Почну з того ,що свою лялю ми планували ще 3 роки назад але вирішила вона народитись саме тепер,напевне так і треба було.Дві смужечкі на тесті нас неймовірно порадували.Так як перший у нас був хлопчик ,то звичайно тепер дуже хотілось дівчинку.І я себе запевняла що буде саме так(колись читала що треба дуже хотіти:).
Всі 9 місяців доня була дуже слухняна в животику-ні тобі токсикозу,ні тонусу.Але як ми будемо народжуватись не знали до останнього дня(перше кесарське).Звичайно дуже хотілось щоби все було природньо,але по УЗД і по стану рубця лікарі сказали не ризикувати.
І ось на пятницю 22 січня нам назначили операцію.День був надзвичайно сонячний і дуже морозний(-28).Єпідуріальна анастезія трохи лякала,але так не хочеться проспати таку ПОДІЮ.
І ось в 10:20 я почуло тихеньке пхенькання(спочатку тихеньеке:)))
але він каже:-А тепер дівчинку маєте!!!!!!!!!!!
у мене сльози з очей так і потекли.........
красунечка 4150гр. 52см ,по шкалі Апгар 9-10 балів,і ще дві ямочки на щічках
татко наш в реанімацію майже відразу пробився(був карантин і на операцію не пустили)дивився на доню і плакав від щастя.
А воно таке маленьке гарненьке ,спить в ліжечку:ВИ МЕНЕ ЧЕКАЛИ?А ОСЬ І Я!!!
ось така у нас невеличка історія.
ЯКЕ ЦЕ ЩАСТЯ БУТИ МАМОЮ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Допомога






























































