Допомога
Ну ось ніби все, лікарня вибрана, папери підписані, торба спакована... чекаємо. Моя коліжанка, яка мала бути присутня при пологах, передзвонила з проханням:
"Ти тільки не народжуй в четвер, бо я їду в Кьольн". "ОК, в мене ще 2 тижні, почекаємо! 
"Ага, почекали... саме в четвер моя крихітка вирішила - пора :
Вночі відійшли води і відразу ж ми попрямували до лікарні. Лікар, яка мене оглянула, сказала: "Ви не виглядаєте на ту, в котрої перейми, через 6 годин, якщо не появляться - стимулюємо!" Ну і дала підписати мені ще купу паперів :) Акушерка строго-настрого наказала пити багато води і піти погуляти по лікарні (там якраз виставка проходила). Мене нагодували, показали передродову кімнату з велитенською ванною, включили маленькі світелка (так, щоб виглядало наче зоряне небо), мою улюблену музику і підключили мене до апаратів, щоб постійно за мною стежити. Через шість годин нічого так і не сталося і довелося пити пігулки для стимуляції. Я була настроєна на водяні пологи, для цього заборонено приймати будь-які знеболюючі засоби, але через кілька годин, я благала про епідурал. Мені сказали, що ще зарано, але коли мене оглянули було вже запізно,то ж встигли лише перевдягнути і перекласти на інше ліжко. Прибігла лікар, привезли купу апаратури, щось попідключали і... До зустрічі з моєю крихіткою залишалося кілька хвилин. І ВОНА була ТУТ 
Малесенький комочок поклали мені на живіт. Це найкраще, що сталося мені в житті. Я ніколи не забуду цього моменту, цього запаху, цієї радості, адже я так довго на неї чекала!Мене зашили і провели в душову, де я успішно впала :) Добре, що хоч акушерка мене впіймала. Після цього перевели в палату. Перший огляд моєї малечі довелося пропустити, оскільки було заборонено вставати з ліжка
Я навіть не знала скільки балів вона отримала і чи все гаразд Через кілька годин мою крихітку привезли і почалося... :) безсонні ночі, прикладання до грудей (не хотіла вона чогось цицю смоктати, не поміщалася до ротика, але з допомогою мед.сестричок, швиденько навчилася), переодягання...Це все-таки такі приємні клопоти!
Напамять про цей день в мене залишилися фотографії і відбиток ніжок, а моя Емілія вже підросла і зовсім не подібна на той комочок, який зовсім недавно лежав в мене на животику.
