[Красунечка]

Не знайшла відповідної теми, тому створюю нову.
Питання водіння для мене з деяких пір стало дуже активно вживаним та вкрай турбує.
Навчилася водити машину я років 5 назад, навчив тоді ще мій хлопець. Час від часу я "розвантажувала" його на дорозі, коли кудись їхали, але прав я не мала. Коли задумались про цей важливий документ - я була вагітна і вирішили відкласти це. Потім синок маленький, потім не було грошей на курси...отак і їздила час від часу, але без прав.
Цієї зими чоловік пішов і записам мене на курси водіння. Я свідомо все відходила та відїздила з інструктором - проблем не було, оскільки якийсь водійський досвід у мене був (але стажу як такого не було, бо я сідала за кермо вкрай рідко.) На права вирішила здавати сама, без усіляких хабарів. З першого разу здала теорію, практику - ні. З другого разу сама здала практику - такою була моя "перемога". Але уже увечері чоловік влаштував мені свій екзамен :) мало не здалося.....
Тепер права є і я повинна їздити! Але машина у нас одна на двох і чоловік її віддавати не хоче, але прикожній нагорді, коли ми разом, саджає мене за кермо - ось така у мене практика.
Не маючи достатньо постійної практики, маю проблему. Воне не заключається в тому, машина має механіку чи автомат - я їзджу і на тому, і на тому. З габаритами все нормально, на боюся зустрічних чи задніх машин, на страшать мене пробки. Але на цих вихідних склалася неприємна ситуація: ми поїхали в Київ (живемо в приміській зоні). Їхали зранку, машин було середньо на дорозі. Коли справилися зі справами, рух був шалений (хто знає, ми були на Кільцевій - там реально шалений рух). Мені треба було перелаштуватися в крайній правий ряд з 4-го і я реально не змогла і проїхала потрібний поворот. Я зовсім не змогла нормально влитися в потік. При цьому поруч слухала, яка я курка і хто мені дав ті права.....
і от тепер не знаю, як це в собі побороти
я просто розгублена - їздити хочу і люблю, але з великою кількістю машин я не справилася ;(

[Беременулька]

Красунечка, не всі одразу їздили добре! має пройти певний час і адаптація! все приходить з практикою!!!!!!!!!!!!!!!!!!
а чоловікові треба так і сказати, я більш ніж впевнена, що перші місяці він теж не рак добре їздив як зараз! Бажаю успіху!

[Красунечка]

Дуже перепрошую у модераторів і прошу перенести мою тему в потрібний розділ!


Free_Girl я це казала і не раз, а він за своє - як його поруч немає - у мене все чудово, але він поруч реально мене дратує!

[NeYa]

Красунечка
Ви не переживайте
В мене трошки інша ситуація, але подібна
Я вже 5 років маю водійське посвідчення. Їздила я частенько, але в основному по трасі або вночі, і завжди з чоловіком.
І тут я отримала подарунок - машинку!!! Це припало якраз на другий місяць моєї вагітності!!! + Машина на механіці, на якій я вже розучилася їздити, бо остання машина в нас на автоматі.
Її поставили на стоянці і я три тижні ходила на неї дивилася. Я боялася сама їздити. Я виїжджала тільки у випадку, якщо збоку хтось сидів. Але в один прекрасний день псіханула))) і поїхала до перукаря... З того дня, а це вже більше місяця, я день в день за кермом... Зараз мені навіть краще самій їхати... А особливо з чоловіком))) який постійно щось коментує і шось критикує... Інколи я псіхую і кажу, шо взагалі зараз висажу з машини, або хай їде на своїй. Але я знаю, що всі його коментарі тільки з добрими намірами... Він хоче, щоб я була таким же професіоналом, як і він... А не черговою блондинкою за кермом)))
Перші дні в мене було багато казусних ситуацій... Я ї по 10 хвилин по парковці їздила, бо не знала, як мені між тими машинами нормально влізти, і під горку рушала з 10 разу... Але кожний день я все впевненіше почуваю себе за кермом. Хоча багато хто казав, що я ненормальна, починати їздити під час вагітності. Я не шкодую. Я знаю, що буде малявка, і я впевненно зможу посадити її в машину і поїхати будь-куда.
Тому, я бажаю вам успіху і впевненності в собі...

