[Viktoriya]

Шукаємо свої школи :)

Прихований текст

http://www.segodnya....s/12056523.html

[Teтянка]

Щасливий татусь (26.8.2008, 11:16) писав:

от мене наприклад цікавить тиака ситтуція! відлають батьки дітеок в садочки, чи платні початкові школи, де дитині закладуть значні знання! а що далі? а далі потрібно продовжувати навчання дитини у таких закладах, бо вжу у звичайних школах, інститутах, дитині буде просто нецікаво, вона те все уже давно знатиме! Так вона в тій школі буде найкращою, але для неї самої це буде драбина, яка виде вниз - дитина не розвиватиметься, а виїжджатиме на уже здобутих знаннях. Вона взагалі може розчаруватися в нашій системі освіті, адже більше знатиме від свого вчителя, викладача...

Жодна дитина не може знати більше свого вчителя чи викладача. Тільки самовпевнеі батьки і такі ж діти претендують на всезнайство. Сама не вчитель,але мама 37 років пропрацювала в школі ,тож говорю з її досвіду.

[Lara!]

Тетянка (26.8.2008, 12:05) писав:

Жодна дитина не може знати більше свого вчителя чи викладача. Тільки самовпевнеі батьки і такі ж діти претендують на всезнайство. Сама не вчитель,але мама 37 років пропрацювала в школі ,тож говорю з її досвіду.

Погоджуюсь на 100%.
Щасливий татусю, тут є ще один момент. Я не можу з вами погодитись. "Значні знання" дитині можуть дати і у звичайній школі, і не дати у елітній. Завданням батьків обдарованої дитини є власне знайти школу, де буде цікаво. І після початкової елітної освіти (навіть найвищого рівня) цілком реально знайти звичайну середню школу, де дитині даватимуть знання на достойному рівні. А з іншого боку за наявності відповідних коштів можна знайти і приватні супер-пуперові гімназії, де працюватимуть з кожною дитиною. А щодо того, що потім не буде цікаво, бо дитина все знатиме, то "все" у даному контексті звучить смішно.

[Щасливий татусь]

Lara! (26.8.2008, 12:15) писав:

Погоджуюсь на 100%.
Щасливий татусю, тут є ще один момент. Я не можу з вами погодитись. "Значні знання" дитині можуть дати і у звичайній школі, і не дати у елітній. Завданням батьків обдарованої дитини є власне знайти школу, де буде цікаво. І після початкової елітної освіти (навіть найвищого рівня) цілком реально знайти звичайну середню школу, де дитині даватимуть знання на достойному рівні. А з іншого боку за наявності відповідних коштів можна знайти і приватні супер-пуперові гімназії, де працюватимуть з кожною дитиною. А щодо того, що потім не буде цікаво, бо дитина все знатиме, то "все" у даному контексті звучить смішно.

Тоді най буде не "все", а "багато"!
Але ви всі мене переконали, бо я чомусь саме так вважав.
Але щодо себе, то я вважаю, що потрібно навчити дитину мислити, аналізувати інформацію і розвивати память з малечку. Тобто най дитинка вчить різні віршики. Якщо це буде, то дитині буде легко вчитися, вона швидко оцінюватиме ситуцію, анілізуватиме її і робитиме правильні висновки. Вона буде кмітливою. З таких дітей був і я. Хоча мене не вчили з дитинства особливо багато віршиків чи ще щось такого. Так от мені було не важко вчитися. Не скажу, що я був відмінником, але вчився таки непогано.

Щодо знань вчителів, викладачів, то тут, на жаль, є велика проблема! До третього курсу вони для мене зробили багато, навчили любити свою професію і дали елементарні, базові знання. Але в багатьох питаннях стосовно майбутньої професії виникли серйозні проблеми. Візьмімо хоча б жанри журналістики.
У нас було два старих викладача, які були спеціалістами в цій сфері. Як тільки ми почали ті жанри вивчати, того викладача, якому було під 70 років, забрали в одну київську газету. А інший змушений був поїхати на батьківщину. Тому на замітці і інтервю, наше фахове вивчення жанрів закінчилося, була тільки суха теорія і наше намагання написати, щось відповідне жанру. А ті викладачі, що були не змогли нас навчити з простої причини, - вони всі молоді і не мали жодного стажу в періодичній пресі. Їхній стаж роботи - це по місяцю практики після кожного року навчання. Невже така людина, яка перед лекцією з книжки робить лекцію може навчити? І таких предметів, на жаль, було багато, чи точніше викладачів. Тому після 3 курсу, я вирішив набиратися знань у газетах. Фактично відтоді й розпочинається мій безперервний стаж роботи у періодичній пресі.
Тоді й були у мене з викладачами цікаві розмови, щодо певного предмету. Бо я їх просив розповісти, розповісти про певний предмет розмови з практичної сторони. Ставив цілком актуальні запитання, на які не отримував відповіді. А вони тоді були важливими, не для мене, бо я це вже вивчив з практичної сторони у редакціях, трохдневки, щоденки, а важливо для тих, хто підкорювався батьківській настанові - вивчишся дитино, а потім станеш хорошим спеціалістом. На жаль - нині це неправельне твердження, для багатьх ВНЗ, для багатьох професій.

