[Татусечка]

Він устав... Поповз... Пішов!
Причин для хвилювань у батьків маленької дитини може бути безліч. Як поїв, як поспав - от, мабуть, основні проблеми, що найбільше займають маму грудничка. У цей, ще "доползунковий" період, маля постійно перебуває під батьківським доглядом.

Дуже швидко все міняється, коли маленьке, але, виявляється досить волелюбна істота, починає плазувати й відправляється у вільне плавання по незвіданих і таких притягальних куточках квартири. А вуж, коли маля, погойдуючись, падаючи й встаючи, хапаючись руками за всі предмети, що попадаються, починає ходити!..

Перетворення ліжкового грудничка в домашнього першопрохідника не повинне застати батьків врасплох. До цієї ситуації можна й потрібно готуватися майже так само як готувалися чоловік і жінка до майбутнього народження крохи. Адже багато наших, таких звичних домашніх речей можуть приховувати небезпеку для недосвідченої й допитливої дитини. Але це зовсім не означає, що кращий засіб безпеки, це звичне ліжечко, манеж, чудова річ і засіб безпеки, де підросле маля, схопившись рученятами за огородження, буде тужливо спостерігати за життям у квартирі.

Як тільки чоловічок поповзе або піде, треба його випускати на волю. По-перше, маленькому дуже корисно розширювати кругозір, по-друге, апартаменти для нього досить просто убезпечити. Про це, до речі, добре подбала британська фірма "Mothercare". Вона представляє безліч виробів, спеціально створених і призначених для того, щоб зробити житло маленької людини комфортним і безпечним. Щоб зрозуміти, що конкретно потрібно саме вам, огляньте поглядом свій будинок, поставте себе на місце крихітного створення, і ви відразу побачите можливі "проблемні" місця й предмети.

Наприклад, двері. Двері в кімнати, дверцята шаф, сервантів і холодильників. Щоб маля не травмувало маленькі пальчики існують поролонові упори, що надіваються на верхню частину кімнатних дверей. Для різних шаф передбачені спеціальні замки, із секретами, які відомі тільки батькам і жоден дитині у світі не зможе самостійно відкрити їх. Є й багатофункціональні фіксатори. Наприклад, гнучкий замок можна використати для холодильника або для кришки унітаза - адже цікавий чоловічок може намагатися досконально досліджувати й це, на перший погляд, невигадливе місце.

Серйозну небезпеку для життя маляти представляють відкриті в літній період вікна. Обов'язково встановите замок-фіксатор на віконну раму, щоб маля випадково не випало з вікна.

И вуж, звичайно, не обов'язково міняти всі меблі в будинку, тільки тому, що в більшості предметів гострі кути. М'які кутові накладки на них - порятунок вашого маляти від травм, а меблів від вигнання. До речі, не варто забувати й про те, що важкі, що ризикують звалитися від необережного поштовху предмети, необхідно встановити й закріпити таким чином, щоб дитині було неможливо їх зрушити. А тендітні й коштовні вещички, начебто вазочок і сервізів з японської порцеляни, краще взагалі забрати подалі. Всі розетки, до яких повзун може дотягтися, треба закрити спеціальними заглушками, а всі електричні проведення видалити з його поля зору або замаскувати їх.

Якщо в будинку є місце, куди шлях дитині ви хотіли б на якийсь час взагалі закрити, гарним рішенням будуть ворота безпеки для дверних прорізів. Вони бувають дерев'яними й металевими. Дуже прості в установці й переміщенні з місця на місце, деякі навіть не вимагають привинчивания до стіни. Крім того, вони прекрасний варіант для тимчасового закриття сходи. Деякі моделі можна брати із собою в дорогу або використати як віконні бар'єри. Маля на відміну від дорослих відкрити воротца не в змозі, та й перелізти через них не в силах.

Скла - предмет особливого занепокоєння всіх батьків першопрохідника. І вуж, звичайно, не через їхню особливу цінність. Розіб'ються - і Бог з ними! Головне, щоб з маля не постраждало. Усе буде в порядку, якщо купити відповідну плівку. Вона прозора й непомітна. Її потрібно наклеїти на стекла дверей, столів тощо. Якщо дитина й розіб'є скло, то осколки, склеєні плівкою, не розлетяться, і він не поріжеться. До речі, ця штука придасться вам і надалі. Наприклад, коли на день народження до вашому повзрослевшему чаду прийде безліч однолітків - паливод. Тоді плівка теж буде якраз...

