[сімейка]

я сижу в другому декреті підряд.до родів встигла захистити диплом і ні дня не працювала.чоловік не хотів і я не проти.але зараз все частіше про це думаю але де як коли.чи не пішов поїзд як то кажуть

Повідомлення від модератора Lara!

Намагайтеся називати теми змістовно, так щоб з назви було зрозуміло, про що йтиметься. Назва "так чи ні" аж ніяк не є змістовною. Я перенесла опис теми у назву, хоча, як на мене, і така назва не повністю відображає те, про що йдеться у першому пості. Мені здається, що вас цікавить не ставлення чоловіків, а те, чи вдасться вам самій перетворитися з домогосподарки на працюючу жінку. Тому подумайте, як краще цю тему назвати і відредагуйте самі, або напишіть мені у приват, я відредагую.

[Ксюшечка]

Я думаю, що якщо захочете то почати ніколи не пізно. Звичайно будуть проблеми з пошуком роботи, але немає нічого не можливого. А нарахунок потрібно жінці працювати чи ні, то однозначно потрібно!

[natalia220]

сімейка, не хочу вас розстроювати, але чи буде ваш диплом ще дійсний після стількох років декрету. Якщо ви хочете працювати, то що вам перешкоджає? Це зараз ви зайняті дітьми, а потім?

[RomaIIIka]

Ну оскільки питання було не в тому чи потрібно жунці працювати, а чи хоче цього чоловік то відповім про себе :
Мому чоловіку набагато зручніше як я дома, він може на вене скинути купу своїх справ "бо я всерівно дома сижу" і плюс ми домовлялись що поки я в декреті то все по дому роблю, а як вийду на роботу то обов'язки порівну. Звичайно фінансовий стан не дуже сприяє сидінню вдома, але поки малій в садок не можна то сиджу ще дома.

[Малінка]

Мій чоловік хоче, щоб я була дома, але не заперечує, якщо знайду роботу. Звісно, йому так зручніше - коли приходить додому, то ми спілкуємося та по мірі можливостей відпочиваємо, т.я. основну хатню роботу я стараюся зробити вдень. Він вважає, що чоловік має забезпечувати родину, а жінка - більше займатись дітьми, собою та затишком в оселі))))
Нарахунок, чи потрібно жінці працювати - не вважаю, що потрібно. Тут кожна окрема жінка бачить свої потреби. Мені, наприклад, добре дома, не бачу причини в моєму конкретному випадку, чому мені потрібно було б іти на роботу. Маю трьох діток і чудово почуваюся домогосподинею.

[Ніка]

Мій напевно хоче, щоб я вже десь пішла на роботу. Думає, я його менше "довбатиму" , а то мені енергію свою вже нема куди дівати, з його слів. Спільних тем стане побільше, бо про що мені розказувати, хто що сьогодні з`їв? Я на роботу (хорошу, перспективну) дуже вже хочу. А чоловік хоче мене бачити щасливою, цікавою, доглянутою, ще з "своїми" грошима. Сам казав, що ніколи б не хотів мати жінку-домогосподарку.

[Time Out]

Мій чоловік не проти того, щоб я посиділа вдома. Якщо виходити на роботу, то на якусь хорошу, щоб і зарплата нормальна, і графік роботи. Моне пропонували восени вийти, але я була вже вагітна Богданом.
Однозначно до двох років сидіти буду вдома, а потім потихуньку виходити.
Я вважаю, що жінка не повинна працювати, а тільки тоді, коли вона цього хоче. В нашій країні таке буває рідко, але ж помріяти можна?
До речі, вдома теж можна багато цікавого знайти, не обов"язково тільки варити, прибирати і підтирати маленькі попки.

[Біла Троянда]

Мені обов'язково потрібно виходити на роботі через півтора роки, чоловік як почув то був в шоці, бо хоче щоб я з малим до 3 років сиділа як не більше. Не знаю чи такий ревнивий, чи що?

[Nataliazzz]

Я аж оторопіла злегка від питання ...
Не звикла узгоджувати свої професійні плани з чоловіком, якщо чесно.
Зараз підпрацьовую трохи в декреті, менший підросте - буду працювати повноцінно.
Щодо вашої ситуації - треба ж колись починати...

