[ЛЮБЛЮ]

Ще не має й року як ми одружились. А тепер швидше за все доведеться розлучатись. В нас малесенька дитинка, чоловік добре заробляє, жити є де, машини є. Є все крім щастя. Чоловік постійно вигулюється на дискотеках, коли я всіма правдами неправдами їх заборонила, та навіть не заборонила, просто впросила, почались інші пригоди. Короче де небудь аби не дома. А в середу після чергової пиятики ми з малявкою під величезний скандал зібрали речі і поїхали додому. Пройшло три дні, ні дзвінка нічого, я сижу чекаю, думаю якби то зробити щоб все налагодилось. А от тільки що діхзналась одну річ, ніби і не дуже страшну, просто дуже образливу і принизливу, яка перекреслює все що в нас було, а в нас за 4 роки було дуже багато хорошого. Важко описати що я зараз почуваю, навіть не знаю для чяого пишу. Просто розповісти нікому не можу. От сижу плачу і друкую.
Одним словом, серце болить, душа нихє. Що робити далі поняття не маю.......

[Мавпуся]

Важко сказати що робити!!! Це має вам підсказати ваше серденько!!! Але знаю точно що для дитинки сімя має бути повноцінна,з татом і з мамою!!!!

[Ангел мрій]

ЛЮБЛЮ, ліками від такого є тільки ЧАС. Він і лікує і заживляє рани. Коли щось подібне стається і у душі порожнеча, її треба чимось заповнювати наприклад любов"ю до дитинки)
Якщо ви вже почали говорити А то вже говоріть і Б, і душі легше стане...

[An_ya]

Важко щось радити але скажу одне - дитині потрібен батько. Але чи варто жити з таким чоловіком все життя... У вас тільки починається життя а уже скільки неприємностей. Поговоріть з ним, в спокійній обстановці і вирішіть все раз і назавжди.
Удачі вам і благополуччя в сім"ї.

[Оленка-Зеленка]

ЛЮБЛЮ, знаю з власного досвіду що таку проблему вирішити дуже складно, чоловіка не переробиш, хіба він сам захоче щось змінити. Я б на вашому місці постаралася відволіктися, подумайте що у вас є чудове малятко, ви не залишитеся самі, у вас все-одно буде маленька людинка, яка любить вас більше всіх на світі! Заради неї варто бути сильною, а от ростити дитину в сім'ї де є постійні конфлікти і скандали не варто ІМХО...Тримайтеся, не сидіть біля телефону чекаючи дзвінка, розслабтеся і якось все вирішиться!

[ЛЮБЛЮ]

Напевно в тому і вся наша біда, він не хоче нічого змінювати. Знайшов хорошу відказку я лише я у всьому винна. А дитинці і справді потрібна сімя, але в мене серце кровю олбивається коли подумаю що вона буде це все бачити. Зараз вона ще малесенька, а коли стане старшою і буде питати чого мама плаче і чого тата нема? Що їй казати?

[Солька]

Справді, коли болить серце, то найкращим лікарем може бути тільки час. Зрештою, я б порадила наразі не приймати жодних кардинальних рішень, адже те, що ми робимо зопалу, не завжди є найкращим варіантом. А поки що повністю присвятіть себе дитинці - адже наші маленькі сонечка допомагають забути про будь-які проблеми на світі :). Успіхів!!!!!

[oka]

така ж ситуація була у моєї подруги... вона два роки чекала, що чоловік нагуляється. Його ніколи не було, міг кілька днів не з*ялятися, потім і гроші перестав приносити і почалося це саме з народженням дитинки. Зараз Дівчінці 7 років з яких 5 вона живе без батька. Подруга про своє рішення не пошкодувала жидного разу, хоча дуже важко виховувати дитинку самостійно. Але в них була досить важка ситуація, бо в перед самим розлученням він почав її бити і шантажувати дитиною, що забере.
Тож спершу треба заспокоїтися, може деякий час пожити нарізно і зрозуміти прагнення один одного, почуття. Але нічого не робити на емоціях. У вас є дитинка і її щастя багато коштує, але поганого не повинно бути в її житті

[бджілкаПОЛіНКА]

З ДОСВІДУ...
А може треба на якийсь час прервати спілкування, відпочити один від одного........якщо він пішов не дзвоне, не бігай , сам поверниться(якщо мозок є),а якщо нема на базарі не купиш...
Мій пішов через 2 місяці після перших пологів повернувся за тиждень, попросив пробачення, сказав що ми з синочком, для нього важливіши за все...
І ВІД ТОДІ В НАС ВСЕ ДОБРЕ...

[ЛЮБЛЮ]

бджілкаПОЛіНКА, Якби мені цього хотілось!!!!!!!!!! Дуже хочеться щоб все виправилось. Бо як не дивно я його дуже люблю.
oka, Я лише про неї і думаю. Добре розумію що вона повинна мати все, чого б це мені не коштувало. І хорошу сімю мати вона теж повинна. От тільки що для цього треба зробити?
Може дійсно хай нагуляється. Не знаю ск часу йому на це треба. А потім буде видно, хоча чекати так важко.

[***Улянка***]

В паралельному класі вчилась дівчина...Зустрічалася вона з найгарнішим хлопцем в школі.Завагітніла і після 10 класу стала мамою. ЇЇ батьки, як і його закордоном, допомагала лише бабуся, і то по вихідних, сама ж ще працювала
І от на 16-ти річну дівчину випали всі обов"язки і по дому, і по догляду за дитиною, а чоловік розгулявся, і кожен день находив собі нову пасію
Вона терпіла...Не знаю скільки точно часу пройшло, але з народженням другої донечки він почав їй допомагати, мабуть розумніший став і більш відповідальний
трішки почекайте і все стане на свої місця
Бажаю вам сімейного щастя і затишку!!!

