Допомога
На наступний день вирішила здати аналіз крові, щоб точно знати :) І в той же день вечором мені підтвердили , що ми чекаєм нашу квіточку.
Вагітність в мене проходила не просто. На 7 тиждні почалась кров"яні виділення, загроза, але за допомогою лікарів змогла зберегти вагітність. Через те я ходила до знайомого лікаря що 2-3 тиждні на узд, для перевірки чи нема інших ускладнень.
На 16 тиждні прийшлось пережити ще один стрес, на черговому огляді показало відкриття шийки матки на 11 мм. Вирок лікарів не втішний : необхідна операція, ставити шов на шийку матки, щоб на більшому терміні, коли вага дитинки стане більшою, не втратити її. Але і сама операція несла певну загрозу для вагітності.
Сьози, переживання, операція.... Робили її під загальним наркозом. Потім ще 2 тиждні в патології на збереженні.
Але ми і це пережили. Далі вагітність проходила більш- менш нормально.
Наступає 36 тиждень вагітності і в мене в один чудовий день різко опускається живіт, робить такий собі "бух". І починається жара, тренувальні перейми, біль в спині, недоспані ночі, тобтону вже дуже активно ми почались готуватись до пологів.
Через той шов мені потрібно було лягати за 2 тиждні до пологів в патологію, щоб його зняти, і далі лежати і чекати пологів. Ми домовились з лікарем, що ми приїжджаєм до нього 15 квітня. Числа 10 квітня в мене почались нууу дуже активні тренувальні перейми. Ми з чоловіком налякались, бо до пологів треба зняти той шов.Чоловік сів біля мене, став гладити животик і розказувати доці, як ми її чекаєм, але хай вона не спішить. Дочекається 15 числа, щоб мама була під наглядом лікарів. І що ви думаєте? Доця послухалась. Наступні дні були нормальні, а 14 числа взагалі затишшя перед бурею.
А 15 посалось:
1. Пологи в мене почались несподівано під ранок. Десь біля 5 в мене відійшли води, я проснулась від того що мені мокро. Швидко розбудила чоловіка, позвонила лікарю, кульки руки та махнули в род дом.
Заїхали рекордно швидко за 12 хв .
2. Лікар вже мене чекав оскільки в мене нестандартна ситуація, шов на шийці матки, що не дава їй передчасно відкритись. Тому треба було терміново його зняти. Завели на 4-1 поверх, швидко переоділи, і на крісло .Тут почався перший етап моїх пологів. Лікарі почали знімати той шов, але вони не були впевнені, що він в мене один (часом накладють 2-3). Тому потім ще, довго шукали чи нема ще. ОООООООО це було щось. В мене там все зовсім не було готове, схаток теж не було, так що чарівні пальчики лікарів я відчула в повній мірі. З цього етапу мушу сказати, що у Федини дуже легка рука при пошуках було навіть приємно, порівняно з тим що було до того.
2. Після цього лікар сказав що до 11 чекаєм як в мене буде ситуація з розкриттям, якщо погано, то тоді почне стимулювати. Десь о 6.30 в мене зявились легкі схватки, розкриття було 3 см і шийка матки не згладжена.
3. В 11 мене підключили до капельниці, під якою я пролежала до самих потуг. Це була каторга. Рухатись не можна було, лежати тільки на одному боці. А ще кожні пів години лікар приходив і в ручну розкривав мені шийку. Потім приходили його колеги. І теж робили мені "масаж". Я вже не могла лежати, було важко. Але лікар підбадьорював мене, а я його. Лежу на тому ліжку , робить лікар мені масаж а я йому в перерві між схавтками " Ви там акуратно, дивіться, щоб мала за пальця не вкусила" До 4 години ситуація була погана, бо шийка далі дуже повільно готувалась. Я зрозуміла , що лікарі почали розглядати варіант операції. Але тут закликали Пані лікарку, призвище якої я згадати не можу і під її чарівними пальчиками процес Пішов.
4. Мене десь зо 2 рази садили на крісло, але щось потуги не йшли. Прийшов Усик, дуже веселий дядько, теж покопирсався в мені, щось там нажав, щось там піджав і процес пішов. Але в нього зі мною трапився неприємний казус, виявилось що сечовий в мене повний, і як він натиснув і заставив тужитись, ну ви зрозуміли що сталось.
5. Ну потім я ще трохи походила, постогнала покричала, і вже Іванойко висадив мене на крісло. Менше 10 хв, і моє прекрасне сонечко мене на грудях. Плаче і голосно свариться з лікарем :)
Хоч мене і прийшлось надрізати і накласти зовнішін шви, зараз я себе чудово почуваю.Іванойко наклав так, що вже зараз я можу спокійно сидіти, і впевнено рухатись. Звичайно певний дискомфорт є, але заживає все класно.
Так що дівчата не бійтесь. То того варте. Може на схватках я і думала, що за 2-м та НІКОЛИ, а як моє сонечко виклали мені на груди, я собі вирішила років через 2-3 поїдем за братиком.
От моя доня, чемна послухалась татка. До 15 досиділа, але татко забув домовитись про годину ;)
Повідомлення відредаговано Tasija: 21 квітень 2010 - 16:14
Ти мужньо трималася!!! Хай росте ваша доця здоровенька! 
Нехай росте здорова!!! 
