[гра з вогнем]

Все частіше задумуюся про домашню освіту.
У багатьох країнах домашня освіта набуває популярності, все більше батьків роблять вибір на користь домашнього навчання.

Як вважаєте за яких умов домашня освіта виправдана? Які переваги і недоліки вбачаєте у такому способі навчання?
І відразу ускладнюємо завдання :), а якщо вдасться вирішити проблему соціалізації іншим чином, наприклад за рахунок великої родини, активній участі у гуртках, залученню до волонтерської роботи тощо, ваше ставлення до домашньої освіти зміниться?

Стаття про домашню освіту

[Tequila Rose]

гра з вогнем (25.9.2008, 18:11) писав:

Все частіше задумуюся про домашню освіту.
У багатьох країнах домашня освіта набуває популярності, все більше батьків роблять вибір на користь домашнього навчання.

Як вважаєте за яких умов домашня освіта виправдана? Які переваги і недоліки вбачаєте у такому способі навчання?
І відразу ускладнюємо завдання :), а якщо вдасться вирішити проблему соціалізації іншим чином, наприклад за рахунок великої родини, активній участі у гуртках, залученню до волонтерської роботи тощо, ваше ставлення до домашньої освіти зміниться?

Стаття про домашню освіту

На мою думку, якісне навчання вдома можуть дозволити собі дійсно дуже заможні люди. За такої освіти, мені здається, більше плюсів для батьків, ніж для дітей. Все під їхнім контролем, кожен крок дитини, кожна оцінка, кожен невивчений урок. Така дитина, можливо, і буде мати більше знань, але чи так все це потрібно їй? Як на мене, то ніщо не замінить шкільної атмосфери, шкільних друзів.

Але бувають різні ситуації (хвора дитинка, релігійні переконання, професійне заняття спортом, раптовий виїзд за кордон чи ще щось), коли не можна інакше, тоді звичайно, що краще вже вчитися вдома, ніж зовсім не вчитися ;)

[Parybok]

Я особисто знаю декілька пар (молодих і не дуже) які займалися "home-schooling". Якщо оцінювати сам факт інсування такого навчання, то на мою думку негативного в цьому немає нічого, але... я б на теке не відважився зі своїми дітьми - і це лише заради їхнього блага.
Як правило, це є багатодітні сім,ї, де поставлене конкретне релігійне виховання (і не обовязково фанатичне). Чоловік заробляє достатньо грошей (але не забагато), щоб утримати сім'ю. Жінка сидить вдома і не мріє ні про що, (майже ні про що )

Вийнятки звичайно існують, наприклад вродження вада, проблеми зі здоровям (конкретні проблеми (синдром Дауна), а не просто ангіна чи нежить).

Для подальших роздумів над цим питанням задам пару питань, які можливо допоможуть прийняти Вам правильне для себе рішення.

Навіщо Вам це треба? Яка мета домашньої освіти: якісна освіта чи вберігання дитини від поганих вчителів/учнів/вулиці?
Чи маєте Ви час на це і володієте знаннями, які необхідні для цього?
Чи маєте Ви педагогічні здібності?
Чи вистарчає у Вас терпеливості?
Чи достатньо у Вас справедливості?
Чи Ви можете провести лабораторний дослід з хімії, чи скажімо вимовити фрази француцькою мовою?
Як ви збираєтеся проводити домашні завдання, що вимагають участі інших учнів? Це так би мовити група, або команда і її успіх (досягнення)
Чи Ви зможете правильно показати таку просту річ як скажімо техніка стрибків через жердину?

Питань ще може бути багато... кожен хай рішення приймає для себе.

Памятяйте одне: який би вчитель не був, він не дасть учню знань, якщо той не захоче їх отримати (або вчитися).

Шануймося, бо ми того варті

[гра з вогнем]

А я думаю навпаки :) заради блага дитини я б наважилася на домашнб освіту. Щось лякає мене сучасний світ і сучасна школа :(
Навіть розуміючи, що не зможу вберегти сина від реалій сучасного життя, але можна відтянути цей час до моменту становлення самосвідомості, коли імпульсивних іршень буде менше, а отже і менше ймовірних негативних наслідків.
Впринципі я б відповіла на запропоновані питання так

Цитата

Навіщо Вам це треба? Яка мета домашньої освіти: якісна освіта чи вберігання дитини від поганих вчителів/учнів/вулиці?

