Я: давай одружимось
Він: Давай.
Я: я серйозно.
Він: коли?
Я: 18 липня, на твоє день народження
Він: добре.
через пару днів..
я на роботі. Схвильований П’єр прибігає і шось ховає в руці... стає на коліна, відкриває шкатулку з ПРЕКРАСНИМ колечком і питає:
-Ти вийдеш за мене?
-Так.
18 липня 2009 року
Розписка в РАГСі. закохані до бестями....
19 липня 2009 року
Зранку я так чекала шоб скоріше пройшов час... шоб вже закінчилось то наше весілля, урочиста частина святкування і церемонія в церкві... зато відірвалась на славу...
десь в серпні
-Коханий, я хочу дитину.
-Почекай, погуляй трохи, сходи на дискотеку з дівчатами, ше встигнеш, тобі тільки 19.
- Я не для того виходила заміж шоб гуляти.
десь в кінці вересня, п’ятниця
затримка тиждень. треба йти за тестом
на наступний день зранку
-Коханий, ти спиш?
-Нє, шо таке?
-Я зробила тест
-І шо?
Мовчу, швидко дихаю, незнаю як сказати...
-Ти вагітна?
-Угу.
-Йди до мене, сонечко. (обійняв, гладить животик). Ти будеш гарною мамою.
через тиждень, понеділок, ранок
-Коханий в мене кров пішла...
ноги підкошуються, спираючись на його руки йдемо в лікарню недалеко від дому. Лікарка навіть не оглянула, поговорила з чоловіко збоку а потім сказала шо УЗД не працює, треба їхати на Джамбула. Від болю в мене темніло в очах. постійно хотілось в туалет. ми вийшли з поліклініки, ловили таксі. я спитала шо казала лікарка. чоловік перше не хотів говорити...
-Сказала, шо жаль шо нема УЗД, а то би зразу зробили чистку..
Я втратила свідомість. Прийшла до себе вже в таксі. На Джамбула була черга, і ми пройшлись до Медика, де я ходила до гінеколога. Страшно було так... зробили УЗД і я від щастя чуть не пригала - серце дитини билось, кровотеча була не з матки, а з сечового міхура... виявилось пішов пісок. приписали 3 прийоми таблеток і 2 тижні відпочинку і відправили додому.
8 червня, 36 тиждень вагітності, останнє УЗД
-Так, добрий день. Лягайте....УГУ, значить, який в вас термін, 40?
-Ні, 36
-Ее, 40 тиждень і десь 5 день. Головка опустилась, зафіксувалась, сьогодні-завтра народите:)
-
9 червня, ранок
На огляді у лікаря на Джамбула.
- Ну,Оленка, хочу вас попередити, я з 11 числа в відпустці, якшо доти не народите, мусите домовлятись з іншим лікарем.
-Добре.
9 червня, вечір
Я вдома, сижу на малечі:)
Захотілось в туалет... і тут раптом шось потекло... багато... не звідти, звідки могло би..
-Алло, Михайло Павлович, в мене води відійшли.
-Їдь в роддом до чергового, я її попереджу. Певно сьогодні будем родити. я буду через 15хв.
Чоловік в Стрию, буде не скоро. Приїзжає наш друг Андрій, відвозить в роддом. Там його сприймають за мого чоловіка. коли сказала шо друг сім’ї багатозначно переглянулись і розсміялись. Ми підтримали жарт:) Ну, зробили клізму, передягнулась, приїхав лікар, сіли в ліфт і поїхали в родзал. Поставили капельницю бо не було схваток, стимулювали. Попросила шоб впустили чоловіка. Він прийшов в повному наборі вдягнутий - такий смішний шо я аж з мяча чуть не впала. Акушерка хороша тьотя принесла чаю з печивом...
Минала 1 година...схватки ставали сильнішими, але ше терпимі...в 3 ночі вже криком просила обезболення. Дали. Не дуже помогло. ледь не зламала капельницю лівою рукою:) чоловік сидів весь час біля мене. в 4 годині мені вже було ну дуже важко, прийшла акушерка.
-Сильні схватки?
-Та, дуже
-Нє, то ше не ті.
І пішла. Ну добре. я вирішила себе заспокоїти
-Ну зато я зможу ходити на каблуках
Схватка, дихання...
-..і носити обтягуючі джинси..
схватка, дихання
-...і обтягуючі футболки..
схватка, дихання
-..і мене не болітиме спина...
схватка, дихання
- ...і ноги
схватка, дихання
-... і я нарешті побриюсь ТАМ!
Крик. пішли потуги.
-Кажи хай роблять кесареве, бо я здурію!
-Ти шо, давати 800$ за кесареве???
4:45 прийшов лікар і каже
- Ну, Оленко, давайте будемо родити
-А куда діватись? не порошу ж його вийти звідти:)
пару заходів по 3 потуги і я вибилась з сил.
- Оленко, дивіться, вже чубчик видно!
Я як побачила де тільки сили взялись. Один захід і акушерка тримає мого ....синього хлопчик! пуповина була обмотана і ше й вузлом. добре шо акушерка вчасно помітила і він не затягнувся тугіше.
Стало так легко, я перебувала в стані легкої ейфорії... чоловік стояв поруч, гладив мене по голові і казав- я знав шо ти сильна, ти молодець.
Так 10 червня в 5:15 ранку разом з першими пташками народився мій синочок Вовчик вагою 3052 г і ростом 51см.
І зараз коли дивлюсь на це миле личко, розумію - ніяке гуляння, дискотеки, моря та тому подібне не приносить такого щастя...

Допомога
































































