[Оленка]

А як у вашій сімї?

[manana]

У нашій сім"ї гроші спільні. Але якщо комусь треба на щось потратити або щось купити, то ми це обговорюєм і гроші "видаються" :D . Я вважаю, що в нормальній родині не може бути окремих бюджетів-це вже є недовіра, скривання чогось.Допускаю ще таке,коли хтось комусь хоче зробити подарунок(день народження, день Валентина, річниця весілля і т.д.) і не каже іншому.

[Галочка]

Так як зараз знаходжусь в декреті, то основним спостачальником грошей в сім"ї є чоловік,але проблем з цим в нас не виникає, все що треба купити ми купляємо разом.
Дитячі гроші -- я навіть не замічаю, що вони бувають присутні в бюджеті,вони моментально зникають.І на дитячі потреби їх далеко не хватає.
На допомогу батьків ми ніколи не надіялись,одні вже пенсіонери,а другі не настільки заможні що допомагати.Дякувати Богу що можемо подбати про себе самі,хоч це не дуже легко дається.

[Татусечка]

В нашій родині гроші також "спільні". Вони лежать у чоловіка і яко мені щось потрібно то я просто про те кажу і він купує :D . Чесно, хоч мені іноді і принизливо його просити. зате я ніколи непарюсь, що купувати, як притягти продукти і за що жити далі. Коханий думає про все!!!
Що до дитячих коштів то я повністю витрачаю їх на малявок, хоча на все таки невистачає
О є ще моя зарплата ото цілком і повністю мої кошти!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Що хочу то те з ними і роблю - бо до сімейного бюджету вони не належать...
Сімейний бюджет, то заробітки чоловіка, а все що помимо того то на шопігн і бродіння парком з малими, чи походи до макдональдса і т.д.
Батьки допомогають подарунками на дні народження. Чоловікові іноді купують малим солодощі. Мої дають пару гривень. А ще у нас є чоловікова тіточка та завжди по приїзду дає малим 100 на морозиво
Ось такі от гроші в нашій сім'ї

[Ксюнка]

Мanana, так само як і у вас і вважаю, що це і є найбільш правильний варіант. Сім"я починається з довіри, а коли кожен складає в свою кишеню - це не добре.
Нещодавно чоловіку зателефонував шкільний друг і попросив позичити 600 у.о. Він вирішив позичити, не порадившись зі мною. Я ж була категорично проти, адже складаємо до родів. А тут виявляється, що існує ще "холостяцька" заначка, про яку він колись давно мені казав, а я забула. Проте, я була надзвичайно ображена. Але ми швидко прийшли до консенусу і порозумілись.

[NaTa!]

Така цікава тема, але я ще хотіла б взнати заодно чи вдається вам заощаджувати на майбутнє, ну "складати в панчоху"? Бо нам щось не дуже і нерозумію чи то ми такі марнотратні чи просто життя таке коштовне - цікаво як у вас?
Відносно опитування, то в нас гроші спільні в повному розумінні того слова, бо кладуться всі доходи в "одну шуфляду" (зараз основні постачальники звичайно тато і доця, а мама нахлєбнік ), а з неї берем на все необхідне, тому не можу сказати, що тратим дитячі гроші тільки на неї і не можу сказати, що на продукти( хоча проголосувала там, бо під словом "продукти" я якраз і вважаю ці спільні потреби) А як це тратити дитячі гроші на дитину, а що більше того, то шо ? Хоча в мене якщо чесно завжди якісь ідеї де потратити гроші і тому як тільки беру дитячі, то відразу добрячу частину "розпускаю" не дойшовши додому. Проголосувала, що допомагають батьки обох, хоча це оказійно, частіше ніж раз у рік, але ми особливо не розраховуємо на їхню допомогу і стараємся розраховувати на себе. А взагалі конфліктів на цій основі в нас не виникає, правда деколи мій коханий дивується мому таланту "пристроїти гроші" от би мені ще вміти їх примножити

[Time Out]

Я проголосувала за окремі гроші, хоча це умовно. Гроші чоловіка - це наші загальні гроші, вони йдуть здебільшого на продукти, на оплату квартири, школи, моєго Інтернету і т.д. Жекусіні гроші - це копійки, йдуть на іграшки, книжки, іноді на якусь одежину. А мої, чесно зароблені, скажімо навіть підроблені, бо я сиджу вдома з малявкою і трошки підробляю - це мої, і на що я захочу, на те й потрачу. Тільки чомусь хочеться тратити знову ж на дітей.
Я знаю, скільки в чоловіка грошей, вони в нас на банківському рахунку. А він про мої доходи знає також, але витрати не контрюлюються. Хоча це на такі гроші, про які можна хвилюватися.
Батьки нам не допомагають, ми вже в змозі себе забезпечити, ще потрохи на більшу квартиру відкладаємо. Іноді, на святя, дають дітям якусь суму, то ми Женіни зразу на нього витрачаємо, а Павлик свої збирає на море, на якісь покупки.