і якісна освіта, і вбереження дитини від раннього негативного впливу.

Цитата

Чи маєте Ви час на це і володієте знаннями, які необхідні для цього? Чи маєте Ви педагогічні здібності? Чи вистарчає у Вас терпеливості?
Чи достатньо у Вас справедливості? Чи Ви можете провести лабораторний дослід з хімії, чи скажімо вимовити фрази француцькою мовою?

на усі запитання так. іноземну мову ні, можна знайти спеціальні групи або студії.

Цитата

Як ви збираєтеся проводити домашні завдання, що вимагають участі інших учнів? Це так би мовити група, або команда і її успіх (досягнення)

уміння працювати в команді можна виробити шляхом участі в гуртках,секціях і т.д.

Цитата

Чи Ви зможете правильно показати таку просту річ як скажімо техніка стрибків через жердину?

часто домашню освіту поєднують з окремими уроками в школі, тією самою фізькультурою, музикою і т.д. хоча я вважаю, техніка стрибання з жердиною не найнеобхідніше уміння. хоча я за спортивні секції окремо від уроків фізкультури, точніше на відміну :)

отак виходить у мене. але тим не менше я вся у сумнівах. всі недоліки врівноважуються перевагами.

[Наталюсик]

гра з вогнем (25.9.2008, 22:00) писав:

уміння працювати в команді можна виробити шляхом участі в гуртках,секціях і т.д.

часто домашню освіту поєднують з окремими уроками в школі, тією самою фізькультурою, музикою і т.д. хоча я вважаю, техніка стрибання з жердиною не найнеобхідніше уміння. хоча я за спортивні секції окремо від уроків фізкультури, точніше на відміну :)

отак виходить у мене. але тим не менше я вся у сумнівах. всі недоліки врівноважуються перевагами.

Згідна з Вами. Сама б хотіла вдома вчити дитину, бо як послухаю про ці всі педофільські історії, викрадення дітей, насильство, самогубство дітей, тероризованих однокласниками, то в школу дитину не хочеться відпускати. До того дійсно з певними предметами можна йти в школу, гуртки ітп., а соціалізацію можна здобути в інший спосіб, з іншої сторони вона не дуже тепер і потрібна - кожен сам по собі, сам за себе, тому вистачить невеликого кола друзів.

Я поважаю ті сім"ї, що змогли дітям таку освіту дати, але сама не відчуваю в собі потенціалу, щоб дати таку власній дитині, попри всі освіти. Я не зможу сидіти вдома і займатись тільки дитиною, хіба, що найняти гувернантку (це для мене бувби вихід). До того в ситуації дитини емігранта - це не дуже розумно, якщо брати під увагу, що залишаєтесь жити в тій країні, бо дитина повинна познайомитись з реаліями, що панують в даному суспільстві, хоча в нашій ситуації, коли місце проживання змінюється часто, домашня освіта може стати неуникною реальністю.

В даний момент наша дитина знаходиться в садочку, як йтиме в школу - то мабуть в католицьку приватну, або іншу приватну (з огляду на рівень знань і безпеку перебування), бо в кожному випадку, дитину довше ніж до 14-15 років вдома тримати не будеш (бо почнеться патологія), а випустити в світ у 15 - ще гірше, якраз період бунту дитини, і процес дорослішання йде повним ходом - то можна отримати дуже різкі наслідки. Тому для мене здається ідеальним варіантом приватна школа (якщо часті переїзди, то змішаний варіант), але домашня освіта добра для "місцевих" мешканців, котрі тримаючи дитину вдома при собі не обмежуватимуть доступу до традиції і реалій, в яких дитині доведеться жити, до того місцеві мають багатьох родичів довкола, котрі створюють дитині коло спілкування.

