Допомога
Ми з чоловіком 8 березня запланували одружитися в жовтні.А завагітніли у серпні.
Ще на початку наших стосунків,коли я схвильовано запитала його:"Що буде,якщо я завагітнію?",він так ніжно відповів:"То народиш синочка мені."
От так і сталося Лежала на підтримці і навіть не хотіли виписати на весілля.
Потім ще лежала на підтримці,бо на 8 місяці була загроза передчасних пологов.Як же сумно було лежати у роддомі і страшно.
Але я була готова і настроїлася позитивно на пологи.
Вдома весь час лежала і відпочивала,спілкувалася з малюком,читала йому казочки.
Перед пологами мене поклали в пологовий будинок наперед.Як же нестерпно довго тягнувся кожен день.Нудьга і страх виснажували,але я дуже настроїлася,дуже чекала появу синочка.Заспокоювала маленького в животику і себе що легко народимося-він і його мамуся.Бо справді янародилася тоді як мама.
Декілька днів мене просто нив живіт низом як на місячні.Я з нетерпінням чекала
Увечері я була безмежно щаслива,коли мене забрали нагору народжувати.Лікар мене хвалив,бо я старалася триматися молодцем,підчас перерв між переймами подумки говорила малюку,що скоро він народиться і дуже легко.
Всього 3 години я помучилася схватками і трохи потужившись о 3 год ночі народила своє безмежне щастя.
Нас народжувало троє дівчат у одному родзалі,я була дуже щаслива,що найперша відмучмлась і народила.Подзвонила чоловіку,мамі.
Досить важко було відходити від пологів,були шви,велика слабкість,хвилювання,панічий страх,проблеми з грудним вигодовуванням.Зате зараз маю чудового,веселого,розумненького двохрічного сина і ...ще малюсінького піврічного,але це вже інша історія,яку я вже вам писала.
Словом я знаю одне-я молодець,що маю своїх малюків,своїх улюблених синочків,які є сенсом мого життя
[/url]
Успіху у вихованні синів! Нехай кожного дня, кожної хвилини вони радують свою маму новими словами, впевненими кроками, щирим сміхом та палкими обіймами !
!!!
