[Ма(р)туся]

Привіт, матусі! В мене проблема. Моєму синочку 6 років. У нашому дворі його віку лише дівчатка, а у сусідньому підїзді живе на рік молодший хлопчик. От мій Ростик з ним і поколєгував. Все ніби то і добре,але його товариш дуже балуваний, з поганими манерами. Він огризається до своєї бабусі та мами, гарчить на вулиці в знак протесту. Але це проблеми його особистого виховання. Справа в тому , що я не зовсім у захватиі від їхньої дружби, але дитині реально немає з ким бавитись. Боюсь,щоб син не набрався від товариша такої поведінки,адже перші признаки вже зявились. А ще товариш вдало вміє шантажувати сина( якщо не буде по-моєму, то я з тобою не буду дружити). А дитина дуже розстроюється і завжди йде у нього на поводу. Що робити?

[ясочка]

Розмовляти з сином. Якщо потрібно, казати: мені не подобається твоя поведінка; я не дозволяю так поводитися зі мною; Ростик так робить тому, що його мама йому дозволяє, а я тобі - ні. Запитувати: сьогодні ти поступився, а коли друг зробив по-твоєму? Пояснювати, як треба дружити. Ні в якому разі не забороняти спілкування. Скоро ваш син піде до школи і в нього, напевно, з'являться друзі серед однокласників. Успіху!

[TYSA]

Ма(р)тусяУ мене та ж історія.Тільки хлопчик на рік старший.Постійно намовляє мого на все всяке,а мій ведеться,бо ще наївний.І як їхтягне,скажіть,саме на не дуже хороших друзів.Я теж стараюсь говорити з сином,пояснюю,що треба жити своїм розумом,а не слухати підступних товаришів....

[Time Out]

Моя думка - спокійно все пояснити. І не дозволяти дитини поводитися гірше, ніж раніше. Завжди будуть такі друзі, але ж дитина повинна думати сама. І цьому повинні навчити ми, батьки. Заставити розірвати дружбу можна, але ж такі "друзі" можуть з"явитися і через 5 років, і через 10 - коли батьки вже не мають такого впливу на дитину. Тому наша задача - навчити дитину поводитися правильно і не йти на поводу у таких людей.
Можливо, навіть обговорювати кожну ситуацію окремо.

[Ма(р)туся]

TYSA (17.6.2010, 1:24) писав:

Ма(р)тусяУ мене та ж історія.Тільки хлопчик на рік старший.Постійно намовляє мого на все всяке,а мій ведеться,бо ще наївний.І як їхтягне,скажіть,саме на не дуже хороших друзів.Я теж стараюсь говорити з сином,пояснюю,що треба жити своїм розумом,а не слухати підступних товаришів....

TYSA. дякую за розуміння. Мій син вчора прийщов додому і сказав, що цей його товариш вкрав у іншого хлопчика машинку. А якось мій Ростик прийшов додому з 2 сигаретами( і це в 6 років), але сам показав мені. На моє запитиання , де він їх взяв, той відповів, що друг(Олег) вкрав у тата і хотів спробувати покурити. На моє щастя. я 4 роки працюю з тютюновою продукцією і дитина знає, що це ДУЖЕ погано. Вчора ми вирішиши якось повпливати на товариша. Син обіцяв сказати Олежику, що так робити не можна і за це Бозя карає.( на мого такі слова завжди діють). Що з того вийде - побачим.

[ясочка]

Ма(р)туся, перепрошую - коли писала, переплутала імена дітей. Мала на увазі, що "той хлопчик так робить, а тобі я не дозволяю".

[Ма(р)туся]

мамаПашіЖеніБогдана (17.6.2010, 8:47) писав:

Моя думка - спокійно все пояснити. І не дозволяти дитини поводитися гірше, ніж раніше. Завжди будуть такі друзі, але ж дитина повинна думати сама. І цьому повинні навчити ми, батьки. Заставити розірвати дружбу можна, але ж такі "друзі" можуть з"явитися і через 5 років, і через 10 - коли батьки вже не мають такого впливу на дитину. Тому наша задача - навчити дитину поводитися правильно і не йти на поводу у таких людей.
Можливо, навіть обговорювати кожну ситуацію окремо.