[Viktoriya]

Щасливий татусь, рано переконали, в ваших словах є сенс :)
Якщо батьки "вундеркінда" не працюють з ним далі, не має значення самостійно чи з педагогами, то дитина зупиняється і порівняно зі своїми ровесниками, які не переставали працювати починає деградувати, бо талант, як відомо, то 99% працьовитості.

[Lara!]

Viktoriya (26.8.2008, 22:22) писав:

Щасливий татусь, рано переконали, в ваших словах є сенс
Якщо батьки "вундеркінда" не працюють з ним далі, не має значення самостійно чи з педагогами, то дитина зупиняється і порівняно зі своїми ровесниками, які не переставали працювати починає деградувати, бо талант, як відомо, то 99% працьовитості.

Вік, погоджуюсь на усі 100, сама помічала таку закономірність, але то тільки у випадках, коли талановита дитина попадала одразу у посередній клас. Тобто батьки того таланту не помічали і не намагались особливо розвивати, віддали у найближчу школу і гет не цікавляться ні викладанням, ні успіхами своєї дитини, ні загальним рівнем знань у класі. Тоді і правда, дитина потихеньку, помічаючи, що все для неї тут просто і все вона схоплює "на льоту", поки інші 250 разів зазубрюють, перестає працювати. Але татусь казав про те, що спочатку дитиною дуже переймались, обирали елітні садочки-початкові школи, а потім віддають (бо змушені віддавати) у звичайнісінький ну дуже пересічний клас. Так от, таке буває досить рідко. Якщо батьки так ретельно обирали початкову освіту для розвитку дитини і мають від того відчутні результати, то у 99 випадках зі 100, вони знайдуть відповідну і середню освіту і правильно націлять на вищу. І писала я про те, що таку достойну освіту при великому бажанні і наполегливості вони знайдуть і у звичайній школі (звичайно, далеко не у кожній і не у кожному класі), і у елітній (як не дивно, також не у кожній).

[Ніка]

Lara! (26.8.2008, 22:44) писав:

Вік, погоджуюсь на усі 100, сама помічала таку закономірність, але то тільки у випадках, коли талановита дитина попадала одразу у посередній клас. Тобто батьки того таланту не помічали і не намагались особливо розвивати, віддали у найближчу школу і гет не цікавляться ні викладанням, ні успіхами своєї дитини, ні загальним рівнем знань у класі. Тоді і правда, дитина потихеньку, помічаючи, що все для неї тут просто і все вона схоплює "на льоту", поки інші 250 разів зазубрюють, перестає працювати. Але татусь казав про те, що спочатку дитиною дуже переймались, обирали елітні садочки-початкові школи, а потім віддають (бо змушені віддавати) у звичайнісінький ну дуже пересічний клас. Так от, таке буває досить рідко. Якщо батьки так ретельно обирали початкову освіту для розвитку дитини і мають від того відчутні результати, то у 99 випадках зі 100, вони знайдуть відповідну і середню освіту і правильно націлять на вищу. І писала я про те, що таку достойну освіту при великому бажанні і наполегливості вони знайдуть і у звичайній школі (звичайно, далеко не у кожній і не у кожному класі), і у елітній (як не дивно, також не у кожній).

Я з Вами згодна. А про початкові школи скажу, це звичайно неприємно "виривати" дитину зі звичного оточення знайомих вже діток. Але тож не всі діти йдуть у різні школи. Мені здається, якщо скооперуватися з деякими батьками, бажано друзів дитини, можна разом кудись віддавати знайомих між собою діток. Навіть 1-2 знайомих діток у класі покращить адаптацію. Сама змінила школу у 8-му класі. На гімназію з англійською. Зразу затоваришувала з новенькими теж дівчатками і все нормально склалося.

[гра з вогнем]

Щасливий татусь (26.8.2008, 4:16) писав:

от мене наприклад цікавить тиака ситтуція! відлають батьки дітеок в садочки, чи платні початкові школи, де дитині закладуть значні знання! а що далі? а далі потрібно продовжувати навчання дитини у таких закладах, бо вжу у звичайних школах, інститутах, дитині буде просто нецікаво, вона те все уже давно знатиме! Так вона в тій школі буде найкращою, але для неї самої це буде драбина, яка виде вниз - дитина не розвиватиметься, а виїжджатиме на уже здобутих знаннях. Вона взагалі може розчаруватися в нашій системі освіті, адже більше знатиме від свого вчителя, викладача...