[Viktoriya]

При словах "домашня освіта" уявляю дитинку зачинену в великому будинку за високим забором з нянями, гувернандками та охоронцями :)
Зрозуміло, що мама б могла, то привязала б дитинку до своєї спідниці і нікуди б не відпускала ( сама така :) ) але далі що? дистанційне навчання в вузі і робота фрілансером? :D

[Luna]

я тоже об этом задумываюсь, но все же школа где ребенка смогут заинтересовать учебой и правильно организовать досуг - это лучше домашнего затворничества, поэтому надо искать хорошую школу и очень важно хорошего первого учителя - это просто неоценимо важно для всего последующего учения ребенка...

[наденька]

Як варіант домашня освіта на період початкової школи тобто до 4-го класу. Як плюси бачу те, що якраз в ці перші 3-4 роки формується ставлення до навчання, дитина буквально вчиться "вчитись", прививається бажання і уміння до знань, формується більшість соціальних навичок та впевненість в собі загалом та в ролі школяра зокрема. А також є нормальною пізніше процес адаптації до школи (або гімназіїї) 5-го класу, оскільки досить багато дітей приходить саме в 5-ий клас з інших шкіл, тобто він наполовину сформований заново.
Маю 2 знайомі сімейні пари які таким чином навчали дітей, в певній мірі бачу переваги. і зовсім не бачу

Цитата

При словах "домашня освіта" уявляю дитинку зачинену в великому будинку за високим забором з нянями, гувернандками та охоронцями Зрозуміло, що мама б могла, то привязала б дитинку до своєї спідниці і нікуди б не відпускала ( сама така ) але далі що? дистанційне навчання в вузі і робота фрілансером?

:)
Що до мене особисто не впевнена що готова цим займатись оскільки не маю такого терпіння і освіти щоб пройти усю шкільну програмудо 4-го класу. Не бачу проблем з заняттями в групі і спілкуванні з однолітками, оскільки домашнє навчання збільшує кількість вільного часу у дитини за рахунок зменшення домашніх завдань або кількості уроків на одну тему (оскільки мама орієнтується у засвоєнні дитиною матеріалу і не потребує слово в слово дотримуватись календарного планування). Отже звільняється час на секції та гуртки. Власне так і було у моїх знайомих. Основну проблему бачу в тому наскільки мама бачить себе в ролі викладача для своєї дитини і наскільки їй вистачає терпіння і справедливості, а також знань і вміння пояснити.

[Time Out]

Ви мене майже переконали щодо домашньої освіти. Особисто я ніколи про це не задумувалася, якось у нас в країні такі традиції не склалися. Можливо, до революції, деякі заможні люди могли собі дозволити.
На мою думку, краще знайти невелику приватну школу з хорошим учителем. Павлик ходить в таку. Звісно, ми платимо, але б домашня освіта обходилася дорожче. У них в класі 10 чоловіків, вчителька зранку (основна) і після обіду (виконують домашнє завдання), годують три рази в день, на уроки водять за ручку. Ніякого рекету, ніхто нікого не ображає (бо старших школярів немає), усі вчителі знають дітей не тільки свого класу в лице і по імені.
А ще окремі вчителі для уроків фізкультури, хореографії, англійської і французької мови, малювання і праці.
Але все одно можуть виникнути деякі проблеми при переході у іншу школу, де багато дітей (бо у нас тут тільки чотири класи).
Домашню освіту вважаю прийнятною для дітей з певними вадами, з фізичними чи психічними відхиленнями. Разом з тим, для них важливі заняття разом з такими ж дітьми в різних центрах.

[гра з вогнем]

у мене при словах "домашня освіта" виникає образ зеленого луга, по якому бігає маленький хлопчик, ловить метеликів, розглядає і відпускає, або парти, на ній стоїть мікроском і дитина щось розглядає :)
виходить різні уявлення :)

вже кілька днів розмірковую і теж прийшла до висновку, що дуже важливою є перша вчителька. адже одне з основних завдань початкової школи навчити вчитися. от я уже не впевнена, що зможу працювати з маленьким хлопчиком :(
тому теж мрію про приватну школу, як альтенативу домашньому навчанню :)

стосовно "і що далі". що далі буде вибором дитини. я не боятимусь за свою дитину, якщо у неї вже буде сформована самосвідомість, якщо вона зможе критично приймати запропоноване, робити вибір на основі своїх переконань, а не наслідування і безкритичного копіювання як це роблять більшість підлітків. останнє збільшує ризики девіантної поведінки, якщо до прикладу трапиться школа з "рекетом" вже у 4-5 класах і вчитилях, які навіть на те уваги не зертають.