[Беременулька]

знаєте, як я навчила свого чоловіка не коментувати свою їзду: 1) коли він коментував - я гірше їздила; 2) я просто відмовилась їздити , коли йому це дуже треба було. і сказала що відновлю, якщо він перестане бурчати біля мене!

[Milana Y]

Вам треба частіше у таку ситуацію, щоб здобути певний потрібний досвід.

Додано:
Вам треба частіше у таку ситуацію, щоб здобути певний потрібний досвід.

Додано:
Вам треба частіше у таку ситуацію, щоб здобути певний потрібний досвід.

[LudaM]

І в мене якась схожа проблемка. Отримала права ще до заміжжя, 6 років тому. Мій тато дуже хотів щоб я їздила, а от майбутій чоловік казав що взагалі їх порве. Тоді тато часто садовив мене за кермо і їхала я досить непогано, що навіть дядько довіряв мені свою машину. Після весілля - вагітність і кермувати залишила. Зараз якась охота знову появилася, тому сідаю інколи, але їду поганенько, може тому що тато поруч, бо сама їздити ще боюся, хоча тато з легкістю довіряє свою машину, так як своєї у нас з чоловіком немає.
Але із свого досвіду (попереднього) знаю, що краще їздити самій, а якщо вже сидить поруч наставник то просто не звертати уваги на коменти, а з часом досвід і навички набудуться і будете їздити собі спокійненько.
Тож побільше за кермо!!!

[Красунечка]

дякую за поради, дівчата! тоді я страшенно спіханула на чоловіка, бо реально ситуація для мене була складна, але знаю, аби її подолати, треба їздити в ній по-більше...тільки мені дурно від тієї думки...

[гра з вогнем]

Суворе попередження від модератора гра з вогнем

Створюйте теми у відповідних розділах!
Розділ За кермом

[Svitlana HP]

Я за кермом вже 7 років, права маю 6, але і досі коли чоловік сідає поруч, то мене ніби клинить хоча вожу машину добре. Навіть за те що я переключаю не так передачі вислуховую цілу лекцію. Це просто в деяких людей так буває ніби вони вчителі (наставники) і повинні весь час нас повчати. Я з чоловіком їздила поки не отримала права, тепер я сама (тільки коли він не маже то сідаю за кермо). Чоловік має іншу машину службову. Красунечка з часом чоловік буде простіше до того ставитись (коли досвіду буде більше у Вас). Тримайтесь, не панікуйте а головне не здавайтесь все буде гаразд.

Повідомлення відредаговано Svitlana HP: 27 квітень 2010 - 16:12

[Лелечка]

Svitlana HP (27.4.2010, 17:11) писав:

з часом чоловік буде простіше до того ставитись (коли досвіду буде більше у Вас). Тримайтесь, не панікуйте а головне не здавайтесь все буде гаразд.

НУ не знаю-не знаю, чи стане чоловік простіше ставитися. Просто чоловіки діляться на два типи: ті, для яких не принципово, хто за кермом, і ті для яких це один зі способів самовираження.Чоловіки "2 категорії" не зміняться. І навряд чи перестануть "повчати" своїх других половинок.

[Oks@n@]

Красунечка, не здавайтеся, Ви ж не водій з багаторічним стажем - та й вони помиляються і не все виходить - головне практика-практика-практика!
У мене права рік і я цієї зими на 4 місяці вагітності вїхала в снігову кучу, і якби чоловік не казав іти на обгін і я послухала свою інтуїцію, то такого не було б - я ж не водій зі стажем і дорога вся в снігу була, але Слава Богу все минулося і назад я поїхала з нервово сіпаючими ногами, але вже маю досвід і знаю, що і як робити і не робити.
Я думаю, що на наступний раз ви таки перестроїтесь в правильний ряд і все у Вас буде добре!

[Svitlana HP]

Лелечка (29.4.2010, 14:06) писав:

НУ не знаю-не знаю, чи стане чоловік простіше ставитися. Просто чоловіки діляться на два типи: ті, для яких не принципово, хто за кермом, і ті для яких це один зі способів самовираження.Чоловіки "2 категорії" не зміняться. І навряд чи перестануть "повчати" своїх других половинок.

