[viktorina14]

Мій син ходить в 3 клас. Робота домашнього завдання забирає у мене пів життя. Ніякі прозьби і вмовляння не діють, не хоче і все... Як не "гавкнеш", то далеко не поїдеш... І так кожен день. Як йому пояснити, що це його обов"язок - вчитися?

[Viktoriya]

viktorina14 (24.10.2008, 10:52) писав:

Мій син ходить в 3 клас. Робота домашнього завдання забирає у мене пів життя. Ніякі прозьби і вмовляння не діють, не хоче і все... Як не "гавкнеш", то далеко не поїдеш... І так кожен день. Як йому пояснити, що це його обов"язок - вчитися?

Почитайте Гиппенрейтер Общаться с ребенком. Как?
Це теорія, а на практиці, сідайте і робіть разом домашні завдання, покажіть, що це цікаво і не лише обовязок, що можна отримати задоволення від розвязаної задачі чи написаного речення. Потрібно допомагати, але вміти зупинитись, коли ваша допомога вже не потрібна.
Якщо є бажання, напишіть, як саме у вас відбувається виконання домашнього завдання, тоді можна більш докладніше поговорити.
Терпіння вам!

[ирис]

У нас теж були деякі проблеми з цим але коли почала робити приклади щоб розуміли що таке обяв*язок, як що мама не попрасуе, то до школи не буде в чому йти , чи татусь не захоче йти на ,вони їх виконують щоб було добре для всіеї родини.Вони теж частина родини які мають свої обов*язки це виконання домашніх завдань в тому числі і виконання домашніх вправ. А ще вони просили дуже хом*ячка я пояснила що це жива істота і вона потребуе щоб за нею постійно доглядали, і прибирати тож це теж обов*язок.Зараз старший у 6класі середня в 2класі, та вони знають,що потрібно прийти зробити уроки прибрати за своїм улюбленцем а в же потім ігри.

[Панночка]

viktorina14 (24.10.2008, 10:52) писав:

Мій син ходить в 3 клас. Робота домашнього завдання забирає у мене пів життя. Ніякі прозьби і вмовляння не діють, не хоче і все... Як не "гавкнеш", то далеко не поїдеш... І так кожен день. Як йому пояснити, що це його обов"язок - вчитися?

О, дуже знайома ситуація... Крім того, що у нас уроки робляться, бо "мама заставляє" А ще мій учень ну дууууже повільний, просто черепашеня якесь... Поки сяде, поки почухається, згадає якусь історію про свій клас, або виникнуть дуже нагайні запитання, що звичайно ніяк не стосуються навчання... потім обовязково хочеться, пити, їсти, в туалет і т.д. Ніякого терпіння не вистачає!
Виходить, що елементарну вправу чи задачу ми пишемо годину!!!
Вчителька каже, що хлопець він хороший, старається, але часто на уроках мріє, десь літає в хмарах, позіхає і дивиться у вікно!!! Ну що робити? Як зацікавити? Школа, клас і вчителька йому подобаються... А деякі його заяви, що оцінки він носить для мене, просто ставлять в безвихідь...
Порадьте, будь ласка чи поділіться своїм досвідом!!!!

[Viktoriya]

Панночка (2.12.2008, 16:06) писав:

... А деякі його заяви, що оцінки він носить для мене, просто ставлять в безвихідь...
Порадьте, будь ласка чи поділіться своїм досвідом!!!!

Але ж це правда :) оцінки, то для батьків ...може вас потішить думка, що відмінники мало чого добиваються в дорослому житті? ;)

[ясочка]

ирис (1.12.2008, 13:44) писав:

мама не попрасуе, то до школи не буде в чому йти , чи татусь не захоче йти на ,вони їх виконують щоб було добре для всіеї родини.Вони теж частина родини які мають свої обов*язки це виконання домашніх завдань в тому числі і виконання домашніх вправ. А ще вони просили дуже хом*ячка я пояснила що це жива істота і вона потребуе щоб за нею постійно доглядали, і прибирати тож це теж обов*язок.

А мій середній на подібні аргументи відповів так: ти вариш для нас, бо ти нас любиш і хочеш, щоб нам було добре; тато заробляє гроші з тієї ж причини, і роботу він сам собі вибрав; за кішкою я прибираю, бо я приніс її додому - я за неї відповідаю. Кому буде добре від того, що я вивчу напам"ять вірш, який мені не подобається, якого я не вибирав і який забуду, як тільки отримаю за нього якусь оцінку?
Взагалі мушу сказати, що проблема виконання домашніх завдань стоїть зараз дуже гостро (знаю і з власного досвіду, і зі спілкування з іншими батьками). Діти за останніх 20 років дуже змінилися, а школа - ні. Коли ми вчилися, то на слова "треба зробити вправу" реагували "треба - зробимо". Сучасні діти відразу запитують: кому треба, чому треба... А ніяких логічних пояснень ні у батьків ні у вчителів нема. От діти і "бойкотують" цю, на їхню думку, безглузду і непотрібну роботу...