[Щасливий татусь]

У нас спільні гроші! Так було колись, з перших дінв нашого холостяцько-невільного життя разом, так є і зараз. У нас є спільний банкоматик і ще підбанкоматики, киди ми скидаємо наші грошики, але наразі мої-наші!
Тото в корову основну зарплату, після того як розплатимося за хату, і решта... і на ничку гривень зо 300 кладемо. Чого так, хоч ми й дуже такі специфічні люди, німи й маємо в банку і таки кожного місяця відкладаємо певну суму, але й тратимо цікаво гроші. Звичайно на те що все одно треба, але можемо йти за одним, а купити інше. Причому така звичка в обох. А тому на кінець місяця може бути упсссссссссссс....
Ничка таки допомагає.
Щодо контролю, то у цьому немає потреби! Хоча інколи можу запитати, а що вже грошей немає? А на що ж ... а потім згадую... бо ми практично все купуємо разом... окрім подарунків. ну тато ще може зробити таку приємність для доці, купити їй щось без маминої на те згоди...

[oksanocka]

У нас в сім"ї й ніколи не виникало такого поняття як "окремі" гроші.Звичайно спільні. Бо від розділення їх й виникають сварки та вирахування. "От ти потратив(ла) свої, тепер я мушу давати тобі мої гроші" чи то "ми живемо лише на мої гроші". Тож навіщо створювати тільки проблеми, сім"я одна - й усе в ній спільне, в т.ч. й кошти.

[Teтянка]

В нашій сім"ї існує таке поняття ,як "тумбочка",куди ми кладемо гроші.
Є такий анекдот про тумбочку:" Мужик! Ты где деньги берешь?- В тумбочке!- А в тумбочку кто их кладет?-Жена!- А она их где берет?-Я ей даю!-А ты где берешь???-В тумбочке!!!"
Витрачаємо їх разом,ніхто ні перед ким не звітує.Великі покупки обговорюються наперед,а різні дрібниці - ні.

[OOksana]

В нас також гроші спільні. Зараз звичайно заробляє лише чоловік. Коли я працювала ( не довго до вагітності ), то відкладала свої мізерні заробітки на пологи, хрестини і перші важливі дитячі покупки.( в кошторис вклалась ). Зараз дитячі гроші стараюсь також відкладати і не витрачати, проте не завжди так виходить! А щодо окремих сімейних грошей, то вважаю, що це не правильно!!!

[mania4ka]

Як тільки ми одружились, я трохи підробляла, то мала свою заначку, бо трохи страждаю шопоголізмом і не хочу щоб мені говорили що я трачу сімейний бюджет на захцянки! Але чоловік дуже ображався, що я казала "Твої гроші, мої гроші" і бюджет став спільним. Зараз я не працюю, а чоловік віддав мені свою карточку і я знімаю його зарплату в банкоматі, це так приємно що він мені довіряє, я навіть стала менше тратити на дурниці, правда іноді мені щось дуже хочеться, то я питаюсь чи можна купити, а він завжди дивується-чого питаєш, візьми гроші з купки та й купи! А я: ну це ж твої гроші, того і питаю! То він нервується і шумить, що то НАШІ гроші, і коли я це усвідомлю?! Ось так у нас... А ще кожен місяць відкладаємо деяку суму на депозит і мріємо про власну ,хоча б однокімнатну квартиру в новобудові(наразі знімаємо)
Батьки інколи докидають якусь частину до великих покупок, і на день народження дають...

