Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків: Людина – раба свого шлунку? - Родинний форум "Малеча" - форум для сучасних батьків

Перейти до вмісту

Сторінка 1 з 1
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему

Людина – раба свого шлунку? Оцінка: -----

Опитування: Людина – раба свого шлунку? (24 користувачів проголосувало)Visualizar Votos

Яким стравам ви надаєте перевагу?

  1. простим, легким у приготуванні, характерним мому регіону проживання (8 голосів [33.33%])

    Відсоток голосів: 33.33%

  2. люблю щось вишукане, незвичайне, із заморськими продуктами (1 голосів [4.17%])

    Відсоток голосів: 4.17%

  3. зазвичай простим, але часом тягне на щось таке... смачнюнє... (15 голосів [62.50%])

    Відсоток голосів: 62.50%

  4. інше (0 голосів [0.00%])

    Відсоток голосів: 0.00%

У ресторані (кафе тощо) ви зазвичай замовляєте знайомі страви, чи хочете спробувати щось новеньке?

  1. частіше знайомі страви (14 голосів [58.33%])

    Відсоток голосів: 58.33%

  2. частіше щось новеньке (9 голосів [37.50%])

    Відсоток голосів: 37.50%

  3. інше (1 голосів [4.17%])

    Відсоток голосів: 4.17%

Якщо у вас достатньо коштів (чи було б достатньо коштів), чи купите ви, скажімо, вино за 300 євро?

  1. о так, марочне вино – це не якась там домашня бражка! (2 голосів [8.33%])

    Відсоток голосів: 8.33%

  2. ніколи не зрозумію, як можна витратити такі гроші на вино, нічим не краще за бабусине. А усі ці дегустатори – маразматики! (9 голосів [37.50%])

    Відсоток голосів: 37.50%

  3. хотілось би спробувати з цікавості – яке воно? (12 голосів [50.00%])

    Відсоток голосів: 50.00%

  4. інше (1 голосів [4.17%])

    Відсоток голосів: 4.17%

Ви готуєте нові страви вдома, бо

  1. чоловік жаліється, що вже все приїлось (2 голосів [8.33%])

    Відсоток голосів: 8.33%

  2. сама люблю спробувати щось новеньке (20 голосів [83.33%])

    Відсоток голосів: 83.33%

  3. не хочу зганьбитись перед сусідками (знайомими тощо), які постійно хваляться новими кулінарними звитягами (0 голосів [0.00%])

    Відсоток голосів: 0.00%

  4. інше (2 голосів [8.33%])

    Відсоток голосів: 8.33%

Голосувати Гості не мають права голосу

#1

Користувач поза мережею   Сплюшок 

 
  • Старожил
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 903
  • Реєстрація: 24 лютий 09
 

  Відправлено 25 березень 2010 - 18:49

На створення теми мене надихнуло оповідання ДЖЕРОМ К. ДЖЕРОМ, О ТОМ, ЧТО НЕ НАДО СЛУШАТЬСЯ ЧУЖИХ СОВЕТОВ. З ростом благ цивілізації ми багато отримуєм, але і дещо втрачаєм... чи кулінарного питання це не стосується?

Прихований текст
Буду ли я когда-нибудь еще ужинать с таким аппетитом, с каким я тогда поглощал требуху с луком, запивая ее горьким пивом у стойки в старом «Альбионе» [Альбион — старинное название Англии, данное ей еще римлянами за белые меловые утесы, тянущиеся по южному побережью близ Дувра.]? С тех пор мне много раз случалось ужинать после театра, и порой, когда мои друзья решались раскошелиться, нам подавали изысканные и дорогие кушанья. Их готовил, быть может, повар из Парижа, чей портрет печатался в журналах, чье жалованье исчислялось сотнями фунтов. Но я не нахожу в них былой прелести. Какой-то приправы, какого-то аромата в них не хватает.

У Природы — своя валюта, и она требует уплаты по своим законам. В ее лавке расплачиваться должны вы сами. Ваши незаработанные средства, ваше унаследованное состояние, ваша удача здесь не котируются.

Вам нужен хороший аппетит. Природа с охотой предоставит его вам.

— Пожалуйста, сэр, — отвечает она, — могу снабдить вас отменным товаром. Вот здесь у меня настоящий голод и жажда, которые сделают самую простую пищу для вас деликатесом. Вы пообедаете на славу, со вкусом, с аппетитом и встанете из-за стола, чувствуя прилив сил, бодрым и веселым.

— Как раз то, что мне нужно! — в восторге восклицает гурман. — Сколько я должен заплатить?

