[Yul]

Переглянула теми в цьому розділі, здається, такої немає (як є, то перемістіть, будь ласка).
Кажуть, що народження дитини змінює жінку. Яка Ваша думка?
Почну з себе. Я стала терплячішою і терпимішою. Не так фанатично ставлюся до прибирання і порядку як раніше. Стала більше посміхатися . Чоловік каже, що тепер я ще гарніша (хоча куди вже більше).
Взагалі, я стала щасливішою! (це мабуть кожна мама так скаже).

[K_y_c_a]

Пройшло лише 2 тижні після вагітності, я почуваюсь чудово, як фізично так і морально.Дуже щаслива, бо маємо дитинку.Чоловік став частіше робити компліменти і я відчуваю його любов частіше ніж раніше.Також кажуть що у деяких жінок є так званий кризис після вагітності.У мене його немає, я стала якась більш врівноважена і спокійніша.Загалом усім довольна!!!

[Мавпуся]

Змінитися то я змінилася тільки фігурою.Хоча чоловік мені каже що я стала сексуальніша..... ага я так і повірила з розтяжками на животі, грудях, і сідницях......ото сексуальність...... Але він мені постійно каже що мене дууууже дуууже любить, і постійно робить мені компліменти!!!!
Так що я найщасливіша мама на світі, бо маю кохану донечку, і коханого чоловіка!!!!!

[Myrra]

Змінилась явно не лиш в розмірах!!!!!!!!стала домашніша,синтементальна і якраз навпаки від Yul-ще фанатичніша у прибиранні і митті рук.

[Ksenya in love]

Дитина змінила моє уявлення про щастя. Тепер розумію, що речі (одяг, взуття, прикраси) не роблять мене щасливою, а доця, яка кожен день дарує мені свою посмішку. Стала відповідальнішою і впевненою в своїх силах.

[Cherika]

Я стала більш серйозною, більш впевненою у собі, чоловік каже що після народження дитини я нарешті навчилась відстоювати свої інтереси у розмовах і стосунках з іншими людьми, зате щодо своєї зовнішності навпаки стала більш невпевненою в собі, трохи стидаюся жирку на животику і талії, хоч загалом я лише на 3 кг товстіша ніж була до вагітності.

Повідомлення відредаговано Cherika: 15 червень 2010 - 13:37

[Ніка]

Окрім всього сказаного вище, в певній мірі, я ще почала розуміти чого варто, а чого не варто боятися. І виявилося, що насправді є тільки декілька причин, ситуацій, в яких дійсно варто боятися (здоров`я близьких і своє), а все інше - не варте (ой, вкрадуть, не те подумають, не те скажу...).
Стала впевненішою, напевно жорсткішою, цинічною. Отой принцип - НІХТО тобі НІЧОГО не винний, навіть по відношенню до дитини, зробив мене певно якоюсь "черствішою"..., на жаль. Чи це просто дорослість?
Ну і набагато більше стресів у моєму житті. Хоч, звичайно, є і радощі.

[Time Out]

Я стала організованішою і терплячішою. Ще я більше проявляю почуття до рідних, стала більше розуміти своїх батьків і чоловікових, спокійніфше спиймаю все, в тому числі критику. І навчилася відпочивати, а не доводити себе прибираннями.
Словом, змінилася я добряче, але мені це подобається.

[Rusja]

Я стала набагато обережнішою, завжди хвилююся за синочка, чоловіка. Якось раніше все простіше було, а тепер відчуваю велику відповідальність. Щодо зовнішності, то все стало на свої місця))). Зараз я така, як і до вагітності! Ну, може, трохи подорослішала!

[Canadiya]

Я можу сказати, що до деяких речей стала відноситись простіше після пологів, тобто дитина на першому місці, а все інше може і почекати. А взагалі всі кажуть , що змінилася зовні, і в кращу сторону, стала жіночнішою і сексуальнішою.

Повідомлення відредаговано Canadiya: 15 червень 2010 - 15:33

[TYSA]

Крім фігури... Звичайно змінилась.Стала більш терплячішою,уважнішою.І ще ,коли була вагітна другою дитиною,мене турбувало питання:Як це мати двух і більше дітей, і всіх любити однаково?А тепер я знаю,що коли в мене двоє діток,я не розділила свою любов на двох... я її помножила на два!!!

