Мамина принцеса, татова донечка! Спогади річної давності
#1
Відправлено 20 квітень 2010 - 15:26
І через півтора тижня чекань, настав ранок коли я практично перестала відчувати рухи своєї принцеси, коли прийшов чоловік ми зним пішли до Леха, і я йому говорю, я не відчуваю рухів, він мене швиденько в кабінет на прослуховування серце биття маляти. Я лежу 10 на кушетці а він мене все своїми пальцями тисне і тисне мою ляльку через живіт, він нею потрясе серце биття є, тільки перестає серцебиття теж перестає. Він знов подивився мені в очі говорить, іди на узі а там вже будем вирішувати. На узі говорять фантастичну фразу «у вас не має вод», я кажу «як немає, коли поступила в роддом була норма, а тепер немає».Коли я прийшла до Леха з цими бумашками він мені сказав «ЧЕРЕЗ 5-ТЬ ХВ. В ОПЕРАЦІЙНІЙ», моя перша думка «ну на кінець ми з тобою зустрінемось». Я йшла така щаслива в ту операційну як на нагородження. В нас мали бути сімейні пологи, але так як мене кесерили і в малої були проблеми з серцебиттям то тата нашого не впустили, йому передзвонили по тел. І сказали що у Вас донька 3.250кг 51см., і сказали прийти під операційну тоді і дали йому потримати. А весь цей час коли тривала операція, і малій давали ще якийся укол (пов'язаний зі сердечком), наш татко чекав на маминому ліжку де мама відлежувала боки півтори тижні. Дякую тим дівчатам які лежали зі мною в палаті за те що вони підтримали його тоді, йому було ще важче ніж мені.
Коли я зайшла в операційну мені сказали «лягайте» (я не буду вдаватися в ті подробиці які відбувались, бо по принципу вони всі між собою похожі при КР.) Коли зробили мені наркоз сказали по рахувати до 10-ти : один, два три, ………………………….
……………………Я ще сплю, та ні не сплю я відхожу від наркозу (мої думки), тут чую голос чоловіка і ще паро голосів, йому говорять ( що все добре і коли я прийду до себе він зможе зі мною поговорити бо я його зараз не почую), а я крізь той свій стан хочу сказати йому «я тебе чую, як наша донечка? Де вона? І на кого вона похожа? все добре?» , але я не змогла промовити ні слова, я хотіла крикну що я його чую, але і це мені не вдалось. Я розумію що я не контролюю своїм тілом і він зараз піде і я не взнаю нічого. Я плачу крізь закриті очі і мною починає трусити, він це побачив, і підійшов до мене, взяв за руку і сказав « ВСЕ ДОБРЕ НЕ ПЕРЕЖИВАЙ ВСЕ ДОБРЕ, ДОЦЮ ПРИНЕСУТЬ ЧЕРЕЗ 1.5 ГОД.», і я крізь ту неконтрульованість тіла змогла при відкрити одне око і посміхнутись до чоловіка. І на кінець наступив момент знайомства з моєю принцесою, моїй радості не було меж, дивлячись на неї я зрозуміла вислів «що я найщасливіша на світі.»
Чоловік поїхав додому святкувати, а я проплакавши всю ніч дивлячись у вікно, де світив ліхтар і падав сніг, дякувала Богу за те що все пройшло добре!!!
#3
Відправлено 20 квітень 2010 - 15:39
#4
Відправлено 20 квітень 2010 - 15:43
#7
Відправлено 20 квітень 2010 - 15:58
У мене таке питання:А як перший раз пропонували КР,якісь ще причини називали крім сідничого положення дитинки?
#8
Відправлено 20 квітень 2010 - 18:38
liya причин більше не було, тільки розказали які наслідки можуть бути після природніх полог, якщо щось не так піде.
#11
Відправлено 20 квітень 2010 - 21:06
хай донечка росте здоровою і щасливою! :)
#12
Відправлено 20 квітень 2010 - 21:14
Добре, що все добре!
Успіхів маенькій принцесі та міцного здоров"я!
#13
Відправлено 20 квітень 2010 - 21:35
Бажаю Вашій принцесі міцного здоров"ячка і вам всього- всього найкращого!!!
#17
Відправлено 21 квітень 2010 - 11:43
Здоров"ячка доні!
#18
Відправлено 21 квітень 2010 - 11:49
#19
Відправлено 21 квітень 2010 - 12:11

Допомога


























































