[Антік]

Як ви гадаєте, існує доля? Чи навпаки, тільки людина керує власним життям?
Сьогодні прокинулась серед ночі від сну, який мене вже дуже довго бентежить...
Колись ще за студеннтських часів в мене був один друг, з яким у нас були такі хороші дружні стосунки, яких я не мала з жодною дівчиною. Він мене розумів краще за мене саму, тільки йому я могла довіряти на всі 100. Звичайно, і симпатія між нами була.
Одного разу, він подзвонив мені, будучи напідпитку, і сказав, що любить, що не може без мене і знає, що я також не байдужа до нього. Я це сприйняла не дуже серйозно, адже він був п*яний. На наступний день він запросив мене на побачення, але я йому відмовила. Ні, не тому, що він мені не подобався (дуже навіть подобався), а тому що боялася втратити нашу дружбу. Думала, дружба існує вічно, а от після розриву закоханих - вони більше не спілкуються одне з одним, і навіть ненавидять....
Ми і далі продоівжували дружити, кожен день бачилися, допомагали одне одному у всьому, багато разів він проводжав мене додому. Ми і далі підтримуємо стосунки, але вже не так,я к раніше, все-таки в мене сім*я...
Сниться він мені дуже часто... У снах наша дружба переростає в любов...
Сьогодні вночі я подумала, можливо, якщо тоді я б пішла на побачення з ним, моє життя склалося б інакше? Чи від долі не втечеш?
Порадьте щось.
Р.S. Зараз я люблю тільки свого чоловіка.

[Настюша]

Antic, я тобі заздрю (білою заздрістю звісно :D ). Я завжди мріяла мати друга в образі мужчини. Просто друга, не більше. Пробувала дружити з хлопцями, але з часом вони починали в мені бачити сексуальний об"єкт, але ж яка ж це тоді "справжня проста дружба"?
Тобі би порадила, просто не задумуватись як би могло скластися твоє життя, нехай це буде маленькою таємницею твоєї душі. У кожного з нас думаю існують такі таємниці:)
Головне, що ти зараз маєш коханого чоловіка, а що б могло бути - то вже з іншого життя ;)

[Time Out]

Antic, я тебе дуже розумію. Сама часто думаю, а якби... Але сталося так, значить, так було треба. Значить твоя доля саме ця людина, з якою ти зараз.
Хто знає, якби ти пішла на те побачення, чим би це все скінчилося? Можливо, ні кохання б ти не отримала і дружбу втратила.
Не сумуй, а радій тому, що маєш. А світлі спогади назавжди залишаться з тобою, як промінчик світла і радості, як твоя невеличка таємниця, тільки твоя.

[Teтянка]

Колись на одному форумі обговорювалось таке поняття ,як "ДС"-"дружеский секс". Тобто коли чоловік з жінкою дружить ,а потім в них виникає ДС. В тебе,Antic, до цього не дійшло,тож нема чим паритись. А в житті все відбувається,так як має бути,бо ,якщо було б по-іншому,то ,значить,так і мало бути.
А ось і віршик в тему:

Любовь и дружбу различают,
Но как же различить хотят?
Их приобресть равно желают,
Лишь нам скрывать одну велят.
Пустая мысль! Обман напрасный!
Бывает дружба нежной, страстной,
Стесняет сердце, движет кровь,
И хоть таит свой огнь опасный,
Но с девушкой она прекрасной
Всегда похожа на любовь.

1819

Автор:

Баратынский Евгений Абрамович


А у снах приходять нереалізовані бажання,бо навіть собі інколи важко в чомусь такому признатися. А те ,що ти любиш свого чоловіка...Повтори ще раз сто собі це,бо ,кажуть,що якщо когось сто раз назвати поросям,то на сто перший він захрюкає.Надіюсь,моя думка правильно зрозуміється

[Ксюнка]

Ой,Antic. Нагнали ви своєю розповіддю на мене спогади........ Але Настюша права, це в минулому, це наші таємниці, тому хай вони нас просто гріють тим, що вони в нас колись були. На старості буде що правнукам розповідати.... :D

[Сеструлька]