В мене чоловік відноситься до другої категорії. Коли він поряд я ніколи не сідаю за кермо (без потреби). Вожу машину вже 7 років кожний день (чоловік 10 років) навіть коли вагітна була до самих родів, досвіду набралась багато (знайомі кажуть що я краще вожу машину як чоловік-спокійніше). І чоловік вже не реагує так сильно як коли я починала водити. Хоча зауваження дає, але я йому теж можу дати, а іноді і не погодитись з ним. Я навчилась відповідати йому, бо маю вже більше досвіду.

[Tanyusha]

Слава Богу в мене чоловік відноситься до першої категорії - він навпаки сам був ініціатором, щоб мене вчити і завжди сам пропонує мені сідати за кермо. Водійського стажу в мене вже років з 4-5 (права більше) і звичайно на початках як і у всіх бували різні ситуації - і глохла іноді, і страшнувато було перестроїтись в інший ряд і т.д. Але з часом все пройшло, а на зміну прийла впевненість і досвід. І підбадьорюючі слова чоловіка (типу "ти в мене найкращий драйвер") також зробили свою справу.
Бажаю всім хто тілкьи починає чи має інші сумніви сміливо йти вперед до своєї мрії водити і все у вас получиться!!

[Mysterious]

ну з однієї сторони сумніви-це добре, бо тоді людина більш уважніша.
але коли я гляну деяких водіїв зі стажем,які нарушають або взагалі правил незнають, то я зразу стаю впевненою в собі.

[Зорянка]

Красунечка, будучи вагітної пішла на курси - це було на 7-8 місяцях і практику водяння я мала вже з гарненьким, кругленьким пузіком;) По собі знаю, що якщо збоку сидить мій чоловік і нервується, що я щось не так роблю ( хоча я то знаю, що все правильно роблю ;) :) ), то я і сама починаю дратуватись.
Хоча я за кермом почуваю себе і впевнено і спокійно :) Зараз стараюсь частіше за кермо сідати, щоб практики набиратись :) За містом спокійно їзджу, а в місті ще рідко катаюсь - нема нагоди :)
Красунечка, ви впевнена в собі жінка і водій :) Поїдьте на ту частину дороги ще раз ( можна і з чоловіком ;) ) і спокійно перестроюйтесь в потрібну смугу ;) Головне - це впевненість в своїх силах та не забути вимкнути звук чоловіку ;) :)

[Зулейка]

Коли біля мене мій чоловік я впевненна, що він мені заважає, а коли сама розумію, як з ним спокійно і впевненно.

[СЕПТІМА]

мій чоловік навпаки,завжди мене дуже підтримує.і ніколи не критикує мого водіння,а я от навпаки,його критикую невпинно.Зараз я вже їжджу досить впевнено,правда в мене права вже 8років,а своє власне авто 2роки,тому в принципі якийсь стаж уже є.А моя історія така,зараз я згадую і сміюся а от коли це сталося я ридала півдня.
Два роки тому,на мій 25-й день народження чоловік подарував мені новенький джип.Я була просто в шоці,коли його пригнали до нашого будинку,думала,що таке можливе лише в кіно.машина на автоматі,тому їздити можна без проблем.Перші дні я дуже боялась сідати за кермо,але все перемогло,коли треба було їхати до рідні в село,так би мовити,обмивати авто.І от я підїждаю до воріт(високих кованих),всі вийшли глянути на мене і я з переляку плутаю педалі(газ з тормозом),і збиваю ці ворота.Всі шоковані не розуміли що діється.Я в сльози.Та правда якось все обійшлося,машину тільки трошки подряпала,то поставили мухобойку,і нічого не видно.А чоловік і вся рідня навпаки мене заспокоювали,як могли.

[bianca]

Дівчатка, маю питання. В кого машина не в гаражі, скажіть-но, що ви робите, коли замки замерзають? Сьогодні так і не добралась всередину. :( А це тільки початок зими. Через багажник лізти? ;)

[Bogdana]

В мене сьогодні теж була подібна ситуація. Але замерзли не замки а двері ніби примерзли. Я то їх відкрила, але думала що повідриваю разом з резинками. А ще в мене примерзла машина колесами до асфальту.
А взагалі я знаю, що інколи чоловік лив теплу (не гарячу) воду на двері, або грів феном.