Дітей як магнітом притягає до себе практично будь-яка побутова й аудио-видео техніка. Але притягательнее всього й доступней відеомагнітофон: коштує, як правило, низько й використається часто. Чарівне "заковтування" і виштовхування касети заворожує маляти. Природно, хочеться спробувати й самому завести чарівний механізм. Або хоча б палець сунути. Дозволяти йому це робити, звичайно, не коштує, але й гніватися на дитину за допитливість, не потрібно. Що цікаво, виробу безпеки, при всіх їхніх очевидних плюсах, гарні ще й тим, що своїм існуванням у будинку, дозволяють запобігти конфліктам з дитиною із приводу різних заборон і уникнути нескінченних "не можна". Так, якщо використати замок для відеомагнітофона (є замки на щілину для касети й на всю панель), маля незабаром переконається в безплідності своїх спроб і відступлять.

Кухня, місце для дитини, звичайно, не саме підходяще, але адже маму найчастіше можна знайти саме там, у її улюбленої іграшки, за назвою плита. Завдання батьків зробити цю "іграшку" недосяжної й безпечної для крохи. Для цього можна використати захисний екран на плиту. Він, немов дахом, відгородить маляти від конфорок і каструльок зі сковородами, що коштують на них. Ширина екрана регулюється, а підходить він, практично до будь-якої плити. Існують ще й так звані ступори на ручки плити. Якщо ви скористаєтеся ними, то навіть найдужчий карапуз не зможе включити конфорку.

[Татусечка]

особисто у мене є такі заглушечки в резетках щоб малим не кортіло туди пальчик засунути на морозильній камері поставили такий пласмасовий замочок після того як діти витягували собі на ноги ивсе що було в середині. Така річ крепиться з двох сторін і має вигляд застібки на кенгурушці.

[NaTa!]

Цікаві речі фірми "Mothercare", шкода, що в нашому місці нема представництва.
Але я не цілком згідна з статтею. Справа в тому, що я вважаю, що діти мають розуміти як діють певні речі. Звичайно це не стосується розеток і інших житєво небезпечних речей, але ж... я наприклад не ловила свою манюню в кімнаті коли та падала і вона швидко навчилась тримати рівновагу і сама вставати. Вона знає як правильно зачиняти двері (і шуфляди) аби не прищепити пальчики. І взагалі коли оберігати дітей від всіх небезпек, наприклад закривати всі ребра меблів і т.п. то діти ростуть безстрашними, бо не бачать небезпек. Одна моя родичка ловила малого і тепер йому 4 роки і він саме такий глупо безстрашний. Думаю якби він впав наприклад з стільчика, то не стрибав би з сходів... - це приклад. В мене вдома заклеїні тумбочки з посудом, але в донечки є вільний доступ до її комода. Тому без багатьох таких широко рекламованих на перший погляд життєво необхідних речей можна і навіть треба обійтись. Ну але це моя думка.

[Сеструлька]

NaTa!, поддерживаю, упал, встал, побежал дальше, не подхватываю его, углы на мебели не закрываю, бывает, что и бьется, но редко, осторожности научился. У нас то, что нельзя изолированно, а что можно, то можно, я стараюсь не много ему запрещать. В ванной шкаф с химией завян, в кухне все опасное высоко, а в кастрюли и прочее не опсное и не хрупкое я разрешаю иногда залезть. Так же и в комнатах.

[Щасливий татусь]

Сеструлька (29.4.2008, 11:52) писав:

NaTa!, поддерживаю, упал, встал, побежал дальше, не подхватываю его, углы на мебели не закрываю, бывает, что и бьется, но редко, осторожности научился. У нас то, что нельзя изолированно, а что можно, то можно, я стараюсь не много ему запрещать. В ванной шкаф с химией завян, в кухне все опасное высоко, а в кастрюли и прочее не опсное и не хрупкое я разрешаю иногда залезть. Так же и в комнатах.

У нас така ж ситуація. Катруся щоправда багато разів спочатку плакала, коли просто падала. Але ми її не дуже спішили допомагати встати і жаліти. Тепре нічого, біжить впала вдарилася стала і дальше побігла. Буває що й сильно вдариться проте не довго плаче!

