Народження мого синочка
#1
Відправлено 31 березень 2010 - 10:45
Ну, ось і настав відповідальний момент. 30 жовтня, в 5.20 в мене відійшли води. Чоловік відразу побіг за машиною, не зважаючи на мої щирі переконання, що це я просто пі-пі зробила. Через 20 хв. ми вже були в роддомі на Джамбула, лікар оглянувши мене сказав, що "все приїхали, будемо народжувати". Після того, як заспокоївши чоловіка , я пішла в родзал,де мені поставили капельницю, бо води відійшли, а схватки були ще дуже слабкі. Через 10 хв. мені вже починало "бути добре", я як на шейпінгу пригала на м"ячі, щоб хоч якось зменшити біль. Чоловіка біля мене не було, бо якраз був 1-й день карантину, у зв"язку з свинячим грипом. Коли прийшов лікар, то оглянувши мене сказав, що матка розкрилась на 3,5см. і народжу я не після обіду як він думав, а десь через 2 год. Невдовзі розпочалися потуги, я чесно виконувала всі вказівки лікаря.....до того часу поки в мене не почала боліти спина. З кожним разом мені ставало важче тужитися і близько 11 год., було вирішено дати мені анестезію. І...
Я прийшла до себе, періодами ще провалюючись в сон. Навколо мене було багато лікарів. Єдине, що я з того запам"ятала, так це як мені сказали, що "в мене хлопчик, мені спасли матку і що я щаслива в Бога". Була 7 год.вечора. Тіло хоч мене і не слухалося, але все ж я змогла подзвонити до своїх. Я щось їм говорила, не розуміючи чому вони плачуть.
Свого синочка я побачила лише на 5 день, саме тоді і дізналася, що життя моє було на волосині. Після того як вийняли щипцями мого синочка, в мене розпочалася сильна кровотеча, яку ніяк не могли зупинити, гемоглобін впав до 40. Викликали якогось професора... одним словом, якби він прийшов на хв. 4-5 пізніше, мене б не врятували. І лише чудом спасли мою матку, так як в більшості жінок вона видаляється. Але я вирішила не розкисати і всіма силами старалася ходити. Приємно було чути, коли лікар сказав моїм, що я невипраний оптиміст. Також намучився і мій хлопчик, в нього був і набряк в голівоньці і високий біллірубін. Але дякуючи, чудовому педіатру, яка не відходила від нього 4 доби, мій синочок пішов на поправку.
Але зараз дивлячись на це чудо Боже, мого Юрчика-Тадея ( до речі прекрасний, здоровий хлопчик), я розумію, що ми мусіли через це пройти. Нам подарували життя!!!!!!! А я з нетерпінням чекаю того моменту, коли в мого синочка, з"явиться братик, або сестричка!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

У сім’ї і чоловік, і дружина рівноправні, особливо дружина.
#3
Відправлено 31 березень 2010 - 11:57

У сім’ї і чоловік, і дружина рівноправні, особливо дружина.
#4
Відправлено 31 березень 2010 - 11:59
#5
Відправлено 31 березень 2010 - 11:59

У сім’ї і чоловік, і дружина рівноправні, особливо дружина.
#6
Відправлено 31 березень 2010 - 12:14
#9
Відправлено 31 березень 2010 - 13:21
#10
Відправлено 31 березень 2010 - 13:57
Дуже гарна розповіді! Ростіть здоровенькі!
#11
Відправлено 31 березень 2010 - 14:14
#12
Відправлено 31 березень 2010 - 14:15
#13
Відправлено 31 березень 2010 - 14:21
#14
Відправлено 31 березень 2010 - 14:35
#16
Відправлено 31 березень 2010 - 15:32
Завжди будьте здорові і такі оптимістичні як зараз ! :)
#19
Відправлено 01 квітень 2010 - 11:09
#20
Відправлено 01 квітень 2010 - 11:20

Допомога



















































