[Пташка]

Власне не знаю,чи є тут вже щось наподобі,якщо є,то "бардзо" прошу модераторів перенести в правильну темку і мене про це повідомити.

Так от головна суть: Я в декреті лише рік,невимовно тішуся своєю малечею,але...потихенько деградую... Пояснюю-кожен день-по одному і тому ж сценарію,ми з донечкою вдень дома саменькі,і бавимось і книжечки "читаємо" і телевізор дивимося,і в неті сидимо,але останнім часом все це мені ну дуже вже "пахне" "битовухою"...Захожу на форум-читати про дітей не цікаво,бо вже СТІЛЬКИ всього перечитала...Спілкуватися з іншими мамочками теж не нудно лише перші хвилин 10,а потім ті балачки про памперси,каки,хвороби,їжу і т.д. і т.п. починають дратувати...Сіла в'язати-витримала 20 хвилин...далі-знову нудно...Сходила з чоловіком і малою в гості...В чоловіків основна тема-машина і її комплектуючі,в жінок-діти і тому подібне,одним словом-знову нудно,подала оголошення про репетиторство,вже не хочу...та ще ніхто і не дзвонив...А читаю я взагалі літературу для розслаблення мізків-жіночі попсові романи-щось серйозніше закидується на другій сторінці...Думаю-за час декрету буду вдосконалюватися,повищувати самостійно свій рівень знань...Почала-нудно...Роблю для себе висновок,що потихенько ДЕГРАДУЮ...
Хтось відчуває теж саме,чи мені пора до психіатра(саме до нього а не до психолога...)???

[Пташка]

Усі переглядають,ніхто не відповідає...

[гра з вогнем]

мене віідвідували подібні думки, коли ще вагітною була.
ото зберуся силами і відпишу більше.
а взагалі-то осінь, вона на багатьох подібно впливає. я вчора черговий раз відула черговий наплив бейбі блюз.

[Сеструлька]

Пташка, у меня к году было все тоже самое, хотела заняться хоть чем-то, лучше подработкой, но можно б хоть на пилатес, танци живота, или еще глупость какую-то пойти,но возможности не было, с сыном постоянно одна. Мне говорили,что это просто такой период, бывает у всех и проходит. Не знаю прошло б оно,или нет, но с приходом второй беременности эти мысли отпали сами собой, голову заняло только то,что я с двумя не справлюсь и сойду с ума...не лучший выход ...Сейчас такие мысли особо не заботят т.к. на носу вроде и счастье и то,что меня так пугает...Думаю если я просижу дома 5 лет,то точно сойду с ума:(

[OOksana]

Пташка, і я вже починаю деградувати.
Моя мала з серпня постійно хворіє, і з того часу ми практично навіть і не гуляємо ,а сидимо в замкнутому просторі в "гордом одиночестве". Ще трохи і мені справді почне "рвати кришу". За собою почала тепер помічати, що часто щось забуваю, не вмію спілкуватися з людьми, не правильно формулюю речення , не знаю що робиться у світі ( стараюсь не вмикати телевізор через малу ) і т. д. А нічим особливим займатися й не хочеться.
Одним словом, пташка, до скорої зустрічі на кульпі! :D :D :D

[Пташка]

OOksana (8.10.2008, 18:47) писав:

Пташка, і я вже починаю деградувати.
Моя мала з серпня постійно хворіє, і з того часу ми практично навіть і не гуляємо ,а сидимо в замкнутому просторі в "гордом одиночестве". Ще трохи і мені справді почне "рвати кришу". За собою почала тепер помічати, що часто щось забуваю, не вмію спілкуватися з людьми, не правильно формулюю речення , не знаю що робиться у світі ( стараюсь не вмикати телевізор через малу ) і т. д. А нічим особливим займатися й не хочеться.
Одним словом, пташка, до скорої зустрічі на кульпі! :D :D :D

:D :D :D Тішусь,що не одна така....

