Допомога
Але ми з чоловіком твердо хотіли другу дитинку, причому щоб різниця була невеликою. Отож старилися останні 5 місяців, покладаючись на Бога, на себе і на медичне трактування теорії зачаття. Адже цього разу я вже 100% хотіла донечку!!!
Тепер вже можу з впевненістю сказати, що теорія діє! (ну, в будь-якому разі в моєму випадку). Отож наші старання не пройшли даром і ми завагітніли. УРА!!!
Незважаючи на тих, хто не розумів і дякуючи тим, хто підтримував ми почали очікувати, як мені цього разу здалося, довгі 9 місяців…
Можливо вони мені здалися такими довгими через те що цьогорічна зима була такою затяжною, і через те, що довелося мати проблеми з гайморитом і приймати антибіотики, виривати зуба і знову приймати ті кляті антибіотики… Але все це вже було позаду і близився час, якого чекали усі
Я щасливою вибігала з кабінету УЗД, коли мені вперше сказали, що буде дівчинка, і ще щасливішою, коли вдруге мені це підтвердили. Отож, ми чекали появи нашої Емілії. Хоча тато бувало мене «підколював» - а раптом на УЗД не додивилися і буде братик??? Такі слова мене дещо бентежили, але я точно знала, що там доця! Я ж вже стільки гарних речей для мацьопки накупляла!!! Обов’язково має бути донечка!
Моя лікар з ЖК ще з 38 тижнів почала говорити, що дівчинка вже зайняла позицію до виходу і пологів можна чекати з дня на день. Тренувальні перейми мучили мене останні 2 тижні дуже сильно, тому я була вже напоготові.
Пройшла вже дата ПДР, і близилось літечко… З самого початку не хотіла, щоб малеча народилася 1 червня – бо в дворі є хлопчик, який народився в цей день і такий вредний, що жах!
Але ж самі розумієте – не так сталося, як бажалося 
Не пам’ятаючи вже скільки днів у травні, та вже і не звертаючи на те увагу, напросилася на огляд до своєї лікарки в понеділок. Бо вже підходив до кінця 41 тиждень, а я собі ходжу і ходжу… лікар моя по телефону спочатку казала, як не народиш до вівторка, то приїжджай з речами і покладемо в патологію.
О, ні, знаю я що це таке! За першої вагітності пролежала там рівно 1 день – сказала, що ночувати тут не буду і в 23.00 сталося диво - мене повезли в род зал! Напевно синочок мене пожалів і не захотів, щоб мама там теж ночувала
На огляді у лікаря виявляється, що розкриття в мене вже 2 пальці.
«Як класно» - подумала я, нарешті дочекалися! А лікар сказала, щоб готувалася, бо швидше за все вночі приїду народжувати.
Доречі, народжувати з чоловіком вирішили в тому ж пологовому і в тої ж лікарки, що й майже 3 роки тому/ Як то кажуть "в рідних вже стінах"
Приїхавши додому перевірила усі свої речі, доложила все, що забула і зайнялася домашніми справами і синульою . До вечора мене нічого не турбувало, а от вже о 23 почало так тягнути на низ… Все ще думаючи, що це не «воно» я спробувала подрімати до 1 ночі, але потім тягнути почало все більше і більше…
Розбудила чоловіка і кажу "Їдь по бабулю, щоб лишилася з малим, а нам пора в пологовий"
він ще декілька разів перепитав, чи впевнена я, що це вже справжні перейми.. Аякже! Це вже точно вони!!! 
Поступили ми в пологовий о 2,10, а о 5.41 в мене на животику була вже донечка Емілія - 4330г і 54 см!
Ось така от козачка!Саме цікаве, що коли я поступала - усі 4 родзали на 1 поверсі були зайняті!!!! оце мамочки всі змовилися родити діток на День захисту дітей
Мали мене вести в родзал на 3 поверх, а тоді перевести в платну палату. Але потім черговий лікар сказав одразу іти в палату, поки чекати там свого лікаря.
І тепер уявіть - ідемо ми по коридору, а я бачу, що двері однієї палати відчинені - і це та ж сама палата, в якій я лежала з синочком! Отакий от збіг, напевно точно я там щось забула минулого разу щоб повернутися
Потім мені в палату почали зносити усе необхідне для пологів, і я починаю розуміти, що народжувати, швидше за все буду прямо там на місці...
Чесно скажу це мене трохи налякало, а потуги все інтенсивніші... Бо як поступали, то відкриття було вже 5 пальців Довелося мені, правда, пробивати води, але після цього процес пішов ого! Але тут я почала розуміти, що не готова народжувати в палаті, ну якось не комфортно мені там було... і почала як то кажуть "давати задню".... жаліти себе і тп.... Хоча якби не це - то могла народити на годину раніше
вже в останній момент мене перевели в родзал і там ми швиденько за пару гарних потуг народили таку не маленьку доцю
Дякувати Богу все пройшло добре, мама ціла і "невредіма"
І донечка теж мала козачка Дуже хороша була в нас акушерка, правда прибігала рідко, бо мала ще 2 пологів, крім мене одночасно, але мітко!
Всі знайомі і родичі, що приходили провідувати казали, що я точно щось забула в цій палаті, адже 2 рази бути в тій самій палаті це не просто так!
Може воно й так, але я коли приїхала додому, помітила, що забула в ванній кувшин цього разу.... але точно не спеціально!!!
хто зна, може ще й повернемся???
Щастячка і здоров"ячка вам та вашій сім"ї 
