Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків: Рекет в школі! - Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків

Перейти до вмісту

Сторінка 1 з 1
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему

Рекет в школі! Чи стикалися Ваші діти з такою проблемою? Оцінка: -----

#1

Користувач поза мережею   Антік 

 
  • Симпатія форуму-Романтик форуму
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Vip-модератор
  • Повідомлень: 2 151
  • Реєстрація: 02 серпень 07
 

Відправлено 17 вересень 2008 - 08:26

Угрозы, кражи, шантаж, вымогательство… Увы, эти реалии взрослого мира не чужды и нашей школе. Детский рэкет — явление страшное. Но почему, подвергаясь унижениям и страданиям, дети никому ничего не говорят? И как их защитить в таком случае?
Зображення

Малолетние вымогатели
Откуда же берутся малолетние рэкетиры? Обычно из двух источников. Первый — это, как ни парадоксально, обеспеченные, внешне вполне благополучные семьи. Чаще всего такие, где не принято отказывать ребенку практически ни в чем, где занятые родители имеют привычку снимать с себя чувство вины перед ребенком, «откупаясь» большими суммами карманных денег и постоянно одаривая его дорогими презентами.

Также большое значение имеет пример самих родителей, их отношение к людям с более скромным достатком и к тем, кто, возможно, работает в семье: няням, гувернанткам, репетиторам. Если дети привыкли к тому, что все их потребности моментально удовлетворяют, то они могут пойти на вымогательство, если однажды не получат даже самую малую из вожделенных вещей. При этом предметом желаний, а значит и вымогательства, могут стать не только вещи материальные, но и те или иные умения, дружба, любовь, внимание. Это в лучшем случае, а в худшем таким желанием может стать возможность безнаказанно мучить, унижать и издеваться.

Пытаясь достигнуть желаемого, такие дети выстраивают «дружбу» по схеме товарно-денежных отношений (все в мире продается и покупается!). Они откровенно покупают симпатии, ложно приписывая себе несуществующие права. При этом те, кто готов продать себя за определенную цену, а такие чаще всего находятся среди «бедных», еще больше укрепляют в «богатых» убежденность в продажности мира, а следовательно, его никчемности. И тем самым делают этих детей все более и более циничными и высокомерными. Неумение ждать исполнения желаний (которое должно прививаться в любой семье) приводит к неумению справляться с раздражением и к убежденности в том, что если желаемое нельзя купить за деньги, то его можно получить силой.

Дети-одноклассники, воспитывающиеся в разных материальных условиях, которые проявляются и в одежде, и в отношении к миру, — проблема, знакомая каждой школе. «Семейный бюджет» уже затрагивал темы зависти и комплексов, которые могут испытывать дети, растущие в семье со скромным достатком. Мы, конечно, понимаем, что беспокоиться о деньгах не должен ни один ребенок. Но дети, выросшие в обстановке неограниченной финансовой свободы, часто живут в иной реальности. Таким ребятам скорее всего придется с трудом решать вопросы идентификации себя в коллективе, страдать от недостатка уверенности в себе, мучиться вопросами собственной значимости. В отношениях по принципу «ты мне — я тебе» «богатый» ребенок сталкивается с лицемерием тех, кто его окружает, его нередко подстерегают разочарование и обида.

Со временем такие дети становятся недоверчивыми, озлобленными и убежденными в том, что все услужливое окружение находится в прямой зависимости от их «платежеспособности». Поэтому родители, которые в состоянии купить ребенку все, что он пожелает, должны учить его справляться не только с нуждой, но и с изобилием. Взрослым следует помнить, что, ставя свои успехи в зависимость от платежеспособности родителей, ребенок теряет собственное «я». Необходимо учить детей отделять свои достижения от родительских возможностей. И даже если вы можете позволить себе лишнее — настаивайте на умеренности.

