Моя історія... Народження мого Золотка
#1
Відправлено 17 квітень 2010 - 09:36

Популярне повідомлення!
Лежу і не рухаюсь. Серце вискакує з грудей, страшно…. Вже час!!!
На календарі 30 грудня, я збираюся в пологовий.
За девять місяців до того…
Про те що я вагітна, я дізналася несподівано дла себе і для чоловіка. Була затримка декілька днів, зробила тест, дві смужки. Сказала чоловікові він зрадів. Далі все було не дуже… Почався токсикоз, мене нудило навіть у ві сні, а холодильник я навіть не відкривала, бо потім зразу бігла у ванну. Поболював живіт трішки, але я ходила на роботу, по дому все робила. Якось япобачила кров, я була в шоці, в мене була паніка, я лягла і лежала, мені було дуже зле… Субота вечір, я не знала що робити, куди йти, кому дзвонити. В неділю подзвонила до свого гінеколога казала, лежати. Виписала ліки, в понеділок на огляд.
Понеділок, УЗД. Я побачила свою кровиночку, цого серце тук-тук-тук…В мене сльози. Але є загроза, треба лягати на збереження. Як я сплакалася в тій лікарні, то не передати, не тому що там умов нема, чи через велику дозу різних ліків, а через те що я така немудра, що до цього допустила. Лежу і плачу… Мама далеко, чоловік на роботі, завтра мій день народження….
На збереженні була три місяці, потім все добре аж до сьомого місяця. Знову загроза передчасних пологів, тонус. Знову лікарня, знову, ліки…Відлежала місяць, виписали.
Далі я з хати майже не виходила, в магазин, чи на годинку на прогулянку, потім почався карантин, було дуже страшно, сиділа і переживала…
Останнє УЗД, пологи назначили на 06.01.2010. Я почуваюся нормально. Все добре. Ніч, 30 грудня 2009року.
Я приняла душ, зібрала решту речей, розбудила чоловіка. Він спокійно не панікуючи запропонував полежати і чекати сильніших переймів. О 7.30 я подзвонила до лікаря, приїждате подивлюся сказав він. Мої пологи тривали дуже довго, більше 16 годин. Матка не відкривалася, а води відходили, капельниця не допомагала. Вкололи укольчик. І тоді почалось.. Я лежу і терплю… Заходить акушерка: Ну що, як справи? Кажу: мене болить! Вона: щось не чути! І тоді мене почули всі, як я кричала! Я кричала і кричала!!! Добре, що був мій чоловік поруч, дуже мене підтримав. Дякую йому за це кожен день…
Нарешті відкриття 10 пальців, давай будемо родити, каже лікар! Я: Що вже, я не маю сили… Але треба, зібралася, всю волю в кулак стиснула і раз…. давай-давай… два…
три… Що вже… Ура!!!!!! Я народила о 18.40год. Це моя динина. Мій син!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Чоловік обіймає, і каже: Дякую тобі за сина! Я щаслива!!!!!!!
Потім в палаті, я лежала, дивилася на моє золото, мій скарб, мою кровиночку і не могла повірити… Я плакала, плакала, але тепер вже від щасття…
P.S. Хоч пройшло вже три місяці, але і я вирішила розповісти вам свою історію… Не осудіть…Дякую.
#2
Відправлено 17 квітень 2010 - 10:02

#3
Відправлено 17 квітень 2010 - 10:03
#4
Відправлено 17 квітень 2010 - 10:08
#5
Відправлено 17 квітень 2010 - 10:09
#7
Відправлено 17 квітень 2010 - 20:55

Найщасливіша жінка та, у котрої два імені: перше - Кохана, а друге - Мама!!!
#9
Відправлено 17 квітень 2010 - 21:15
Дякую вам, приємно було читати ...
Синочку всього найкращого...
#11
Відправлено 18 квітень 2010 - 09:09


Открою вам, кто лучший из мужчин. И кто на свете всех других дороже... Он - самый мой любимый.... Он - МОЙ СЫН. И никого роднее быть не может!
Мій літературний блог
#16
Відправлено 19 квітень 2010 - 10:17
Солька (17.4.2010, 22:16) писав:
Синочок народився 3250г і 52см.
Дівчата дуже дякую за підтримку! Я сама як перечитую свою історію і згадую все, то сльози навертаються! Хоча і не все описала, мабуть слів замало щоб висловити ті емоції які я пережила і відчула!
Дякую!!!
Повідомлення відредаговано Canadiya: 19 квітень 2010 - 10:25
#17
Відправлено 19 квітень 2010 - 10:32
Повідомлення відредаговано Найщасливіша мама: 19 квітень 2010 - 10:33
#18
Відправлено 19 квітень 2010 - 10:53
Бажаю тобі відчувати себе щасливою постійно, а синочок хай завжди приносить радість батькам!!!

Допомога





























































