[Стриянка]

Мені якщо чесно це запитання вже в "печінках" сидить цілих 3 роки. Ну невиходить унас покищо, ну що зробиш? Що на це питання відповісти, щоб більше не питали. Поділіться досвідом, будь-ласка!!!!

[Parybok]

Питання дуже тяжке і болюче для тих людей у кого поки що «не получається».
Поділюся своїм досвідом. Спочатку ми знаходили прчини відмази на кшталт: жити неме де, вчимося, старовки медичної нема і так далі. А трохи згодом, коли вже всі почали доставати, то просто уникаю відповіді або кажу що «як Бог дасть» - хоча самого такі питання вже до болю «задрали» (вибачне за слово).
А ще достають розмови що «ВЖЕ ТРЕБА щось думати». Хто не стикався сам з такою ситуацією, то й непевно ніколи цього не зрозуміє. Найкраще напевно просто не реагувати на такі запитання, але це не завжди получається...
Ми самі знаємо що ВЖЕ ТРЕБА. Ми ВЖЕ ДУМАЄМО, і вже дуже довго думаємо і працюємо день і ніч, але якщо не получається, то це не означає, що НЕ ХОЧЕМО - хоча саме така думка і лише така думка виникає у людей. Для батьків це пояснити легше, але як бути з іншими родичами/друзями???

А поки що.... поки що нам залишається надіятися, вирити і молитися.... І звичайно, по доброму тішитися вагітними і малечою які є навколо нас.

Шануймося, бо...

[ROMZES]

мені задають інше питання - коли наступне, коли вже доцю, зазвичай відповідаю що дурне діло не хитре, або що зараз йду займатися цим питанням :D

[ROMZES]

Parybok (12.9.2008, 16:36) писав:

Питання дуже тяжке і болюче для тих людей у кого поки що «не получається».
Поділюся своїм досвідом. Спочатку ми знаходили прчини відмази на кшталт: жити неме де, вчимося, старовки медичної нема і так далі. А трохи згодом, коли вже всі почали доставати, то просто уникаю відповіді або кажу що «як Бог дасть» - хоча самого такі питання вже до болю «задрали» (вибачне за слово).
А ще достають розмови що «ВЖЕ ТРЕБА щось думати». Хто не стикався сам з такою ситуацією, то й непевно ніколи цього не зрозуміє. Найкраще напевно просто не реагувати на такі запитання, але це не завжди получається...
Ми самі знаємо що ВЖЕ ТРЕБА. Ми ВЖЕ ДУМАЄМО, і вже дуже довго думаємо і працюємо день і ніч, але якщо не получається, то це не означає, що НЕ ХОЧЕМО - хоча саме така думка і лише така думка виникає у людей. Для батьків це пояснити легше, але як бути з іншими родичами/друзями???

А поки що.... поки що нам залишається надіятися, вирити і молитися.... І звичайно, по доброму тішитися вагітними і малечою які є навколо нас.

Шануймося, бо...

Так зачасту люди не розуміють що роблять своїми питаннями боляче, а інші просто безтактовні - плюньте на них - все в руках Божих, і все буде добре!!!
Оце старший пішов до першого класу, а я з донькою його виховательки в пісочку разом бавився, зустрілися розбалакалися, вона розповіла що донька не могла завагітніти одинадцять років, атепер народила двійню!!! Так що успіхів Вам!

[Світла]

Стриянка, мене, слава Богу, недовго діставали цим питанням, відповідала "Коли будуть - тоді ми вам скажемо". Діставали трохи іншим - коли вже заміж вийдеш (родичі) (я вийшла в 25 - а по міркам деяких з них то дуже-дуже пізно). Відповідала, що всьому і кожному свій час і просила не запитувати при кожній зустрічі.

[Антік]

Дивно, але наше суспільство думає, раз люди одружилися, то у них зразу повинні бути діти! Але ж це неправильно. Ми вирішили рік пожити без дітей. Так от добрі люди вже понавигадували, що ми хворі, раз дітей немає!
Мене це так бісило. Ну які ми хворі - хіба що не такі як всі, що ще до весілля вагітніють. Коли народжувати дітей - це справа особиста, і пхати носа в неї не слід! Тимбільше, якщо і справді не виходить зачати дитину, то питаннями типу "Коли вже у вас нарешті будуть діти?" можна ще більше нашкодити. Адже подружжя ще більше впадає в паніку, депресію... А з таким успіхом і справді важко завагітніти....

[Натусiк]

Перша дитина у нас з*явилася на9 м1сяць п1сля вес1лля, а от питанням"Коли купите братика чи сестричку?" д1ставали 14 рок1в, тай коментар1в було вс1ляких,я спочатку звертала на все увагу , а пот1м вир1шила що це справа лише мое1 с1м"1 1 н1хто не мае права"сунути носа" не у сво1 справи.ТАК ЩО НЕ ПЕРЕЙМАЙСЯ ЗАЙВИМ, ГОЛОВНЕ ПОТР1БНО В1РИТИ,НАД1ЯТИСЯ 1 моллитися Бож1й Матер1* вона допомагае вс1м!!!