Второй группой риска являются дети из семей со скромным достатком. Как и всех вокруг, их дразнит мощная реклама товаров, которые родители никогда не смогут им купить. Конечно же, большую роль играют и отношения сверстников к этим самым материальным ресурсам. Если в классе дети оценивают друг друга по одежде, часам и мобильным телефонам, а не по человеческим качествам, это может подтолкнуть «бедного» ребенка к борьбе за «место под солнцем». Если же получить желаемое честным способом не представляется возможным, то остается лишь один выход — преступление. Иногда сами родители, в негативном контексте обсуждая на кухне «жирующих буржуев», невольно прививают своему ребенку эдакую робингудовскую идею: забирать у богатых деньги, «полученные нечестным путем». Что называется, грабь награбленное.

Следует отметить, что как бедных, так и богатых детей толкает на вымогательство отсутствие очень важного навыка — умения ждать. Мысль о том, что все потребности должны удовлетворяться немедленно, и ошибочные убеждения по поводу того, на чем строятся человеческие отношения, — вот основные причины школьного рэкета.

Кто становится жертвой?
Ребенок может подвергаться рэкету потому, что вызывает зависть у соучеников, приходя в школу в лучшей одежде или принося предметы, которые не могут себе позволить другие дети. Однако чаще всего жертва — просто робкий ученик, который не уверен в себе и в добром отношении окружающих.

Это моментально становится заметным по его поведению в школе. И некоторые однокашники не могут избежать соблазна, чтобы не заявить ему: «Если ты не принесешь мне то или другое, никто в классе не будет дружить с тобой». Чтобы не оказаться в одиночестве, ребенок предпочитает подчиниться. Наиболее восприимчивыми к давлению сверстников оказываются дети тревожные, с низкой самооценкой. Для них соответствие нормам группы — способ повысить самооценку.

Спасение утопающих…
Как предупредить проблему? В первую очередь родители должны создать в семье атмосферу доверия. И в решающий момент нужно стать абсолютной опорой для ребенка. Побольше разговаривайте с ним, помогайте ему находить общий язык со сверстниками. Тихие и обособленные дети, которые не умеют общаться с другими, чаще оказываются отверженными. Поддерживайте дружбу ребенка с теми одноклассниками, с которыми у него сложились хорошие взаимоотношения. Приглашайте их в гости, договоритесь с родителями о совместных развлечениях (походы в зоопарк, выезды за город, чаепития).

Контролируйте свои эмоции в присутствии сына или дочери. Азы общения дети усваивают именно дома: ребенок из семьи, где царит насилие, даже не знает, что проблемы можно решать иначе. Притесняемый дома ребенок в свою очередь начинает искать того, кого он сам мог бы обидеть.

Следует постоянно напоминать школьникам, что существует Закон. К сожалению, немало детей думают, что на учебные заведения он не распространяется. На самом деле каждый обязан ему подчиняться, и защищает он всех. Детям необходимо разъяснять, что тому, кто его нарушает — даже если это ребенок! — грозит наказание.
На родительском комитете или собрании можно поднять вопрос о карманных деньгах и их количестве. Если родители считают нужным давать своим детям карманные деньги, то можно, с учетом мнения большинства семей, принять совместное решение о том, чтобы эти суммы у всех одноклассников были примерно одинаковыми.

Обучайте детей определенным стратегиям поведения. Объясните, что при встрече с грабителями он должен сам оценить серьезность ситуации: когда отстаивать свою собственность можно и нужно, а когда сопротивление повлечет слишком большой риск для него. Даже если ребенок робок и пассивен, он все-таки не должен безропотно отдавать свою собственность грабителям того же возраста. Отстаивать свое имущество вместе с товарищами по классу — это нормально, но очень неблагоразумно бороться в одиночку со старшеклассниками, особенно вооруженными. Собственная безопасность должна быть для ребенка превыше всего. Но ему следует запомнить внешность грабителя и сообщить приметы учителю или родителям.

…дело рук самих утопающих
Если ваш ребенок столкнулся с вымогательством или шантажом в любом виде, нужно тотчас предупредить всех, кто по долгу службы занимается такими вопросами: руководителя учебного заведения, завуча, родительский комитет.

