Збройнi сили Украiни...Як ви ставитесь до служби в армii?
#1
Відправлено 20 травень 2008 - 15:20
Розпочала цю тему ,бо знову у мо1х на Укра1н1 проблеми.Моему плем1ннику 22роки ,вчора при1хали представники военкомату разом з м1л1ц1ею забирати в арм1ю.В1н ще у 18 рок1в пройшов ком1с1ю 1дали висновок Що не придатний.У нього проблеми з серцем 1 з спиною, в1н у нас з самого дитинства по л1карнях.А тут вчора при1хали 1 сказали що з ним все нормально може служити.У сестри 1стерика, вона говорить :"Я не проти щоб в1н послужив, може трохи б розуму набрався, але ж такий хворий . мен1 тод1 привезуть кал1ку зв1дти."(в1н у нас трохи вредненький,бо через хворобу вс1 жал1ли).Не знаю чим зак1нчиться це.Або нав1ть уявити Що заберуть: йому 22роки прийде "салагою" в арм1ю, а "д1дам"-18-19рок1в, може бути такий конфл1кт.

"Все, що існує на світі, колись було мрією". К. Сендберг
Поганий правопис розвиває уяву
#2
Відправлено 20 травень 2008 - 15:55
Отож, якщо не зариватиметься, то буде все нормально: всі отримують на початках і він отримає.
Але ящо буде мудрий, то нічого з ним поганого зним не станеться. Але якщо будуть мудрі батьки, то дадуть 500-800 баксів і нікуди він не піде.

Майстер улюблених іграшок :)
#3
Відправлено 20 травень 2008 - 16:08

"Все, що існує на світі, колись було мрією". К. Сендберг
Поганий правопис розвиває уяву
#4
Відправлено 20 травень 2008 - 16:13
Натусiк (20.5.2008, 17:08) писав:
Зараз цю частину перевели до Львова! Називається 80-й аеромобільний полк. До речі моя військова сперціальність також дисантник.
То дайте йому, а він як заробить то віддасть.
Ага, не видержить, він ще не знає що його чекає, а вже каже що не видержить! Сам себе авансом жаліє! Фе!
То дайте йому гроші, а він як заробить то віддасть.

Майстер улюблених іграшок :)
#5
Відправлено 25 травень 2008 - 22:23
У моего мужа с сердцем проблемы, не служил.
и вообще армия делает мужиков, а как по мне, то нужен мужчина, а не мужик!
#6
Відправлено 25 травень 2008 - 22:49
А взагалі хороша тема. Цікаво дізнатися, хто як ставиться до строкової служби. Я осбисто руками й ногами за контрактну службу. Вважаю, що служити мають за бажанням і така робота має добре оплачуватися.
#7
Відправлено 25 травень 2008 - 23:43
Сеструлька (25.5.2008, 23:23) писав:
и вообще армия делает мужиков, а как по мне, то нужен мужчина, а не мужик!
Сеструлька, не згодна з тобою щодо останнього. Все залежить від особистості,виховання, натури людської. Якщо людина по своїй суті мужлан, то її ніщо не випрвить і не зіпсує більше, ніж вона вже зіпсована. Мужланами, так як і справжніми чоловіками, народжуються, а не стають!
Мій чоловік колишній військовий, у якого 7 років вислуги. Він був взірцевим військовослужбовцем, якого поважали і одногрупники і викладачі, а потім і його курсанти, які, навіть,зараз телефонують йому, раді зустрічі з ним. Хоча чоловік 6 років вже не працює там,він пішов в запас, причина тому - матеріальна: істи хочеться завжди. Мій чоловік - це обьект заздрощів моїх знайомих жіночої статі! Він ніколи не образить жінку, прийде на допомогу і людині похилого віку і дитині. То він знайде на вулиці дідуся, який лежить на землі, а повз нього проходять люди з кам"яними обличчями, чоловік возиться з тим дідусем, відкачує його, випитує де живе, везе додому, а вдома у того ще й стриже дідуся, миє йому голову і бриє бороду; бо старенькому стало погано по дорозі до перукарні, виявляється! То, серед білого дня, в місці де завжди людно, відбиває 9-річну дитину від зграї безпритульних собак, яку собаки вже повалили на землю, а зовсім поряд, в машині, сидить якась сволота, дивиться на це спокійно і, навіть, не поворухнеться, бо він, бачте, злякався! А те, що та дитина злякалась в тисячу разів більше нього, його не колише!
Ще у моєї мами є подруга, сина якої 7 разів проводжали до армії!: він був дуууже балуваним хлопцем, при спілкуванні з ним складалося враження, що він несповна розуму, психічний і т.д.; то він тікав з дому в день проводів, то тікав вже з поїзда! Не знаю як, та якось вони все ж таки заперли його до лави військовослужбовців! Спочатку він мовчав (пару місяців), пізніше почав писати листи і жалітися в них, що йому важко, а через пів року вже писав, як він любить свою маму (до цього таких слів вона не чула зроду). Як підсумок, хлопець повернувся додому зовсім іншим, де й поділись його хворобливі істерики і психи, влаштувався на роботу, пішов вчитися заочно - мати не натішиться! Отже, армія зробила з нього людину!
Але я згодна з вами всіма, що є обставини, за яких деяких речей треба уникати. Стан здоров"я і є однією з цих обставин!. Натусік, якщо справа і справді зі здоров"ям і справді серйозна, то хай сестра йде і піднімає на вуха все начальство воєнкомату чи шукає якісь ниточки за які можна потянути.
#8
Відправлено 26 травень 2008 - 06:53
Марикоша (26.5.2008, 0:43) писав:
Мій чоловік колишній військовий, у якого 7 років вислуги. Він був взірцевим військовослужбовцем, якого поважали і одногрупники і викладачі, а потім і його курсанти, які, навіть,зараз телефонують йому, раді зустрічі з ним. Хоча чоловік 6 років вже не працює там,він пішов в запас, причина тому - матеріальна: істи хочеться завжди. Мій чоловік - це обьект заздрощів моїх знайомих жіночої статі! Він ніколи не образить жінку, прийде на допомогу і людині похилого віку і дитині. То він знайде на вулиці дідуся, який лежить на землі, а повз нього проходять люди з кам"яними обличчями, чоловік возиться з тим дідусем, відкачує його, випитує де живе, везе додому, а вдома у того ще й стриже дідуся, миє йому голову і бриє бороду; бо старенькому стало погано по дорозі до перукарні, виявляється! То, серед білого дня, в місці де завжди людно, відбиває 9-річну дитину від зграї безпритульних собак, яку собаки вже повалили на землю, а зовсім поряд, в машині, сидить якась сволота, дивиться на це спокійно і, навіть, не поворухнеться, бо він, бачте, злякався! А те, що та дитина злякалась в тисячу разів більше нього, його не колише!
Ще у моєї мами є подруга, сина якої 7 разів проводжали до армії!: він був дуууже балуваним хлопцем, при спілкуванні з ним складалося враження, що він несповна розуму, психічний і т.д.; то він тікав з дому в день проводів, то тікав вже з поїзда! Не знаю як, та якось вони все ж таки заперли його до лави військовослужбовців! Спочатку він мовчав (пару місяців), пізніше почав писати листи і жалітися в них, що йому важко, а через пів року вже писав, як він любить свою маму (до цього таких слів вона не чула зроду). Як підсумок, хлопець повернувся додому зовсім іншим, де й поділись його хворобливі істерики і психи, влаштувався на роботу, пішов вчитися заочно - мати не натішиться! Отже, армія зробила з нього людину!
Але я згодна з вами всіма, що є обставини, за яких деяких речей треба уникати. Стан здоров"я і є однією з цих обставин!. Натусік, якщо справа і справді зі здоров"ям і справді серйозна, то хай сестра йде і піднімає на вуха все начальство воєнкомату чи шукає якісь ниточки за які можна потянути.
Ну якщо вже пілша так, то скажу таке: зараз строкова служба триває всього рік! Причому служать здебільшого якщо не у своїй області, то в сусідній, але то все одно як кажуть "за городами". Щодо мужланів, то я цілком підтримую позицію Марикоші, якщо ти на початках мудак, то й армія тебе не виправить. Знаю кілька таких... а ліпше б не знав.
Але хочу сказати й про офіцерів, яких зараз готують у військових інститутах, бо 40 відсотків серед них - не офіцери. Бо як так можна їхати в тролейбусі, не поступитися місцем, до речі, колишньму офіцерові, ще й при цьому огризатися. Я це сам бачив. Мені було сороно, що я вчуся у військовому інституті. Система виховання вже далеко не та!
Та й яке там виховання... коли йшла боротьба за те, який інститут залишиться, чи Одеький сухопутніх військ чи Львівській, курсанти Львівського 2 роки підряд робили ремонти. Вони навіть на іспити заходили в робочому одязі із заліковками. Їм ставили автоматом і вони дальше йшли на негритянські роботи. Оце так офіцер-журналіст, перекладач, геодезист...