[гра з вогнем]

підтримую попередніх дописувачів. потрібно дати зрозуміти, що це ваша особиста справа. раз-два запитають, а потім надоїсть.

[Roksolana]

Цим наболілим питанням нас діставали 3 роки, так вже дістали, що кричати хотілося !
Ми постійно давали відповідь, що ще не плануємо дітей, хочемо пожити для себе тощо. Не кожному ж пояснювати, що ми стараємося, лікуємося, молимося, але не виходить. Якби всі ці "допитувачі" знали як нам серце обливалося, коли змушені були казати, що ще не хочемо дитинку, а в думках лише про це і мріємо, то напевно, вони б нічого більше не казали. А так... Змушені були брехати, бо виливати душу перед кожним не хотілося!
Але тепер я знаю, що сама ніколи не запитаю подружню пару "Коли вже нарешті.........?"

[Sonya]

Ми з чоловіком свідомо не планували дітей одразу після шлюбу, хоча разом вже 10 років живемо, і з них 8 буде в шлюбі. Батьки дуже тактично натякали, що вже б пора б про спадкоємців задуматись, і кожен раз на свята проголошували тост "щоб на наступний рік нас було тут більше" :)

Якщо ж хтось інший питав, коли ж ми зберемось народжувати дітей, ми відповідали, що коли Бог дасть. Можливо, хтось собі і вигадував що ми хворі чи щось інше, але ми насправді тим не переймались. От зараз чекаємо на нашу донечку, і розуміємо як ми насправді її хочемо і що саме зараз прийшов той час.

Раджу якомога менше звертати увагу на коментарі оточуючих - відповідати з гумором і не перейматись. Бо моє враження, що Ви страждаєте насамперед через те, що Вам дуже хочеться малечу, і поки що не виходить, а коментарі збоку лише додають жару.

Все буде у Вас добре, ось побачите
А "доброзичливцям" кажіть, що поки збираєте гроші на маля, щоб купити в магазині :D

[chemna]

Ой, мою сестру такожприставали з такими питаннями :) Чого це вона другої дитини ненароджує, що її синочок буде самотній і тому подібне...Навіть приплітали, що вона хвора і неможе вже ...На що вона відповідала, що ще встигне, тільки чекає підходячого моменту...От тепер у неї є дорослий синочок (8 років) і в кінці вересня має народитись донечка :) Родина та сусіди тепер спокійні :D
Я от думаю, чого це люди чіпляються і лізуть в особисте житя інших? Напевне своїх проблем повно є! Але то напевне треба так зробити, щоб в когось небуло краще ніж у нього...Наша ментальність напевне така...доколупуватись до інших людей з питаннями про особисте життя

[Parybok]

chemna (12.9.2008, 14:51) писав:

...Я от думаю, чого це люди чіпляються і лізуть в особисте житя інших? Напевне своїх проблем повно є!...

Мені чомусь все більше і біше здається, що в таких людей своїх проблем як раз і немає. Бо як би були, то вони були б зайняті вирішенням своїх проблем, а так весь вільний час переймаються «чужими» бідами. Що саме цікаво, що це напевно в нас такий менталітет десь сидить, бо люди, які навіть виїзджають жити за кордон всерівно не міняються. Їм все ще цікаво якого ж «коліру у сусіда спідня білина». І що страшно, це незалежить від вікової категорії: що 20, що 30 чи 60 - одне і теж.

Шануймося, бо ми того ...

[Маша]

У нас це питання також було актуальне. Рік після одруження ми не планували дитинку, бо я якраз пішла на нову роботу, а потім пів року не виходило. Як же за цей період часу наші батьки і родичі нас замучили, вони вже дуже сильно на нас тиснули, але ж не все виходить так як бажаєш, тому як і більшість тут, відповідали "як Бог дасть". Не скажу, що від нас відчепились і зараз, також давлят за другу дитинку. Напевне наші рідні не можуть просто жити "осторонь", вони ніби "підказують" як краще буде.
Ми ще відбулися легко, а от були нещодавно в подруги на п"ятій річниці весілля, то просто не уявляю, як рідні батьки можуть так мучити своїх дітей, як вони не розуміють, що хоч їм і дуже хочеться внуків, то дітей "вбивати" не потрібно. Цілий вечір у них ішла мова на цю тему, я просто не знаю як моя подружка це спокійно витримала, хоча на наступний день, очі в неї були на мокрому місці.