Многие родители сразу думают о том, чтобы перевести ребенка в другую школу. Но не все так просто! Здесь тоже есть свои подводные камни. В любом коллективе отношения складываются по определенному правилу, этот феномен называется групповой динамикой. То, как распределяются роли в коллективе, на 90 процентов зависит от индивидуальных особенностей ребенка и его способа «предъявить» себя миру.

Попытайтесь разобраться в причинах происходящего. Поговорите с учителями, другими детьми, родителями. Поговорите с обидчиком и выслушайте его объяснения. Помните, если сценарий, по которому возник конфликт, продолжит работать и дальше, все повторится и в новой школе. Прежде чем менять учебное заведение, имеет смысл первым делом защитить ребенка от несправедливости. А уж потом решать, будет он продолжать учиться в этой школе или нет.

Анекдот в тему
В вагон входит амбал ростом метра два:
— Уважаемые пассажиры, помогите! Подайте, кто сколько может! Не дайте впасть в рэкет!

Ребенок — рэкетир. Что делать?

Поговорите с ребенком о его чувствах. Помогите осознать те эмоции, которые толкнули его на дурное поведение. Ваши доверие и поддержка нужны ему, чтобы самому осудить свое поведение.
Определите границы. Ребенок должен знать, какое поведение допустимо, а какое — нет.
Поговорите с ребенком о чувствах других людей.
Помогите ребенку объясниться с обиженным учеником и попросить прощения, а также защитить свои права, если они как-то были нарушены. Малыш должен учиться нести ответственность за свои поступки, в том числе и за нанесенный им ущерб.
Следите за школьными успехами ребенка. Замкнутый круг: «двоечник — хулиган» — худшее, что может случиться с малышом в начальной школе. Последствия этого и вы, и ребенок можете потом расхлебывать всю жизнь.
Поддерживайте дружбу ребенка с одноклассниками.
Контролируйте поведение ребенка, когда вы находитесь вместе.
Обращайте внимание ребенка на последствия его поступков.
Показывайте ребенку хороший пример. Расскажите, как вы мечтали о чем-то и какие усилия приложили для достижения цели.
Замечайте любые успехи ребенка — это поддержит его самооценку на высоком уровне.
Проводите много времени с ребенком, демонстрируйте ему свою любовь лаской, общением, эмоциональной поддержкой.
Обратитесь за помощью к специалистам.
Насторожитесь!
Характерные признаки поведения ребенка, который столкнулся с вымогательством:

ребенок стал замкнутым, неразговорчивым;
он постоянно выискивает повод, чтобы не ходить в школу: болит живот, голова, начинается рвота;
ребенок занял позицию «ухода» от ситуации. Другими словами, он делает вид, что идет в школу, но до класса так и не добирается. Домой возвращается как обычно, что-то рассказывает о событиях в классе и даже как будто бы делает уроки. Если родители невнимательны, а учителя равнодушны, такое положение дел может продолжаться довольно долго;
сын или дочь просят на карманные расходы больше денег, чем обычно, и даже воруют их у родителей, чтобы удовлетворять запросы своих мучителей;
некоторые дети замыкаются в себе, перестают встречаться со старыми друзьями. Другие становятся более агрессивными с младшими, так как насилие вызывает насилие;
ваш школьник совсем перестал учиться, он стал невнимательным и разражается рыданиями при любом, даже самом невинном замечании;
и, наконец, на теле у ребенка вы обнаруживаете синяки. При этом он не может связно объяснить, откуда они взялись.
Источник: © Семейный бюджет, 2008, № 3
My Signature
Діти - це квіти життя!
ЗображенняЗображення
  • 0
  • Back To Top

#2

Користувач поза мережею   Viktoriya 

 
  • Старожил
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 706
  • Реєстрація: 05 листопад 07
 

Відправлено 25 вересень 2008 - 14:07

Ще вчора читала і думала, ттт це не про нас, а сьогодні малий зі сльозами каже не давай мені йогурт в школу, бо Андрій буде відбирати :( Взагалі відмовився і від печива і від яблука, каже нічого мені не давай :( ніби дрібниці, але ...
My Signature
Здоров'я вам та вашим малюкам!
Зображення Зображення
  • 0
  • Back To Top