[Панночка]

Viktoriya (2.12.2008, 20:43) писав:

Але ж це правда :) оцінки, то для батьків ...може вас потішить думка, що відмінники мало чого добиваються в дорослому житті? ;)

звичайно, як принесе гарну оцінку, аж серце радується ... А думка щодо відмінників теж в критичних ситуаціях видається єдиною втіхою
Але якщо серйозно, я просто боюсь, що можливо щось роблю не правильно, боюсь пропустити важливий момент, адже цей вік дуже особливий - діти ще малі, а насправді міркують геть не по дитячому....

[Коліжанка]

У мене малий в першому класі, д.з. у мене забирають останні сили. Я боюся щоденник відкривати, бо побачу там...ні, не погані оцінки, а домашнє завдання. :D

І так завжди ниє, ніби то я йому їх сама придумую. Ну я вирішила змінити тактику. Він тільки щось починає, а я спокійно: не хочеш, не роби, сам будеш пані Світлані пояснювати, чому ти уроки не вивчив і беру і нагло все зі столу у портфель запаковую, він ще у такому ніжному віці, що перша вчителька має авторитет і він її боїться. І я ніби вже не заставляю..Тоді він кричить - ні, ні я буду ті уроки робити, трохи злий, але вже хоч я добилася від нього того, що він це мусить зробити.
А ще теж спокійно так кажу: ну все, якщо тобі там не цікаво, то підеш завтра в садочок з Ксюшею, нащо тобі та школа, хай інші діти ходять, Ерік, Андрій.. стають розумними, потім виростуть, чогось досягнуть, а ти будеш все життя в садок ходити, каші їсти... і змальовую таку чудову картину, яка чекає його друзів і теж речі збираю. Він тоді теж сам за уроки сідає.

Але це перший клас і в школі йому подобається, а потім його таким казочками не задуриш, точно щось розумніше від мене вигадає.

[Панночка]

Коліжанка (10.12.2008, 2:24) писав:

У мене малий в першому класі, д.з. у мене забирають останні сили. Я боюся щоденник відкривати, бо побачу там...ні, не погані оцінки, а домашнє завдання. :D

Точнісінько і ми так, рік тому вели розмови про ймовірне повернення у садочок, який мій синочок дуже не любив. А вчителька і школа- навпаки, подобаються.
Але хочу відмітити, що вже в 2 класі стало набагто легше - за рік часу діти неймовірно виростають, з ними стає легще домовитися, мирно знайти порозуміння і т.д.
Так що, Коліжанка, наші труди не пройдуть марними, вистоїмо!! ;)

[ksyuta_m]

Коліжанка наче з мене писала, я так само шантажую сина. Іноді ще розповідаю, який перелік професій на нього чекає, якщо в нього не буде освіти. Дуже часто розповідаю як ми з татком навчалися - і що борщ у мене не з 1 разу такий смачний вдався, і що тато не відразу впрвно молоком по цвяху попадав. Є наочний приклад - молодший братик, адже ми бачимо які зусилля він прикладає, щоб навчитися ходити, говорити.

[Оленка2008]

І мене ці уроки дістали... Заставляти, звичайно, вже не треба Софійка сама сідає за уроки, але
щодня перевір, покажи, поможи...
Виходить так, що половину роботи я за неї роблю.
Вже і не знаю як змусити її саму працювати.

[Панночка]

Оленка2008 (10.12.2008, 11:38) писав:

І мене ці уроки дістали... Заставляти, звичайно, вже не треба Софійка сама сідає за уроки

Я можу тільки мріяти, щоб мій учень самостійно сідав за уроки!!!! Це буде справжній прогрес!!

[slawa]

Моєму Дмитру вже 9. Відчуття обов"язку у нього якесь вибіркове... Він годує риб в акваріумі, навіть робить бутерброди молодшому братикові у вихідні поки мама спить :D . Але щодо уроків... Вже 4 клас, а мама як та собачка. Елементарну вправу переписувати можемо 2 години, при тому, що я буду кожні 10 хвилин нагадувати. Вже стільки всього вигадувала... Не знаю чим ще можна зацікавити його вчитися.