[Сонце Надії]

Дорога Люблю!Тримайтеся! ;)
Мені дуже жаль,що у вас зараз така складна ситуація.Але згодом буде краще,от побачите.Після чорної смуги у житті буде біла
Зараз просто почекайте,дайте час чоловікові,можливо він задумається і зрозуміє,хто і що в його житті найважливіше.
Щиро бажаю вам палкого кохання,доброго чоловіка і щастя вашому малятку!

[Люська*]

ЛЮБЛЮ, не дозволяйте "втирати об себе ноги". Вибачте, що так пишу, але таке склалось враження. Час найкращий лікар і ваше маленьке янголятко. Спробуйте пожити окремо, може він зрозуміє, що не може без вас. Все таки щось гороше у ваших відносинах було, а може ще буде.

[Ira+kola]

Люблю, можу тільки порадити чекати, може він схаменеться, і у вас все наладиться в особистому житті, взагалі з появою діток з"являється велика відповідальність, до якої чоловіки бувають не готові, вони звикли жити для себе і не хочуть, чи не можуть помінятися, на це потрібно час. Бажаю, щоб усе у вас було добре.

[ЛЮБЛЮ]

Я так думаю, можливо все так складно тому що в нас зразу народилась донечка, ми не встигли пожити разом. Хоч ми дуже чекали і хотіли цю дитинку, все виявилось далеко не так як мріяли. Він сам по собі доволі складна людина, але я завжди мала до нього підхід. А зараз стіна...........

[ясочка]

ЛЮБЛЮ , тут вас пошкодують, чоловіка козлом обізвуть. А я б вас на інший форум відправила, де такі 40-річні тітки як я спілкуються, у тому числі і розлучені. Вас би там до тями привели. Після розлучення де і за що ви плануєте жити? У батьків і за їхні кошти - це рік-два, а потім? Чим ще вас не влаштовує поведінка чоловіка, крім того, що він тікає з дому і так ховає свій страх перед власною невмілістю і незнанням, що треба робити з маленькою дитиною? Чи не відчуває ваш чоловік себе непотрібним, адже для вас тепер головне - дитина? Яких дурниць ви ще наробите, перш ніж ваші гормони перестануть керувати вашою поведінкою? Тепер уже треба чекати, коли чоловік зателефонує, відступати не можна, а надалі раджу думати до того, як наробити дурниць, а не після того.

[Сеструлька]

Странно, неужели когда женщине исполняется 40, то она вдруг начинает думать, что муж, вытирающий ноги об жену и плюющий на своего ребенка. гуляющим ночами не известно с кем - это хорошо и чем такой вообще может не устраивать?...
ЛЮБЛЮ, все ты сделала правильно, сохраняй чувство собственного достоинства, ругающиеся родителя и вечно зареванная мама - это хуже, чем спокойная, уверенная в себе мать и иногда навещающий отец. Я думаю, что он обязательно придет просить прощение, выставляй ему тогда свои условия и ни на шаг от них не отступай...а ждать годами я не понимаю как можно...

[Г@лк@]

Дала прочитати своєму чоловікові історію ЛЮБЛЮ.... нащо він сказав: Нехай залишає його,поки буде чекати його змін .. своє життя пропустить...
На мою думку.. ви ще молоді,притретеся .. можливо у вас настала криза в сімейному житті ... і вона скоро пройде. Так чомусь є в житті в чоловіків все дуже просто,а ми терплячі ... звичайно якщо є заради кого терпіти. Бо повірте,якщо ви не будете щасливі з чоловіком - то дитинці від того тільки гірше буде.Ви повинні самі все добре обдумати... бо якщо ви цей випадок "так просто" попустите.. не факт,що він повториться знову і знову...І чи потрібно це Вам?!

[Ira+kola]

Якщо жінка розумна вона собі раду дасть з дитинкою, і не буде в нікого сидіти на шиї, так буде тяжко, але краще, ніж тебе ображають, бють, знущаються, знаєте як кажуть, ліпше самій ніж зким попало. А як що сидіти, себе жаліти, і дозволити сісти собі на голову, і думати бо мені тяжко буде, хто мене забезпечить таку несчасну і бідну разом з дитиною, то звичайно то життя пройде як небудь, і нічого доброго в тому не буде. І тільки страдатимуть діти, бо будуть бачити як батько зневажає маму, як гуляє, обзиває і т.п. Ми жінки ми сильні, і не тре давати об себе витирати ноги.

[LiG]

Скільки років твоєму чоловікові? 18? Якщо хоч трошки більше, то такі вибрики вже не спишеш на твою неуважність чи зайнятість дитиною. Це в 15-18років прощається такий юнацький максималізм(типу, вона тільки моя і ділити її ні з ким не хочу!), а хоч трохи старша і адекватна людина не буде свої мухи в голові пояснювати появою в сім*ї дитини.
Якщо чоловік дозволяє собі зараз (коли тільки одружилися, перші сімейні роки, ще має голова бути забита романтикою, а на очах рожевві окуляри!!!) такі речі, давайте уявимо собі стан цієї сімейної одиниці через 20років : жінка, забита життям, дома, обкладена дітьми/каструлями/господарством, а чоловік весь в п*янках/гулянках/розвагах, а потім прийде і скаже, що його нова кохана чекає на дитину, а ти іди на всі чотири сторони...
Якщо не закласти надійний фундамент в перші роки, то потім завалиться вся будівля від маленького вітерця...