#3

Користувач поза мережею   Антік 

 
  • Симпатія форуму-Романтик форуму
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Vip-модератор
  • Повідомлень: 2 151
  • Реєстрація: 02 серпень 07
 

Відправлено 25 вересень 2008 - 14:43

Це дуже серйозна проблема, але як з нею боротися?
My Signature
Діти - це квіти життя!
ЗображенняЗображення
  • 0
  • Back To Top

#4

Користувач поза мережею   МанунА 

 
  • Старожил
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 905
  • Реєстрація: 18 червень 08
 

Відправлено 25 вересень 2008 - 14:47

Ми свою дівчинку вчили захищатись самостійно від всяких нападок з боку однолітків. Тобто битись не можна, але захищатись (тільки з допомогою рук)-обов"язково. Тут вже і дідусь показав кілька "прийомчиків" :D Поки що враження від школи позитивні.
Пам"ятаю історію з садочка про хлопчика що всіх діток бив. Я порадила за першим разом попередити, щоб відстав, а за другим разом дати здачу. На що почула "Хіба так можна, він же менший (ростом, вона в мене досить висока дівчинка, зараз майже 1м30см)" Один раз дала здачу-спокій до кінця садочка. Тобто моя думка якщо дитина дозволить себе ображати(забирати їду, речі і т.д.) з початку, то така ситуація може залишитись і до випускного, якщо не дати відпір. ІМХО
My Signature
Кращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими.(Оскар Уальд)
Зображення Зображення
  • 0
  • Back To Top

#5

Користувач поза мережею   Сеструлька 

 
  • Дока
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 3 151
  • Реєстрація: 01 березень 08
 

Відправлено 25 вересень 2008 - 15:06

Перегляд повідомленняМанунА (25.9.2008, 15:47) писав:

Тобто моя думка якщо дитина дозволить себе ображати(забирати їду, речі і т.д.) з початку, то така ситуація може залишитись і до випускного, якщо не дати відпір. ІМХО

Поддерживаю. вспоминаю школу и так все и было, кто позволял себя обижать в 1 классе, над теми и до 11 потешались.
My Signature
Зображення - перчинка форуму!
мои тортики
ВСЁ ПОЛУЧАЕТСЯ ТОЛЬКО У ТЕХ, КТО НИЧЕГО НЕ ДЕЛАЕТ!
  • 0
  • Back To Top

#6

Користувач поза мережею   Parybok 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 270
  • Реєстрація: 15 серпень 08
 

Відправлено 25 вересень 2008 - 15:11

Здачу можна давати якщо Ви є в такій самій вагові категорії, або ще й вищі (наприклад хлопець не завжди піде бити дівчину). А якщо Ви хлопець і ще й меньший ростом і вагою, то сили не рівні і дати здачу нічого не поможе - -навпаки викличе сарказм з боку сильнішого....
  • 0
  • Back To Top

#7

Користувач поза мережею   гра з вогнем 

 
  • Модератор року
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Vip-модератор
  • Повідомлень: 6 689
  • Реєстрація: 30 серпень 08
 

Відправлено 25 вересень 2008 - 15:19

а де ж вчителька?
пригадую свою школу і наш клас. та ніколи такого не було! ми всі приносили бутерброди складали в одну купу і їли. мандаринками ділилися на цілий ряд, щоб два інших обзавідувалися.
чим більше читаю про сучасну школу, тим гіркіше на душі.

моя порада поговорити з вчитилькою, шкільним психологом, зрештою підняти питання на батьківських зборах і звісно навчити дитину відстоювати себе та давати опір.
  • 0
  • Back To Top

#8

Користувач поза мережею   Lara! 