[Time Out]

Я не можу так. Обов"язково підійду і пожалію, особливо якщо манюня вдариться дійсно сильно. Хоча й руки не підкладаю, даю, звісно, побути самостійним.

[NaTa!]

мамаПашіЖені,
Я теж обовязково жалію, пригортаю і ніжу коли бачу, що мала сильно вдарилась, але я помітила, що чим більше жалію, тим важче заспокоїти бо так вже жаліється. А от якщо не дуже сильно впала, то навіть оточуючим забороняю (особливо бабам) ойойкати, а так підходжу і кажу, що все гаразд, будь уважна і т.п. А от соломку не стелю.

[Сеструлька]

NaTa!, вот и я насмотрелась на племянника как он рыдал из-за легенького удара и решила послушать мужа и не бежать поднимать его сразу же. Конечно если он сильно ударился и я вижу,что ему больно, тоя жалею, но если он не сильно упал,то он и сам не хнычет никогда. Вот позавчера он падал на асфальте как ванька-встанька, и руки пообдирал и щечку даже немножко, но не хныкнул ни разу, так чего ж я буду нюни разводить и жалеть? Я тоже бабам и дедам запрещаю поднимать и жалеть, а тут дед какой-то не послушал меня, поднял,еще и конфету втулил, я такая злая была!

[Ванілька]

А я от не знаю що зробити, щоб мала не лізла до камфорок на кухні. Щось я не знаю який це екран.

[гра з вогнем]

Ось малюк й почав повзати. Навколо стільки ціквого: шафки-дверцята, проводочки, розетки, дерев"яні ніжки, кутки, сміттярка! Об все потрібно тукнутися, все спробувати на смак. Улюблена іграшка відійшла на другий план.

У нас найбільш весела ситуація з проводочками. У тата компуторщика і у сусіда компуторщика того добра! Одним словом вся хата у компах, модемах, жорстких дисках, навушниках, зарядних пристроях і т.п. - все світиться, мигає і головне маса проводочків! Мало того хлопчик повзати навчився саме до проводочків! Тільки побачить котиться-повзе в тусторону і нумо гризти!
Я планую поставити загородочки, такі переносні. Або купити, або самим зробити. Тільки чи будуть вони стійкимим?
Манеж не уявляється виходом, оскільки обмежує життєвий простір, рухи дитини, перешкоджає розвитку локомоції (досить важливий етап психічного розвитку немовляти).

Одним словом час задуматися про безпеку. Які засоби використовуєте чи використовували, чи виявилися вони корисними, чи навпаки малюк зі всіма обмеженнями швидко впорався?

[Luna]

У нас с папой та же история :D поэтому еще на стадии ремонта отвели ему в комнате угол и его стол в сочетании с диваном, оставляют узенький проход - когда уж совсем невмоготу этот проход баррикадируем, чтобы малыш не мешал работать - впрочем все это как зайцу стоп сигнал, мась не может перелезть, но он садиться возле и жалобно канючит до тех пор пока папа его не возьмет , проводки тоже любим - как временый выход могу предложить большой кортонкой заставить заднюю часть стола, за которым все эти програмерские заросли собираются, но опять же нет батьеров которые не могут взять малыши... поэтому самая для нас эфективная сейчас защита - строгое и твердое "нельзя" потому как ребенок должен понимать что к чему - а все "прятки" это лишь на случай когда родительские нервы на пределе...

Кухня для меня самый тяжелый вариант, малой требует держать открытым холодильник, чтобы там можно было играться, духовку, посудомоечную машину и жутко любит вытяжку... ведь это уже ничем не забаррикадируешь и не пользоваться не выходит - решаем проблему в трех направлениях: сажаю малыша в стульчик и даю игрушки, малыш остается на полу с чем то мега интересным - как например чашка хорошенько теплой воды, ну или оттаскивательно обьяснятельная котовасия с воплями недовольства... кстати на кухне один шкафчик целиком отдан ребенку, куча баночек, скланочек, неоткрытые пачки круп, макароны, картонки ну и игрушки - пока работает, попадая на кухню малыш хазяйственно ползет к нему и начинает ревизию - папа с мамой имеют пол часа на семейный ужин

