[NaTa!]

Як багато тут говорять про те, що не можна робити під час вагітності, стільки забобонів... І ті, хто пише, що ніби не вірить в забобони все-таки певних прикмет притримується. Але тема не про це. Ця тема для тих, хто все таки не просто пасивно чекав на появу малюка, а показував йому це своїми вчинками, покупками, ремонтами і іншим.
Почну з себе. Я після першого УЗД, яке підтвердило мою вагітність відразу пішла в аптеку і купила пляшечку для годування і пустишку, аби малюк знав, що я його чекаю. Смішно було коли аптекарка питала "Вам пустишку якого кольору?", я розгубилась - "не знаю", вона - "ну вам для хлопчика чи дівчинки?" думаю вона не зрозуміла б і на це питання відповіді "не знаю" тому я швидко випалила "давайте зелену..." уявляю які в мене були великі очі під час цієї розмови. А ще дуже любила ходити і вишукувати в "Планеті" речі для дитинки. А коли прала, прасувала і перескладувала їх, то сповнювалась такими позитивними емоціями... Думаю всі ці підготовчі етапи зробили лише позитивний вплив, набагато позитивніший ніж страхи зробити щось не так чи не робити взагалі. А ще вишивала подушечку для малечі, перешивала балдахін, бо купила не зовсім такий як хотіла. При цьому спілкувалась з доцею, розказувала що роблю і яких це кольорів. А як це було у вас? По чому малюк знав, що ви його чекаєте? Знаю дехто навіть ремонти робить... А ви?

[Щасливий татусь]

NaTa! (16.7.2008, 15:52) писав:

Як багато тут говорять про те, що не можна робити під час вагітності, стільки забобонів... І ті, хто пише, що ніби не вірить в забобони все-таки певних прикмет притримується. Але тема не про це. Ця тема для тих, хто все таки не просто пасивно чекав на появу малюка, а показував йому це своїми вчинками, покупками, ремонтами і іншим.
Почну з себе. Я після першого УЗД, яке підтвердило мою вагітність відразу пішла в аптеку і купила пляшечку для годування і пустишку, аби малюк знав, що я його чекаю. Смішно було коли аптекарка питала "Вам пустишку якого кольору?", я розгубилась - "не знаю", вона - "ну вам для хлопчика чи дівчинки?" думаю вона не зрозуміла б і на це питання відповіді "не знаю" тому я швидко випалила "давайте зелену..." уявляю які в мене були великі очі під час цієї розмови. А ще дуже любила ходити і вишукувати в "Планеті" речі для дитинки. А коли прала, прасувала і перескладувала їх, то сповнювалась такими позитивними емоціями... Думаю всі ці підготовчі етапи зробили лише позитивний вплив, набагато позитивніший ніж страхи зробити щось не так чи не робити взагалі. А ще вишивала подушечку для малечі, перешивала балдахін, бо купила не зовсім такий як хотіла. При цьому спілкувалась з доцею, розказувала що роблю і яких це кольорів. А як це було у вас? По чому малюк знав, що ви його чекаєте? Знаю дехто навіть ремонти робить... А ви?

А я почав робити ремонт і пралку купив! Решта все після народження. Але до народження дуже багато всього обдумував, що ще треба, щоб було всім комфортно. Та так обдумував і бігав, що забув завчасно, купити квіти тещі, а купив тільки дружині. А для чого квіти ще й тещі? Ото ж бо й воно, що я дружину і Катруся з пологового забирав саме на 8 Березня. :D

[yevgeniya]

Я як тільки дізналась про вагітність мені одразу хотілось все купувати для дитинки, але чоловік настояв щоб я почекала поки дізнаємось стать дитинки… И тому на початку я купила тільки пінетки…
Але на УЗД ми так и не дізнались хто буде хлопчик чи дівчинка и тому десь з 20 тижня я почала купляти речи для дитинки нейтрального кольору!!!
И дійсно це дуже приємно, мене просто переповнювали позитивні емоції!!!

[Sonya]

Як на мене, то готовність зустрітись з малюком найголовніше проявляється власним внутрішнім станом та комунікацією з майбутньою дитиною. Звичайно, і мені аж кортить купувати гарний одяг, візочок, ліжечко і інші гарнюні причандали для немовлятка. І лад в квартирі додатковий буде робитись (хоча чоловік каже, що немає куди вже далі :D ), місце для колиски і комод для речей звільнятись, проте...

