[Осока]

Сьогодні була неприємно вражена поведінкою сина. Раніше до братів менших ставився з повагою, проявляв інтерес, спостерігав. Сьогодні як грім серед ясного неба! Став ногами давити жуків-солдатиків з коментарями :"я тебе вб"ю!". Я в шоці. Де такі слова чув? Де таку модель поведінки бачив? Кіно дома з стрілялками і агресією зовсім ніхто не дивиться, наслідувати приклад доросліших?- мабуть ні, бо завжди зі мною, на дитмайданчику такого я не бачила...
Після того як я заборонила так робити, розповіла про те, що вони маленькі, потребують захисту, в них (жучків) є дітки, вони будуть плакати як не дочекаються мами-жучка, через 10 хвилин так само дісталось і мурахам.
А як Ваші діти? Може, хто знає що почитати на цю тему з дитячої психології?
Дякую.

[гра з вогнем]

Осока, швидш за все, десь таки побачив. інакше б не робив такого. можливо дітки на майданчику так себе поводили, можливо навіть мультики, або уривок розмови, де хтось сказав як ці жуки дошкуляють.
спершу варто дізнатися звідки це і причини роздушування жучків. звичайну цікавість теж не відкидайте.

[zajka]

Осока, може це цікавість?...хоча, слова "я тебе вб"ю"...явно схоже на десь почуту фразу!
Моя дитина півроку назад просто шаленіла від цих "солдатиків", розглядала їх ледь не по півгодини, потім почала пальчиками до них лізти, зараз іноді може ногами наступити, але у неї то справжня цікавість, це якось одразу помітно. А мурах вона дуууже рідко помічає! До інших тварин теж ставиться із щирим захопленням - аж верещить від радощів, як бачить.
Не знаю, що вам тут порадити. Може варто керуватися принципом "крапля камінь точить"? Пояснюйте наполегливо те, що і раніше, що це живі істоти і т.п. Врешті-решт, може буде результат. І підтримую гра з вогнем - запитатйте спочатку про мотиви такої поведінки.

[Коліжанка]

Дитина в такому віці все втягує, як губка і прояви агресії, брехні, і решту негативних моментів у поведінці ще буде досить. Це нормальний етап розвитку, дитина "пробує світ" на добре і погано. І важливо, як Ви себе поведете, пропустили б мимо вух, мали б інший результат: ага, значить такий варіант можливий, а Ви відреагували правильно і все в порядку. Головне, не зациклювати дитину на цьому випадку і ні в якому разі не говорити, що він поганий. злий... А якщо робити зауваження, то тільки про те, що він такий хороший, а зробив такий негарний вчинок і більше хвалити за прояви доброти

[Time Out]

У нас теж проблема. Женя б"ється. Тільки що не так, може вдарити по обличчі, або навіть пошкрябати, вкусити. Причому раніше за ним такого не помічалося.
Цікаво, в когось виникало подібне?

[zajka]

мамаПашіЖені (15.10.2008, 9:26) писав:

У нас теж проблема. Женя б"ється. Тільки що не так, може вдарити по обличчі, або навіть пошкрябати, вкусити. Причому раніше за ним такого не помічалося.
Цікаво, в когось виникало подібне?

У нашої сусідки в двохрічному віці! Кусала дітей, якщо брали її іграшки або ще щось "не те" робили, могла вдарити. Почалося теж несподівано. Що вже її мама не робила - і пояснювала, і сварила, і кусала її! З часом це пройшло, зараз їй 3,5 - вже давно не кусається і не б"ється. Зате, як каже її тато, на зміну войовничості прийшла жадібність.

[Miro]

У нас з Данею постійно такі випадки, правда не бьеться, бо було таке, що почав мене бити, а я йому дала по попі і кажу якщо будешь мене бити, то я дам здачі, може і не правильно поступила, але битися перестав, а от друзів наших меньших, це постійно, і фраза "я тебе вб"ю"- це теж весь час, і пояснюємо, і говоримо, що це пагано, все одно говорить...Як влітку не ходив в садочок, то вже не казав, пішов восени і знову почалося...Незнаю навіть що робити

[Time Out]

zajka (15.10.2008, 10:26) писав:

У нашої сусідки в двохрічному віці! Кусала дітей, якщо брали її іграшки або ще щось "не те" робили, могла вдарити. Почалося теж несподівано. Що вже її мама не робила - і пояснювала, і сварила, і кусала її! З часом це пройшло, зараз їй 3,5 - вже давно не кусається і не б"ється.

Значить, у нас є хороші перспективи. Спробую перечекати, хоча буває й здачі даю, коли сильно розсердить, як і Miro .

