[varvara]

Мамусі і татусі, я не знайшла такої темки отже хотіла у вас запитати, думаю це було б цікаво. А запитати от про що.. На днях (саме на Паску) наш син (йому 5,5 роки) задав два питаннячка: 1. Хот такий Бог? 2. Звідки беруться діти?. Ми з татом відповіли таким чином, щоб це було на рівні дитячого світосприйняття . Це ми так собі думали, але не так думає наш син. Про Бога він якось "проковтнув" нашу інформацію-))) Про дітей у нього була своя версія. Сказав він так:"Діти падають з неба." На наше зауваження, що, падаючи діти ж можуть дуже забитися, він резонно відповів: " А для цього є тато й мама, вони їх ловлять на землі." А ваші що говорять про "дорослі" речі?

[Galino4ka]

В мене дитина дуже допитлива тому задає багато різних питань. Десь чула що не варто дитині змалечку розказувати "казочки" бо з часом вона всерівно дізнається правду і деякі діти сприймають це боляче. Як до тепер було так, а тепер хтось каже інакше і буває вашко дитині пояснити що це просто легенда-жарт, а не брехня. Це моя точка зору. Хоч бабайком іноді лякаю, чи якщо піде сама гуляти то її заберуть і назад не віддадуть, а закриють у підвалі за решітку. На мою думкуц дитина повинна чогось остерігатися, бо не завжди є безпечно. Стараюсь їй більше пояснювати на прикладах, картинках.
На запитання про Бога я їй пояснюю що він є на небі. Недавно померла прабабця яка разом з нами жила довелось пояснити куди вона пішла. На мою відповідь що вона пішла до Бога дитина відповіла "це не правда бо в неї боліли ноги, вона не могла піти". Говорила що всі старенькі люди йдуть до Бога бо тут вони вже все знають, а назад вже не повертаються там їх чекає нове життя, але туди спішити не варто бо можна багато всього втратити тут.
Звідки беруться дітки це просто показала тьотю з животиком. Деталі її ще не цікавили і це добре, бо що відповідати чому у животику і т.д. поки що не знаю. Надіюсь прийде час і якось виплутають, бо психологи радять щоб діти інтимного характеру інформацію дізнавались від батьків.

[Акуна Матата]

Моя племінниця (8 років), як я була вагітна, розпитувала в мене про народження дитини. Її цікавило, як дитина з живота вилазить. Дівчинка чомусь думала, що живіт має вибухнути і дитинка з"явиться на світ =@ . Я сказала так як є. Мала трохи подумала і видала фразу: "Думаю, що це трошки неприємно" :D
А племінниця моєї свекрухи (їй тоді було 5 рочків) запитала (та тоді вагітна була) : "А як дитинка потрапила до вашого животика?" - свекруха розгубилася, а малеча сама їй підказала: "Ви що? Пігулочку з"їли?" :D

[••ШоkOлАDнА_FaнtaЗія●•]

А у нас також було таке питання."А хто такий Бог?"
Я сказала що це нас творитель,той хто все створив,і якби його не було,То б не було нічого. і ще багато чого_)))Якось спрацювало....
В нас було багато таких питаннячок на яких було важко знайти відповідь,але якось викручувались!

[Hosana]

Малий у нас говорить: "Ти - моя мама, бо я жив у тебе в животику, а для чого тоді тато?"
Я розгубилася, не знала, що відповісти...

[посмішка)]

І моя доця видае питаннячка каверзні...Наприклад "Де я була коли ти виходила заміж?","Коли в мене буде чоловік?", "коли в мене в животику буде дитика?"
Або ще таке -"Мамуся,а де мій чоловік?"
Кажу -"Він ще маленький,такий як ти..."
-"Я не хочу такого маленького..хочу такого великого як наш тато чи хресний"

[ArchIdea]

Коли доці було 3 роки, померла моя бабуся. Малу, звісно, на похорон не брали, але коли вона прийшла додому до батьків, з якими бабуся жила, то спитала: "А де бабуся?" Я відповіла, що померла. Доця питає: "А як це - померла?" Ми пояснили, що коли людина помирає, вона ніби засинає і не прокидається, і летить на небо. Їй там добре, нічого не болить, вона не хворіє, і з неба може бачити, як її правнучка росте. Дитина запитала: "А я як помру, теж полечу на небо?" Я відповіла, що всі люди помирають, але тоді, коли стають дуже-дуже старенькі.
А стосовно народження дитини, то доцька колись, ще їй і 2-х рочків не було, номер видала: ми в парку гуляли, і сиділа вагітна жінка, то мала до неї підійшла, на живіт і сказала: "Там ляля?" Вона просто мої фото, де я нею вагітна була, бачила, і ми пояснювали, що вона до народження жила в мами в животику. От дитина висновки і зробила.
Ще прикол був, як доцьку бабуся спитала, чи просила вона маму, щоб братика чи сестричку купили. А доця й каже: "Нащо купувати, гроші тратити, мама й сама народити може" А коли я меншим сином вагітна була, доця з ним любила розмовляти, і казала, що як братик народиться, то її вже по голосу впізнавтиме. Правда, задавала питання, як братик в живіт потрапив. Кажу: "Коли тато і мама сильно кохають одне одного, то від любові народжуються діти" Поки пояснень вистачило. Як запитає детальніше, думаю, зможу пояснити

[twinkle]

В нас хрещеник про свого 2-річного кучерявого братика питав маму : "А тобі не лоскотно було, коли Ярік в животику був?"

