Не знаю....руки так і чешуться створити нову тему...Адже, моє питання вроді і стосовно табору,але, все ж, більше, стосвоно сина в таборі і моїх відчуттів стосовно того.Тему б назвати "Боюсь віддавати сина вперше в табір",щось таке...
Все ж вирішила написати тут.
Справа в тім ,що за декілька тижднів нас чекає перша розлука з сином.Вперше моя дитина їде в табір.Їде надовго і далеко.В школі формують группи і вирушають в табір в Польщі.Минулого разу також пропонували синові,але я вважала,що тоді він був не готовий,занадто ще маленький,чи що...Цьогоріч,бачу,що він вже достатньо дорослий і сам виявляє неабияке зацікавлення табором.Останні пів року тільки і говорить про те.Вигадує всілякі ситуації,які будуть з ним і його друзями в таборі.Я ,звичайно ж трішки його "приземлюю",щоб він не малював собі занадто райдужних картинок,щоб згодом не було розчарування.Кажу,що в таборі буде дисципліна і розпорядок,що будуть вихователі,що мама-тата не буде і т.ін.Каже,що розуміє.Каже,що готовий.Вірю,що він в мене молодчинка!
Але,виявляється Я НЕ ГОТОВА!Я переживаю за сина,за те,що то так далеко,що він буде там без нас,що він в мене занадто вразливий,що він ще так багато хоче уваги до себе......................
Тішить,що в школі є вже багаторічний досвід з того приводу.Що минулі роки було таке в їх практиці,що доводилось якусь занадто розплакану дитину везти машиною раніше терміну додому.Тішить,що вони вирішили цього року зробити Скайп-зв"язок з батьками,щоб кожна дитина,у визначений час,могла поспілкуватись з батьками.
....всеодно переживаю...думаю,ви мамуськи мене зрозумієте...
і ще...
підскажіть,що необхідно дитині зібрати з собою в табір?Щось я гублюсь...щось мені підказує,що я можу назбирати зайвого,а про необхідне забути.