[Nattik]

Сьогодні була на батьківських зборах в садочку - директор дуже рекомендувала підписати чи не весь дитячий одяг. От я сиджу і думаю - вишивати я точно не буду, писати ручкою - після прання виблякне, та й вигляд не дуже. Гугл на запит name labels видав купу сайтів, де можна замовити симпатичні бірочки, але то все не в нас, отже недешево і тільки латиницею

А ви підписуєте своїм діткам одяг ( в садок, школу і т.п.)? Поділіться, будь ласка, перевіреними засобами.

[Елла]

Цікаво чим аргументувала директор оце підписування? Щоб не плутати одяг чи щоб діти не губилися?
Думаю, верхній одяг можна підписувати. Ми маємо кілька курточок з такими лейбами, то я відразу підписала.
Не уявляю як по цій логіці підписати шкарпетки, колготи чи кофточи і основне для чого. Діти дуже добре знають свій одяг і своє взуття, і ніколи його не переплутають з чужими речами. Принаймні у нас в садочку такого жодного разу не було.
В будь-якому випадку іменні бірки це добре, але в межах розумного. Ще можна нашивати просто іменну букву, так, певно, легше.

[Nattik]

Елла (28.7.2010, 23:28) писав:

Цікаво чим аргументувала директор оце підписування?

Кажуть, "для порядку", бо діток багато ( в нашій ясельній групі 25 ), і вихователям важко запам"ятати, де чиї колготки, а дітки в 2 роки ще часто-густо і говорити добре не вміють, не те щоб впевнено розказати де їх речі. Рідко, але буває, що і наплутають щось...
Думаю, бірки більше потрібні, щоб знати кому повернути чужі колготки/майку, як ваша дитина в ньому прийде домому

[Елла]

Не знаю чи добре придумала. Але прийшла до мене ось яка ідея:
наклейку для одягу можна виготовити на замовлення. До прикладу, виготовляють наклейки на весільне шампанське, то, мабуть наклейки на одяг то теж для них не проблема. Як буде попит, буде й пропозиція. Інша справа якої якості ті наклейки, чи воно не розмокає при пранні. А наклеювати у взуття то взагалі не проблема, перемо ми його не так часто як одяг.
Одним словом треба поцікавитися

[oka]

Верхній одяг також часто купляю вже з бірочками - то їх підписую. А іньший одяг - в роздягальні групи є спеціальна коробка куди сткладали "безіменні" речі , час ві часу туди заглядаєш і знаходиш свої. Ще можна помітити кольорової ниточкою всі речі

[Панна Ганна]

До питання, навіщо підписувати одяг... Краще підписувати. І не тільки одяг... Я ще зі свого дитинства добре пам,ятала випадок, коли у дефіцитні дні кінця Союзу, у наше місто завезли дитячі макосини, і вся група на ранок з,явилася у однаковісінькому взутті, яке ввечері ледь попарували і повзували на дітей, а на ранок попідписували всім, бо інакше взування на прогулянку перетворювалося на пекло і сльози...Але то було колись! Коли я підписувала речі своєї малої, то думала, що в мені спрацьовує пам,ять про той випадок і все, але... Моя старша у ясла ходила зрідка (було з ким бути вдома), але мала там все, що годиться. І от одного ранку я знаходжу у шафці своєї дочки замість однієї пари босоніжок дві і однаковісінькі! Як мені пояснила вихователька, у групі надлишок дітей, тому до Оленки у шафку "підселили" новеньку... Хто ж знав, що єдині дві пари босоніжок з дитячого фірмового магазину зустрінуться у місті(!) у одній шафці ясел, яку поділять між двома дівчатками з однаковим розміром ноги! Добре, що взуття моєї доні було підписане!
Що до способу, то я користувалася простою ручкою, писала ініціали і нічого не вигадувала. Якщо чорнило вимивалося (а для цього треба дуууже постаратися!), то просто поновлювала напис. Звичайно, сучасні бірочки були б гарнішими, але, якщо вони за якихось причин не є доступними, дідівський метод теж підійде!

[Костина мама]

У нас в садике сменную обувь (тапочки) подписывали на подошве, а за одежду ничего не говорили, но мой малой в 2 годика знал все свои вещи наизусть и если ему что-то чужое захочешь одеть то это будет ооооооочень трудно, а то что воспитатели могут взять со шкафчика твою вещь и одеть другому ребенку это да, а потом сами не помнят у кого они брали, у моей кумы так шорты каждую неделю уходят, и еще у меня возникает такой вопрос неужели родители не видят что их ребенок в чужих вещах и не могут обратно в садик принести их мы забыли в садике пакет с вещами (мы уже в садик не ходим, потому что часто болеет) так этого пакета уже через неделю не нашли, (а там полный комплект был - трусики, колготки, тапочки, бриджи и кофточка)