[гра з вогнем]

розумні книжки пишуть, що це один з етапів розвитку. нормального розвитку. звісно не пускати на самотік, але й не приділяти надмірної уваги. краще відволікати іншим заняттям.

[Time Out]

гра з вогнем (15.10.2008, 15:25) писав:

розумні книжки пишуть, що це один з етапів розвитку. нормального розвитку. звісно не пускати на самотік, але й не приділяти надмірної уваги. краще відволікати іншим заняттям.

Тобі зараз легко говорити. А от як твоє чадо доросте до цього віку.
Дякую всім за розуміння і підтримку. Сподіваюся, ваші дітки цей етап дорослішання переживуть спокійніше.

[гра з вогнем]

а шо мені - то все розумні книжки :) у них взагалі дві крайності: або норма, або відхилення. я от думаю, що норма. машинки, ляльок ламають, тепер черга й до комашок дійшла. і наслідування немалу роль відіграє. адже основний механізм через який дитина пізнає світ, стосунки і взаємини в ньому, оволодіває культурними навичками - наслідування.можна пошукати в тому напрямку.

тільки в кого ще братики-сестрички є - то вже інша розмова.

[Світлячок]

Я теж стикнулась із агресивною поведінкою сина - став намагатись вдарити мене, коли чимось не задоволений, або я щось не дозволяю, почав меншого ображати, бити, штовхати, відпихати від іграшок(хоч такого ніколи не було від народження меншого синочка ). Я так підозрюю, що це частково і вплив садочка (є дітки в групі, які б'ються), а також і криза 3-х р., ревнощі до молодшого , ну і т.д. Цікавилась літературою з психології дітей на цю тему, і для себе з прочитаного зробила висновки:
1. Не давати здачі дитині коли вона тебе вдарила (хоч сама так раз робила, але зараз не роблю. Згідна з прочитаною думкою, що не можна навчити дитину, що битись не можна, суперечачи самій собі )
2. Говорити "Я розумію, що ти сердишся, ти маєш право бути не задоволеним, але от битись не треба". З'ясовувати причину злості.
3. Відволікати увагу на щось інше,
4. Дивлячись в очі дитині, спокійно без крику, пояснювати, що битись не можна.
Мені допомогло.

[inchik]

Світлячок (27.10.2008, 10:11) писав:

3. Відволікати увагу на щось інше,

але відволікання не вирішує самої проблеми....Настя теж з недавніх пір стала битися....навіть на вулиці як щось не по її то і по обличчю як дістане може сяганути....і боляче і неприємно...
але з тих пір я стали часто говорити малій, що не можна бити маму, тата і т.п. стала по-троху відучуватися (рідше стали проявлятися прояви агресії)

щодо кусання...часто батьки дозволяють своїм малюкам кусати себе, як в тих перші зубки лізуть, за пальця, наприклад, а одних знаю, що за бороду дозволяли....звісно дитина то пам’ятає і так і з іншими робитиме, а чом би й ні, як їй дозволяли спочатку....найгірше те, що таке дуже швидко переймають інші і то просто жАх...знайомим допомогло просте рішення: не давали кусати інших і просто не акцентували на тому уваги і само минулося

[citronella]

Світлячок (27.10.2008, 11:11) писав:

2. Говорити "Я розумію, що ти сердишся, ти маєш право бути не задоволеним, але от битись не треба".

А моя починає вередувати і кричати і без толку їй щось говорити і питати, бо вона не слухає.
Оце щось скаже, а я не розумію про що це вона, а вона сердиться і відразу кричить і плаче.

Але, Світлячок, Ваші поради хороші, дякую. Треба спробувати все запропоноване, я так думаю. Можливо за якийсь час вона зрозуміє.
Незнаю чи по темі, але маю запитання: а що Ви робите, коли на вулиці інша дитина б*є Вашу?
Бо моя не розуміє чому так: її вчать не бити, а вона від діток потерпає. Може вчити давати здачу в таких випадках?

[inchik]

citronella (27.10.2008, 23:33) писав:

А моя починає вередувати і кричати і без толку їй щось говорити і питати, бо вона не слухає.
Оце щось скаже, а я не розумію про що це вона, а вона сердиться і відразу кричить і плаче.

ой, як то мені знайоме, але якщо набратися сміливості і разів 5-6 а то і більше повторити одне і те саме, то має заспокоїтися....головне мамі не здатися, бо дитина "перемагаючи" в такому "двобої" вважає таке вирішення проблеми в тих чи інших ситуаціях за норму, а самі знаєте, що так не має бути....

citronella (27.10.2008, 23:33) писав:

Але, Світлячок, Ваші поради хороші, дякую. Треба спробувати все запропоноване, я так думаю. Можливо за якийсь час вона зрозуміє.
Незнаю чи по темі, але маю запитання: а що Ви робите, коли на вулиці інша дитина б*є Вашу?
Бо моя не розуміє чому так: її вчать не бити, а вона від діток потерпає. Може вчити давати здачу в таких випадках?