[Time Out]

Бачу, я не одинока з своїми проблемами. Теж вивчити уроки займає пів життя. Чоловік все скидає на мене з тими словами "ти ж не зхочеш, щоб я його бив".
Щоправда, далі стає легше. Особливо, коли ми пішли на футбол. Бо я поставила ультиматум: якщо та не будеш встигати в школі, то ніякого футболу. А поскільки моя дитина буз футбольного м"яча навіть ходити не може, то сідати за уроки Паша став сам, не завжди робить правильно, але переписує з чернетки після того, як я перевірю.
Щось почерк у нас став псуватися, і це мені не подобається.

[Оленка2008]

Наш тато, теж не включається в виконання дом. завдання
А так хочеться хоч іноді відпочити
Не знаю коли вона почне сама все робити?
І не просто сама, а щоб правильно і з користю для себе?

[soloha26]

У першому класі завдань не повинні задавати. Якщо ж задають,то ви повинні робити все з дитиною,але не за неї. Хваліт її за кожен успіх,але щиро. Не заставляйте по 10 разів переписувати і не виривайте сторінок.
Наберіться терпіння. Перший клас для того існує,щоб навчити дитину вчитись.

[МІРКА]

viktorina14 (24.10.2008, 9:52) писав:

Мій син ходить в 3 клас. Робота домашнього завдання забирає у мене пів життя. Ніякі прозьби і вмовляння не діють, не хоче і все... Як не "гавкнеш", то далеко не поїдеш... І так кожен день. Як йому пояснити, що це його обов"язок - вчитися?

viktorina14 ми вже у 5-му класі і зі свого досвіду можу сказати:незнаю як заставити, але не криком ЦЕ ТОЧНО!!!Я напочатках так насіла на малого в навчанні, що відбила йому охоту вчитися взагалі.
Тепер (після поради його класного керівника) стараюся частіше його хвалити (діти це люблять), казати, що пишаюся ним, цікавлюся темою, щось обговорюємо разом (навмисне помиляюся, щоб він мене виправляв) - ніби трохи наладилося.

[Руденька]

Третій та четвертий клас - ми жахливо мучились з домашніми завданнями - деколи до першої ночі(((. Я думала що це ніколи не зміниться, пробувала і пояснювати іншими методами і сварити, і наводити інші приклади - але потім зрозуміла: що всі біда тільки в одному - лінь і відсутність почуття обов язку. Змінила тактику і тепер , в 5-му класі - я взагалі не знаю що таке уроки, все робить сама. Хіба що є щось чого не розуміє - тоді йде до мене з запитаннями. Але знає - що я відмуштрую відповідь "від" і "до", а тому старається краще все зробити сама. Спробуйте зацікавити дитину під час навчання якимось прикладами з дорослого життя, але цікавими для дитини, повчальними; також спробуйте метод бартеру - дуже діевий ( але не грошовий), і в кінці кінців покарання теж повинні бути незвичними: заборона компа, телевізора, домашнього телефону, плеєра, прогулянок з друзями, і в кінці-кінців - мобільного. Принаймні на мою малявку це ой як діяло!

[ФІОНА]

Моя доня у 4 класі. Аж цього року почала більш-менш сама писати уроки. Хоча деколи її штопорить з математики - от не розв"яже задачу хоч ти трісни. А задача може бути легенька.
Дуже розсіяна, переписує готове завдання з чорновика - наробить повно помилок. Згідна, що дитину треба хвалити за хороші оцінки. Но як тільки похвалю за 11, чи 12 зразу
на другий день приносить 8 чи 9. Чи може просто я забагато від неї вимагаю???
Доречі спробувала метод бартеру - якщо приносить хороші оцінки, робить сама дом. завдання то може дивитися свої "Ранетки". Трохи на неї діє.

[kvitysia]

Дуже знайома проблема. Син у 3 класі. Займаюсь і я сама, і ще приходить вчителька до нас 2 рази на тиждень, і ніяк не можемо справитися. Син ніяк неможе зрозуміти для чого вчити уроки, коли можна погратися. Пробувала методом обмежень мультиків, компютера, ровера. Недозволяю їздити на ровері, знаходить інше заняття і т.д. Я вже почала думати, може він у мене тупенький і вимагаю забагато, але у нього дуже гарна память, вивчити вірш; немає проблем, а ще якщо є бажання може за 5хв. здоровенний вивчити. Та й багато його, що цікавить: розкажи як і що відбувається? Геограіфя... що і з чого складається? Можна і на рівні фізики і т.д. А от шкільна програма його не цікавить, ну просто біда.
Думаю відправити на спортивну секцію. Їх зараз дуже багато, може хтось знає яка краще зорганізовує дитину, виховує відчуття відповідальності, вчить бути зібраним?