[Кохавит]

тапочки у нас подписаны (хоть у детей и нет одинаковых), верхняя одежда - покупаю с бирками, там и подписываю. За все время только один раз нашу кофточку одели другому ребенку. Ребенок сказал что то его (воспитательница была не наша - подменяла). Когда-то работа в детском саду то обязательным условием было: на трусиках и маечках (футболочках) должны били быть вышиты цифры от 1 до 5 (сколько дней недели) чтобы ребенка переодевали в чистое каждый день. Воспитатели строго следили чтобы в среду (например) у всех была цифра 3. Медсестра тоже проверяла каждый день. Запасное белье в шкафчике должно было тоже пронумеровано.
У нас в группе 15 деток, поэтому нам не ставили требований подписывать одежду. Если ребенок облился или еще что, то они раздевают ребенка - платьице стирают, вешают сушить, а когда я приду - то мне отдадут еще и извинятся если не успеет высохнуть. Грязные носочки переодевают и тут же ложат в шкафчик. Так что проблем с одеждой нет

[Nattik]

Панна Ганна (29.7.2010, 6:41) писав:

Хто ж знав, що єдині дві пари босоніжок з дитячого фірмового магазину зустрінуться у місті(!) у одній шафці ясел, яку поділять між двома дівчатками з однаковим розміром ноги!

Повезло вам У нас в групі ледь не весь садок ходить в польських "зетполах". ТОму я навіть ще до рекомендацій підписала тапочки - просто з внутрішньої сторони маркером для дисків.

Користувач подумав і додав через 4 хв.:

Костина мама (29.7.2010, 8:15) писав:

Мы забыли в садике пакет с вещами (мы уже в садик не ходим, потому что часто болеет) так этого пакета уже через неделю не нашли, (а там полный комплект был - трусики, колготки, тапочки, бриджи и кофточка)

Шкода...

Ми ходили в садочок тільки місяць, тільки до обіду, але вже недорахувались двох іграшок. Мусила давати дитині, щоб їй не так сумно було звикати до садка. А потім випадково побачила як інша дівчинка йде з мамою додому з нашим Пухом Нічого не сказала, бо та дівчинка теж голосно плакала щоранку. Понадіялась, що повернуть... Думаю, було варто на бірці іграшки написати прізвище - принаймні мама знала би, що то не "нічейна".

Хочеться таких от бірочок (вони праскою фіксуються на одязі і не відпадають, не випераються).

Повідомлення відредаговано Nattik: 29 липень 2010 - 07:51

[Панна Ганна]

Nattik (29.7.2010, 7:40) писав:

Понадіялась, що повернуть... Думаю, було варто на бірці іграшки написати прізвище - принаймні мама знала би, що то не "нічейна".

Цікаве питання: чому не повертають? Хтось боїться виглядати дурнувато, зізнаючись, що, хоч і не навмисно, взяв чуже (не знає в обличчя свого!); хтось живе за принципом "хто перший встав, того і капці" і не переймається чужим болем (ні, не через втрату речі, хоча часом це речі дорогі і втратити їх - вдарити себе по гаманцю; а через неповагу іншої людини, дорослої чи малої, до твого особистого). Отже, з огляду на це бірка - для чесних людей, другій категорії на таке байдуже. Єдине, у боротьбі з цими останніми за власність дитини, напис може стати вам у пригоді.
Сьогодні, зробивши запис у цій темі, я зателефонувала мамі і нагадала їй історію з макосинами. А вона, в свою чергу, нагадала мені історію з моїми санчатами. Було близько п,ятої години - час, коли дітей у садочку виводили на прогулянку, з якої їх, вже одягнених, забирали батьки. Я лише декілька разів залишалася так пізно у групі, бо мене забирали до сну чи під час сну, а от у цей день залишили подивитися, що діти роблять ввечері, і побачили те, чого й не чекали... Мама якраз підходила, коли її очам відкрилася така картина: вихователька сусідньої групи перерахувала санчата, привезені з дому дітьми її групи, виявила нестачу одних і без вагань взялася рукою за бичьовку моїх санчат, потягнувши їх на себе. Я, мала, не наважилася огризатися, але й санчат своїх не відпускала. А та, робила вигляд, що мене взагалі немає, і вже передавала мою річ іншій дитині. Мама пришвидшила крок, підійшла і стала вимагати від тої пані пояснень. У відповідь - "морожені" очі і продовження вже при моїй матері передачі санчат якомусь хлопчикові. Мама була змушена тицьнути її носом у моє прізвище, видряпане на одній з дощечок санчат, щоб припинити це. Пані-"морожені" очі відпустила бичьовку і відійшла без вибачень... А якби санчата не були підписані?