— Плата, — отвечает госпожа Природа, — поработать как следует с раннего утра до позднего вечера.

Лицо покупателя вытягивается. Он теребит в руках свой пухлый кошелек.

— Нельзя ли заплатить деньгами? — нерешительно спрашивает он. — Я не люблю работать, но я богат. У меня есть средства, чтобы держать французского повара и покупать старые вина.

Природа качает головой.

— Нет, ваш чек я не могу принять. Мне надо платить мускулами и нервами. За эту цену вы приобретете такой аппетит, что обычный ромштекс и кружка пива покажутся вам слаще самого изысканного обеда, пусть даже приготовленного гениальнейшим поваром в Европе. Я могу обещать, что даже краюха хлеба и кусочек сыра будут для вас пиршеством. Соблаговолите только заплатить в моей валюте, ваши деньги здесь не имеют хождения.

Повідомлення відредаговано Saintpaulia: 25 березень 2010 - 18:51

My Signature
Зображення
  • 0
  • Back To Top

#2

Користувач поза мережею   Сонце Надії 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Користувачі
  • Повідомлень: 142
  • Реєстрація: 17 січень 10
 

Відправлено 25 березень 2010 - 19:32

Людина цілком може стати рабою свого шлунку,якщо не триматиме себе в руках.Адже є людські слабкості багато поїсти,особливо,коли стрес,чи коли є багато смачненького,того,що обожнюєш їсти.Це можуть собі дозволяти люди,не схильні до повноти,а от дієти потребують справжньої сили волі.Навіть є така психологічна проблема-"залежність" від їжі-надмірне споживання їжі.Тож дівчатка,тримайтеся,думайте про фігуру! ;)
Хоч можна з задоволенням поїсти,адже ми "платимо" за все своїм трудом,а не просто валяємося,запливаючи жиром. :D
My Signature
ЗображенняЗображення[/url]
  • 0
  • Back To Top

#3

Користувач у мережі   Флоріана 

 
  • Фахівець
  • PіpPіpPіpPіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 1 332
  • Реєстрація: 10 серпень 09
 

Відправлено 25 березень 2010 - 19:54

Оце так тема! Я намагаюсь не бути рабою свого шлунка, але, по великому рахунку, людина може жити на хлібі і воді - все решту зайве. Та що то буде за життя? Його можуть собі дозволти аскети, відлюдники, монахи, які посвятили своє життя ідеї. Але я мама двох діток, дружина і щоб належним чином виглядати в очах дорогих мені людей, я повинна думати не лише про талію, а й про свій настрій, здатність радіти життю. Хіба можливе це для анорексійної стрункої пані? Можливо, не сперечаюсь. Та для мене неприйнятна ситуація, коли моя родина споживає мною ж приготовані страви, а я голодними очима зиркаю на них і при першій же нагоді накидаюсь на всіх у нервовому припадку (з приводом і без).
Висновок: у всьому потрібна міра. Колись менше, колись більше, а колись і смачно напхатись прямо таки, але з шаленим задоволенням( читай-користю для здоров"я). Головне - любити себе, потім ближніх, а там, гляди, і тебе всі полюблять.
Дамочки, поменше комплексів.
А щодо рабства шлунку - ми на нього приречені, бо сотворені так. А ще ми раби своїх легень, наприклад, але чомусь нікому не спадає на думку обмежувати себе у споживанні чистого повітря.
  • 0
  • Back To Top

#4

Користувач поза мережею   Oks@n@ 

 
  • Своя людина
  • PіpPіpPіpPіp
  • Перейти до щоденника
  • Вставити нік
  • Цитувати
  • Група: Досвідчені користувачі
  • Повідомлень: 198
  • Реєстрація: 02 лютий 10
 

Відправлено 25 березень 2010 - 21:29

Ой, одного разу сіла я на літню дієту для очищення організму - так мені їжа снилася і я аж просиналася :child_ 00:

Висновок: треба їсти в міру (їсти обов'язково і не перекусами) і бажано вибирати корисні продукти, а не чіпси, снікерси і т.д. (краще в такому випадку з'їсти якісний шматочок тортику), вести активний спосіб життя!
Згідна з Флоріана, ми створені для того, щоб їсти, інакше шлунок з'їсть сам себе)))
  • 0
  • Back To Top

Поділитися темою:




Сторінка 1 з 1
  • Ви не можете створити нову тему
  • Ви не можете відповісти в тему



1 відвідувачів читають цю тему
0 користувачів, 1 гостей, 0 прихованих користувачів

Пиши українською Перекладач онлайн