[Антік]

Гроші спільні, але в мене таки своя заначка є (для непередбачуваних витрат). Крім того, так відчуваю себе незалежною.
Батьки не допомагають матеріально принципово. Хоча на автомобіль трішки нам позичили (половину ми вже повернули)
Стараємся якось самостійно виживати

[Сеструлька]

И у нас деньги общие, тоже есть понятие тумбоки, но там обічно очень много не лежит. Обічно едем в супермаркет, или еще куда-то за покупками и предварительно заезжаем в банкомат снять денег. Детских ненег(100 грн не деньги) вообще не замечаю, так же и 100 грн, которые мне предприятие дает ежемесячно. Когда работала, то тоже все о общий бюджет, никаких нычек, никаких заначек.

[Сонце]

В нас теж гроші спільні, тобто чоловіка гроші є і мої є також таке поняття як "купка" де все лежить і звідти тягнемо... відразу із зарплати стараємось відкласти відсотків 30-40 на заощадження
Не уявляю, якби в нас гроші не спільні були... я б не вижила на свою колишню зарпляту

[маматаня]

В мо1й с1м"1 теж грош1 сп1льн1,тому що так заведено в наш1й кра1н1 з давн1х час1в.1 тепер це зм1нити проблематично. Але ми живемо за кордоном вже не малий пер1од часу 1 я впевнилась в тому,що краще мати окрем1 рахунки 1 розпод1л обов"язк1в.Тод1 почуваеш себе незалежно 1 не винною н1кому н1чого.Дитяч1 грош1 ми в1дкладаемо на навчання п1сля школи.

[ret7878]

Ми вважаємо, що гроші в нас спільні.
Обоє маємо зарплатні картки з яких знімаємо на поточноі витрати в шухлядку.
Великі покупки обов'язково обговорюємо, дрібні - ні. Але жінка багато грошей з собою не носить бо:
1) дуже емоційна і не дуже зібрана - наслідком чого є зіпсований тиждень через витягнуті у транспорті гроші;
2) швидко витрачає наявні у гаманці гроші .
Батькі матеріально допомагают - це сімейна традиція.

[Світланkа]

Чесно кажучи я ніколи точно не знаю скільки грошей загалом є у чоловіка.Не тому що він не говорить мені про це, а тому що мене це по великому рахунку не цікавить. Він завжди купляє те що я скажу і решта мене не хвилює. Ну а ті гроші що стоять у тумбочці звичайно спільні.

[наталька]

І у нас гроші спільні. Правда зараз заробляє чоловік, а у мене лише зрідка підробіток. Гроші всі лежать в одному місці і у всіх вільний доступ. Хоча я вважаюсь головним касиром. :) великі покупки обговорюємо, плануємо інколи за кілька місяців, щоб заощадити для цього грошенят. Нажаль, відкладати гроші на майбутнє не виходить. Трохи теж собі люблю розслабитись роблячи покупки. Он вже і малий знає слово магазин і любить туди ходити. Інколи питаєш його :"Куди підемо?", а він "магазин" :) бо і йому часто там шось перепадає.

[Антік]

10 ЗВИЧОК, ЯКІ ПРИЗВОДЯТЬ ДО БІДНОСТІ


Багатство не можна прирівняти до відчуття щастя. Але саме фінансова незалежність дозволяє людям відчувати себе значущими, оціненими, шанованими і впливовими!

1. Відчуття жалю до себе.

Настроєні на бідність люди жаліють себе і вважають, що бути багатим їм не призначено долею. Хтось жаліє себе за те, що народилася жінкою (тому що у чоловіків більше можливостей), хтось жаліє себе за повну фігуру (тому що стрункі люди отримують кращі робочі місця), хтось плаче через штамп про розлучення у паспорті. Інші комплексують через свою україномовність, оскільки нині більшість заможних людей говорить чужинською мовою… Жаліти себе – це прекрасний спосіб знайти багатотонний якір, який зупинить вас на дорозі особистого розвитку і забезпечить вічну бідність. Жаліти себе – це самий кращий метод пошуку низькооплачуваної роботи і отримання жалюгідного існування.

2. Скупість.

Постійний пошук цінника з написом «Знижка» і магазина з транспарантом «Розпродаж», небажання платити за хорошу освіту своїх дітей (тому що вам особисто ніхто не допомагав), прагнення змусити співробітників власної фірми працювати якомога більше за менші гроші – ось вірні ознаки того, що друга звичка бідних людей у вас вже є. Прагнення до тотальної економії – не ознака мудрості, а індикатор того, що ви маєте дисбаланс прибутків і витрат і намагаєтеся його виправити з невірного боку. Запрограмована на багатство людина готова платити за речі їхню реальну вартість і щедро винагороджувати працю своїх помічників – і того ж чекає від інших.