Майстер улюблених іграшок :)
#9
Відправлено 26 травень 2008 - 07:34
Але питання стоїть по іншому. Цей хлопчик має проблеми зі здоров'ям. Краще сядьте за круглий стіл, зберіть всі лікарняні справки, документи. Вам необхідно всім скоординувати свої дії, якщо людина хвора і у вас є всі докази, то нехай мати (або ви) сходить до воєнкомату, покаже всі документи, не спрацює йдіть до прокуратури з цими документами. Вони там таке люблять, своїх до стіни поставити
#10
Відправлено 26 травень 2008 - 08:34
Я вообще не против армии, но как писала Маруся, видела много примеров возвращающихся и без зубов и со швами в голове. а у кумы вообще за 2 дня до возвращения брата убили, нет смысла рассказывать что пережили и она и мать с отцом...
Двоюродный брат в Десне служил, он и так был не подарок, а после той дедовщины вообще ужас стал(как вспомню вечные послки в которых тонны сигарет и денег для того, чтоб откупаться перед дедами).
Вообще армия как алкоголь - не меняет человека, а только заостряет ег характер. Хотя вот брата своего мужа я б туда с удовольствием отправила, если б здоровье позволяло, я про него писала в другой теме, он из серии "в семье не без урода"(крадет деньги родителей, не учится, гуляет и всячески доводит), может хоть бы там немного дисциплины привили.
#11
Відправлено 26 травень 2008 - 08:53
Ще маю брата й не дуже горю бажанням щоб він йшов у армію. Ні він нормальний, просто акби й армія була нормальна, а так...

#12
Відправлено 19 червень 2008 - 13:49
#13
Відправлено 19 червень 2008 - 14:10
#14
Відправлено 19 червень 2008 - 18:06

#15
Відправлено 08 липень 2008 - 14:32
Багато моїх знайомих пройшли через армію (вже за часів незалежності), і служили не рік, як зараз, а по 2-2,5 роки, кажуть, що то непогана школа життя, і через неї потрібно пройти - дає неабиякий життєвий досвід.
oksanocka (19.6.2008, 19:06) писав:
Жодна армія не вчила ніколи і не вчить добра і любові, вона вчить виживанню за будь-яких умов.

Все буде добре - інакше і бути не може!
#16
Відправлено 01 жовтень 2009 - 16:40

Допомога
Вподобай нас на Фейсбуці
Ми ВКонтакі
Ми в Однокласниках









- 