з вашого дозволу вставлю свої 5 копійок....а чом би вам тій іншій дитині сказати, що битися не можна, якщо батьки ніяк не реагують (нічого поганого в цьому нема).

[Коліжанка]

Мої дітки теж усалися причому по черзі в одному ітому є віці, хоча ніколи ніхто їх не вчив кусати ( вперше чую, щоб батьки давали себе кусати, але у кожного свої матоди). В цей період бажано бути постійно поруч з дитиною, бо дійсно може вкусити сусідку чи сусіда, та й видно дітки поруч недалеко втекли по віку, то теж можуть вкусити чи вдарити. Я старалася випередити такі прояви агресії і казала спокійно, що не можна кусатися чи битися, подивися, який гарний хлопчик чи дівчинка, які у неї гарні заколочки чи ще щось там на ходу вигадувала, щоб старатися замінити емоцію агресії до тієї дитини на щось хороше. Але, звичайно, пройшов час, щоб це все минулося.

А коли дитина била мою дитину, то обовязково робила зауваження, спокійно з посмішкою, по-доброму, але і моя дитина тоді бачила, що вона захищена і що мама постійно про це говорить, значить на 1000 раз це сприйметься.

Коли в мене у дітей були такі приступи вередування і ніякі розумні доводи не допомогали, я старалася їх розсмішити, щоб вивести з такого стану. Наприклад, весело кривляла, як вони плачуть, або казала, що вони схожі на щось таке зовсім неймовірне, наприклад, на капусту ну це я так на ходу. Але щоб не образливо, звичайно. Це ж діти, їх легко здивувати, і так лиш би їх відволікти, але коли вони заспокоювалися, то потім, пізніше обовязково обговорювала цю ситуацію.

[Тасюлька]

В нас якраз такий період коли щось не розумію то плаче, коли не по його-істерика, коли зі мною не згідний можу дістати в чоло. В нас уже було таке у рік, і кусався і бився, але всі йому козали що так робити не можна крім свекрухи, вона сміялася і усіляко його провокувала, дійшло до того що він нікого не бив крім неї, йдемо гуляти вона йому "папа" він одягнений біжить її бити, так само з прогулянки, на добраніч, добрий ранок. Потім якось пройшло та недавно в садку дівчинку вкусив, а дома може казати що він маму любить і за секунду вдарить, пояснюєш що неможна ще більше б"є будь-чим що є в руках

[Наталюсик]

Тасюлька (27.1.2009, 22:50) писав:

В нас якраз такий період коли щось не розумію то плаче, коли не по його-істерика, коли зі мною не згідний можу дістати в чоло. В нас уже було таке у рік, і кусався і бився, але всі йому козали що так робити не можна крім свекрухи, вона сміялася і усіляко його провокувала, дійшло до того що він нікого не бив крім неї, йдемо гуляти вона йому "папа" він одягнений біжить її бити, так само з прогулянки, на добраніч, добрий ранок. Потім якось пройшло та недавно в садку дівчинку вкусив, а дома може казати що він маму любить і за секунду вдарить, пояснюєш що неможна ще більше б"є будь-чим що є в руках