 
  • Фахівець
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Vip-модератор
  • Повідомлень: 2 184
  • Реєстрація: 02 жовтень 07
 

Відправлено 25 вересень 2008 - 15:54

гра з вогнем! +1
Я от думаю, дійсно, де ж вчителька?
Мені пригадується, що Вікторія казала, що віддала сина у початкову школу, тобто там школа-сад. І дітки маленькі усі, одні трошки старші, інші молодші, але все можна проконтролювати. Звичайно, батьки такі ситуації розрулювати з дітьми не повинні. Це справа самої дитини (бо як писали вище, інакше до закінчення школи будуть глумитися над дитиною і їй життя псувати і комплекси нарощувати). І, звичайно, повинен втрутитися вчитель і психолог шкільний. Прикро лише, що, як правило, у дітей-"рекетирів", існують проблеми у сім'ї і рідко доводиться розраховувати на розуміння і такт батьків такої дитини. Вони або будуть звинувачувати усіх у наклепі на їх дитя, або просто поб'ють дитину. Тому, оптимально, щоб тактовно і дуже акуратно такі ситуації обговорювали з дитиною професіонали.
My Signature
Зображення
Мій "смачний" сайт
Те, що ми говоримо про інших людей, більше розповідає про нас самих. © Un.Known
  • 0
  • Back To Top

#9

Користувач поза мережею   Viktoriya 

 
  • Старожил
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 706
  • Реєстрація: 05 листопад 07
 

Відправлено 27 вересень 2008 - 18:02

Дівчата, яка вчителька, тут проблема набагато серйозніша, у мене так завжди, почала цікавитись і натрапила на таке поняття, як буллінг (раніше не чула про таке :greeting: )
Можна тут
Прихований текст
докладніше почитати.
Проблема соціальна і не залежить від престижу школи і навіть від країни проживання :(
Питання зі сніданками ми вирішили і без вчительки і тим більше без психолога :) але ж життя така штука, що весь час підкидає нові питання ;)
My Signature
Здоров'я вам та вашим малюкам!
Зображення Зображення
  • 0
  • Back To Top

#10

Користувач поза мережею   ret7878 

 
  • Зацікавлений
  • PіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 59
  • Реєстрація: 12 липень 08
 

Відправлено 27 вересень 2008 - 20:19

Дітей треба більше залучати до соціальної сфери та виховувати у них людські почуття. Хоча б на прикладі догдяду за тваринами (а далі вже і до людей привчати можна). Колись вчили, що не можна бити тварин. Для сучасного малюка копнути тваринку, то як по малій потребі сходити і не завжди батьки у своїй зайнятості звернуть на то увагу. А все починається з малого - спочатку тварини, а потім люди. Культ поваги до дорослих схоже взагалі вироджується. Хоча і самі дорослі часом на неї не заслуговують.
Сучасні можливості батьків зазвичай обмежені і вони насправді найчастіше відкупаються від дітей. Більше можливостей мало б бути у соціальних служб та установ. Але брак фінансування та низькі зарплати - тож навіть у школах і дитсадках працівники так чи інакше думають про додатковий заробіток.
Вихід - можливо самоорганізація, бути порядними, виховувати дітей, гуртуватисья з порядними людьми і триматись один одного - об'єднання в грути (спільноти) - об'єднання в партії - отримання влади - внесення змін на законодавчому рівні - досягнення стану блаженства. )))
Щодо дідівщини у школі - треба дідів залучати до с/г робіт. І для здоров'я корисно і земля (природа) розуму додає і зайва енергія витрачається. Жарт. Але точно, що з ними треба працювати -відволікати на інші - благородні справи та працювати з ними в різних напрямках, в т.ч. і психологам.
My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#11

Користувач поза мережею   Marinka 

 
  • Завсідник
  • PіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 442
  • Реєстрація: 04 березень 09
 

Відправлено 15 березень 2009 - 11:53

Є в нас вкласі теж такий "подарунок":вимагає в дітей гроші . б"є.поводиться як хоче . З батьками говорили - толку ніякого.Найгірше , що вчителька на це не реагує (самі розумієте -проплачено !!!)
My Signature
ЗображенняЗображення
МРІЇ МАТЕРІАЛІЗУЮТЬСЯ-МРІЙТЕ ПРАВИЛЬНО)))
  • 0
  • Back To Top