Отлично понимаю и Antic, и Настюша, . У меня всегда было много друзей, а точнее приятелей мужчин и заканчивалась эта дружба как и у Настюши тем,что они начинали видеть во мне сексуальный объект (причем некоторые уже имели жен, а некоторые и детей). но был один как мне тогда казалось "настоящий друг", причем позже оказалось,что когда судьба нас только свела я ему не нравилась вообще, ни как девушка, ни как человек...а потом мы так сдружились, что казалось, что это и есть самая настоящая дружба.Правда он как мужчина мне не нравился, только как человек и если и был с моей стороны легкий флирт, то это было больше в шутку и вроде все это понимали. И вот как и описано Antic,, будучи в нетрезвом состоянии, только не по телефону, а воочию он мне всё и выдал, рассказал,что обожает и вообще дошло до "давай поженимся"...я была в шоке, только и смогла ответить"я не могу", объясняла ему,что мы друзья и что я его не люблю....потом через какое-то время ситуация повторилась. Короче со временем мы таки начали встречаться и хорошего из этого ничего не вышло, пытались вернуться к дружбе как раньше, но это было уже натянуто. Потом он и с моим мужем (тогда будущим) был знаком и всё это было паскудно. Короче я очень жалею, что согласилась таки перейти эту грань, лучше б я сейчас думала об этом как о том,что могло бы случиться, а не вспоминала как ошибку. Теперь мы практически не общаемся, а жаль...
В любом случае я ни секунды не пожалела,что вышла замуж именно за своего мужа, он у меня лучший и это судьба!

[Антік]

Настюша,[/b] мамаПашіЖені,, дякую за розуміння, думаю, ви праві...
Тетянка, Я справді люблю свого чоловіка, даремно ти іронізуєш. Ну а те, що мої сни- це нереалізовані бажання - повністю згідна!
Сеструлька, ти мене переконала, що дійсно не варто було переходити ту межу між дружбою і коханням![b]

[jane]

Виходить, що багато у кого була подібна ситуація - і у мене теж.. Був у мене друг, хоча, може, то я була така наївна, що окрім дружби за цим нічого не бачила, - аж поки він мені теж по телефону не сказав, що кохає і жити без мене не може. Я була шокована, як змогла, пояснила, що ми друзі і не більше, і більше ніколи не будемо. Тоді стосунки наші одразу погіршали, спілкування стало натягнутим, а згодом і взагалі припинилось. Зараз я іноді згадую про ту дружбу, хочеться її повернути, але це неможливо. Antic, сниться він мені також доволі часто, - мабуть, дійсно, сни йдуть з підсвідомості чи ще звідкись..
Але чоловіка свого кохаю дуже, навіть повторювати сто разів не треба=) Так що навіть уві сні не думаю ні про що шкодувати - чого від щирого серця бажаю і тобі!!

[Кохавит]

У всех были оказывается такие ситуации. Однажды познакомилась с парнем. Подружились. были из разных городов. Он часто приезжал, помагал мне чем мог. Когда ему было плохо - я была рядом с ним. Нас все спрашивали когда мы поженимся. А даже никому не говорили что мы просто друзья. Не раз оставалась ночевать у него. Спали даже в одной кровати (но не более). Так продолжалось несколько лет. И однажды он мне электронкой прислал письмо, в котором было столько слов любви. Я была в шоке. Он очень красивый парень, за ним девченки табунами ходили. А он любил меня, зная все мои тайны, зная что я люблю другого. Он сказал что все равно будет любить меня. мы до сих пор дружим. Уже семьями. Я рада за него, он за меня. И эта дружба не перестанет существовать мы стали очень родными за столько лет.

[Parybok]

Antic (25.9.2008, 3:55) писав:

Як ви гадаєте, існує доля? Чи навпаки, тільки людина керує власним життям?

Я відповім лише на запитання (без власних прикладів).
Кожна людина має свою долю і вона єдина і неповторна. Бог усіх створив нас унікальними і дав нам волю, тобто ми можемо самі вибирати свій шлях (думати, приймати рішення...), але щоб ми не робили, все є в божих руках і така є божа воля.
Життя складна штука, але ми є саме там, де ми повинні бути саме зараз; і маємо те, що нам саме треба; і любимо ми того, кого потрібно любити. Інколи ми думаємо, що могли б щось змінити в минулому, але без цього не було б теперішнього....

