Вже немогла дочекатись того 7 червня, щоб побачити синочка, цю дату нам сказали на УЗД, та й по моїх розрахунках також припадало на 7 число.
В пологвий ми лягли трошки раніше, так як ми не львівські.Так от 3-го червня ми прибули в медінститут і вже посилились, а через годинку на УЗД, нам повідомляють що то не буде 7 червня а на тиждень пізніше. Так і сталось, 10 днів прийшлось чекати в лікарні на синочка. За ці дні я вже могла сама роди приймати
І от 11 червня 23-00, в мене починаються легенькі схватки, вся палата дівчат допомагають мені рахувати хвилини, між схватками починають смішити мене, щоб я трошки відволікалась. Але вже під ранок мені не до сміху, дочекавшись 6-ї ранку, я дзвоню до свого чоловіка, щоб той вже їхав до мене, бо вже скоро Булька появиться на світ і дуже хоче бачити татка.
В 10-й ранку нас переводять в родзал, схватки стають болючишими, але завдячуючи коханому, мені було набагато легше.
І от в 15-00 на світ зявилась наша Булька, яку положили мені на груди і стримати сліз було неможливо. В мене вважались важкі пологи, бо весь процес тянувся 16 годин і пошита я була що всередені так і ззовні, але дивлячись на нього можу впевнено сказати, що це цього варто.

Допомога
























