[За крок до весни]

я найшла лише дотичну тему http://www.malecha.org.ua/forum/index.php?...%E5%ED%ED%FF%EC

[zOzyLKa]

Стала пунктуальнішою , а говорячи словами мамаПашіЖеніБогдана - організованішою. До вагітності як ходила на роботу - то завжди спізнювалась, зараз, якщо і спізнююсь, то на 2-5 хв, і то рідко, це при тому, що зранку встигаю і супчик малій зварити, компотик, кашку. Хоча встаю так само, як до декрету.
Мабуть з'явилось у мене більше альтруїзму - спочатку потреби дитини, чоловіка, потім мої.

[мама Надюша]

А я стала розуміти свою маму,коли вона за мене весь час переживала.А тепер сама така стала,стаю повністю спокійною,тільки як дітки біля мене і тоді вже кайфую,бо люблю їх страшно.І до їх народження,навіть не уявляла,що вмію так любити.Бо ця ЛЮБОВ особлива-мамина!!!!

[wombatua]

TYSA (15.6.2010, 16:41) писав:

Крім фігури... Звичайно змінилась.Стала більш терплячішою,уважнішою.І ще ,коли була вагітна другою дитиною,мене турбувало питання:Як це мати двух і більше дітей, і всіх любити однаково?А тепер я знаю,що коли в мене двоє діток,я не розділила свою любов на двох... я її помножила на два!!!

TYSA як я тебе розумію!!! Я лише нещодавно стала мамою вдруге, і до недавнього теж ставила собі таке питання - Як це любити двох одночасно???

А тепер розумію - що цієї любові дійсно стало вдвічі більше!! Коли синуля цілий день в садочку і ввечері приходить додому, то я розумію, як я за ним скучила, набагато більше, ніж раніше....
ну а маленьку новонароджену донечку само собою що готова зацілувати! А коли вони разом, то кращого вже немає!!!

Ой, все-таки класно бути Мамою!

[Yul]

О, а я тільки хотіла запитати щодо двох і більше діток.
Відповіді випередили. Згодна, що "класно бути Мамою"

гра з вогнем, дякую, що знайшли темку, але вона більше про стосунки у сім"ї, а мені ще цікаво як змінюється жінка, її світовідчуття.

А ще я хочу додати про себе, що я стала набагато швидше виконувати всю домашню роботу. Бо поки спить мацьопа треба і зробити багато, і на Малечу заскочити!

[Halina]

А я стала великою боягузкою.Дуже боюсь,щоб моя доня не захворіла,а як вона хворіє,то завжди видумую собі мало не найгірше і боюсь,щоб нічого не сталось зі мною(бо хто ж тоді її буде заколисувати та давати їй цицю?).Боюсь слухати про важкі дитячі хвороби.Знаю,що так не можна,але нічого не можу з собою зробити..Коротше кажучи в мене з"явилась якась манія боязні за мою дитину

[Yul]

Halina (16.6.2010, 14:13) писав:

А я стала великою боягузкою.Дуже боюсь,щоб моя доня не захворіла,а як вона хворіє,то завжди видумую собі мало не найгірше і боюсь,щоб нічого не сталось зі мною(бо хто ж тоді її буде заколисувати та давати їй цицю?).Боюсь слухати про важкі дитячі хвороби.Знаю,що так не можна,але нічого не можу з собою зробити..Коротше кажучи в мене з"явилась якась манія боязні за мою дитину

Так, це в мене теж є. Іноді такого собі понапридумую. Але намагаюся себе контролювати (і потік своїх думок також). Завжди пам"ятаю, що думки мають властивість матеріалізовуватись.

[Xrusti4ka]

А я спочатку була нервова ужасно,перестрашена,панічна.Зараз вже не така.Але мене більше змінив шлюб,(в гіршу сторону:))а не дитина.

[Солошка]

а я навпаки стала спокійнішою, більш впевненою в собі, відчула щось подібне на "інстинкт мами тигриці" - нікому не дам образити воє тигреня;) навіть наша собака це відчула, боїться до візочка навіть на метр підійти:)
А ще я була дуже худюща, тепер (як каже чоловік) появилась дупа і є защо взятись;))))))
До народження я була страшно неакуратна, тепер дуже справилась, навіть моя мама "супер чистюля" це помітила...
А найголовніше я помінялла ставлення до всього: до батьків (почала цінувати їх, бо сама опинилась у їх статусі), до болю(я тепер знаю який він насправді), до чоловіка (він виявився найкращим батьком у світі:)), до життя - ЦЕ ВЕЛИКЕ ЧУДО!!!!