але часто мені здається краще обдурити людину ніж відмовити( обдурити в обгрунтуванні своєї відмови,аже зачасту мотивація-бо я не хочу, чи мені це не підходить-викликає купу емоцій і образ).а також буває,що просто уникаю людину,яка нав"язливо чогось в мене домагається.Сподіваюся на її розуміння того, з якої саме причини я "поза зоною":) ну дууууже важко мені відмовляти людям.Особливо коли вони близькі чи добре знайомі.
Зараз вже й так прогрес намалювався-інколи все-таки зможу вичавити з себе НІ,дуже хочу щоб ця звичка й далі прогресувала.

Є таке поняття як "white lie" - біла брехня. Тобто коли кажеться неправду з позитивною ціллю.
Тому правду-матку не завжди в очі треба різати.

[Мышка]

якщо близкій людини,родичю, то навіщо відмовляти? але якщо ж довелося відмовити , то вона повинна зрозумити. А чужій, можно і відмовити, я їй нічого не повинна.

[marjanochka]

раніше я відмовляла,хоча мені було доволі ніяково. а зараз в мене робота (доволі часто) повязана з відмовами, спочатку довго налаштовувалась, щоб відмовити, навіть на листку писала, що я маю сказати, а зараз вже набагато простіше. спочатку кажу ні. а потім додаю: але ... чи тому що....

[Емма]

В юності мала з цим проблеми, бо хотіла щоб усі мене любили. І зачасту сама на свою голову скликала усілякі труднощі. Але тепер коли вже є тохи життєвого досвіду і у мене сім я, її інтереси на першому місці - це прийшло само собою. Також солідарна з Рижулею в тому, що не треба рубати правду, а загорнути відмову в гарну обгортку.

[Lady_D]

Казати "ні" теж навчилася не одразу. В підлітковому віці було дуже ніяково, іноді виходило казати "ні", частіше - не могла "образити" людину своєю відмовою, хоча після цього погано було мені. Зараз кажу "ні" більш спокійно, обгрунтовуючи свою відмову. Проблема в мене тільки з моєю сестрою. Вона ніяк не може пережити того, що я їй відмовляю. Вона вважає, що якщо я її сестра, то маю підтримувати її у всьому. Моє "ні" вона сприймає, як особисту образу. Крім того починає звинувачувати мого чоловіка, нібито це через нього я їй відмовляю. Це в неї просто до параної доходить. Важко буває з нею. Хоча вона вже давно вийшла з підліткового віку, в неї так і залишилося все поділене на біле і чорне (трохи вже не по темі виходить, вибачте). Їй, до речі, дуже важко сказати "ні" будь-кому. Вона буде допомагати будь-кому, даже малознайомим людям. Може їм гроші позичити, якщо вони гарненько пожаліються на важку долю. Потім буде бігати за ними місяцями, просити гроші повернути.

[Смугастий Равлик]

Паталогічно не вмію відмовляти людям. Вони й користуються цим. А я потім себе ненавиджу за свою слабкість. Ніякі тренінги не допомогають, треба, мабуть, "дозріти" до рівня, коли ти зможеш нарешті собі дозволити сказати людині "ні". А ще потрапила мені колись у руки книжка, автора не пам"ятаю, але назва сама про себе говорить "Хорошие девочки отправляются на небо, а плохие - туда, куда сами захотят".

[Дика пантера]

В мене все залежить від ситуації і людини.

[soloha26]

Я краще скажу "ні", ніж сказавши "так" не буду щось робити і створювати комусь марні надії. Я дуже не люблю невизначеності,краще гірке "ні".

[Inverno]

А я, як не хочу щось робити і не можу сказати ні, то падаю на мороз ... Але вроді зараз вже потроху вчуся відмовлятись

[Ameli]

Відмовляти вмію, проте не всім, деяким людям не можу відмовити.

[Ptaszka]

Я можу твердо сказати "Ні", якщо людина питає пояснення - пояснюю, дуже рідко сама виправдовуюсь. Тут нема нічого страшного, якщо я дійсно не можу чогось зробити для інших. А от, коли можу, то скажу "Так". Збрехати чи відмазуватися для мене важко.

[Time Out]

Краще відмовити одразу і пояснити чому, ніж взяти на себе те, чого не можеш зробити.
В юності відмовляти не могла. Зараз відмовляю "без угризений совести", але дійсно тоді, коли не можу щось зробити. І завжди пояснюю, чому.

[Ліньтяйка]

Дивлячись на мою добродушно-наівну маму, яка не вміла нікому відмовляти, а їй всі на голову повилізали, я ще в дитинстві навчилася говорити - ні, якщо це стосується фінансових питань, якщо це шкодить моєму здоров'ю, якщо це суперечить моїм принципам або якщо я наперед знаю, що це нереально виконати. В інших справах мені важко відмовити, а по суті й не хочеться відмовляти - хочеться всім допомогти, бути потрібною і зробити людині приємність. Інколи буваю мать-терезою, а іноді різко кажу "ні" - хай ображаються, не можливо всім угодити.

Повідомлення відредаговано Ліньтяйка: 15 серпень 2009 - 21:35

[gloriadelmondo]

сказати НІ для мене чомусь дуже важко, я краще скажу "не обіцяю", "постараюсь", а потім вже вигадую чому не виконала, а от НІ в мене не часто получається!