Любімося, бо ми того варті

[Емма]

Часом такі "якби" і мене відвідують але...... погоджуюся з Parybok . Додам тільки те, що для щастя потрібно дуже мало - просто полюбити те, що маєш

[Наталюсик]

Емма (25.9.2008, 22:10) писав:

Часом такі "якби" і мене відвідують але...... погоджуюся з Parybok . Додам тільки те, що для щастя потрібно дуже мало - просто полюбити те, що маєш

і вмене такі "якщо б" бувають і в снах теж, часом це робиться нестерпним, але мабуть свідомість прокручує різні варіанти, тому і сниться таке, але життя йде далі, розбиту порцеляну можна склеїти, але вигляду ніякого вона не матиме, тому мабуть треба власне щодня пам"тати про те "дуже мало" до щастя, а спогади? думаю, дуже добре, що вони приємні.

[Teтянка]

Antic (25.9.2008, 13:01) писав:

Тетянка, Я справді люблю свого чоловіка, даремно ти іронізуєш. Ну а те, що мої сни- це нереалізовані бажання - повністю згідна!

Дозволь мені все ж сумніватися, я ж не стверджую нічого...

«Любовь слепа, дружба закрывает глаза». (Бисмарк)( незовсім зрозуміла,але це по темі точно ;) )

«Любовь – лакомство сердца, дружба – ежедневный хлеб». (В. Шербулье)

[Маша]

І у мене було щось подібне, але я не жалію, хоча був такий період, що часто над цим задумувалась.
Спогади ... спогади гріють серце ... і сниться мені часто, але це моя маленька таємниця.
У мене хороший чоловік і іншого собі не бажаю.

[Katena_chek]

Насправді доля є, але варіантів її розвитку безліч!!!!! І неодмінно що життя склалось би інакше) можливо краще, можливо гірше, але в такій ситуації треба запитати у себе самої "чи щаслива я зараз?".... якщо "так", то не варто думати про те, що могло б бути... минуле має залишатись минулим, а якщо ж "ні" то необхідно щось в житті міняти!

[Лянчик09]

У мене у студентські часи було дві "подружки". Це мої одногрупники. Здружилися десь на 2 чи 3 курсі. Разом проводили вільний час. Разом гуляли, вчились, їли, спали, допомогали один одному як могли. Якось я сказала, що як хлопців їх не сприймаю, що вони для мене подружки. Не знаю чи образились чи ні але стосунки не зіпсувалися. Ще й досі мені нагадують про це. У мене тоді був хлопець, теперішній чоловік, він також з ними здружився. Одного з них взяв собі за дружбу. Зараз, правда спілкуємось набагато менше бо живемо у різних містах та і в кожного своя сім’я. А спогади приємні просто точно знаю, що крім дружби ні з одним, ні з другим би не було. А якби щось таке сталося, то дружбі був би кінець.

[melanja]

Дружба між чоловіком і жінкою?

