Допомога
Про дитину ми з чоловіком говорили ще до одруження, обоє дуже хотіли хлопчика, навіть ім’я нам подобалось однакове для дитини – Владислав. І от наше весілля, потім пів року «медового місяця» і я зрозуміла, що мені хочеться вже не просто жити для себе та чоловіка, а жити для нашого малятка!!!! Уже через місяць в мене була затримка, та тест нічого не показав… а я ж знала, що в мені вже живе моє малятко, я це відчувала. Тому не гаючи часу я пішла до лікаря, який підтвердив, що у мене 3 тижні вагітності! Це було таке щастя!!!!!!!
Вагітність протікала без жодних проблем (для мене). Хоча мій лікар не раз хотіла покласти мене на збереження через високий тиск. Чомусь з самого початку я була впевнена, що в мене буде хлопчик. Я не могла дивитись на солодке, я хотіла кислого, солоного, дуже хотіла Мартіні!))) Та вже на другому УЗД сказали, що в нас дівчинка, а третє це підтвердило. Чесно кажучи, спочатку я навіть засмутилась трішечки, адже весь час зверталась до животика «Мій синочок, мій маленький!». Та потім навіть зраділа, що першою в мене народиться помічниця!
І от 8 січня мене все таки вирішили покласти на збереження, бо тиск все більше зашкалював. 12 січня в мене почали підтікати води, а вже на вечір з’явились перші перейми. Біля 2ї ночі перейми ставали все сильнішими, та відкриття матки не було зовсім. Я попросила в лікаря, щоб приїхав чоловік (адже це була субота і було багато вільних палат). Лікар спочатку почав говорити, що ще рано, чого він буде їхати, нехай спить.. та потім погодився. До ранку чоловік пробув біля мене, завдяки чому і перейми переносились легше. В 7 ранку мені поставили систему і пішов процес… Чесно кажучи, я вже не пам’ятаю на скільки боляче мені тоді було, та акушерка сказала, що аби я до вечора народила. На що я відповіла, що мушу народити до обіду, бо більше не витримаю. Так і сталось…в 13-20 ми почули перші крики своєї красуні! Правда кричала вона хвилинки 2, а потім заснула так солодко-солодко! Яке це було щастя для нас, чоловік не міг в родзалі надивитись на донечку (як і я). Народилась крихітка вагою 3200г і 50см зростом.
З ім’ям ми довго не тягнули, а вирішили, що ми так хотіли Владислава, що донечку назвемо Владиславою.. Владкою.. Владусею.
Перші пологи у мене пройшли на стільки легко і так швидко забулись (ще до виписки з поогового), що вже через півтора роки ми з чоловіком захотіли синочка. Та я дуже хотіла, щоб друга моя дитина народилась на осінь, тому з зачаттям вирішили почекати до зими. В неті я вишукувала різні календарі для визначення статі дитини, адже так хотілось сина! Хлопчик по всім календарям у нас мав вийти, якщо його зачати в січні.. Так і сталось, як по замовленню! В січні я знову завагітніла (як раз перед Днем народження нашої донечки). Друга вагітність виявилась взагалі безпроблемною і для мене, і для лікаря. Мене не турбувало зовсім нічого.. навіть тиск. Чоловік лише не міг дочекатись, коли УЗД покаже стать дитинки.. І от на 24 тижні наш хлопчик показав нам усе, що міг!))) В чоловіка посмішка з лиця не сходила дня 3!))))
За тиждень до пологів у мене чомусь почав нити живіт біля пупка.. я відразу пішла до лікаря і та сказала, що краще полежати в пологовому до пологів під наглядом лікарів. Ми вирішили, що це буде безпечніше. Єдине за що переживала це те, як моя донечка буде без мене стільки часу. Та їй дуже сподобалось у бабусі, та й до мене її щодня привозили.
Знову таки (як і за Владою) у мене почали підтікати води, та перейм не було. В п’ятницю зранку черговий лікар вирішила,що буде краще поставити стимуляцію. Та й система не допомагала, за 2 години живіт тільки трошки нив і все. Завідувач пологового, оглянувши мене, сказав, що вод у мене ще вистачає і з родзалу відправив мене назад в палату, щоб я чекала, коли перейми почнуться самі. Мені плакати хотілось в той момент страшенно! Адже я так надіялась що от-от народиться моє чудо.. а тут ні….. Ще й додому на вихідні відпустити не захотіли, а в нічну зміну мав бути лікар, якого я сильно боялась, бо він такий весь великий і на Шрека схожий.))) Не дарма я його так боялась, бо тільки він заступив на зміну, як у мене почались легенькі перейми… до 21-00 вони стали болючіші і я зрозуміла, що до ранку не дотягну, коли прийде інший лікар… прийшлось здатись! Оглянувши, лікар сказав, що пора в родзал – відкриття 5 пальців (а коли я ще й зрозуміти не встигла). Визиваю чоловіка.. той в шоці, бо ж виходив в 18-00 від мене і нічого не було ще. Правда перше, що чоловік сказав, прийшовши в пологовий : «Ти могла хоч одну дитину почати родити зранку, щоб я міг виспатись перед цим?!» Ага.. йому смішно.. а в мене перейма за переймою. Правда так тривало не дуже довго, адже десь в 12-30 ночі зайшов лікар і сказав, що вже можна народжувати… Пару потуг і в 1-00 наше янглятко за нами!
Вага 3450, зріст 51см. Чоловік весь світиться від радості і відразу роздивляється нашого хлопчика – на кого ж він схожий? Ніс і вушка приплюснуті, губа бантиком і задерта доверху… смішнючий такий, та такий довгожданий і бажаний!!!!!!!!!Скажу чесно, що хлопчики даються важче! В плані потуг.. за донечкою я й не поняла, коли народила, а от за малим трохи помучилась (хоч і не довго).
Зранку привели донечку до мене. У діток було кохання з першого погляду – Владуся довго обіймала свого маленького братика, а той тільки серйозно дивився на неї своїми синіми очима. Цей момент осів у мене в пам’яті на все життя, адже що може бути прекрасніше, коли поруч з тобою коханий чоловік і двоє чудових діток!!! Синочка ми назвали Станіславом, хоча спочатку думали назвати Романом. Доця потім ще місяць його називала Рома-Стасік!))))
Пройшло уже 10 місяців від пологів, та до цих пір я їх згадою з посмішкою! Адже немає прекраснішої миті, ніж коли ти чуєш перші крики свого чада та притуляєш його до себе! Біль швидко забувається, а радість залишається з нами на все життя!!!!!
Зараз моє серце радується, коли я дивлюсь на своїх пташенят! Які ж вони у мене прекрасні!!!! З чоловіком подумуємо і про третє.. та через років 8!
Ну і на останок покажу вам своїх діточок, які вони у мене уже дорослі!
! Читала її з легкістю та посмішкою, бо після такої розповіді пологи здаються відпочинком 
. Здоров'ячка вашим пташенятам та усій вашій родині, і нехай діточки вас тільки радують своїми досягненнями 
.
Доречі гарні імена для диточок вибрала 
Бажаю щастя і здоровья діточкам !