[Антік]

Абсолютно не вважаю, що деградую. Виховую дитину і паралельно працюю вдома. Робота заставляє працювати мізки. Зрештою, навіть якщо немає роботи, можна почитати хорошу розумну книжку, послухати новини, знайти цікаву інфу в інтернеті.
Не розслабляйтеся під час декрету, моя порада :)

[OOksana]

насправді тішитися немає чому, а треба щось робити. З чого ж починатимемо, друже по нещастю, як лікуватимемося?

[OOksana]

Antic (8.10.2008, 19:11) писав:

Абсолютно не вважаю, що деградую. Виховую дитину і паралельно працюю вдома. Робота заставляє працювати мізки. Зрештою, навіть якщо немає роботи, можна почитати хорошу розумну книжку, послухати новини, знайти цікаву інфу в інтернеті.
Не розслабляйтеся під час декрету, моя порада :)

Побачимо, що ти скажеш через рік . До року я теж не задумувалася навіть над цим і знаходила собі заняття, а от тепер....

[Антік]

OOksana, через рік я вже буду на роботі :)

[OOksana]

Рада за тебе!
Пташка, гарна автарка, не схожа ти на деградуючу жінку! : i_am_so_happy:

[Time Out]

Мені дуже навіть весело. :D Я вже десь писала. Тричі в тиждень ходимо з Женею на різні розвиваючі заняття, ще тричі в тиждень ходимо з Павликом на футбол.
Працюю вдома (зайнялася написанням студентських робіт, різних статей). Знаю, що халтура, але це мені дає змогу хоч трохи тренувати мозок.
Ще готую іноді щось смачненьке. На вихідних ходимо з Павликом у кіно, театр, після вистави - їсти піцу.

[Маша]

Відчуття деградації є, ще поки не дуже велике, але є...
Боюсь, що втрачу кваліфікацію, але вдома важко себе заставити сісти за потрібну літературу. Було велике бажання піти на не довготривалі курси по підвищенню кваліфікації, але не знайшла ті які б зійшлись з моїм графіком можливого відвідування . Поки вчу англійську, слухаю в плеєрі під час прогулянок, а потім закріпляю перед сном читаючи.

[Сеструлька]

OOksana, +1!
Antic, я тоже хотела ответить, что посмотрю как ты через год запоешь, а ты собираешься на работе быть...опять же выбор каждого, я не могу бросить сына на садик, или еще что-то...

[mum of 4]

Часто буває так, що відчуваєш, що настілки "зв"язана" дитиною чи дітьми, що приходить депресон ---- нічого не хочеться, все валиться з рук.... Добре, якщо є на кого залишити дитину (чи дітей) і зайнятися собоюб чи знайти якусь роботу на часткову зайнятість --- тільки не дома!!!!

[Time Out]

Kokhanovska (8.10.2008, 20:25) писав:

Часто буває так, що відчуваєш, що настілки "зв"язана" дитиною чи дітьми, що приходить депресон ---- нічого не хочеться, все валиться з рук.... Добре, якщо є на кого залишити дитину (чи дітей) і зайнятися собоюб чи знайти якусь роботу на часткову зайнятість --- тільки не дома!!!!

У кожної мами буває такий настрій. Але це проходить (з власного досвіду). :D

[гра з вогнем]

я відповіла, що мені подобається у декретній відпустці.
дійсно подобається, важче було звикати до того, що життя змінилося, а тепер вже все поновому, повільно, розмірено. ніяких тобі криків, роботи з сьогодні на завтра без вказівок як робити, викликів на 8 ранку і всього іншого. сидиш собі дома, робиш, що хочеш. тільки спати хочеться :)

сірі будні у мене зайняті домом і різними розмірковуваннями. треба щоб хтось дав копня в попу, щоб почала чухатися. зазвичай починаю щось робити і втрачаю інтерес.
трохи перекладала, трохи писала статті, але в більшості займаюся тим, що читаю дитячу літературу. це теж розвиток.
по великому рахунку працюю над собою.