[Малінка]

Так, скільки людей - стільки думок))))) Взяти сім*ї наших друзів - у всіх чоловіки хочуть , щоб жінки працювали. Комусь потрібні додаткові фінанси, хтось хоче, щоб жінка була чимось толковим занята, хтось просто вважає, що так має бути і не розумія - як це - жінка дома сидить( знаю таких, що кажуть - на шиї сидить...). Але, знов таки, в нашому оточенні я єдина, кому добре дома))))) Мене ще постійно питають - коли я піду на роботу? А я питаю у відповідь - а зачім? Грошима я нашу сім*ю сильно не забезпечу. Я знаю свої можливості і знаю, що після трьох дикретів роботу я знайду, але не ахті яку. Задовільнюся, наразі, тим, що чоловік заробляє - це небагато по теперішнім міркам, але за дві, припустимо, тисячі, мати повну відсутність вільного часу і дядю-начальника - я пас)))) Друге - привести себе у форму чи тримати себе у формі. Я це роблю для чоловіка, а не для співробітників. Я у чудовій формі, доглядаю за собою постійно, а чоловік завжди старається знайти час побути з дітьми, щоб я пішла на аєробіку, на манікюр-педікюр, до перукаря. Він вважає це дуже важливим, а я і стараюся)))) Ну третє - особистий розвиток. Тут також маса можливостей. Під час дикрету ходила на англійську, курси художньої творчості, ще багато цікавого було. Інтернет - якщо не бігати весь час по форумах - багато напрямків для розвитку. МАємо ще деякі спільні хоббі, інтересно та різноманітно проводимо вільний час, ЯКИЙ Є, чого я не уявляю, якби я працювала. Ще збираюся получити дистанційно другу вищу освіту. А, і ще спілкування. Тут мені вистачає чоловіка та дітей. А взагалі, я досить мобільна - зібралась і поїхала з дітьми в гості до подруг, погуляти, якщо хочеться десь подальше. Та і за допомогою нету багато спілкуюсь.

Вотя зараз перечитала те, що написала - ні, не хочу я на роботу)))) А чоловік підтримує мене у всіх моїх бажаннях, тим більше, коли вони співпадають з його баченням))))
До речі, під час догляду за малечею я іноді знаходжу собі можливості підробітку, але на дуже короткі терміни, і так - для цікавості))))

[murashka_mv]

Так склалося зараз, що я працюю, чоловік сидить вдома (як ота криза почалася, йому не вдається знайти роботу). В нас буде малеча і от тепер питання хто, як, і до скількох років буде з дитиною сидіти. Я б хотіла хоча б до рочку з дитинкою побути, чоловік каже пів року і все. Оце і злостить мене, я то все розумію, що так чи так якщо в нього не буде роботи, то мені прийдеться йти, тому що повітрям не прогодуємся, але отак на відріз казати пів року з дитиною і йди на роботу? Звісно, що я зроблю по свому, якщо буде можливість, і так вже йому казала не раз, що ото він зараз вдома сидить, а і я може хоч місяц від роботи хочу відпочити.
А загалом я вважаю, що треба щоб людина робила те, що їй найбільше до душі і що приносить їх радість - бути вдома коло дітей, тоді бути вдома, якщо працювати- тоді працювати.

[Sweet one]

скажімо так,коли я була у декреті, мені випав шанс повернутися на стару хорошу роботу, коли малому виповнився рік. Чоловік був категорично проти. На моє місце узяли іншу людину.До трьох років з чоловіком розмови про роботу можна було і не вести. Після 3- він погодився, але... моє місце було вже зайняте. Довелося ще трішки "посидіти" вдома (ще 8 місяців). А коли сину виповнилося 3,9- випав один шанс і я за один день мала прийняти рішення. Я повернулася на роботу.НЕ думаю,що чолвік зараз дуже щасливий, бо оскільки ми лише вдвох, то й навантаження по догляду за дитиною у таких умовах лягло на двох.Розприділяємо свої робочі години.Але-він знає,що для мене бути вдома тривалий час- це більше нереально.

