Ой, дякую! Тема прям для мене. Можна розгорнуту віповідь? Я в дитинстві була страшною боягузкою, ну прям до курей. Заснути часто без світла не могла, бо всяке починало ввижатися. Десь в підлітковому віця, я вирішила, шо час з цим боротись і одним з методів терапії був перегляд фільмів жахів.

Передивилась їх неймовірну кількість на усякі теми. Також терапія в себе включала походи вночі на цвинтар і близьке знайомство з мишами, зміями і павуками (правда з волохатими так і не познайомилась) Як не дивно, терапія чудово спрацювала. Правда з цим все ж таки тре бути обережним, бо велика кількість таких фільмів явно вплаває на психіку. Коли після півроку зустрічань з майбутнім чоловіком, він запросив з"їздити в село познайомитись з його родичами....Я погодилась. А коли їхали в електричці, продумувала план, що буду робити, якщо він везе мене не до рідні, а планує в найближчому лісочку вбити і з"їсти

. Ні, я не параноїк, легко заводила знайомства,спілкувалась з знайомими,але була дуже уважна, обережна і зібрана. Думаю це не так вже і погано. Зара фільми жахів дивлюсь рідко, бо більша частина їх мені видаються смішними. Є такий підвид в яких докладно показують як мучать людей і так майже весь фільм. Такі не люблю. Не тому що страшно, щвидше гидко і такі фільми взагалі, на мою думку не варто показувати, а якщо показувати, то контролювати кому. Бо якщо комусь подобається на таке дивитись - це вже відхилення.
Хто дивиться фільми жахів? Ті хто хоче полоскотати нерви, трошки адреналінчику... Можна звичайно і іншими способами, але кожному своє. Думаю тут переважає молодь, навіть рання молодь
Так що зара дивлюсь хіба якісь шедеври, а для адреналіну ліпше б вибирала трилер. Та і на фільми чомусь все меньше часу лишється. Невстигаєм передивитись навіть те, зо що оскарів дають, не те, що якісь фільми жахів...