У кожної історії є початок і ніколи немає кінця....є лише новий початок
І так, було вирішено, що різниця між малечою має бути не великою....народжувати планували разом ..... як вирішили, так і зробили :) Доні був 1 рік 1 місяць як я завагітніла - і я знала, що 100 % буде хлопець!
Перших декілька місяців дуже нудило, до ЖК я звернулась на 4 місяції, тоді ж перестала годувати доню груддю бо мала досить вагомі відчуття болю в них. Дуже переживала, щоб вагітність пройшла без попадань до лікарні - мої молитви були почутті

вагітність пройшла чудово. Дату пологів ЖК ставила на 12 листопада. Моя мама була викликана на допомогу, щоб у випадку початку пологів було на кого лишити манявку (так як першу дитину я народила на 2 неділі раніше від дати яку ставила ЖК) і приїхала до Києва в перших числах листопада. Всі мабуть добре пам'ятають, що осінню був введений карантин і я дуже сподівалась, що до дати народження сина він буде знятий (через нього парні пологи не дозволялись)...

як не досадно - карантин не відмінили....
Настало 12 листопада.....я не народжую

13 я ще пішла в консультацію на запланований огляд, так як я уже переношувала в ЖК дали направлення до роддому, сказали, що до них уже можу не приходити і якщо почнуться пологи їхати в роддом
19 листопада - синулі там видно до вподоби :)
20 числа (п'ятниця) телефонує врач з ЖК : "Ти ще не народила?" "Ні" - кажу "не народила"

Після чого було сказано, якщо на вихідних пологи не почнуться то більше дома не сидіти, а відправлятись в понеділок до роддому. Вихідні пройшли, в понеділок чоловік не зміг мене відвезти.... поїхали у вівторок 24 листопада...Ах да, роддом № 2 ні з ким з врачів домовленості не мали. Мене оглянули, ще раз перерахували дату народження (якщо рахувати від місячних, я дійсно 2 неділю як переношувала, якщо від дати зачаття, від якої я рахувала то все нормально...йшла 40 неділя) і відправили в палату - де доречі я не одна переношувала :)
В 3 часа ночі я проснулась від болю в поясниці.... біль почала набирати переодичності... перейми..почалось.... пішла будути медсестру. Медсестричка з виглядом на обличчі "Всі ви думаєте, що почали народжувати" пішла шукати лікаря. Лікар мене оглянула на кріслі і сказала збирати речі і спискатись до родзалу. Мене неоднократно перепитували хто мій врач - з ким домовлялась, що це почало аж дратувати.
В родзалі готувались до народження, ще 2 рожениці

мене відвели до ліжка, де я мала чекати своєї черги .....
Синуля мучив мене 4 години, коли почались потуги мене почали переводити з ліжка (яке виявилось з реанімації і для народження не підходить) на стіл в іншій кімнаті...

ноги тремтять, йде потуга, а мені потрібно ще викарабкатись на цей стіл... Збіглась "купка" врачів, разом покричали, я від болю, врачі на мене....і через декілька хвилин о 7 годині ранку я зустрілась з синульою

- вага 3400 кг, ріст 52 см. Його поклали мені на живіт, а потім понесли вмивати, одягати, а мене почали "штопать" - як я це не люблю
З роддому мене забрав чоловік на 2 день, бо в них було мало місць, тому виписували бистро. В дома нас зустріла доця і дуже радісно заглядала до братика зі словами: "Ляля"
Незважаючи на всі до болю неприємні моменти зараз я маю 2 чудових янголятка

тато-мамині сонечка!!!
А ось так я народжувала першу дитину :
Annavi (29.2.2008, 18:12) писав:
Почну з того, що моя вагітність протікала не дуже безхмарно, на 8 місяці я майже місяць пролежала в лікарні з загрозою передчасних (була двічі кровотечі), однак все обішлось, мене виписали додому на 35 неділі. На 38 неділі ЖК мене направила в роддом, бо моя манюня була в сідничному передлежанні, а це є паталогія, а з нею кладуть в стаціонар за 2 неділі до дати пологів. От 4 січня мене чоловік завіз до роддому. Я здала аналізи, зробили УЗІ, монітор...одним словом приготувалась 2 неділі просидіти в роддомі. Але не тут то було. В 11 годин вечора у мене відішли води, коли діжурний врач дивився на кріслі було відкриття на 4 пальці, мене відправили збирати речі, робити клізму і в родзал. В 23:45 я уже була в родзалі, де мене знову поклали на крісло дивитись прогрес (уже правда у мене були досить періодичні перейми). Дивився правда інший врач (в порівнянні з першим (помню лише що звати його Віталій

він же ж і приймав пологи) досить боляче зробив огляд

) Після нього мене знову дивися Віталій у якого під час огляду прозвучала фраза: "А де ділась шийка матки?!" Коли огляд закінчився я спитала чи можна вставати на що акушерка відповіла: "Куда вставати, будем народжувати!" А я ще розраховувала пострибати на м'ячику

.. З двінадцятої години у мене схватки стали супроводжуватись потугами....а в 00:30 я народила донечку. Зробили 1 розріз (так як доця виходила на цей світ попцьою) щоб голівці було легше народжуватись.
Ярославку поклали мені на живіт..і відразу забулось як боляче (хоча і досить швидко) було народжувати... Мені зробили шов, а через 2 години перевели у післяпологове відділення.... найбільше переймав шов.. навіть через 6 годин після пологів я не могла ще рухатись не говорячи проте, що 2-3 неділі не можна було сідати.
Отак прошли мої пологи...тепер у мене на руках маленьке диво, наша з татком радість.
Всім дякую за увагу!!!