Нам психолог казала на приступи агресії в віці близько 3 років реагувати так:
1 - істерика - закриваємо двері в кімнату (залишаємо дитину саму, всі повинні вийти) і кажемо: Я йду на кухню (напр.), як тобі пройде запрошую до мене. повинно допомогти, бо істерика - це цирк, а без глядячів цирк немає сенсу.
2 - тупцяння ногами, кидання забавок, вдаряння руками ітп. - кажемо: злий? зроби ще раз так. - Після кількох "зроби ще раз" проходить.
3 - "Я не піду/ не хочу/ не вмію/ не буду"(дуже характерне для бунту 3-років) - наполегливо настоюємо на своєму (часто треба з годину от так простояти над дитиною. Типу, "не піду пішки. Неси мене на руках" - "Добре,постоїмо почекаємо, поки ти не відпочинеш" і стоїмо скільки треба, до різультату. Наш тато немаввитримки так робити, то досі малий наньому "їздить", а ще зрозумів, що в оточенні можна спробувати знайти "слабое звено" - особливо вразливих, що піддаються і на них їздити.) - в нас цейпринцип завжди діяв (окрім випадку з ходінням пішки з моїм чоловіком). Але при цьому дитині пояснюємо (оче на одному з дитиною рівні), що так треба зробити, бо ...ти великий і мами болітимуть руки тебе носити, як не їстимеш не матимеш сили бавитись іграшками; бо поки не позбираємо іграшок, не можемо вийняти фарб і малювати ітп., тому вимоги мають бути раціональні.
4 - пробувати відволікти увагу (в нашої впертої дитини не проходило, він як "брався" за щось, то інше його не цікавило), тому війна була жорстка "на життя і смерть". (Що тоді упустили, тепер стало правилом, з яким важко дуже боротись).
5 - як б"є маму-тата, плюється (це перевірка на що він/вона може собі дозволити) ітп. пояснити чому не можна, як не проходить "дати здачі", говорячи, що "спробуй відчути як це болить, приємно? і мені неприємно" (за першим разом повинно подіяти, якщо ні - треба шукати глибшу причину , можливо, образа, можливо ще щось).
Як б"ється/кусається з дітьми. Особливо, якщо з меншими/слабшими. Пояснювати, що не можна так, бо слабших треба оберігати, що чи йомуб сподобалось, якби сусідське (обов"язково старше) дитя його човпло. Що ніхто не хотітиме з ним таким гратись, що силою конфлікту не вирішують і того типу байки. Якщо заривається до сарших (сильніших), то пильнувати, щоб як здачі даватимуть не зробили кривди (але акуратно, без явного втручання, якщо це можливо), бо тут дитині відразу урок - "не шукай собі неприємностей, то їх не матимеш", при чому, хоч це жорстоко, якщо дістане від старших не жаліти, а сказати "а чого ж ти очікував від своєї поведінки?". При цьому, якщо в поведінці дитини звичка битись прийшла з початком відвідування дитсадка, слід переговорити з виховательками, яквін поводиться і з дитиною (як йому в садку, чи не ображають). Нормально діти не признаються, що хтось їх б"є і треба довго і хитро в різних ситуаціях випитуватись. Ми мали проблему з биттям дітей, бо спочатку Орест панічно не хотів в садок (ну так всі), потім то хотів, то ні, а потім була апатія до дитсадка, але при кожній розмові "як було в садку" переводив розмову на щось інше. Паралельно почав битись і обзиватись "дурниками" в "малюнках" використовував червоний і сіро чорно -бордові кольори. Ми почали довідуватись-випитуватись. Виявилось він мавконфлікт з найстаршим і найбільшим хлопчиком в групі, на жаль на національному тлі (тобто десь батьки вдома мусіли щось сказати, бо так малі діти такими пояттями ще не оперують). Хоч ми з Орестом і розмовляли і з виховательками, проблема не зникала, поки ми не почали його вчити, що по відношенню до такого великого хлопчика, що ображає немає іншої ради як класичне "дати здачі". Після кількох таких "уроків" дитина якось прийшла весела з садка і з тих пір ходить нормально туди. Виявилось, що в той день він таки набрався сміливості і дав здачі тому хлопчику - на цьому їх конфлікт вичерпався. Тепер як лізе битись до менших пригадуємо йому того хлопчика, що до нього ліз. Поки діє. А по відношенні до старших - то він їм ставить опір, чим їх збиває з пантелику. Тому хоч це не педагогічно, але треба часом вчити дитину, що часом треба відстояти своє, а не тільки дипломатично уникати відповіді після того як тебе заатакували.

А з доптанням комах в нас подіяло пояснення як вище наводилось (хтось недочекається мами), правда в нас не було "я тебе заб"ю".

А ще нещодавно дитина дивилась вечірню, колисанку і там в звичайному мультику пролунала фраза "дурний дідок" і звичайно, моя дитина взяла її "на озброєння" і це зізвичайного дитячого мультика. Так що часом дитині не треба фільмів дивитись, щоб отримати певні моделі поведінки.

[Сонях]

щось останнім часом (а взагалі вже досить довго), ійка страшна задирака, бється (не те щоб сильно, бо важить всього 11 кг). просто бачить незнайому дитину підходить і відразу лупить , я звісно стараюсь таку поведінку попереджати, але всеодно неприємно

[ФІОНА]

Сонях, у нас теж така ситуація....:(
малий б"є дітей, при чому різного віку ( і старших і менших)....:( спочатку бився через іграшки, коли йому хтось з дітей не давав....а тепер просто так....:(
теж намагаюсь випередити ситуацію...не відходжу від нього ні на крок і як бачу що він замахується стараюся схопити руку...ну і пояснюю звичайно, що так не можна.....але на разі це поки що ніякого результату не дає....:(