Текст, що розкривається

Дружба між чоловіком і жінкою - це одне з найтонших питань, тому що тут грань між дружбою і більш особистими стосунками досить слизька. Дружба - це коли люди дивляться не один на одного, а в один бік, тобто коли є загальний інтерес, загальний предмет. Це може бути армійська дружба, дружба між ученими, збирачами марок або, наприклад, навіть дружба між бандитами. Предметом дружби можуть бути дуже різні речі, але якщо немає предмету, який цікавий обом, то дружби не буває
Любов, закоханість - це коли дві люди самі є предметом один для одного, коли цікава сама ця людина. Завжди є небезпека, що дружба переросте в щось більше, більш особисте, глибше, більш направлене один на одного. Тому якщо дружать хлопець і дівчина, то це дуже навіть добре і всіляко вітається. У дружбі людина проявляє себе, ми можемо яскравіше побачити іншого в справі. Говорять: «Візьми його з собою в розвідку і зрозумієш, хто він такий». Глибока дружба або поверхнева у будь-якому випадку розкриває характер людини. Якщо, наприклад, студенти разом відновлюють храм, разом ходять в похід або разом дітям допомагають, а потім раптом закохуються, то ця любов має всі шанси закінчитися хорошим шлюбом, тому що вони і до закоханості взнали один одного.
Якщо ж починається дружба між одруженим чоловіком і заміжньою жінкою, коли людина вже зв'язана шлюбними узами і зобов'язаннями, то все це може легко і непомітно перерости в недопустимі стосунки. Причому тим непомітніше, чим чистіше і вище людина. Люди взагалі і чоловіки зокрема по своєму устрою часто схильні до пристрастей, і, дивлячись на красиву жінку або дівчину, чоловік зазвичай починає переживати відповідні почуття. Йому з самим собою все ясно, що у нього до неї.
Якщо ж людина звиклася з блудними пристрастями боротися і робить це успішно (до чого нас закликає християнство), якщо вона думає про високе, а з жінкою у нього виникає дружба на предмет, наприклад, спільного читання акафістів, то він дуже легко може пропустити момент, коли дружба переростає вже в щось глибше і серйозніше. Тобто переростає вже в ту любов або закоханість, яка для нього недопустима. Закоханість володіє такою властивістю, що, пройдучи якийсь рубіж, з нею дуже складно боротися. Якщо людина по-справжньому закохалася, то їй дуже складно зупинитися, коли відчуття захопила всю його істоту.
Закоханість - це одне з найсильніших і гостріших відчуттів, які людина може переживати. І тим гостріше і неочікуваніше воно звалюється на неї, якщо вона звиклася мислити піднесено, якщо вона ні про що таке особливоме не передбачала. Ми складаємося з душі і тіла, і наша душа може прогавити момент виникнення схильності до іншої людини, тоді як тіло поки що мовчить. І коли воно раптом прокинеться, душа вже буде не в силах відобразити цей натиск, тому що вона вже давно здалася. Це треба знати. Цьому треба в школі учити. На жаль, багато людей вважають, що така дружба можлива. Дуже багато.
Часто одруженим чоловікам, що представляють інтерес для протилежної статі, жінки пропонують дружбу. Я неодноразово з цим стикалася. Причому жінки розуміють, що чоловік не збирається залишати свою сім'ю.Доводиться чути таке: «Ну, я ж хотіла бути йому помічницею, я ж хотіла бути йому ангелом охоронцем. Дружина - це дружина, у неї свої функції, свої обов'язки, але ж потрібно, щоб про нього поклопоталися. Про сім'ю він сам піклується, а я хотіла б піклуватися про нього. Щоб хтось розділяв його інтереси. Хтось його надихав».
Будь-який чоловік (і, відповідно, жінка) повинен дуже уважно відноситися до того, коли яка б то не було жінка раптом виходить із загального ряду інших жінок: як друг або як колега по роботі, що теж є різновидом дружби. Ознака, коли грань між дружбою і недружбою може бути перейдена, - це коли людина починає займати у вашому житті якесь особливе місце. Свою залежність від людини можна перевірити.
Навіщо, наприклад, нам потрібні пости? Зрозуміти, наскільки ми залежні. Можна споживати м'ясо? Можна. Чому ж ми його не їмо в піст? Зокрема, щоб зрозуміти, наскільки ми від цього залежні. І від цієї залежності позбавитися. Так і в особистих стосунках: залежність легко перевірити, збільшуючи дистанцію. Якщо, розлучившись на тиждень, я відчуваю, що я жити без неї не можу, і якщо при цьому я одружений, то, значить, треба ситуацію терміново виправляти, у тому числі і повністю припиняючи стосунки

[Беременулька]

моя думка така: дружби між чоловіком і жінкою не існує_ вона завжди грунтується на симпатії, почуттях!

[irunka]

Тільки ми самі будуєм наше життя,цеглинка за цеглинкою,та думаю не варто шкодувати про щось,бо це щось -це цеглинка нижче,а ми вище від цього.Написала щось таке що сама задумалась,та насправді я теж часто згадую втрачене колись кохання,але не жалкую,спогади-спагадами,а життя -життям.Я безмежно люблю свого чоловіка та донечку.

[Аріка Ікара]

На мою думку, немає жінки, в якої не було дружби з чоловіком :) . І завжди, чомусь, хтось з сторін має почуття до свого друга. І є що потім згадати та шкодувати про втрачене, або дякувати долі за те, що все сталося так як є на даний момент. В мому житті було багато моментів, про які я шкодую і хотіла б виправити . І на своїй совісті маю втрачену дружбу, яка переросла в стосунки і нічого доброго з цього не вийшло. Але так мало бути... Та на даний момент я керуюся одним вислівом : "Все що не робиться, все робиться на краще" і вдячна долі за те, що маю зараз. .

Повідомлення відредаговано Svetko: 12 листопад 2009 - 10:58