[сімейка]

бачу тема актуальна але не нвсі мене зрозуміли.в мене 2 діток 4.5 і 1.5 тож на питання що мені заважае працювати думаю відповідь не потрібна.і

[-=Чуча=-]

Я, після ВУЗу теж недовго працювала, всього декілька місяців, звільнилась через поганий графік роботи, через врізану ЗП. Чоловік сказав, що за такі гроші я можу і вдома посидіти. А потім криза...знайти нову роботу, так і не знайшла...вагітність.
Не можу сказати, що чоловік хоче щи не хоче щоб я працювала. Він колись говорив, що не хочу дружину-домогосподарку, в бігудях ,в халаті і т д. Тобто, таку, що не доглядає за собою, не розвивається. Але я і зараз постійно намагаюсь пізнати щось нове. Ось вирішила здобути ще одну освіту, до того ходила на курси (вдосконалювала свою попередню освіту). Хочу ще на курси англ.мови, курси водіння.
Звичайно, що і по дому все роблю. Готую, прибираю і т д. Але і стежу за собою. Постійно підтримую "рівень". Не для когось, а просто для себе.
А на роботу хочеться, бо вдома трішки скучно. Але не для заробляння грошей, а щоб я отримувала від неї задоволення, щоб мені там подобалось. Чоловік мене в цьому підтримує, бо сам має таку роботу)

[Leda]

Я після університету попрацювала лише півтора року а потім два декрети підряд. Чоловіку доводиться сидіти на роботі до пізнього вечора. Мені самій з двома дітьми теж нелегко, але він впевнений що важко працює тільки він, а я з нього всі соки тягну, постійно жартує (а в кожному жарті.. самі розумієте) що може б то я на роботу пішла а він в декреті посидить. Вже так мене тим дістав, що я би й пішла, але на фірмі, на якій я працювала до вагітностей, зараз повна криза, всіх скорочують, замовлень нема, я там получатиму набагато менше ніж мій чоловік на своїй роботі. Не знаю як бути.

[Щаслива дружина]

Мій чоловік однозначно хоче, щоб я працювала.......йому дуже подобається, що в нього така ділова красива дружина , що він зі мною завжди може поговорити і порадитись (ми працюємо в одній сфері на керівних посадах).....хоча він вважає, що для жінки ідеально було б працювати, наприклад, половину робочого дня, щоб не замучуватись і щоб хватало часу на домашні обов`язки......Поки що в нас дітей ще немає, тому на даний момент все влаштовує......а як буде, коли народяться діти - незнаю, хоча я не хочу довго засиджуватись в декреті і бути домогосподаркою, я дуже не люблю займатись хатньою роботою, для мене набагато краще і цікавіше працювати....і чоловік зі мною в цьому погоджується !!!

[Nataliazzz]

[u]

Leda (22.3.2010, 11:04) писав:

Я після університету попрацювала лише півтора року а потім два декрети підряд. Чоловіку доводиться сидіти на роботі до пізнього вечора. Мені самій з двома дітьми теж нелегко, але він впевнений що важко працює тільки він, а я з нього всі соки тягну, постійно жартує (а в кожному жарті.. самі розумієте) що може б то я на роботу пішла а він в декреті посидить. Вже так мене тим дістав, що я би й пішла, але на фірмі, на якій я працювала до вагітностей, зараз повна криза, всіх скорочують, замовлень нема, я там получатиму набагато менше ніж мій чоловік на своїй роботі. Не знаю як бути.

Піти на цілий день у "невідкладних" справах. Наприклад у суботу. Відключити телефон.
Дати таткові можливість відчути всю повноту відпочинку з двома дітьми.

[Leda]

Nataliazzz (22.3.2010, 11:31) писав:

Піти на цілий день у "невідкладних" справах. Наприклад у суботу. Відключити телефон.
Дати таткові можливість відчути всю повноту відпочинку з двома дітьми.

була така думка але я годую меншу грудьми, тому таке зможу вчудити коли введу прикорм через півроку

[Оленка2008]

Я працюю. Чоловік не проти, навіть "за" через не дуже хороше мат. становище.
Хоча, коли я була в декреті, то йому теж подобалось, що я завжди вдома..

[Nataliazzz]

Leda (22.3.2010, 11:38) писав:

була така думка але я годую меншу грудьми, тому таке зможу вчудити коли введу прикорм через півроку

Ну, прикорм ви введете місяців через два. Хоча б один повноцінний прийом їжі дає вам 4-5 годин на свободі :)
Я серйозно. У мене у подружки був чоловік такий мачо - куди твоє діло. І кормілєц і дітей типу виховує і за все вдома типу відповідає.
А потім її забрала "швидка" з нирковою колікою, він побув вдома з дітьми - як рукою всі замашки зняло, як рукою ...