[Наталюсик]

гра з вогнем (28.9.2008, 15:20) писав:

стосовно "і що далі". що далі буде вибором дитини. я не боятимусь за свою дитину, якщо у неї вже буде сформована самосвідомість, якщо вона зможе критично приймати запропоноване, робити вибір на основі своїх переконань, а не наслідування і безкритичного копіювання як це роблять більшість підлітків. останнє збільшує ризики девіантної поведінки, якщо до прикладу трапиться школа з "рекетом" вже у 4-5 класах і вчитилях, які навіть на те уваги не зертають.

А я боюсь, що "лише домашня" точка зору може штовхнути потім на девіацію, мені здається, що при наявності домашньої, шкільної і "телевізорної" дитина власне вчиться не наслідувати, не копіювати, а вибирати. Знайомиться з кількома і задумується, "добре, а що ж я про це думаю?" і так вчиться формувати власну думку, а у спілкуванні з однолітками іншого виховання, вчиться ще й відстоювати її і бачить наскільки відстоювання власних поглядів важливе для людини. Це лише моя думка, я не дуже знаюсь на дитячій педагогіці.

[гра з вогнем]

Наталюсик,
лише домашня - це теж одна з крайностей.
мені домашня освіта видається не як парта за залізними дверима, а перш за все як індивідуальний підхід до конкретної дитини. як вже говорила обов"язковим у таких випадках є участь у житті суспільства через гуртки, секції, громадські заходи, подорожі, музеї тощо.
власне варіант "добре, а що я про це думаю" почне вимальовуватися приблизно у страших класах школи лише за умови цілеспрямованої роботи і незаангажованості учителів.
якщо я б була упевнена у школі, її порядках, знала методику за якою працюють вчителі, знала, що навчально-виховний процес не лише гарні слова, що вчителям не байдужий кожен учень, у школі працюють психологи і соціальні педагоги, а рекет чи інші прояви агресивної поведінки присікаються у зачатках - я б однозначно була за школу!

сьогодні те, що бачу і чую про школу мене лякає. можливо з часом щось зміниться. я уже твердо вирішила для себе: перед тим як віддати дитину до школи я обов"язково побуваю на уроках, на перервах, поговорю з педагогами і лише тоді прийматиму рішення.
якщо я не зможу забезпечити гідної школи - домашнє навчання хороша альтернатива.

[Viktoriya]

гра з вогнем, а скльки вашій дитинці? щось я пропустила...

[Parybok]

Як на мене, то сама адаптація до будь яких умов набагато важливіше ніж уникнення ситуації. І все повинно вирішуватися саме в суті або меті. Якщо це якісна овіта - то тут звичайно що домашня освіта буде на останньому містці (ІМХО). Щодо вбереження дититини від вулиці і наркотиків - то можливо це і варіант, але лише тичмасвий(поки дитина не виросте).
Щодо самого навчання, то вважаю, що ніяка домашня школа не замінить шкільної парти. В деякій мірі це може вирішити приватна школа, але не завжди - прикладів для порівняння в мене особисто є більш ніж достатньо. Просто візьміть статистику приватних шкіл і університетів (в США наприклад) і все стане само по собі. Поговоріть з любим психологом і він вам скаже всі за і проти домашньої (чи навіть приватної) освіти.

Ще трохи статистики, хоча її ще трошки мало на теперішній час. Подивіться на успішнішсть і життя людей, які пройшли домашню освіту чи приватну католицьку школу. І ви побачите, що таке навачання абсолютно не вливає на подальшу долю (успішність, щастя) такої дитини. Звичайно є вийнятки в різні сторони - я лише говорю на загальному рівні.