цілком погоджуюся! саме тому потрібно зважати на рекомендації вчителів, що дитина повинна знати, коли йде в перший клас. адже, якщо частина діток будуть вміти читати, а частина ні, вчитель працюватиме з останніми, а перші будуть не зайняті, їм буде нудно. зрештою, вони можуть так і не навчитися найголовнішого, що повинна дати початкова школа - умінню вчитися! інший варіант,коли вчитиль орієнтуватиметься на тих, котрі вміють читати, з його поля зору випадуть дітки, котрі не володіють цим умінням. як на мене, то до неуміння вчитися у такому випадку можуть додатися ще й стреси, проблеми з адаптацію.
тому, якщо дитина ходить у якісь групи розвитку, школу теж потрібно підбирати так, щоб дітки в одному класі були приблизно на одному рівні.

стосовно знати більше вчителя - так це і є найкращий результат! нічого поганого в цьому не бачу, якщо вчитель звісно зуміє опиратися на таку дитину, а не принижувати її за пізнавальну активність і знання.

також в темі було багато негативу стосовно самостійності у дітей.
самостійність - це дуже і дуже добре. дитячу самостійність аж ніяк не можна пригнічувати, її потрібно розвивати. так вчителям важко працювати з дітьми, котрі не бояться висловити думку відмінну від думки вчителя, але це не означає, що самостійність потірбно викорінювати, чи забороняти. кожна дитина має право на свою думку, якщо вчитель не може вести діалог з дитиною (аби дитина саме в діалозі зрозуміла в чому вона помилялася, або не вміє визнавати власної вчительсько помилки), це виключно проблеми вчителя. батькам у такому випадку доведеться дуже багато працювати з дитиною, аби не втратити такого важливого уміння - як самостійність та відстоювання власної думки!

[Viktoriya]

гра з вогнем (5.9.2008, 18:38) писав:

якщо дитина ходить у якісь групи розвитку, школу теж потрібно підбирати так, щоб дітки в одному класі були приблизно на одному рівні.

О, це все лише мрії, незнаю, як в USA, а в Україні все вирішують гроші і тому, навіть в самому "сильному" класі престижної школи діти приходять з різним початковим рівнем, що далі буде це вже питання...

гра з вогнем (5.9.2008, 18:38) писав:

також в темі було багато негативу стосовно самостійності у дітей.
самостійність - це дуже і дуже добре. дитячу самостійність аж ніяк не можна пригнічувати, її потрібно розвивати. так вчителям важко працювати з дітьми, котрі не бояться висловити думку відмінну від думки вчителя, але це не означає, що самостійність потірбно викорінювати, чи забороняти. кожна дитина має право на свою думку, якщо вчитель не може вести діалог з дитиною (аби дитина саме в діалозі зрозуміла в чому вона помилялася, або не вміє визнавати власної вчительсько помилки), це виключно проблеми вчителя. батькам у такому випадку доведеться дуже багато працювати з дитиною, аби не втратити такого важливого уміння - як самостійність та відстоювання власної думки!

Якщо домовитись про терміни, то не буде ніяких суперечок :)
Мені здалося, що ви плутаєте самостійність дитини - вміння самостійно працювати, обслуговувати себе, з вмінням дитини висловлювати свою точку зору, а про помилки...хто не помиляється, той помилка природи (с) :)
але нажаль наша система освіти побудована як раз на униканні помилок, тому головна думка, яку необхідно донести до дітей - знання важливіші за оцінки

[гра з вогнем]

Viktoriya,
те, що я знаю про сша, спонукає мене думати про домашню освіту :)
міркувала, про те, як в ідеалі, про те, за якими критеріями я б обирала школу.

самостійність я розумію комплесно, у даному контексті як уміння знаходити інформацію, і як уміння вчитися. уміння вчитися, як учіння - самостійно ставити і вирішувати задачу.
наша школа, і нажаль кредитно-трансерна система, на яку переходять усі внз дійсно орієнтується на оцінку, а не на знання :(

[Viktoriya]

гра з вогнем (5.9.2008, 23:23) писав:

Viktoriya,
те, що я знаю про сша, спонукає мене думати про домашню освіту :)
...

О, домашня освіта :) коли наша вчителька заявила, що знання у нас на найвищому рівні, я зрозуміла: "усьо, гаплик, на школу розраховувати не приходиться" :(

[Марго]

все про гімназії та платні супер-пуперські школи, невже діти в звичайних загальноосвітніх школах не вчаться?? адже більшість батьків не мають можливості віддавати дітей до "крутих" шкіл....