#12

Користувач поза мережею   vecna_31 

 
  • Перехожий
  • Pіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 6
  • Реєстрація: 01 червень 11
 

Відправлено 23 червень 2011 - 21:34

розмови з батьками таких дітей, як не прикро :cray: , не призведуть ні дочого, в кращому випадку вони зроблять вигляд що вас слухають а в гіршому ви і ваша дитина будуть винуваті, доводилося спілкуватися в садочку з одним татком таким, під кінець розмови і притензій всіх батьків від нього почули тільки мати і погрози шо він працює в МЧС а його жінка в прокуратурі
My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#13

Користувач поза мережею   Galynkass 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 153
  • Реєстрація: 11 березень 11
 

Відправлено 24 червень 2011 - 10:12

У нас також були проблеми у 1-му класі. Дочка призналася, що одна дівчинка кожного дня каже купляти в їдальні щось для неї. Ми поговорили з дівчинкою, її бабусею і вчителькою і проблема вирішилась. А своїй дитині пояснили, що гроші ми даємо тільки для неї і ніхто не має права вимагати їх. І що потрібно вміти постояти за себе і підвищити голос, якщо у цьому є потреба.
My Signature
Зображення
Зображення
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#14

Користувач поза мережею   Дануся609 

 
  • Початківець
  • PіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 20
  • Реєстрація: 28 березень 11
 

Відправлено 17 липень 2011 - 13:40

Наш синочок цього року іде в 1й клас і ,саме, "рекету" я найбільше боюсь. :girl_cray:
  • 0
  • Back To Top

#15

Користувач поза мережею   liya 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1 061
  • Реєстрація: 19 жовтень 09
 

Відправлено 18 липень 2011 - 12:49

3 роки вже відівчились.Свідомого "рекету" ще (тттт) не було.Буває,що діти просять один в одного щось купити.Але це ж діти.Одне-два роз*яснення і діти все розуміють без проблем.
My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#16

Користувач поза мережею   pushok 

 
  • Зацікавлений
  • PіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 83
  • Реєстрація: 08 лютий 11
 

Відправлено 24 серпень 2011 - 15:54

Ми цього року ідемо в перший клас. Дуже переживаю на рахунок того "рекету",адже сама була свідком як старшокласники "щімили" малого. Хоча мій малий вміє за себе постояти,та від цього ніхто не застрахований
My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#17

Користувач поза мережею   Котя 

 
  • Старожил
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 990
  • Реєстрація: 23 листопад 08
 

Відправлено 15 вересень 2011 - 07:54

Як на мене, то не треба і відвертого рекету у школах, достатньо цькування тих "хто не такий". В кожному класі є такі діти (за дуже рідкісним випадком) і як вони страждають майже нікому не відомо. В нас, маю на увазі загалом країну, немає програми, яка б боролася з таким станом речей, часто ні батьки, ні шкільний психолог не знають реальної картини. Одна надія на адекватного класного керівника, але як показує практика, мало з них сприймають цю проблему серйозно.

І ще стаття, в якій, наскільки мені зрозуміло, статистичні дані станом на сьогодні.
Прихований текст
Щонайменше третина українських школярів були жертвами цькування з боку однолітків. Такими є дані Інституту соціальної та політичної психології, які опитали учнів у чотирьох столичних школах. Агресія і залякування однокласників є серйозною проблемою в Україні, кажуть фахівці. Дослідження показують, що таке явище зустрічається серед українських підлітків удвічі частіше, ніж у європейських країнах.

Згідно з дослідженням, проведеним у чотирьох київських школах, 34% учнів були жертвами цькування, 43% – знущалися над однолітками хоча б раз у житті, а 13% – були організаторами. Про це повідомила Любов Найдьонова, заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

«Я не можу стверджувати, що це стало системою в київських школах. Це було б неправильне ствердження, бо це явище є скрізь. І в слабких нерадикальних проявах – це норма. Тому що діти мають навчитися жити в суспільстві. Вони експериментують, і в тому числі вони засвоюють і такі сценарії, – говорить Любов Найдьонова. –Але питання в тому, як ми ставимося до цих експериментів, які характерні для підліткового віку. Чи ми пускаємо на самоплив: ну, дітки самі розберуться, чи ми керуємо цим процесом. Цим процесом потрібно керувати! Ця проблема існує, як і у всіх інших країнах, тільки трішки більше».

