[Mysterious]

Я ніколи не думала що таке може статись з нами. Завжди доню веду за руку і не відпускаю з поля зору ні на хвилинку.
Але нажаль сьогодні сталось неприємне. Я зайшла в банк, а мала йшла в кількох кроках від мене, пройшло кілька секунд, я відвернулась назад а її ззаду не було.

вибігла на вулицю, незнаю куди йти і що робити. не вірилось що за долю секунди дитина може пропасти з поля зору.
я була в шоці. де моя дитина, де моя кровинка?
кожну мить шукаючи її між людей я не вірила що вона загубилась.
це все відбувалось на Площі Ринок у Львові, де ходять багато людей, груп з туристами.
питалась людей пересічних чи не бачили маленької дівчинки, ніхто нічого не бачив. і міліції чи патруьних не було.
так йшли хвилини а я просто вмирала. що робити, куди іти, куди бігти????
але Бог сьогодны мені послав зустріч з однією жінкою, доречі нашою форумчанкою. Зустрілись ми таки в цьому ж банку, десь за 30 хв до нериємної події. Вона впізнала мене і ми познайомились.
Так от, вона в той час побачиа мою доню,яка чемчикувала з величезною швидкістю по Площі Ринок, одну і зупинила її.
я безмежно вдячна тобі ksu3 за те що ти в цей час опинилась там, за те що побачила моя мишку і покликала мене. Дякую!!!

моя Іринка йшла в іншу сторону, ніж я її шукала, йшла дуже швидко, і навіть не зрозуміла що мами поряд немає.

отака історія сталась у нас сьогодні. і це при тому що я завжди вважала що я уважна мама. А одна мить змінила все.

Після цього я думала чому на моїй дитині немає карточки з даними, з номером мого мобільного. зараз задумалась над цим, щоб написати картку з інформацією, ажде якби хтось її знайшов, зрозумів що вона загубилась, міг би передзвонити мені.
але куди ту картку чіпляти я поки не придумала. буду рада вислухати ваші поради.

[гра з вогнем]

Іринко, добре, що все владналося!
Ось в цій темі я запитувала про ланцюжок для дитини, на який можна було б прикріпити табличку з її даними.

[мартуська]

Добре, що доня знайшлась, думаю, шо можна прикріпити на ланцюжок на шию або на руку.

[Canadiya]

Ну і історія...Добре, що все закінчилось добре! А ланцюжок, то добра ідея! Плюс треба і малу вчити, як звати маму і тата, ПІП, дом адрес.

[Маркіза Каприза]

Іринко, слава Богу, що все гарно закінчилось!Ти-уважна мама, не картай себе ( я колись у 5 років на Виноградарі загубилась, мої думали, що вже цигани забрали навік. а теж молода мамочка з коляскою допомогла, бо побачила розгублену малу, яка кудись стрімко йде серед району, де всі багатоповерхівки-на один фейс---до ночі шукала той дит.майданчик, з якого я вийшла. Добре, що я цього не памятаю, тож смішно. Дітки розумні, вони самі теж будуть шукати, а не тікати), а браслетик з гравіруванням чи кулончик можна причепити, але то, заспокійся, було раз-і все, не накручуй себе...(раніше дітям підшивали якісь ярлички до всього одягу з вишивкою призвіща-морочно трохи)
ksu3-МОЛОДЕЦЬ! ти- Ірин щасливий випадок !

Повідомлення відредаговано Маркіза Каприза: 16 липень 2010 - 20:43

[Ananaska]

Ірина І, слава Богу що знайшлася доця, я це читала і мурашки по тілу бігали. Дійсно така маленька нічого сказати не може, добре що не злякалась дуже. А з ланцюжком не погана ідея.

[Soveniatko]

Мені кілька раз такі сни снились, то жахливі відчуття. Кільки тижнів тому була ситуація, що стояла в черзі, на секунду відвернулась, а мала вийшла за тіткою, що стояла біля мене і чемненько за нею пішла до наступного магазину, добре, що це вулиця пуста, а то була б аналогічна ситуація. Поки уважніше за нею слідкую, але теж думаю над табличкою, нашивкою...

[Магда]

так справді історія зворушлива ланцюжок мені подобається треба щось таке підшукати.

[Nataly_diz]

Ой-йой-йой.......Уявити важко,які хвилини ти пережила......
Слава Богу,що все так гарно закінчилось!
Ланцюжок треба було б...і вчити дитину треба:призвище,де живе,як звати маму-тата....і т.п.
А ще я вчила малого,що в разі якщо опинився сам раптом,зупинитись,залізти на якесь вище місце.Якщо це сталось в магазині-то підійти до продавця-охоронця,на дворі-до міліціонера-продавця в магазині,тощо.
Я один раз бачила своїми очима,як мій малий,стоячи поруч з татом в черзі,підійшов до чоловіка в схожих штанах,бавився в руках забавкою і не помітив,що то не тато,і коли той чоловік рушив до виходу,то малий по-інерції пішов за ним,ще й за руку тягнувся взятись. Я в той час стояла на дворі і дуже добре уявила,як це просто-загубити дитину!
Бажаю,щоб таких випадків більше у вашому з Іринкою житті не траплялось!!!!!