якби була дома то вийшла на роботу, хоча б на .5, чи .25 ставки. але тоді б довелося поступатися певними принципами стосовно виховання дитини. рада, що виховую сама і не доручаю це діло нікому.

а репетиторство, це дуже хороший вихід! репетиторство, надомна робота, громадська діяльність - широке поле викинути енергію. тільки мені думається, що вам треба набратися енергії, можливо ви трохи змучилися і потребуєте відпочинку.

[Емма]

Пташка- це все пов язано з накопиченою втомою, домашньою роботою , яку ніколи не переробиш, та й осінь штовхає в депресивні стани. Це все мине. Декрет це не назавжди. У мне сьогодні був дуже поганий день, я лягла спати в 3 ночі, бо перекладала і в результаті цілий день ходила психована - доцю насварила, хоча було за що, але зазвичай я стримуюся. Переслідує відчуття замкнутого кола. Але так чи інакше я знаю що роблю найважливішу в житті роботу.... я зрощую свою донечку. Зараз я ляжу спатоньки висплюся і завтра в мене нічого не валитиметься з рук, і все піде як по маслу.

А щодо деградації то я такого не відчуваю, бо є інет, телевізор, книги - певні цілі та плани.
Я не уявляю як я буду зі всим справлятися, коли вийду на роботу? Домашня робота ж нікуди не дінеться, а ще й треба буде левову частку часу на виховання дитини знайти і на роботі викластися - дайте якісь супертаблетки, щоб стати енерджайзером. То я одна така квола, чи і у вас сил на все не вистачає. Хочу мати слуг!!!!!!!!!!!!

[Time Out]

гра з вогнем, молодець. :D Приєднуюся.
Ще хочу додати, що в мене перший декрет проходив набагато складніше, ніж другий. Мені здавалося, що життя проходить стороною, що всі зайняті чимось цікавим на роботі, а я сиджу з дитиною (наче й не робота, а так собі). Зараз же я знаю, що щасливі дні з синочком пройдуть, і треба буде йти на роботу. І тоді буду робити не те, що хочу, а те, що вимагає керівництво (не завжди цікаві і прємні заняття, повно нікому не потрібної роботи). Зараз же я роблю те, що хочеться мені, що цікаво мені і синочку. :D

[Украля]

В мене теж бувають дні коли все довкола не радує. Звичайно, я дуже люблю свою доцю, віддаю їй себе повністю. В мене на цю тему бувають розмови з мамою. Вона каже, що стільки уваги і часу не приділяла б дитині (і читати, і розповідати, і пояснювати все і всюди, гратися разом з нею, на вулиці не сиджу на лавочці, а постійно приймаю участь в її забавах, знаходжу все нові і нові заняття). Але я не вважаю це помилкою з мого боку. Інша справа, що інколи так хочеть побути наодинці в новій обстановці, чи з друзями-колегами, чи з чоловіком. Нажаль немаю такої моливості зараз, через що і бувають моменти незадоволеності собою як жінкою, спеціалістом. Довго шукала відповідь-- чому ж мені хочеться бодай на 2 години втекти з дому, зайнятись якоюсь справою? невже я погана мати?...... Знайшла -- я дуже відповідально ставлюсь до виховання дитини( і не тільки), я не можу розслабитись. Різні люди сприймуть це по різному, але для мене життєво необхідна коротенька зміна обстановки, де я зможу проявити себе не тільки як мама.
До речі такі думки теж почали з"являтись блище до року в декреті. Трохи занять я собі знайшла:
- вдосконалююсь в кулінарному напрямку ( на це час в мене знайшовся лише десь півроку тому)
- читаю л-ру про виховання дітей
- читаю книжки для самовдосконалення (спілкування, цілі, сприйняття світу і т. д )
Ще планую дещо підівчити в користуванні компом, надіюсь що не зійду з дистанції раніше часу.