Внутрішній спокій і якесь зачароване сприйняття всесвіту навколо та всередині, прогулянки на самоті (проте насправді вже вдвох з малюком) і довгі внутрішні розмови з ним на темат сенсу буття і що значить його поява в житті його батьків, спільна вечірня сімейна молитва за щасливий перебіг вагітності та легкі пологи, читання казок майбутнім татусем, коли його рука лежить на моєму лоні і прислуховується до чергового руху нашого первістка, спільний перегляд мульфільмів на вихідних у кінотеатрі серед купи дітлахів :), спільні відвідини йоги для вагітних, коли ми разом медитуємо і уявляємо себе вже втрьох, і ще сила-силенна речей, котрі дають нам зрозуміти як ж сильно ми прагнемо зустрічі з нашим малюком, а йому - наскільки сильно його прихід чекають тато і мама

[Аліска]

Sonya, супер, ви молодці;) Це все таке рідне і чудове і зрозуміле лише нам вагітним матусям ну і татусям. Мені неймовірне задоволення приносять покупки для малечі, переглядаю по кілька разів, мама вже сміється:), а чопчики малесенькі поклала і любююся ними, як гляну одразу настій піднімається:)

[Антік]

Звичайно, очікування малюка - це не тільки підготовка в квартири, купівля необхідних речей, це перш за все зміни в духовному плані: змінюються пріоритети, цінності, мислення, стиль життя, світ стає іншим! І ти нарешті розумієш, що збагнула сенс всього твого життя: народження дитини...

[Томашка]

Для нас вагітність дуже бажана! Тому ще задовго до того як ми про неї дізналися почали готуватися до зустрічі з малюком. Це були розмови, мрії, плани. Намагаємось уявити, як зміниться наше життя, на кого буде схожий малюк, які якості він перейме від мами, а які від тата. Звісно це все нічого не
Головне, що ми зробили в матеріальному плані - це продали комп’ютер і купили ноутбук, таким чином звільнивши місце для дитячого ліжечка в спальні.

[MoonRise]

Привіт усім! Щойно натрапила на родинний форум "Малеча", переглянула і мені сподобалось тепле спілкування, поради, відповіді...
Ми чекаємо дитинку в нашій сім"ї, вагітність бажана... Дійсно виношуючи маленьке в собі, жінка повністю змінюється, дивиться на все по іншому, переосмислює своє життя, а також вже несе відповідальність за ще одну людину Так що ще трішки і наша сім"я буде повноцінною, а головне прийде радість, яку ми так чекали!

[Каріна]

А я мов збожеволіла, накупила купу ниток, сижу і в'яжу, в'яжу, то якісь пінеточки, то штанішки, кофточки, задоволення море!

[manana]

Коли ми взнали про нашу вагітність, одразу почали робити ремонт на новій квартирі. Планували переїхати до народження донечки, але по часу не встигаєм і доведеться почекати ще місяць-другий.
Але насправді почала себе відчувати мамою, коли маля почало копатись в животику, це незабутні відчуття!!! До цього часу я напевно б скупила все, що можна для дитинки, але чоловік стримує (вирішили купити те, що треба в пологовому)

[kshusya]

В нас теж багато чого помінялось в житті з очікуванням лялі, а почала читати книжки всякі про вагітність, про виховання дітей, засиджувалась на роботі на вашому форумі, не стільки може писала чи додавала коментарі, скільки читала читала шо пишуть вже мамочки з досвідом. Зараз теж потихеньку якшо мона так сказати :D скупляю речі для малечі, підшуковую калясочку і ліжечко, постіль от надумала шити сама, переконали мене шо ковдрочка не є дуже необхідна, краще купити якесь махрове покривало більшеньке, ато дитятко буде рости і вже привикати до свого одного, а не до маленької ковдрочки(яка з часом стане мала), та й покривало мона буде взяти всюди зі собою(ну це мона особиста думка), речей мені вже купу понаносили, от перепираю прасую, довольна така як бачу ті маленькі повзуночки розпашоночки. А ше зараз вернулась до мого старого захоплення вишивкою, вже навишивала купу дитячих картинок, залишилось тіки оформити. Одним словом поділяю захоплення інших в період вагітності, от тільки до ремонту ми не дойшли, все таки його минулого року робили, а от до перестановки вже руки потихеньку доходять, хочеться шоб все було зручно і під руками коли малеча появиться на світ, вже шось так хочеться побачити її

[Dalla]

Я як дізналася про вагітність, то відразу почала скуповувати різну літературу про майбутніх мамочок. Дуже піднімає настрій. З малечею постійно спілкуюсь, що теж мене дуже радує.
Хочеться купляти вже одяг, але стримую себе доки не дузнаємось хто в нас буде.
Дуже люблю вязати, але за роботою немає коли, надіюсь зайнятись цим в декреті.
Також неймовірно допомагає цей сайт. На роботі в мене він завжди відкритий. І коли добряче попсують нерви - відкриваю сторінку і читаю, читаю, читаю. Дуже заспокоює.
Велику дякую засновникам за нього.