[Olesya*]

О, яка болюча тема!
Один з випадків - у моєї дитини та ще однієї дівчинки були однакові зетполівські сандалики, тільки наші були на розмір більші і новіші. Коли ми хворіли, то повернувшись до садочка, виявила у своїй шафі чужі зашмаровані менші на розмір сандалі . Моїй злості не було меж, наступного дня вихователька подзвонила тій мамі і попросила повернути наші сандалі. Та сильно вибачалась, що взяла їх випадково додому попрати (ага, з чужого шкафчика, іншого розміру). Після того я підписала сандалі, але історія знову повторилась. Це вже було не смішно, я сказала, що піду до завідуючої, сандалики з'явились у шафі на наступний день...
А ще вкрали з дитячої шафи хустинку. Одного дня, коли був сильний вітер, чоловік прийшов за донею, а хустинки нема. Видно, якась мамуся позичила . Хустинка не з'явилась ні на наступний день, ні пізніше. Однакових у групі не було. Це називалось просто - крадіжка.

[Маруся]

Читаю тут, і волосся дибки стає. І за ті іграшки, тапочки, санчата. Це все чекає на нас в майбутньому. Тепер буду обачливо все підписувати і вишивати. Адже я люблю, щоб на моїй дитині були гарні речі, а вони в наш час не дешеві. І колготи, і носочки, і трусики і маєчки зараз коштують немалих грошей!
Дівчата мені подобаються колготки Гатта, а якщо вони пропадуть? Вони ж стільки коштуюють. Що порадитеі колготки підписувати, чи може купувати дешеві? Чула вихователі люблять позичати колготки в шафках інших дітей для тих, хто багагто впісюється.

[varvara]

Nattik (28.7.2010, 22:52) писав:

Сьогодні була на батьківських зборах в садочку - директор дуже рекомендувала підписати чи не весь дитячий одяг. От я сиджу і думаю - вишивати я точно не буду, писати ручкою - після прання виблякне, та й вигляд не дуже. Гугл на запит name labels видав купу сайтів, де можна замовити симпатичні бірочки, але то все не в нас, отже недешево і тільки латиницею

А ви підписуєте своїм діткам одяг ( в садок, школу і т.п.)? Поділіться, будь ласка, перевіреними засобами.

ми підписували своєму сину спеціальними фломастерами для розмальовки по тканині, вони доволі важко вистируються, а на деяких речах не вистиралися зовсім...спробуйте. купували в магазині для художників (наш тато розмальовував ними сину футболки)

[Маруся]

varvara, що це за фломастери конкретніше? Вони великі чи малі? Скільки приблизно коштують? Чи по одному продаються?

[Olesya*]

Колготи, носочки, трусики чи панамки хоч триста раз підпиши - все одно щось задівається. Висновок: залишати як запасні у садку речі , за якими не дуже будете жалкувати. Такі реалії.

[Nattik]

varvara (29.7.2010, 16:10) писав:

ми підписували своєму сину спеціальними фломастерами для розмальовки по тканині, вони доволі важко вистируються, а на деяких речах не вистиралися зовсім...спробуйте. купували в магазині для художників (наш тато розмальовував ними сину футболки)

Дякую, треба поцікавитись в галереї щодо такого фломастера, а то мій маркер дуже вже товстий. У відділах швейних додатків вже питала -нема у них такого.

[faceless-satin]

вот я тоже думаю подписать хотя бы обувь... или не стоит... вещи все у него отдельно в кульке сложены .... правда иногда бывает такое что его одевают в другие шорты ))) но не чужые же )))

[Хвилинка до...]

у нас наразі такого не було
правда іграшки які в групу заносимо-звідти вже не забереш.тому стараюсь давати річ за якою доня жалкувати не буде

а на рахунок одягу-дітки ж впісюються не всі одночасно.тому вихователі знають з якого шкафчика одяг взяли і туди ж мокре і ставлять.якось було так що мама змінного не дала то взяли колготки в іншої дитини але про це зразу сказали обом мамам коли ті забирали дітей

[м@рійк@]

Olesya* (29.7.2010, 15:53) писав:

Колготи, носочки, трусики чи панамки хоч триста раз підпиши - все одно щось задівається. Висновок: залишати як запасні у садку речі , за якими не дуже будете жалкувати. Такі реалії.

Моя подруга працює у садочку і розказувала, як у них у групі дитина з багатої сім'ї ходить у садочку у старих обносках. Краще дати дитині акуратний недорогий одяг, ніж дорогий, але занищений.

[m@ryan@23)]

Я одяг своїй дитині в садік непідписую,лишень рушничок і все.А чому одяг має губитись чи плутатись,якщо в кожної дитини є свій шкафчик і навіть якщо дитина замастилась чи ще щось таке,то вихователь бере чистий одяг з шкафу,а грязний ставить туди ж.Принаймні у нашому садочку так,а в інших незнаю!!!