[Андрусева мамуся]

Мене це питання так мучило, що я готова була в горло вчепитися (перша спроба - втратили дитинку) .А людям аби-що питати, щоб язика почухати. Добре, що чоловік за словом в карман не лізе, завдяки його гумору легшало. Іколи так відповідав, що цікавий втрачав інтерес, а інколи і в кут заганяв...А нехай не питають дурне

[Сонячна]

І мені теж неодноразово доводилось чути це набридливе запитання. Нажаль жодна з моїх найвишуканіших відповідей (були і з гумором, і з болем, і з сарказмом) не задовільняли оточуючих "кровососів". А скільки порад! Одного разу моя співробітниця жартома запропонувала моєму чоловікові ДОПОМОГУ! у вигляді свого благовірного. Сміялися, хоча смішно не було. А не дай Боже на людях зізнатися, що тобі погано: нудить чи крутиться голова - все АМБА!, які там магнітні бурі чи отруєння - ВАГІТНІСТЬ! І ще "кровососи" неодмінно знають кого тобі конче потрібно зачати, в моєму випадку це мала бути дівчинка(друга дитина). І коли народився синулька, то тільки і чула: "Ну нічого, нічого..."
Найкращий спосіб "збивати" людей з таких запитань - це переводити розмову на їхні проблеми.

[galo4ka]

Сонячна (12.9.2008, 23:32) писав:

І мені теж неодноразово доводилось чути це набридливе запитання. Нажаль жодна з моїх найвишуканіших відповідей (були і з гумором, і з болем, і з сарказмом) не задовільняли оточуючих "кровососів". А скільки порад! Одного разу моя співробітниця жартома запропонувала моєму чоловікові ДОПОМОГУ! у вигляді свого благовірного. Сміялися, хоча смішно не було. А не дай Боже на людях зізнатися, що тобі погано: нудить чи крутиться голова - все АМБА!, які там магнітні бурі чи отруєння - ВАГІТНІСТЬ! І ще "кровососи" неодмінно знають кого тобі конче потрібно зачати, в моєму випадку це мала бути дівчинка(друга дитина). І коли народився синулька, то тільки і чула: "Ну нічого, нічого..."
Найкращий спосіб "збивати" людей з таких запитань - це переводити розмову на їхні проблеми.

Згідна, люди які лізуть в чуже життя дуже рідко хочуть розказувати щось про себе.Вам напевно буде смішно ,але ми свою донечку зачинали аж пів року ,і вже десь на 5 місяці була думка бігти до лікарів ,а "питання" звичайно підганяли,але потім на самого Миколая Бог таки послав,але я прекрасно розумію тих людей яким невиходить.Раджу рідше а не частіше займатися коханням так буде ефективніше пити вітаміни забути для чого ти це робиш і тоді раптом все виходить.Так було у нас.

[Сонячна]

galo4ka (13.9.2008, 11:05) писав:

...але потім на самого Миколая Бог таки послав донечку

А дорослі кажуть, що Миколая немає...

[olchik]

Привіт усім. Я так розумію цю тему, тому що сама страждала від дурнуватих запитань аж 5 років. Ми і лікувалися, і не лікувалися, і користувалися різноманітними засобами, щоб вже вдалося зачати дитинку, міряли, засікали, планували. Коротше - нічого не допомагало! Але ж всім не будеш пояснювати... Кожне таке питання добивало мене до сліз. Чоловік тримався гідно, жартував, мене заспокоював - мвляв, чого ти переймаєшся, будуть у нас дітки, треба просто заспокоїтися і зачекати. Я йому не вірила (а дарма! :)) Свекруха навіть якось за столом сказанула: я в цій хаті більше пити не буду, якщо тут не з"явиться дитина. Уявляєте?!!
Слава Богу, ми це все витерпіли, в нас з"явилася Іринка-перлинка. Але тепер дістають новим питанням - ну коли вже друге? Вже пора! Дайте першим натішитися.

[Ole4k@]

Важко підібрати такі слова, щоб більше не питали... Самі через це пройшли, жили в шлюбі 4 роки коли нарешті завагітніли. Близькі друзі і батьки знали про нашу проблему і не діставали особливо, тому таким людям раджу признатися що хочете, але поки не виходить. А от щодо чужих, співробітників, то тут важче. Мене вже були так дістали, що віджартовуватись сил не було, то казала "А чому вас це цікавить? У вас своїх проблем мало?" Ніби обламувались... Хоча на душі всеодно осадочок залишався.

[Luna]

Мої друзі, подружжя що вже 4 рік докладають всіх зусиль, відповідають завжди "от якраз на вихідних йдемо купляти", ну а якщо серЬОзно? "ну так якщо серЬОзно, то може грошей не стати і підемо на наступних"... тупоголових що з тим дістають хочеться повбивати і за нагоди після таких питань "відходимо на два слова" і ставимо мізки на місце... а за друзів молимося і віримо що все буде в них гараз і ще гуртом понянькаємо :)