Це правда. Забороняти їхню дружбу я і не збиралась. Ми дійсно не застраховані від таких товаришів і надалі. Можливо, коли син піде в школу, а товариш залишиться в садочку, в нього вже зявляться нові друзі та інтереси, проблема вирішиться сама собою. Але моя невеличка порада всім- ЧАСТІШЕ СПІЛКУЙТЕСЯ ЗІ СВОЇМИ ДІТЬМИ, поки вони ще маленькі. Такі зерна дадуть кращий урожай в майбутньому!!!

Користувач подумав і додав через 4 хв.:

ясочка (17.6.2010, 12:31) писав:

Ма(р)туся, перепрошую - коли писала, переплутала імена дітей. Мала на увазі, що "той хлопчик так робить, а тобі я не дозволяю".

Все добре. Я так і зрозуміла.

[LiG]

Ви знаєте, це для мене дуже серйозхна і актуальна проблема, особливо зважаючи на вік моїх дітей. У нас дуже хороша квартира, але районич поганенький. З двох будинків є лише одна сім*я з дітьми +- такого ж віку, але дуууже неблагополучна. І дітки відповідно і матюкаються і т.д. Поки нема у мене іншого випадку, ніж просто не випускати їх у двір. Гуляють з дорослими, ідуть в парк, на качельки але десь далі від дому. Самих їх відпустити не можу, бо і дорога, і далеко, та й мій Ростик ще та штучка . Але ще рік-два і що я буду робити? Без поняття...

[Панна Ганна]

У мене дочка і син, і квартира не в тому районі міста, де б я мріяла жити. Отже, як у багатьох. І я можу розповісти безліч історій про друзів і "друзів" моїх дітей. Але скажу тільки, так, хороше дитяче товариство для вашого сонечка - це сьогодні справжня проблема. У мене були часи, коли я ледь не плакала, кажучи чоловікові, що я можу писати казки, щоб пояснити своїй дитині на сторонніх образах хто є хто у його компанії, я можу замість занять домашнім господарством займатися у дворі ватагою чужих дітей, аби моїм було найкомфортніше, але я не можу народити своїм дітям ще й друзів, тому всі мої зусилля треба ділити на виховання сусідських дітей, ті приклади, які їм у родині подають тато, мама і старші родичі, на їх капризність , агресивність , повільність реакцій і ще купу всього ... Діти ростуть і все більше потребують окрім маминого ще й товариства однолітків. Отже, я продовжую докладати всіх зусиль, що б вони мали у дворі пристойну компанію, але, хто б знав, як рідко я буваю задовалена результатами моїх зусиль. Але що було б, якби я взагалі нічого не робила?!

[Liliya30]

Це дуже погано, що Ваш син потоваришував з таким хлопчиком, бо якщо той на нього впливає, то далі син буде мінятись лише в гіршу сторону, я вже не кажу про те, що коли він підросте, то може виходити з-під вашого контролю під впливом отаких друзяк.

[кенгурян]

Мабуть, моя відповідь буде не надто корисним повідомленням. але філософським. Коли мені було, як Вашому сину, у мене була подруга, з якою батько заборонив мені гратися, бо вважав її надто балуваною (за його виразом). Але я товаришувала з нею таємно, через 6 років він нас попалив і змирився. Загалом я дружила з нею 10 років. поки ми не переїхали. потім ще 3 роки листів-приїздів. Я запам"ятала її як хорошу подругу, мені було весело і легко на душі. Але перечитавши тему, я поставила собі питання. чи правий був батько? Якби він дізнався, що про існування таких речей як мати. я дізналася від неї. він би сказав: А я ж тобі говорив!..." Але я не перейняла цей спосіб висловлювання і не сприймаю його і зараз. Інші відкриття "несподіваних" сторін життя теж не справили на мене впливу.
Мораль цієї байки: родина і її цінності найкраща запорука того, що дитина утримається від скверни. не завжди батькам вдається стати для своїх дітей зразками, але є опосередкований вплив. скажімо, книги. Для мене вони мали велике значення. і хоч сьогодні більшість з їхніх ідеалів не котуються у суспільстві. все одно мені дорогі ці цінності.