Як зазначила Любов Найдьонова, жертв цькування у європейських країнах вдвічі менше, ніж в Україні. За її словами, в західноєвропейських країнах цей показник не перевищує 15%, в першу чергу, завдяки увазі держави до цієї проблеми і впровадження відповідних програм.

Новий метод знущання – у соціальних мережах

В 90-х роках, уже в незалежній Україні, й справді в столичних школах була присутня «дідівщина». Старші учні забирали обіди у молодших чи збирали з них кишенькові гроші. З Івана, коли він тоді навчався в одній із київських шкіл, хотіли зняти нові кросівки. Хлопець довго чекав від батька такого подарунка, тому не віддав їх добровільно. Проте Івану згодом довелося обирати: або віддавати або збирати данину самому.

«Тоді були 90-ті. У дорослих був рекет. Дивились на них, напевне. І, дійсно, відбирали і гроші, і «на рахунок ставили», і всіляко психологічно тиснули, різними методами, – розповідає Іван. – До того ж, в цьому брали участь дівчата. Це явище було дуже розповсюджене. І ти мав бути або з ними, або проти них. Мабуть, це було наслідком ситуації в країні в цілому. Батькам не вистачало грошей вдягти і нагодувати дитину, тому доводилося самим шукати. Виживав старший. Виживав сильніший».

Нещодавно в Україні з’явився новий метод цькування однолітків – у соціальних мережах і він притаманний не лише школярам, констатує психолог і арт-терапевт Олена Вознесенська.

«У будь-якому колективі, як дитячому, так і дорослому є ніша низько-статусних членів колективу, з якими не хочуть спілкуватися, яких уникають. Насправді, до цькування справа доходить зрідка. Найчастіше це трапляється, коли мова йде про якісь яскраво-виражені особливості учня. І так само це має місце в дорослих колективах. Просто дорослі можуть справлятися зі своїми емоціями, у них більш розвинута саморегуляція, а в дітей – у меншій мірі. Тому це частіше доходить до асоціальних явищ найчастіше саме в дитячих колективах», – сказала психолог.

«На фільмах вони вчаться цькувати своїх однокласників»

Явище, коли кілька дітей нападають на одного з однолітків і намагаються всіляко його «зацькувати», досить поширене в Україні і поширюватиметься далі, констатують фахівці. І в першу чергу агресію в підлітків викликає засилля жорсткості на телебаченні. Батьки мають відслідковувати, які телевізійні програми дивиться дитина і яким фільмам віддає перевагу, наголошує психолог і арт-терапевт Олена Вознесенська.

«І одна із причин – сучасний медіа-простір, тобто інформаційний простір, який нас оточує – це те, що діти бачать по телевізору. На тих фільмах і матеріалах, вони вчаться цькувати своїх однокласників. Коли я працюю і з батьками, і з сім’ями – ми про це теж говоримо. Про те, що відповідальність батьків – навчити дитину співпрацювати з іншими дітьми. Крім того, лише батьки можуть від слідкувати, що дитина дивиться і які моделі поведінки вона із телебачення, із фільмів бере собі», – пояснила психолог.

Тим часом заступник директора Інституту соціальної та політичної психологія АПН України Любов Найдьонова заявила, що в українських школах через 5 років запровадять медіаосвіту. «Це буде окремий предмет, включений до навчальної програми десятих класів загальноосвітніх шкіл України», – сказала вона.

