Чоловік деколи мені дорікає, що я не ліплю щонеділі вареники. Бо його мама ліпила щонеділі. А я ліпити терпіти не можу,їсти правда люблю Роблю раз в місяць..А ще в когось є такі традиції?
щодо вареничків.... мій коханий теж любить... звісно...з ними треба повозитись... і я також це роблю раз в місяць...а то й рідше...але коли роблю, то присвячую цьому пів дня...тож нароблюю дуууже багато...фасую в пакетики по 15 шт. - і в морозилку)))) так само і пельменьки..в нас в морозильнику в коханого його осибста шухляда)) з варениками і пельменьками... то ж можна і щонеділі варити... і в будній день...зранку...як раптом не встигаєш приготувати... і хватає на довго...)
Мир без границ... Земля крутится и без любви...но любовь придает этому смысл!
Чоловік деколи мені дорікає, що я не ліплю щонеділі вареники. Бо його мама ліпила щонеділі. А я ліпити терпіти не можу,їсти правда люблю Роблю раз в місяць..А ще в когось є такі традиції?
В моїх сусідів є така традиція.В нас колись також така була,але пр неї ми давно забули.З одного боку-гарна українська традиція,а з іншого ліпити їх на пів дня:(
а то у багатьох чоловіків така традиція, бо не вони ліплять :)))))))))
якщо насправді у нас в сім'ї теж колись в неділю були вареники або пиріжки. не знаю, як то колись мамі часу на все вистачало...
я лінюся ліпити вареники :( у нас приблизно раз на 2 тижні вареники або пельмені, інколи частіше. от якби замість мене хто ліпив. я б теж таку традицію ввела :) ніби ліплю й не багато, але чогось дуже нудно.
беремо в Рижулі майстер клас :)))))))))
я вже засікала (бо чоловік дуже вже ті вареники вимагає) За годину перші або другі вареники вже є на столі. А інші варяться. Але в мене штук 60-80 виходиь. Більше нє :( Морозити вже нема чого :(
Ми обожнюємо вареники, по неділях їмо їх деколи у мами. Чоловік любить з картоплею, доня з сиром, а я з капустою. А ще у мене був начальник, який міг їсти вареники на сніданок, обід і вечерю день у день все одно з чим, навіть з попелом, аби лиш вареники.
Найщасливіша жінка та, у котрої два імені: перше - Кохана, а друге - Мама!!!
Моя мама полюбляє ліпити вареники, в неї вареники є кожної неділі і ще серед тижня може ліпити, вони в неї не морожені, завжди свіжі. Ото згадую як добре було, просинаєшся зранку а на столі свіжі вареники, я щось це діло не дуже люблю, допомагати їй ліпити могла а от самій щось пів дня на це йде.
В тітки мого чоловіка є така традиція - вареники по неділях. Ще коли ми планували одружитися, чоловік хотів, щоб в нашій сім’ї було так само. Але через роботу чоловік майже кожну неділю працює, тому недільних вареників не має.
Згадую, як моя мама щонеділі цілий ранок ліпила вареники або пекла пиріжки зі сметаною чи м,ясною підливою (бевка в нас називали)...
Як я люблю в неділю поїсти свіжих вареничків... Але за подружнє життя ще не робила... Як дуже закортить, то їдемо до мамульки в гості на варенички)
Повідомлення відредаговано turquoise: 11 квітень 2010 - 02:08
Недільної традиції немає, але вареники ліплю і серед тижня раз в тиждень або раз в два тиждні.Процес ліпки займає 30-40 хв на 2 рази поїсти.Коли я ще жила з батьками, у нас була традиція всією сім"єю ліпити пельмені (тато, мама, я і брат), це дійсно займало кілька годин і з"їдалось за 2-3 рази.
ой, і моя мама колись майже кожної неділі робила вареники...особливо влітку я любила вареники з вишнями....і на обід їли варенички....так приємно згадати...я нажаль ще за своє подружнє життя ні разу не робила вареників :)
Моя мама щонеділі ліпить вареники. А я частіше по понеділках бо маю вихідний і є час а в неділь на роботі. Але ліпити вареники мені подобається і пельмені теж люблю. Часу займає зовсім не багато ну 1-1,5год не більше і наїстися вистачає і заморозити на пізніше.
Повідомлення відредаговано poiu: 11 квітень 2010 - 08:03
Напевно ми таки справжні щирі українці,і кулінарні уподобання заклалися в наших генах.Я так як і більшість роблю багато вареників,і потім їх заморожую.Бувають випадки,коли хтось зайде несподівано у гості-то вареники з морозілки завжди виручають.О,доречі сьогодні у нас також вареники з картоплею та сиром.Мммм смакота!
Донечці-помічниці Вікторії 5 рочків 10 місців.Нашій сім"ї 7 років 4 місяці
якось зайшов до товариша, а там якраз жінка вареники подає, але якісь незвичні. мене запросили і почастували... я раніше ніколи такої смакоти не пробував і такого апетитного вигляду не бачив. запитав звідки таке чудо, а вони розказують що то рецепт ще бабусин з глибокого полісся з півночі Волині.
рецепт:
тісто - як завжди, але розкачувати не дуже тонко. в якості начинки - квасоля зварена і помнута з підсмаженою цибулькою. Особливість в тому, що вареники ліпляться круглі величиною як велике яйце (гусяче) . вареники відварюються, остужуються потім навпіл розрізають і на пательні підсмажують на олії з кількох боків. Окремо великими кружальцями наррізану цибулю підсмажують до золотого хрумкого стану і подають на тарілках 4-5 половинок і зверху БАГАТО цибулі золотистого кольору.
Коли половинки підсмажуються, то шкірочки з квасольки робляться твердішими і теж золотистими і смачнющими...
попробуйте!!! не пошкодуєте, хоча зараз вже і не піст.
Лягала вчора спати близько другої. Чоловік проснувся питає де так довго була. кажу вареники ліпила. Та й заснула собі. Близько 8 чоловік мене будить і каже я вже всьо обшукав, а де ти їх сховала
Так само як і у інших чоловік любить вареники, але коли я сама ліпила, то аж пальці терпли, от тепер вже маю поміч, бо виросли дві донечки, одній скоро 13 іншій 11, вчора лиш тісто замісила, а вони вже ліпили самі. Так що чекайте коли виросте ваша підмога.