А когда мама ничем глобальным не занята, то впринципе она и есть главное средство детской безопасности, и двери придержит и пальцы вовремя вытащит, так же хорошо помогает портативная бабушка ну или другие схожие родственники, в совсем уж крайних случаяхможно дядеку нанять 2х2 шоб его даже пылинки в доме боялись ;)

[Тарасовамама]

Я переклала у нижні шафки та на нижні полички тільки безпечні речі: замість книжок - дитячу одежу (Христина дуже любить витягати, роздивлятися, одягати), замість скляного і фарфорового посуду - всякі безпечні банки-коробки-кришечки-стаканчики-дрібні каструльки (це в нас найулюбленіше заняття на кухні). А комодик з касетами та дисками наглухо заклеїли скотчем, дістали лише найнеобхідніше.
Татів стіл забарикадували з одного боку великою картонною коробкою (у ній всяка татова всячина, тож коробка важка - здвинути неможливо, заклеїли її теж - відкрити нереально), з іншого боку - стільцем.
Тараса привчили малювати-ліпити-гратися дрібними іграшками лише на кухні на високому столі. Інакше Христина запихала в рота олівці, пластилін і дрібні детальки конструктора.

[гра з вогнем]

Андрій ще на кухню не доліз :) Але навіть не уявляю що буде, коли прилізе. Доведеться сусідську тумбочку заклеювати, чи що :)

[Time Out]

У нас теж все піднімалося, що тільки можна підняти. Особливо ховали Павликові книжки, здебільшого дорогі, гарно ілюстровані. Але все одно в шкоду Женя влазив часто, скільки чашок перебив, скільки круп пересипав. Добре, себе не поранив, бо небезпечні речі ми ховали особливо ретельно.
Зараз ми уже розумні. Ставимо табурет, і ліземо куди завгодно. Але хоч якесь розуміння є. Не маленький вже.

[chemna]

Ой, як це мені знайоме :D Наш синок повзає з 6 місяців, і так швидко, що за ним просто важко встигати...ти тільки обернешся а він вже в іншому кінці кімнати щось гризе :) Ми для Олекси виділили одну кімнату, де є тільки його іграшки і речі безпечні, виділили полку для нього, де все складаємо.То він як просинається, то перше що робить тоо одразу рачкує туда, а там просто рай :D Але зараз у нас вже інший етап, з 7 місяців він у нас стоїть і пересувається вздовж ліжечка, стіни, дивану, всього, що тільки можливо...ну і відповідно стягує все та що найгірше падає....стараємось пильнувати, але не завжди це вдається! А в інші кімнати то він також рветься, але ми недозволяємо...Старамось щоб він там менше лазив, але він вже навчився двері відкривати, так що скоро буде хазяйнувати всюди

[гра з вогнем]

ой і мене зараз дуже-дуже цікавить, як той екран виглядає.
я собі уявляла як поличку, котра унеможливість дотянутися до каструль. але ж дитина повисне на тій поличці. як би її прикріпити?

а ще духовка. замки на двері духовки існують?

[Levandovskij]

А манежами вже ніхто не користується? Наше чудо топає тільки туди , де не можна, набиває гулі по кутах меблів. Бігаю всляд за ним цілий день
ніде вже не присадиш: в ліжку кричить, з коляски вилазить....
чула, що є такі манежи, що розкладаються на півкімнати, але не бачу в продажі.

[Віка]

В нас синочок також ходить,але за ним потрібен "глаз да лаз",йде і під собою нічого не бачить,а як падає,то зі всієї сили,так що тут хоч не хоч,а трошечки пожаліти треба.Шкода малечу

[Levandovskij]

О, це для мами найважчий період топання вслід за малюком. Але ,на відміну від мами, малюк не змучується, а біжить далі і далі...

[kvito4ka]

Я намагаюся не жаліти коли малий впаде,чи вдариться,але коли бачу ,що дуже сильно вдарився,чи плаче дійсно від болю,а не просто,щоб пожаліли,то тоді вже беру на руки і заспокоюю.Зараз малий вже більше розуміє,пригинається,щоб об стіл не вдаритись і т.д.Хоча тепер почав підкорювати висоту-тож очей з нього не звожу,кожну хвилину заглядаю що він робить.Все,чим не можна гратись ми сховали в недоступні місця.