Допомога
Е-ге-гей!!! Радості не було меж 
правда спочатку був переляк 
а ми справимся? Чоловік заспокоїв 
і ми стали чекати свою першу дівчинку, те що це саме дівчинка я зрозуміла відразу і навіть не сумнівалась що дитина може бути якоїсь іншої статі. Вагітність протікала не зовсім гладко, я частенько лягала на підтримку, зате наша доня впевнено дубасила мамцю, мовляв, все буде гаразд. Цікаво що бумцятись вона переставала тоді коли татко клав руку на живіт, так я і засинала
Та тато наш (майбутній) вирішив що в такій ситуації необхідно підзаробити грошенят і поїхати на роботу
ну і ясна річ за кордон. Ми поговорили і вирішили що він все ж їде, а я буду народжувати без нього. Посиділи подумали, почитали книжок з іменами бо треба ж якось дитятко назвати, і тут випадково я побачила Злата ну все...мене забрало, малятко дубнуло, мовляв мамцю а мені подобається, чоловік сказав: "О,точно Злата!" Зі спокійним серцем майбутній батько поїхав, а я залишилась чекати наше дитятко. Вагітність наче внормувалась і я спокійненько собі пузатіла 
В одну із звичайних ночей я зрозуміла що щось надто часто ходжу в туалет та й не спиться мені чогось :) але ж народжувати ще не зараз
доходилась я так до шостої ранку і підозрюючи щось не хороше пішла будити маму, яка так вчасно приїхала 
поїхали ми з нею в роддом, де мені повідомили що буду народжуватиі сьогодні, бо води відійшли, роди стимулювали і почались схватки 
Оооо...то було щось думаю жінки мене зрозуміли ;) Найголовніше я страшено хвилювалась за дитину, бо роди були не в термін, я весь час повторювала "Господи нехай все з нею буде гаразд " І от......найвизначніший момент
НАРОДЖЕННЯ НАШОЇ ДОНЕЧКИ.........і нехай весь світ зачекає
Донечку(а народилась саме дівчинка) відразу обслідували, бо як не як вона народилась на 35-ому тижні, через три години принесли її мені дали груди і забрали, сказавши лише що дитинка поки побуде окремо щоб лікарі прослідкували за її станом, проте все гаразд, вона народилась в той період коли народжуються близнюки і почуває себе досить добре, вага 2075гр. ріст 50см. я кожного дня ходила до дитини кормити грудьми, адже молозиво таке цінне і таке потрібне дитині, хоча догодовували її з пляшечки бо не вистачало. А на четвертий день ми вже були з нею разом
і через два дні нас виписали, наше Златенняточко навіть набрала 100гр. в роддомі, що свідчило про те що все у нас добре
Ооооооо.....а що творилось з нашим татом, коли моя мама написала йому СМС що він став батьком.......ні словами сказати, ні пером описати
як так скоро? А чого? А з дитиною все добре? А як я?А як малятко? Точно все добре? Чи дурите??? Заспокоювала я його довгенько, зате як тільки прийшов до тями то не міг натішитись
хоча все ж час від часу перепитував чи точно все добре 
А через два роки я почала приставати до чоловіка з проханням нарахунок другої дитини, якийсь час він думку гадав, та наш кум привів один дієвий аргумент: "от не дай Боже станеться щось з нами (батьками) і що наша Злата залишиться сама? А так в неї буде сестричка або братик, все ж таки рідна людина!" Ну і чоловік уламався :D
Пригадую як він катався на лижах а йому в цей момент подзвонила і повідомила що він знову стане батьком
переляку вже не було :) ми знали що справимся, от тільки він дуже хтів бути при народженні другої дитини.Хто це буде ми не знали, лише я хотіла хлопчика хоча розуміла що якщо народиться дівчинка я любитиму її не менше
хоча деякі "умніки" діставали питанням "а що як народиться дівчинка?" на що ми віджартовувались що віддамо в інтернат і будем робити хлопчика 
Хє........чоловікові знов треба було їхати на роботу, правда цього разу він строго-настрого вирішив що приїде ще перед родами, про що і домовився з начальством. Все було б добре якби не "би"....... :D ми з чоловіком поговорили по телефону, я його переконала що зі мною все добре, він повідомив що через пару днів приїде......та тут в ночі я прокидаюсь зі схватками і розумію що схватки не припиняються а навпаки почастішали і знов історія повторюється: на моє щастя приїхала не тільки мама а й сестра. Я розбудила маму, сміюсь говорячи що то вже було але це не жарт пішли в роддом. Мама сама погано усвідомлюючи зібралась повідомивши новину сестрі. Найекстримальніше те що ми йшли в роддом пішки в прямому сенсі цього слова, бо на моє "щастя" у таксистів то зайнято, то перезмінка, то ще щось, а всі знайомі чомусь десь поїхали, а то машину розібрали, а один взагалі в аварії стояв :( отож я не довго думаючи збираю все що пам'ятаю і чимчикую в роддом а схватки то ловлять, ще й мама бурчить "нашо пішла, треба було ще машину пошукати чи почекати може хто звільниться" та скажу чесно я відчувала що до роддому дійду тому й пішла
а до місця призначення йти десь 35хв. та все пройшло добре я прийшовши за 15хв. тримала нашу донечку біля циці і лікарі дивувались моїй відважності, а я просто відразу знала що все буде добре
потім подзвонила двічі татові і повідомила що він все таки не встиг, донечка народилась на три тижні раніше, але все було гаразд Ой. тато наш був у трансі
як це не встиг?!!! Знову не встиг?!!! ну як так дотепер заспокоїтись не може, час від часу згадує і не розуміє, 
а я пояснюю це тим що так певно мало бути 
Отака-то історія, ну звичайно ж з хепі ендом!
Відправлено 06 квітень 2010 - 20:41
) от і теж саме вони мені говорили коли народилась Яринка, на що я їм відповіла,що вони мене вже один раз підло обдурили
[/url]