[Rusja]

Я також не вірю в забобони і накупила чимало речей маленькому... то ж я ка радість і задоволення для мами, а тим більше для дитинки, вона ж відчуває, що це ВСЕ ДЛЯ НЕЇ!!!! А також робимо власне опалення в квартирі, дякуючи карапузу, бо ніяк не можемо зробити це вже 2 роки, а тепер стимул, та ще й який!!!

[Юся]

Ой, что то со мною не так=))
Я стала странной: я срочно собрала пакеты в роддом, постоянно вымываю квартиру, не могу усидеть на месте и минуты, перелаживаю с места на место детские вещи, умудрилась поменять шкаф, стол, окна в комнате за 5 дней=))Мой муж меня боится=))Говорит что я его пугаю своим поведением, как буд то вот вот рожу=)))Да и боли в спине появились весёлые, и сокращения матки более сильные=))
Оййййййй!!!!!!!!!!!!Что то я и боюсь и радуюсь=))

[Dalla]

Юся (25.9.2008, 10:01) писав:

Ой, что то со мною не так=))
Я стала странной: я срочно собрала пакеты в роддом, постоянно вымываю квартиру, не могу усидеть на месте и минуты, перелаживаю с места на место детские вещи, умудрилась поменять шкаф, стол, окна в комнате за 5 дней=))Мой муж меня боится=))Говорит что я его пугаю своим поведением, как буд то вот вот рожу=)))Да и боли в спине появились весёлые, и сокращения матки более сильные=))
Оййййййй!!!!!!!!!!!!Что то я и боюсь и радуюсь=))

Та це ж класно!!!!!
Скоро, менш ніж за місяць, наша держава поповниться ще одним маленьким чудом.
Щиро рада за майбутню мамусю.

[Krizia]

Юся (25.9.2008, 10:01) писав:

Ой, что то со мною не так=))
Я стала странной: я срочно собрала пакеты в роддом, постоянно вымываю квартиру, не могу усидеть на месте и минуты, перелаживаю с места на место детские вещи, умудрилась поменять шкаф, стол, окна в комнате за 5 дней=))Мой муж меня боится=))Говорит что я его пугаю своим поведением, как буд то вот вот рожу=)))Да и боли в спине появились весёлые, и сокращения матки более сильные=))
Оййййййй!!!!!!!!!!!!Что то я и боюсь и радуюсь=))

Юся, в мене аналогічна поведінка,десь починаючи з Вашого терміну, а може й раніше і досі :D вже перемиваю дім напевно по третьому разу,всі домашні від мене в шоці,кажуть, що мені напевно пора на роботу або в пологовий,а то енергію нема куди дівати :D :D так що всі ми напевно такі майбутні мамочки удачі Вам,такої ж енергії надалі та легких пологів

[Julian]

NaTa! В нас з тобою дуже схожі історії впринципі ідентичні. Я від коли взнала що вагітна, одразу почала купляти дитячіречі спочатку нейтральні а тепер купляю і на дівчинку і на хлопчика (хоч ще незнаю хто буде). Але саме перше що я зробила це купила набір (шапочка і тьопікі), сосочку (також зеленого кольору) і іграшки.Таким чином я вирішила привітати свого чоловіка на день народження, прийшлось навіть зачекати 2-а тижні (дуже важко мені тоді було тримати маленьку таємницю) щоб він запамятав цей подарунок!!! Наступну покупку збираємось придбати кухонний комбайн, який буде нам потрібний. А також покупляти меблі у нашу спальну яку ми будем ділити з манюньою.

[Юся]

Сегодня ходила к доктору который будет принимать у меня роды, он зав. глав врача нашего городского роддома=))Посмотрев меня на кресле, сказал что я не дохожу до 21.10, а рожу где то числа до 14=))Манюнька опустилась головкой очень низко уже=))Ещё сказал что доця будет маленькая=))Так что я теперь морально готовлюсь к тому, что втреча очень и очень скоро=))

[Юся]

Доктор сказал что рожать буду после 14 числа, манюнька будет до 3 кг=)
Что то самочувствие 2 дня ужасное: тошнит, голова кружится....Чем ближе к родам - тем больше паники!!!!!!!!!!!!!Я боюсь ужас!!!!!!!!!!!!!!!!!Вы первые кто это слышите, мой муж думает что мне не страшно, но я просто красиво притворяюсь....Ещё на выходных порвались пакеты что в роддом собрала(упали со шкафа прям в кучьку мусора)...так что всё опять сохнет, пакетов нет, ничего не собрано...и мне страшно...паника жуткая!АААААААААААаааааааааааааа

[Lovejolli]

Я також вже встигла купити манюні носочки, точніше їх придбав чоловік після роботи, мені було дуже приємно, а на рахунок книжечок про вагітність, то не всі вони піднімають настрій, мені, навпаки попались якісь моторошні, аж не знаю що робити, чи читати далі чи не брати в руки.