[Біла Троянда]

Весільне плаття не можна продавати, це оберіг і в ньому вся енергетика і щастя жінки

[MoonRise]

Зоряна05 (3.4.2010, 13:16) писав:

Весільне плаття не можна продавати, це оберіг і в ньому вся енергетика і щастя жінки

Неправда... можна продавати...
Оберіг і щастя в жінки та чоловіка в душі, в любові... а не в сукні
Соррі за оффтоп....

[Riki_tiki_tavi]

І я офтопну - багато хто цей "оберіг" бере напрокат, або не вдягає взагалі (а, наприклад, костюм, чи ще щось інше), то як бути? доля не складеться? :)
Гарна сукня :)

[Біла Троянда]

Riki_tiki_tavi, якщо береться на прокат, то нічого, це я не видумала, по СТБ дивилась програму нещодавно

[Riki_tiki_tavi]

Зоряна05, по СТБ дуже часто показують не дуже розумні, а просто рейтингові передачі, бо наші люди люблять страшилок понадивлятися :)
Короче, давайте так, щоб без образ - хто в таке вірить, той не продає, і, відповідно, не купує таких речей,а хто не вірить - хай залишається при своїй думці :)
Але вам би радила в таке не вірити, бо від тих всіх забобонів страшно жити стає

[musia_79]

Якщо вірити у всілякі забобони, то краще взагалі не одружуватись і з хати не виходити... і не родитись навіть...
Не в сукні весільній щастя і не вона оберіг - оберігати Бог повинен, а не сукня!
Вибачте за різкість, але ця тема просто вже так наболіла, що не змогла не вставити своїх 5 копійок
Всім веселих свят!

[Natali@]

ООО, тут такі дискусії))) Дурниці і забобони)))) Я брала сукню на прокат, то мабуть передоною в ній гуляла щаслива жіночка)))) якщо вірити забобонам))))

Ну то як, сукня продається??? Цікавить ціна...

[Viraa]

По-моєму теж не слід вірити всьому, що говорять

[Маруся]

А я свою сукню не продам, бо вона моя і тільки моя. З нею повязана щалива мить мого життя, а саме - весілля. Моя сукня сама гарна, скільки я дивилася і на вітринах і на інших весіллях, то мені більше жодна сукня так не сподобалася, як моя. На той час вона коштувала 500$, а зараз вона безцінна. Взагалі не люблю свої речі продавати чи віддавати, бо купую тільки те, що мені справді дуже подобається, і на іншій людині мені просто неприємно бачити мої речі.

[Atem des Lebens]

Людина - коваль свого щастя!!! Чи плаття на прокат, чи плаття своє, чи свічка за гасла в церкві, чи платтям ноги накривають молодому коли клікають, щоб жінка була головна, чи щось інше, ... хіба ви не ходили на науку на церкви, священики там чітко говорили, що не можна вірити в різні забобони, вірте в Бога... Бо Ваше життя, доля у Божих руках, я думаю що коли якась біда ви прибігаєте до Бога із молитвою і проханням допомогти витримати тяжкі моменти життя, а не плачете на платті ... Вибачте, якщо обідила, просто треба менше вірити в забобони... Моя думка...

[попелюшка]

А я от думаю зайнятися пошуком покупця на свою сукню...Як оберіг залишу вельон. Чомусь не хочеться мені її перекидати з шафи в шафу все життя, і не викинеш же...А так хай ще комусь радість принесе!

[Halochka]

Про сукню щось не дуже віриться, та й між прокатом і продажем хіба є велика різниця... А от фату свою зберігаю)

[pavuchok]

я теж хочу своє плаття весільне продати(вже тири роки як хочу )А оберегом на поліссі рахується фатаз віночком .У нас навіть повязані деякі ворожіння-забобони з фатою.

[Біла Троянда]

З фатою взагалі інша історія, маленьких діток, коли ті хворіють потрібно накривати фатою, щоб виздоровіли. У знайомої фата взагалі під образом лежить, як святе, а весільне плаття можна передавати лише близьким родичам, у яких Ви впевнені. Взагалі всі речі ,які я одягала на весілля, зберігаю і нікому не збираюсь продавати, це велика згадка і пам'ятка

[Джаді]

я своє плаття продала, а тепер думаю що потрібно викинути свої шлюбні чобітки,т бо в жахливому стані. Головне не зациклюватись і все буде добре.

[Nemira]

Особиста справа кожного. Хто вірить в особливу силу весільного вбрання - нехай зберігає. Буде така собі своєрідна сімейна реліквія. Пам"ятаю, я малою без кінця надягала мамину весільну сукню і фату й годинами крутилась біля зеркала. І мама завжди, як в бабусиній шафі речі перекладає, розгортає своє плаття, згадує їхнє з татом весілля.


П.С. Я до таких речей сентиментів не відчуваю. Свою першу сукню я взагалі спалила, бо з чоловіком розлучились і без вагань викинула в багаття все, що з ним було пов"язано. Може за якимись забобонами цього теж не треба було робити, але мені так набагато легше було відпустити минуле і почати жити заново.

[An_ya]

В мене весільна сукня була на прокат

[-=Чуча=-]

Я сукню купувала. Відразу не продала, а тепер не знаю чи хтось схоче купити. Бо ми розлучились, а всі тепер шукають "щасливе плаття", моє ніби рахується нещасливе. А просто викинути шкода.

[Беременулька]

і в мене шилась на мене, і далі на прокат! ввідразу так робила, бо знала що потім з нею нічого не зроблю!

[Мамуся0703]

Я в забобони невірю взагалі. Але свою сукню весільну непродала і непродам. Вона для мене є згадкою. Можливо колись, через багато років буду донечці(якщо Бозя нам ще донечку пошле) чи онучці показувати і з ностальгією і любовю згадувати цей щасливий день. :)