[oksy]

Можу собі уявити ,що ви вічували, в такий момент земля провалюється під ногами .В нас також була маленька неприємна історія,загубили малого в церкві,після служби зайшли в крамничку купити" Агелятко",було купа народу ,заглядували через голови людей за книжкою ,аж глянь,малого,що стояв поруч нема (люди пхалися і виштовхнули його з крамнички),ми назад до церкви -нема ,тоді поділились-я шукати в подвір'ї церкви ,а чоловік всередині,на щастя малий вернувся на те місце, де ми стояли на службі,стояв і плакав,хтось з людей взяв його на руки так чоловік зумів його побачити.Так було шкода його,і стидно за себе ,від того часу в людних місцях тільки міцно за руку.Непогана ідея з браслетиком.

[Юлія]

Бідолашечка, я навіть і не уявляю що ви обоє пережили. Дякувати Богу, все закінчилось добре, але ти не картай себе, таке може з кожним трапитись, і ще й буває, що юрба розбиває, просто тепер будеш тільки за ручку в таких місцях з малою ходити, а про ланцюжок - дійсно хороша ідея

[Mysterious]

мені більш до вподоби щось типу браслету на руку,
ланцюжок люди можуть і не помітити, так само як бірки на одязі. наш народ навряд чи буду шукати що на дитині може бути інформація про неї.
звичайно що ми вчимо фамілію, але вона ще не зовсім розбірливо говорить, деякі букви переплутує, тому в сьогоднішньому випадку це б не подіяло.

ох, старшно, бо ще раз повторюсь, я ніколи не думала що з нами таке може статись. завжди як чула в гіпермаркетах чи на базарах оголошення що батьки шукають дитину, чи що знайшлась дитина, я вважала що ці батьки неуважні. а сьогодні мене так стукнуло, буде мені урок.

[Солошка]

Ірина І, ви, бачу ще й на ранніх термінах вагітності, нервуватися не можна, а тут таке... бажаю вам, щоб таких ситуацій більше в житті не траплялось...

[myrosia]

а я знаю що Ви пережили. Десь чотири роки тому, ми поїхали з малим до цирку, йому було тоді десь два з половиною роки, то була зима тому по завершеню вистави ми пішли до гардеробу за одягом, я на сикунду відпустила ручку малого щоб взяти курточку і його не стало, натовп народу, всі кудись йдуть а малого немає, це був такий стан що його не можливо передати, я залишилася стояти не місці а чоловік побіг до виходу і мій малий вже був там і лише через те що він був роздягнутий люди спинили малого, я довго після того не могла прийти в себе, однак зараз він вже підріс і знає свою адресу та все необхідне. Але тепер маю маленьку донечку тому думаю, що потрібно якийсь ланцюжок чи браслетик зробити, особливо коли йти у багатолюдні місця.

[Оленка-Зеленка]

Ірина І, таке може бути з кожним, в моїх родичів доця колись в торговому центрі загубилася, а їх там аж троє чоловік було і ні один не вгледів, добре що охоронці зразу знайшли і дитина не з лякливих. Не треба себе винити! Просто на майбутнє треба придумати якусь мітку з інформацією про дитинку, хоча бажаю вам щоб вона ніколи не пригодилася :)!

Повідомлення відредаговано Оленка-Зеленка: 16 липень 2010 - 21:38

[бджілкаПОЛіНКА]

Ой-ой-ой....
В мене старший синок нещодавно губився,я на базарі повернула, а він прямо пійшов......а за кілька первірила немаАААААААААААААААА
Бігу в ту сторону....він стоїть і жіночка , вона в нього питає, а він чемно вітповідає зляканим голосом...
_как зовут?
_Іванушка
_Сколько лет?
_Трі , било с днем родденьям
_Как маму зовут?
_Полина.....
Почав плакати...я підішла,подякувала жіночці...
А соночок каже
_Мама, я тебе люблю........
Дівчата, я так розривілася...моє соничко могло заблукати, а він поруч і все добре

[Mila.it]

Як я була мала, ми з мамою були в універмазі, мама щось по вітринах заглядала, а я в іншу сторону очима кидала, так от мене взяла одна тітка за руку і почала виводити, ми з нею йшли вже по вулиці, і тут моя мама випригує на вулицю і в істериці кричить, так я аж тоді підняла голову на ту що мене вела.....

[Сеструлька]

Ірина І, страшная ситуация, аж мурашки по коже...Идея с браслетом мне кажется более удачной, чем цепочка...Помню меня мама в детстве учила,что если потеряешься в людном месте, то никуда не ходи, не ищи, а просто стой на месте, так найти легче... думаю это удачная идея, буду и своих так учить.

ksu3 и от меня спасибо!

Користувач подумав і додав через 1 хв.:
Mila.it, ужас, неужели украсть хотела?

[Mila.it]

Згадала ще один випадок, якось мама відпустила мене з братом в кіно, ще за союзу, я ходила ще в садочок, так він з сусідом після фільму зайшов на ігрові автомати, а мені сказали що просто попють соку, я стояла і чекала на вулиці, мені надоїло чекати, я зайшла в середину, подивилася їх не було і сміливо пішла і сіла на автобус і приїхала до дому, десь через три години після того як я приїхала дзвонить до дому брат і плаче що малу загубив :), а я собі вже давненько сиділа в хаті, ось так....

Так що добре дітей вчити яким номер маршрутки можна до дому доїхати

[bianca]

Іра, це жах. Всяке могло бути. Але ж переживання які...
Сама знаю, як то легко серед людей загубитись, тим паче маленькій дитині. Закордоном є такі одежки, де міні-анкета є, переважно верхній одяг. Вдала ідея!
Треба дитину вчити, хто, де живе. Ну і десь би телефончик написати, або зазубрити...