Для прикладу наведу порівняння. Знаю одну родину -дуже хороша сімя, всі виховані і релігійні: 2 дітей - обоє навчалися вдома, а потім в приватному католицькому університеті. дочка вийшла заміж за нормального чоловіка і сидить вдома і воховує дітей. Ніколи ніде не працювала і такого бажання немає (замітьте, я не кажу що це є погано--- просто приклад). син (йому вже 45 років) - не одружений, бо не може знайти собі достойної , освіта - вчитель математик - покликання - невідоме (його слова), школи не любить, дітей також, бо всі погані, особливо дівчата. В свої 45 ще ситидь на шиї у батьків і не знає, що йому завтра робити - вже вивчився на священника і хотів йти в монахи, але не може відважитися, бо не впевнений що це йому сподобається. Одна не визначенність.
Це було лише для реального прикладу. Таких прикладів - уйма

Освіта дає можливості для подальшого розвитку, але доля, успіх і щастя такої людини явно не вяжеться до уникання навколишнього світу і реаліі шкільного життя чи домашньої освіти.
Якщо мені хтось скаже, що пройшовши домшню освіту дитина стане більше щасливою, то я може задумаюся над цим, але поки що я лише бачу обмеження реальних можливостей дитини у майбутньому (вік 30 і більше), її самотність і невизначенність у подальшому житті.

Вихід з ситуації я бачу у хороших загальноосвітніх школах, вчителях і постійної участі батьків у вихованні дитини. Тут у США це звичайно легше зробити, а в нас вдома... не знаю... важко все таки...

Шануймося, бо ми того варті

[гра з вогнем]

Parybok,
якщо комусь падає на ногу сокира, що краще адаптація до нового вигляду ноги чи уникнення ситуації, шляхом відскакування в бік?

стосовно якості домашньої освіти. що ж, доступна мені статистика свідчить на її користь :)
стосовно щастя, успіху, долі - ви судите згідно своїх критеріїв. погодьтесь, ці поняття для кожного мають свій сенс. для когось щастя споглядати на плин часу, а для когось - бути активним творцем свого життя.

ну і давайте котлети окремо, мухи окремо.
католицькі школи не дорівнюють загальноосвітнім школам, не дорівнюють домашній освіті. у католицьких школах сша, до речі, і до сьогодні фізичні покарання - норма. але це окрема розмова.

Viktoriya,
маленькі ми ще. півроку. гадаю, час злетить швидко, визначитися варто зараз, щоб потім стрімголов не шукати садочки, школи або не оволодівати програмами для домашньої освіти. всього 4 роки залишилося (навіть менше), якщо маля піде в школу в сша.

[Наталюсик]

Parybok (29.9.2008, 20:29) писав:

Ще трохи статистики, хоча її ще трошки мало на теперішній час. Подивіться на успішнішсть і життя людей, які пройшли домашню освіту чи приватну католицьку школу. І ви побачите, що таке навачання абсолютно не вливає на подальшу долю (успішність, щастя) такої дитини. Звичайно є вийнятки в різні сторони - я лише говорю на загальному рівні.

Не знаю, з тієї статистики, яку тут наводилось в темі (здається Гра з вогнем наводила ссилку на статтю) і статистики, яка мені доступна, то домашня освіта і приватні школи значно збільшують шанси дитини. Ну не переконаєте Ви мене, що випускники елітних приватних шкіл мають гірший старт в житті і досягають менше ніж випускники загальноосвітніх публічних (звичайно, є свої винятки як і у всьому), Приватні - не значить католицькі, просто цю я навела як приклад, тут немає тілесних покарань і доктрини на кожному кроці, а навчання відбувається світськими людьми (кілька вчительок - сестри). На початкову школу така освіта дуже добра, бо і індивідуальні здібності враховує і у групі ніби виховує. Натомість я точно не віддала б в католицький ліцей чи католицький універ дитину - бо знаю, що це таке на досвіді - приємного мало. Але приватні школи (а ще якщо вони реномовані і тримаються за свій імідж) в основному дають дитині ліпший старт до ліпшого вузу, а далі до ліпшої освіти, відразу вводять дитину у реаліїї відповідного кола спілкування. Звичайно, там де діти багатих, там свої проблеми і з поведінкою і з іншим, але до того ми - батьки, щоб перед тим дитину остерігати. А якщо боїмось, то можна на власне бажаня навчати вдома (для мене це крайність, бо я б не змогла, але якщо хтось має стільки знань і терпіння і бачить в цьому потребу - то це дуже добре явище).