3. Справи, які ви ненавидите.

Катерина ненавидить мити посуд, але ніхто не хоче допомогти їй. Іван терпіти не може гуляти з собакою, але лінується побудувати їй вольєр. Сергій Петрович скаженіє від необхідності складати квартальний звіт, але жоден з його заступників не в змозі це зробити. Марина зневажає роботу аудитора, але лише працюючи тут може платити за кредит, який узяла на покупку машини минулого літа. Всі ці люди готові до невдач і бідності – причина - відчуття, які у них викликає необхідність робити неприємні справи. Ключ до порятунку від третьої звички бідної людини – робити не те, що потрібне, а те, що викликає найбільше задоволення. Лише у цій галузі ви досягнете прекрасних результатів!

4. Вимірювання успіху грошима.

Бідна людина упевнена, що лише володіння якійсь сумою грошей здатне принести їй радість. Лише певна сума на рахунку в банку може дарувати їй можливість відчути щастя завдяки дизайнерському одягу, красивому будинкові, подорожам, незалежності від чоловіка або батьків чи звільненню з роботи. Але практика показує, що щастя так і не приходить. Успішна жінка міряє щастя в одиницях, значиміших, ніж долари, гривні або шекєлі. У чому саме – кожна вирішує для себе самостійно.

5. Витрата більшої кількості грошей, чим можна дозволити.

Кредитні карти і усмішливі співробітники банків з радістю допоможуть вам опинитися в борговій ямі. Адже людина, що не бажає стати успішною, не хоче зрозуміти різницю між корисним кредитом, узятим на розвиток власного бізнесу, і згубною позикою на покупку розкішної іномарки або величезного будинку.

6. Вибір миттєвої вигоди.

Бажання отримати відразу і по максимуму – одвічна властивість бідних людей. Вони не здатні зрозуміти те, що, влаштовуючись на посаду з середньою зарплатою в солідну компанію, можна через декілька років мати значно більше, чим якщо звертати увагу лише на те, скільки ви отримаєте через місяць. Пам’ятайте, якщо жінка хоче їсти плоди – не повинна зривати квіточок.

7. Ниття.

Життя важке? Просто жахливе? Навкруги дискримінація, корупція, хамство, кримінал – вам, нормальній жінці, немає дороги до успіху? З усім цим погодиться кожен потенційний невдаха. Вакцина від цієї звички – креативність. Знаходьте унікальні можливості боротися з негараздами середовища, виходьте переможницею із невигідної для вас ситуації!

8. Порівняння себе з іншими.

Петро думає, що він кращий за своїх однокласників, тому що єдиний закінчив восьмий клас на «відмінно». Вася упевнений, що він гірший за всіх своїх друзів, тому що єдиний не працює на літніх канікулах. Рома зневажає свого брата, тому що в того ще немає Лексуса, який вчора придбав Роман. А Олена хоче задушити свою подружку, тому що в тієї більше залицяльників. У всіх цих людей прекрасно розвинена восьма звичка невдахи – прагнення порівнювати себе з іншими. Подумайте, чи потрібна ця звичка вам або краще не припускати того, щоб зовнішній світ захоплював контроль над внутрішнім?

9. Вимірювання багатства грошима.

Істинно багаті люди не лише розірвали зв'язок між щастям і грошовими знаками (позбавившись від четвертої звички бідняків), але і перекреслили знак рівності між розміром рахунку і поняттям багатства. Справжнє багатство – це уміння залучати гроші, створювати їх, організовувати новий вид заробітку – і тоді вам не страшні ні податкові з ген. прокуратурами, ні пограбування або викрадені номери кредиток. По-справжньому успішна людина не залежить від об'ємів власного мішка із золотом.

10. Ізоляція себе від сім'ї і рідного народу.

Невдахи виходять з тих, хто віддаляється від власної сім'ї і рідної Нації, пояснюючи це різними «розумними» фразами. Вони не розуміють, що сім'я і національно свідомі люди – це прекрасне джерело внутрішньої підтримки, до якого можна звернутися, коли у решті сфер життя більше нічого не залишилося. Лише любов рідних та участь кращих представників народу може допомогти піднятися, коли не залишається жодної надії – і тоді досягається справжня велич.