«Більшість правопорушень школа намагається приховати»

Сьогодні загалом на обліку в міліції перебувають 14,5 тисяч неповнолітніх. Проте це різні напрямки правопорушень. Окремої статистики хуліганства у школі немає. На облік в міліції дитину ставлять після 2-го правопорушення. І проводять профілактичну роботу, говорить заступник начальника управління кримінальної міліції у справах дітей МНС України Уляна Котлярова.

«Якщо дитина не потрапляла в поле зору працівника міліції, раніше не скоювала правопорушення, не говорячи вже про злочин, то першим повідомляє – учитель. Школа повідомляє міліцію. Якщо є такий інцидент, тоді міліція залучається. Якщо школа не повідомила, батьки не повідомили чи діти не повідомили – значить нам про такий факт може бути невідомо. Як правило, такого не буває, бо завжди є потерпілий. Хіба, що це хлопчики щось не поділили чи навпаки дівчата. У будь-якому випадку, якщо є звернення-заява до працівника міліції, то вона розглядається», – зазначила Уляна Котлярова.

Столичні правоохоронці за минулий рік зафіксували 10 випадків насильства над однолітками. Проте насправді шкільних хуліганів набагато більше, говорить Микола Кулеба начальник служби у справах дітей Києва. За його словами, більше половини дітей кажуть, що їх ображали однолітки.

«Досить часто дитина в школі незахищена. Взагалі є фізичне, а є психологічне насильство. І багато дітей констатують, що вони зазнають образ, штовхання. По відношенню до себе більше половини дітей говорять про це. У нас система ще з радянських часів побудована таким чином, що школа намагається приховати цю інформацію, розрулити ці всі речі саме в школі. Тому дуже рідко ця інформація виходить за межі школи. Хіба що вже батьки звертаються в органи внутрішніх справ тощо. Бо школа не хоче виносити те сміття, яке в них є, тому що потім буде покарана», – зауважив Микола Кулеба.

Відповідальність неповнолітніх

Насправді покарати неповнолітніх агресорів практично неможливо, зазвичай їх лише ставлять на облік, за умови наявності свідків і кваліфікованого розслідування, розповідає на прикладі голова Комітету сприяння захисту прав дитини Наталія Максимова.

«Група дівчат-школярок з неблагополучних сімей вимагали від однієї дівчини, щоб вона щодня приносила гроші, спиртне. І казали: якщо ти батькам розповіси, то ми тебе заріжемо вб’ємо і т.д. Врешті-решт у неї не було вже грошей. Вони її дуже сильно побили. І це було навіть на території школи, проте в позаурочний час. Батьки звернулися в міліцію, в суд, в школу. Школа сказала: це було в позаурочний час, ми не маємо до цього відношення. Міліція сказала: немає суб’єкту злочину, бо ці дівчата неповнолітні, їх не можна засудити», – розповіла Наталія Максимова.

Більшість випадків підліткового насильства залишаються невідомими. Люди звертаються у міліцію лише у випадках, коли завдані тілесні ушкодження щонайменше середньої тяжкості.

За українським законодавством, до кримінальної відповідальності притягують осіб, яким виповнилося 16 років. Проте за тяжкі злочини: вбивство, умисне нанесення тілесних ушкоджень, зґвалтування, крадіжки, грабежі, розбої, злісне та особливо злісне хуліганство – з 14 років.

Радіо Свобода

Повідомлення відредаговано Котя: 15 вересень 2011 - 07:55

My Signature
Зображення
Зображення
Усі люди настільки різні, що іноді починає рябити в очах. Та лише "дальтоніки" можуть вважати це різнобарв"я "сірою масою".
  • 0
  • Back To Top

#18

Користувач поза мережею   Ly4ik 

 
  • Початківець
  • PіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 40
  • Реєстрація: 15 вересень 11
 

Відправлено 18 вересень 2011 - 12:24

да, я еще в первом классе не дала себя в обиду, мальчика головой об стену ударила, потом меня не кто и не смел обидеть...
  • 0
  • Back To Top

Поділитися темою:




Сторінка 1 з 1
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему



1 відвідувачів читають цю тему
0 користувачів, 1 гостей, 0 прихованих користувачів

Пиши українською Перекладач онлайн