[кенгурян]

А у нас доросле питання було про заробіток (ми багато працюємо і доню це засмучує). От вона й питає: "Тату, а нащо ти ходиш на роботу?" - "Ну, нам же ж потрібні гроші..." - "А які гроші тебе цікавлять: паперові чи копійчані?" - "Паперові" - "Шкода, копійок я б могла назбирати..."
І ще... коли їй було 2,5 рочки вона ходила дивитися у селі на родину свиней: тато-кабан, мама-свинка і маленькі поросятка. За зиму тата-кабана з"їли і, коли наступного року вона приїхала, сказали, що він побіг у ліс. на що вона відповіла: "Мабуть, він там знайшов іншу маму-свинку і вона народила йому інших поросяток..." (хоч у нас ніхто з бизьких не розлучався).
І ще: хтось намагався пояснити дитині що таке пам"ятник? Ідемо ми з малою (4,5 років) повз пам"ятник Щорсу (вершник) і вона, досі не бачивши такого дива (живемо у спальному районі). питає: "А що це?" - "Пам"ятник" - "А нащо?" Не бажаючи заглиблюватися у складні сторінки нашої історії, кажу: "Поставили, щоб люди пам"ятали про дядю". Вона (з інтонацією вагомості сказаного): "Так, поставили, щоб пам"ятали про дядю, у якого був коник..."

[Сойка]

Перечитала ваші дописи...вже не можу дочекатися, коли моя щось подібне спитає.

[Мумуся]

Мала знає, що Бог її любить.
А ще, що займалась карате в маминому животі От недавно задала запитання, як вона туди попала...

[X_Nataly]

Моя доця ще маленька, і таких питань не задає.
Пригадую мого молодшого брата, коли він був маленьким, говорив що дівчатка родяться у мами, а хлопчики, то мабуть у тата
А старший брат якось запитав маму, чого у неї такий великий живіт (йому тоді біля 3 було) і мама сказала, що багато наїлася. То брат став боятися багато їсти, щоб не був великий живіт, прийшлось мамі щось інше вигадувати (уже не пам"ятаю, що).
Як на мене, навіть таким малим дітям треба говорити правду (принаймні часткову)

[Бернадета2606]

мій 6-річний синок дуже часто запитує про дорослі речі, іноді мене це насторожує. звісно, що кожен рано чи пізно задається -"звідки я взявся?.." то ми це давно пройшли. дуже його цікавить тема життя і смерті, особливо - що там буде далі, коли людина помре? а хто швидше помре? а чи ми зустрінемося ще? намагаюся пояснити правильно. але іноді мало не до сліз проникаюся..

[Вікторія86]

Знаєте читаю ваші дописи і думаю, діти деколи бувають розумніші за дорослих, хоч ще і маленькі. Може не дуже в тему, модератори вибачте, але згадався віршик, де дитина чітко по дорослому відповідала ким хоче бути...
Запитала раз матуся малого:
-Синочку, ким ти станеш,як виростеш?
А малий з пiсочку:
-Iнженером я не буду-там мала зарплата,
Буде мене жiнка гризти, як ти мого тата.
-Лiкарем менi не стати - я боюся кровi, А ще треба купу грошей, щоб вчитись у Львовi.
-Вчитель, мамо, не заробить зараз i на лiки, або будуть вiдмiнники, або всi калiки.
-Космонавтом - я не хочу, мене крепко нудить,
Уночi, коли я сплю, мене й муха будить.
Посидiв малий з годинку на вiдрi в пiсочку.
Встав, насупив свої брови, поправив сорочку:
-Хочу їздити на джипi, їсти в ресторанi,
Телевiзора дивитись на шкiрянiм диванi, На Гаваях вiдпочити..., - задумавсь синочок.
Мама встала iз лавочки, вийняла платочок
I не вiрить своїм вухам, що сказав синочок.
Затремтiла у руках баночка з кефiром:
-Ким же ти, синочку, будеш?!
- Мамочко, БАНКIРОМ !!!

От такі розумні діти. Їх не обдуриш і не обкрутиш. Думаю, що мене ці всі розумні запитання ще чекають попереду!