Я теж маю в оточенні приклади, де і католицькі традиційні сім"ї терпіли фіаско і бідні і багаті. І в тих і в тамтих діти можуть виявитись непристосованими до життя, бо не зможуть вчасно розвинути власну думку і віру у власні можливості.

[Time Out]

Згодна з Parybok щодо участі батьків у житті дитини. Саме ми виховуємо свою дитину, а школа покликана лише навчити, дати певні знання, і все. Не можна перекладати на школу нашу місію виховання дитини і пристосування до наступного дорослого диття. Щодо хороших загальноосвітніх шкіл теж приєднуюся, але у нас їх важко знайти. Але якщо гарно пошукати, можна знайти і хороші садочки, і школи. Для початкової школи найважливішою є саме вчителька, а не вся школа взагалі. Саме від першої учительки залежить ставлення до навчання дитини в майбутньому.
гра з вогнем, приклад з сокирою геніальний.
Наталюсик, дійсно для початкової освіти приватні школи - дуже гарний варіант. Наш Павлик навчається в такій, там і садочок є, багато дітей тут навчаються з 2 років і до 10. То ж всі усіх знають, гарні умови для занять хореографією, є англійська мова і в садочку. Знову ж таки, діти і граються після уроків під наглядом вчительки, і класи маленькі, за всіми є нагляд.
Однак, щодо деяких приватних і елітних шкіл у мене є зауваження. Сама жила неподалік від державної, але так званої елітної школи. Там ввечері дітки курили і пили спиртні напої прямо в дворі школи. Тому знову повертаюся до ролі батьків у вихованні дитини.

[Viktoriya]

гра з вогнем, справді про сокиру....памятаєте тітоньку з казки, що оплакувала свого, ще не народженого, сина, якого сокира зарубає, коли він піде в погріб і на нього та сама сокира впаде...складно, щось говорити про домашню освіту, коли ніхто толком не може пояснити, що воно таке і з чим його їдять.

[Ясна]

Нажаль в Україні домашня освіта справа незаконна.
Вчитися вдома можуть лише хворі діти.
І вже це несправедливо, бо не дає права вибору. А це вже насилля.
У Росії мамам, які вчать дітей вдома навіть доплачують за це, бо держава не витрачається на освіту.
Може колись і до нас ця хвиля докотиться.
Ми довго намагалися перейти на домашню освіту, але не купивши довідки про те, що моя дитина інвалід я цього не можу зробити.
Кілька місяців тому старшенька сильно травмувала спину і школу відвідувати не могла.
Ми з два місяці граючись освоїли програму з математики за півріччя. Донька (О диво!) раптом зрозуміла, що читати можна не з примусу, а з цікавості. Природознавство освоїли за спеціальними мультиками. Тепер уже кілька тижнів гуляємо.
Я не схотіла вити з нею програму 4 класу, бо в Дзвінки є певні проблеми з адаптацією в новому колективі. Їх всет аки краще вирішувати поступово.

Думаю, що користь від домашньої і шкільної освіти однакова, можливо дещо відрізняється.
І мені прикро, що у батьків відібрали право вибору як вчити свою дитину. Адже лише вони знають свою дитину і відчувають, що їй найкраще.
Дуже хочеться сподіватися на краще

[Зайка*]

Домашня освіта звучить дуже привабливо. Але перш за все потрібно задуматися, чи можливо її добре організувати при наших умовах життя, та й чи кожна мати чи батько можуть надати дитині відповідний рівень знань. Звичайно можна організувати репетитора, гуртки і т.п.
Думаю, що школа дитині потрібна. Вона дозволяє їй проявити себе як особистість, дитина має можливість сама приймати рішення. Адже при домашній освіті в більшій мірі це рішення приймають батьки. Звичайно в домашній освіті є свої плюси, але школа- це одночасно як школа життя, контакт з однолітками та дорослими...